Особливості цивільно-правової відповідальності

Міністерство  аграрної політики та продовольства  України

Чигиринський  технікум Уманського НУС 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Цивільне та сімейне право"

на  тему: ". Особливості цивільно-правової відповідальності» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка 47-ої групи ІV курсу

Ладан Марיяна Анатоліївна

Керівник:

Семенов Олександр Миколайович

Дата  виконання роботи

"___"   __________ 20___ р.

Дата  захисту роботи

"___"   __________ 20___ р. 

Оцінка   ____ (_________) ____ 
 
 
 
 

Чигирин

2011 
 

План:

Вступ

1. Особливості цивільно-правової відповідальності.

     1.1. Поняття і загальна характеристика цивільно-правової відповідальності.

     1.2. Види і форми цивільно-правової  відповідальності.

     1.3. Умови (підстави) цивільно-правової  відповідальності.

2. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності .

     2.1.  Характеристика підстав звільнення  від цивільно-правової відповідальності.

     2.2. Розмежування понять непереборної  сили, випадку, форс-мажорних обставин.

3. Застосування у  законодавстві та  договорах понять "форс-мажор"  та "непереборна сила" щодо звільнення від цивільної відповідальності.

Висновки 

Список  використаної літератури

Додатки

 

Вступ

     У своїй курсовій роботі я досліджувала питання цивільно-правової відповідальності.

     Середньостатистична особа у буденному житті щодня  вступає в цивільно-правові відносини. Для розвитку цивільного обігу необхідно, щоб його учасники виконували свої обов'язки належним чином. При порушенні цих обов'язків заподіюється шкода, насамперед кредитору, і, отже, порушується механізм цивільного обігу, від чого страждає все суспільство в цілому. З метою усунення наслідків чи  невиконання неналежного виконання зобов'язань існує  цивільно-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності.

     Предметом дослідження являються норми  цивільного законодавства, які регулюють особливості настання цивільно-правової відповідальності.

     Об’єктом  аналізу у даному дослідження  є правовідносини, що виникають при порушенні умов договорів.

     Метою роботи є розкриття основних понять, що стосуються виникнення цивільно-правової відповідальності.

     Виконуючи роботу я ставила перед собою  завдання дослідити:

• поняття цивільно-правової відповідальності, її значення, види і форми;
• за яких умов настає відповідальність за порушення зобов’язань;
• за яких умов боржник не буде нести цивільно-правову відповідальність;
• як застосовуються в законодавстві та договорах поняття "форс-мажор"та "непереборна сила" для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань.

     Ступень наукової розробки теми. Питання цивільно-правової відповідальності завжди викликали  інтерес науковців. Цій проблематиці приділяли увагу, зокрема, С.Братусь, В. Грибанов, О. Йоффе, Н. С. Малеїн, В. В. Вітрянський, В. А. Тархов, Д. А. Ліпинський, О. Е. Кутафіна. Вони досліджували як сутність цивільно-правової відповідальності, так і її функції, види, підстави, умови та розмір. Цивільно-правова відповідальність розглядалась і з загальногалузевих позицій, і з позицій окремих її інститутів. В останньому випадку переважно аналізувалися норми, що передбачали відповідальність за порушення у сфері договірних зобов’язань

     Методи  дослідження. Для вивчення об’єкту  дослідження було використано методи системного та структурно-функціонального  аналізу, які сприяли чіткому  виявленню норм цивільного права, що регулюють всі аспекти цивільно-правової відповідальності. За допомогою методів аналізу та синтезу  у роботі проаналізовані визначення, їх зміст та синтезовані оптимальні поняття.

 

1. Особливості цивільно-правової  відповідальності.

    1.1. Поняття і загальна характеристика цивільно-правової відповідальності.

       Забезпечення  суспільної дисципліни та правопорядку здійснюється за допомогою впливу на поведінку та свідомість людей шляхом застосування таких методів державної  та суспільної діяльності, як переконання  та примус.

       У широкому (філософському) значенні поняття  відповідальності трактується як ставлення  особи до суспільства й державі, до інших осіб з погляду виконання  ними певних вимог, усвідомлення й правильного  розуміння громадянином своїх обов'язків (боргу) стосовно суспільства, держави й інших осіб.

       Визначення  питання відповідальності, незважаючи на багато досліджень цього питання, залишається актуальним та дискусійним.

       Юридична  відповідальність може виступати в  різних формах, але завжди полягає  у певному впливу на правопорушника. Оскільки предметом цивільного права  є майнові відносини, тому і цивільно-правова  відповідальність повинна відповідати  регульованим суспільним правовідносинам. У цьому і полягає особливість  цивільно-правової відповідальності.

       Цивільно-правова  відповідальність є одним із різновидів юридичної відповідальності і тому у всіх істотних характеристиках має властивості останньої.

       Поняття цивільно-правової відповідальності, формуючись протягом декількох тисячоліть, залишається предметом наукових дискусій. Питання про це поняття  багато років є спірним в юридичній  науці.

