Зміст
Вступ……………………………………………………………………4
ст
Розділ 1.Теоретичне підґрунтя
вивчення туристичної атрактивності території……………………………………..
Розділ 1.1 Туристична атрактивність
території : Ландшафтів,міст , історично-культурних
пам’яток
Розділ 1.2 чинники формування туристичної атрактивності
території…………………………………………………………….5-8
ст
Розділ 2.Методики вивчення та оцінки
атрактивності території……………..................................................8-16ст
Розділ 3.Складові туристичної
атрактивності регіонів
Розділ 3.1 Природні ресурси як аспекти формування
атрактивності території
Розділ 3.2 Історично-культурна Україна…………………………………………………………………
Висновок…………………………………………………………….Т
Додатки………………………………………………………………
Київський національний університет імені
Тараса Шевченка
Географічний факультет
Кафедра Географії україни
На правах рукопису
УДК 911.3
Атрактивність середовища
як чинник розвитку туризму
На прикладі міста
Моршин
Напрям: – 0705 - географія
Спеціальність: 7070501 - географія
Рекреаційна географія та туризм
Спеціалізація: рекреаційна географія та менеджмент
туризму
Курсова робота
Студентки другого курсу
Кременецької Анни
Науковий керівник
засл.діяч науки
Купач Тетяна Генадієвна
Київ -2013
Вступ
Актуальність теми
Формування національного туристичного
ринку є наслідком складної взаємодії
внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних
процесів, які спричинюють потребу в туризмі
і формують попит на туристичні послуги.
Саме ці процеси зумовлюють різні моделі
формування національного туристичного
ринку. На основі аналізу ринкових процесів
в сфері туризму можна виділи принаймні
дві основні такі моделі:
1) модель саморозвитку
2) привнесену модель.
За першою схемою національний
ринок туристичних послуг є наслідком
загального соціально-економічного розвитку
і формування потреби населення в туризмі
як в формі проведення дозвілля в подорожі.
Попит на туристичні послуги формується
як в країні (на послуги внутрішнього та
міжнародного зарубіжного туризму), так
і за її межами (послуги міжнародного іноземного
туризму), а задовольняється він пропозицією,
яку створюють і реалізують суб'єкти національного
туристичного ринку. За другою схемою
національний ринок туристичних послуг
формується під переважним впливом попиту
зовнішніх ринків і задля його задоволення
створюється сфера діяльності, рівень
розвитку якої відповідний попиту та можливостям
національної економіки при недостатньо
вираженому внутрішньому попиті.
Poзбудoвa peкpeaцiйнo-туpистичнoї
гaлузi тa пoсилeння її впливу нa eкoнoмiчний
poзвитoк стaли oдним iз пpiopитeтних нaпpямкiв
poзвитку свiтoвoгo гoспoдapствa. Oсoбливу увaгу
зaвжди пpийнятo пpидiляти в’їзнoму туpизму,
i Укpaїнa нe є виключeнням. Нeoбхiднo фopмувaти
вeсь спeктp умoв для poзвитку цьoгo нaпpямку
туpистичнoї дiяльнoстi, oскiльки вiн пoв'язaний
iз вeликими пoтoкoм пpямих iнoзeмних iнвeстицiй
в eкoнoмiку кpaїни. Пepшим шляхoм в poзвитку
в’їзнoгo туpизму є aнaлiз фaктopiв йoгo фopмувaння
зaдля пoдaльшoгo плaнувaння туpистичнoї дiяльнoстi.
Джepeльнa бaзa. Aвтopoм булo oпpaцьoвaнo декілька джерел
. Дo них вхoдять aкaдeмiчнi пpaцi тa iншi лiтepaтуpнi
джepeлa, щo дaють дeтaльну хapaктepистику тeopeтичним
aспeктaм дoслiджувaнoї тeми, a сaмe poбoти O.O.
Любiцeвoї, O.O.Бeйдикa , О.В Савицької, Гродзинського
. тa iнших aвтopiв.
Oб’єктoм дoслiджeння є територія України, її туристично-рекреаційні
ресурси
Пpeдмeтoм дoслiджeння є туристична привабливість, її вплив
на навколишнє середовище.
Мeтoю куpсoвoї poбoти є туристично-рекреаційні
фактори які зумовлюють розвиток туризму
в Україні та за її межами.
Стpуктуpна poбoтa склaдaється зi вступу , 3 poздiлiв , виснoвкiв
тa дoдaткiв . В пepшoму poздiлi розповідається
про формування Туристичної атрактивністі території
: Ландшафтів,міст , історично-культурних
пам’яток,. В дpугoму poздiлi висвiтлeнo.
Аспекти формування атрактивності території,
зpoблeнo їх aнaлiз. Тpeтiй poздiл пpисвячeний
Методам оцінки естетичних властивостей
ландшафту.
Розділ 1. Теоретичне підґрунтя вивчення туристичної
атрактивності території.
Розділ 1.1 Туристична атрактивність території
: Ландшафтів,міст , історично-культурних
пам’яток
Привабливість - це властивість викликати
захоплення, притягувати до себе особливими
якостями, властивостями. У науковій літературі,
присвяченій туристичній діяльності,
зазначається, що поняття атрактивності
є основним і визначальним під час дослідження
потоків людей. У нашому розумінні територія
тоді приваблива, якщо вона має туристичні
ресурси - природні (насамперед - екологічно
чисті), історико-культурні та соціально-економічні,
розвинуту матеріально-технічну базу,
насичену інфраструктуру, зручне транспортно-географічне
розташуння і доступну про неї інформацію.
Загалом туристично-привабливою
вважається територія, яка користується
популярністю у туристів і перетворюється
на відповідне територіальне туристичне
поєднання у вигляді туристичного пункту,
центру, вузла, району, регіону.
Туристична привабливість території
формується, передусім, за наявності природних
або історико-культурних туристичних
ресурсів, а ще краще - за їх поєднання.
Водночас такі ресурси ще не встановлюють
рівень привабливості цієї чи іншої території.
Рис. 1.2. Складові туристичної
привабливості території
Туристична привабливість часто
мінлива і може змінюватися залежно від
багатьох чинників, котрі впливають на
привабливість туристичної території.
Саме до них належить наявність сучасної
матеріально-технічної бази туризму, зокрема
новітніх готельних комплексів, спеціалізованих
закладів із відповідним асортиментом
послуг, які вони продукують та ін.
До складу природних ресурсів
належать: клімат, водні ресурси, прибережні
зони водойм, мінеральні джерела, лікувальні
грязі, рельєф, рослинний і тваринний світ,
національні парки та заповідники, мисливсько-риболовецькі
угіддя, мальовничі краєвиди, унікальні
природні об'єкти тощо. Природну привабливість
певної території для туристів визначають
наявністю таких чинників[8]:
- красою ландшафту і
природних об'єктів;
- м'якістю клімату і
комфортністю погодних умов;
- чистотою природних водойм;
- сприятливою екологічною
ситуацією.
Привабливість природних туристичних
ресурсів певної території підвищується
за наявності екзотичних, неповторних
та унікальних форм ландшафту, що по-особливому
впливає на психологічний стан людини.
Тому виявлення психо-естетичної привабливості
таких територій - важливий засіб визначення
емоційного впливу природного ландшафту
на духовну сферу життя людини
Україна володіє значним історико-культурним
спадком. У державному реєстрі налічується
130 тис визначних пам'яток, функціонує
61 історико-культурний заповідник, 13 мають
статус національних. За часткою найвідоміших
архітектурно-історичних туристичних
ресурсів від загальної кількості пам'яток
вирізняються в Україні Волинська - 17,3
%, Закарпатська - 13,4, Львівська - 12,9, Тернопільська
- 10,4 і Чернівецька - 8,9 %4в. Привабливість
історико-культурних туристичних ресурсів
визначають рівнем художньої й історико-культурної
цінності, навіть модою.
Історико-культурні туристичні
ресурси (ІКТР) - це пам'ятки історії і культури,
створені людиною, які мають суспільно-виховне
значення, становлять пізнавальний інтерес
і можуть бути використані в туристичній
діяльності
Історико-культурні туристичні
ресурси, зокрема унікальні пам'ятки, можуть
бути визначальними в організації туристичної
подорожі. В Європі завдяки наявності
таких об'єктів найбільші доходи від їх
відвідування отримують Іспанія, Франція,
Італія, Велика Британія й Австрія, в інших
країнах світу - Єгипет, Китай, Мексика
тощо. Як засвідчує міжнародна статистика,
їх розміри становлять близько 50 млрд
доларів на рік.
Більшість методик оцінювання
туристичної привабливості ґрунтується
на експертних бальних оцінках, хоча існують
й економічні оцінки історико-культурної
спадщини території. За основу таких оцінок
береться прямий ефект від експлуатації
об'єктів у вигляді плати за вхід, екскурсійне
обслуговування, а також диференційна
рента за землю, де розташовані пам'ятки
історії, культури. Тут важливо також виявити
стан готовності матеріально-технічної
бази галузі, зокрема готелей для прийому
туристів, історико-культурних об'єктів
(архітектурних ансамблів, замків, оборонних
споруд) для огляду туристами і введення
їх у пізнавально-туристичні маршрути.
Існує безліч різних класифікацій
туристських ресурсів.
В першу чергу, туристські ресурси
ділять на дві великі групи: безпосередні
й опосередковані. До перших відносяться
переважно (природні та історико-культурні
ресурси, використовувані самими туристами
і відпочиваючими ,привабливість ландшафту,
оздоровчі засоби місцевості, об'єкти
пізнання і т. д.). Непрямі (соціально-економічні)
туристичні ресурси поділяються на матеріальні,
технічні, фінансові, трудові та інші.
За функціональною ознакою
туристські ресурси ділять на оздоровчі,
пізнавальні та спортивні. Важливе значення
при цьому має природно-естетична цінність
території, яка підсилює або, навпаки,
знижує функціональні якості.