       Як  зазначає Є. О. Харитонов, цивільно-правова  відповідальність –  це санкція (реалізація санкції) за порушення  цивільного законодавства¹. При цьому слід пам’ятати, що в цивільному праві застосування санції не завжди являється відповідальністю. Наприклад, коли відбувається повернення речі з чужого незаконного володіння, то в цьому випадку відповідальність відсутня. Це має місце в зв’язку з тим, що незаконний володілець не мав жодних прав на річ, яка вилучається.

       Цивільно-правова  відповідальність – правовідношення, що виникає у зв’язку з порушенням встановленого договором або законом обов’язку, що має змістом покладання на особу, винну в учиненні цивільно-правового порушення, негативних майнових наслідків.

       Особливий характер мети, призначення та способів реалізації цивільно-правової відповідальності визначає ряд специфічних ознак, що виділяють її у самостійний різновид відповідальності. Специфічними ознаками цивільно-правової відповідальності є:

• майновий характер;
• додатковість обтяження;
• відповідальність юридично рівних суб'єктів перед одним;
• компенсаційний характер.

     Функції цивільно-правової відповідальності - основні напрями її впливу на суспільні відносини.

     Цивільно-правова відповідальність виконує функції:

• превентивну;
• репресивну (каральну);
• компенсаційну.

     Так, згідно з ст. 736 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)  за прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти. Платник ренти процентами компенсує втрати одержувачеві ренти – компенсаційна функція. Виплата додаткових коштів незапланована, збільшує витрати – каральна функція. Понесені збитки спричиняють виховний вплив на правопорушника – превентивна функція.

     Принципи цивільно-правової відповідальності — це виражені нормах цивільного права основоположні ідеї, засади, риси, відповідно до яких здійснюється регулювання відносин щодо її покладання.

     До  принципів цивільно-правової відповідальності можна віднести принципи:

• законності (обов'язкове виконання суб'єктами цивільного права імперативних вимог, викладених у нормі права щодо відповідальності);
• невідворотності відповідальності (обов'язкове застосування відповідальності до будь-якого правопорушника);
• індивідуалізації (допускається врахування ступеня суспільної небезпеки правопорушення, форми вини, майнового стану правопорушника та ін.;
• принцип повного відшкодування шкоди (відновлення майнового становища потерпілого до стану, який існував до правопорушення, ст. 1166 ЦКУ);
• принцип рівності сторін;
• принцип поєднання особистих інтересів із суспільними (здійснення права не повинно шкодити інтересам і цивільним правам суспільства та іншим суб'єктам цивільного права; наприклад, фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю, ст. 282 ЦКУ).

     Отже, цивільно-правова відповідальність — вид юридичної відповідальності, яка виникає у фізичної чи юридичної особи при невиконанні договірних зобов'язань або завданні майнової шкоди чи порушенні особистих немайнових прав (посягання на честь, гідність особи) і полягає у покладанні на винних обов'язку відшкодувати заподіяні потерпілим збитки. Вона характеризується ознаками, принципами та виконує певні функції.  

1.2. Види і форми  цивільно-правової  відповідальності.

     Слід  зауважити, що цивільно-правова відповідальність має певну класифікацію та виражається у конкретних формах.

     В нормативних актах відсутнє чітке  розмежування форм цивільно-правової відповідальності. Їх виділяють в  науковій літературі з цивільного права. Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника. Поширений перелік форм цивільно-правової відповідальності дає Є. О. Харитонов (див. мал. 1.2). Автор зазначає, що існує декілька підходів до їх визначення².

     За  одним із підходів визначається дві форми: стягнення збитків та неустойка. За іншим підходом виділяють три форми цивільно-правової відповідальності: покладання на винного обов’язку передачі майна, сплати грошей, позбавлення правопорушника певних прав та змішана форма.

     Обидва  підходи мають певні недоліки. В першому випадку згадано лише неустойку з усіх способів забезпечення зобов’язань, хоча сюди можна віднести і поруку, і гарантію, і завдаток. Наприклад, коли боржник не виконав своє зобов’язання, яке забезпечувалося завдатком, він втрачає цю грошову суму чи рухоме майно. І навпаки, якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, то завдаток повертається кредитором  в подвійному розмірі. То чому це також не можна враховувати як форму цивільно-правової відповідальності? В другому підході наявна спроба згрупувати різні форми відповідальності, але вона є не до кінця продуманою.

     Третій  підхід до визначення форм цивільно-правової відповідальності є найбільш розширеним, детальним. З цим підходом їх можна  поділити на загальні і спеціальні. Загальною формою буде являтися обов’язок  боржника відшкодувати завдану шкоду. Наприклад, орендар пошкодив автомобіль орендодавця. В цьому випадку боржник понесе витрати, спрямовані на усунення пошкодження – відшкодує завдану шкоду. Проте не завжди відповідальність наступає, коли наявні збитки. Тому існує спеціальна форма відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань. Зокрема, в договорі поставки у розділі "Відповідальність" може передбачатися, що постачальник за порушення строків поставки нестиме відповідальність у вигляді штрафу чи пені. На практиці дуже часто можливе поєднання цих двох форм відповідальності. Приміром, в тому ж договорі поставки можна передбачити, що постачальник за порушення строків поставки нестиме як відповідальність і формі штрафу чи пені, так і у формі відшкодування збитків за завдану шкоду.