Пізнавальні властивості території
обумовлені наявністю природних і соціально-культурних
об'єктів (пам'яток історії та культури,
музеїв, національних особливостей і традицій
населення, унікальних об'єктів природи,
культури, промисловості та ін.)
Комплекс туристичних ресурсів
ділиться на три групи:
природні: клімат, водні ресурси,
мінеральні джерела та лікувальні грязі,
рельєф, печери, рослинний і тваринний
світ, природні пам'ятки і заповідники,
мальовничі ландшафти, унікальні природні
об'єкти та інші;
• культурно-історичні: музеї,
виставки, театри, археологічні, історичні,
архітектурні пам'ятки, етнографічні особливості,
фольклор, центри прикладного мистецтва
і т. д.;
• соціально-економічні: економіко-географічне
положення, транспортна доступність території,
рівень її економічного розвитку, сучасна
і перспективна територіальна організація,
рівень забезпечення обслуговування населення,
трудові ресурси, особливості населення,
рівень розвитку транспортної мережі.
Розділ 1.2 Чинники формування туристичної атрактивності
території
Вагомим чинником привабливості
території в сучасних умовах життєдіяльності
є стан навколишнього середовища (рівень
екологічного забруднення, санітарно-гігієнічний
стан водойм, повітря, ґрунтів). Якщо це не враховувати, можуть
бути економічні втрати та зниження конкурентоздатності
території на ринку туристичних послуг.
Туризм, порівнюючи з іншими
галузями, має суттєву перевагу: він може
стати альтернативою підприємствам із
екологічно небезпечними викидами. Тому
якщо роглядати це з такої сторони то пріоритетний
розвиток туризму забезпечуватиме сталий
розвиток територій, зберігаючи їх природне
та культурне середовище, а відтак - екологічну
рівновагу, яка теж є важливим чинником
підвищення його привабливості.
Всі заходи спрямовані
на охорону природного довкілля та підвищення
привабливості туристичних територій,до
них належить створення мережі заповідників
і національних парків, де виробнича діяльність
або обмежується, або забороняється. Приклад
екологічно безпечного використання території
та підвищення її привабливості - розвиток сільського
зеленого туризму, де міський житель,
відпочиваючи серед природи, стає її шанувальником
і безпосереднім учасником традиційних
свят, обрядовості тощо. Цей вид туризму
особливо бажаний для віддалених гірських
територій, бо він сприятиме їх розвитку
та підвищенню популярності.
На якість навколишнього середовища
впливають найрізноманітніші чинники:
- Середній рівень цін на послуги
у туристичних підприємствах
-Якість рекламно-інформаційних
послуг
-Атрактивність історико-культурних
пам'яток регіону
-Якість навколишнього середовища ,політична
стабільність регіону
Середній рівень цін послуги
дуже важливий адже не всі можуть собі
дозволити дорогі курорти, середній клас
людей в будь-якому випадку звертає
увагу на ціну курорту, тому нормальні
ціни можуть
бути головним вибором у відвіданні туристичного
місця, курорту.
Реклама в туризмі повинна враховувати
мінливість якості пропонованих послуг
у силу їх сезонності, впливу природно-кліматичних
і інших факторів. Тому реклама повинна
вказувати на корисність туристичних
послуг, споживчу вигоду, можливість рішення
яких-небудь (наприклад ділових) проблем.
Засоби і носії реклами, застосовувані
окремими туристичними фірмами, повинні
вибиратися так, щоб найбільш повно відбивати
конкурентні переваги (високу якість,
кваліфікацію персоналу, надійні гарантії
по зобов'язаннях фірми, стабільність
цін, надання пільг і знижок постійним
клієнтам, комплексність сервісу і т. п.).
Історико-культурні туристичні
ресурси (ІКТР) - це пам'ятки історії і культури,
створені людиною, які мають суспільно-виховне
значення, становлять пізнавальний інтерес
і можуть бути використані в
туристичній діяльност
Розділ 2. Аспекти
формування атрактивності
території
Розділ 2.1 Природні ресурси як аспекти формування
атрактивності території
Природні ресурси, як і географічні,
завжди були основою розвитку туризму.
Природні ресурси виконують численні
функції; однією з найважливіших є можливість
їхнього використання як засобу відновлення
фізичних і духовних сил людини. Природні
туристичні ресурси варто розглядати
як ресурси, що активно використовуються
для збереження чи підтримки здоров'я
індивідуума. До них можна віднести як
окремі компоненти природи, так і весь
природний комплекс.
Вплив природних і соціально-економічних
чинників на розвиток туризму в Україні
обумовив поділ території держави на туристичні
регіони.
Туристичний регіон являє собою
територію, що характеризується наявністю
туристичного потенціалу, має туристичні
об'єкти та набір послуг такої якості,
на яку очікує клієнт (турист). Як туристичний
регіон можуть розглядатися: окремий комплекс,
місцевість, район, область, країна або
навіть група країн, які турист вибирає
за мету своєї подорожі. На рис.1.3 можна
бачити, що Україна поділена на кілька
туристичних регіонів з різним призначенням.