Особливості цивільно-правової відповідальності

3. Застосування у  законодавстві та  договорах понять "форс-мажор"  та "непереборна сила" щодо звільнення від цивільної відповідальності.

     Як  вже згадувалося, ані ЦКУ, ані ГКУ не містять визначення поняття форс-мажору. Як відомо, форс-мажор (від франц. forcemajeure – вища сила), дає право на відстрочення виконання зобов’язань, в тому числі за податковими та іншими зобов’язаннями.

     Закон від 13.09.2001 р. № 2681-III «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного  оформлення й оподаткування особистих  речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами  на митну територію України» дає  таке визначення: форс-мажорні обставини  – це обставини непереборної сили та інші не залежні від громадянина  обставини.

     Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької  діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у  зовнішньоекономічних відносинах (затверджений наказом ДПА України від 25.02.2002 р. № 83) розглядає форс-мажорні обставини  як непередбачені та непереборні  події, що відбуваються незалежно від  волі й бажання замовника або  виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються  на звичайному морському шляху між  портами відвантаження й вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або  інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, в тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом  тощо) й призводять до порушення  умов укладених контрактів та законодавчих актів. Тобто обмежувальні дії держави  в деяких випадках визначено як форс-мажорні  обставини.

     У Правилах користування електричною  енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання  електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, форс-мажорні обставини визначені  як надзвичайна й непереборна  за наявних умов сила, захист від  дії якої не передбачає проектна та інша нормативна документація, дії  якої неможливо запобігти застосуванням  високопрофесійної практики персоналу  і яка може бути викликана:

     – винятковими погодними умовами  та стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

     – непередбаченими ситуаціями, викликаними  діями сторони, що не є енергопостачальною організацією і споживачем електроенергії (страйк, локаут, дія суспільного  ворога, оголошена та неоголошена  війна, загроза війни, терористичний  акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

     – умовами, регламентованими державними органами управління, а також пов’язаними  з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами  й непередбаченими ситуаціями. Тобто  знову обмежувальні дії держави  є форс-мажором.

     У Договорі між членами оптового ринку  електричної енергії України  від 15.11.1996 р. термін «форс-мажор» розглядається  аналогічно – як надзвичайна й  непереборна за даних умов сила, дії якої неможливо запобігти  застосуванням високопрофесійної  практики персоналу і яка є  обставиною, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язань. Однак  відповідно до цього Договору наявність  непереборної сили має засвідчити Торгово-промислова палата України.

     Докладніше  визначення обставин непереборної сили дано у Законі від 24.06.2004 р. № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України»: обставини непереборної сили – це обставини, що виникли внаслідок  прийняття рішень законодавчого  або нормативно-правового характеру, обов’язкових для суб’єктів аграрного  ринку згідно із законодавством, або  ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних заворушень, а також з інших обставин, які  не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок  несприятливих погодних умов, раптового  припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов’язаного  з несплатою їх вартості (п.2.11).

     У Законі України від 06.04.2000 р. № 1641-III «Про майнову відповідальність за порушення  умов договору підряду (контракту) про  виконання робіт на будівництві  об'єктів» (який так і не набув  чинності) говориться про обставини  непереборної сили як надзвичайні обставини  та події (землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події, зруйнування  внаслідок дії вибухових пристроїв, що містяться у землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні  та невідворотні за даних умов події), які не можуть бути передбачені сторонами  під час укладення договору підряду (контракту) та в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних  заходів.

     Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються  громадянами через митний кордон України, які затверджено наказом  Держмитслужби від 17.11.2005 р. № 1118, визначають такі обставини непереборної сили:

     - смерть власника транспортного  засобу;

     - стихійне лихо (пожежа, повінь, інше  стихійне лихо чи сезонне природне  явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);

     - військові дії чи надзвичайний  стан у регіоні, через який  переміщується транспортний засіб; 

     - страйк;

     - злочинні дії третіх осіб, спрямовані  проти власника транспортного  засобу;

     - дорожня пригода за участю  транспортного засобу, яка спричинила  повне або часткове його пошкодження; 

     - неможливість подальшого руху  транспортного засобу, якщо зсув  або ожеледиця створює небезпеку  чи загрозу дорожньому руху, життю  чи здоров'ю людей або довкіллю;

     - інші схожі за характером обставини  чи події.

     Відповідно  до ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або  невідворотна за даних умов подія (непереборна  сила);

     Завдяки диспозитивності цивільно-правових правовідносин сторони можуть самостійно передбачити в договорі, що вони відносять до форс-мажору і, таким чином, звільнити сторону від відповідальності за невиконання договору через такі обставини. Тобто те, що немає загального визначення форс-мажору чи обставин непереборної сили, не є перепоною для їх незастосування в широкому сенсі в угодах. Тому, наприклад, рецесію (зниження ВНП протягом двох кварталів підряд) можна власноруч визначити як форс-мажор. Тим більше, що так воно і є. Адже форс-мажорною обставиною у договірних відносинах є зовнішня обставина, яку, як правило, не можна передбачити під час укладання договору, не можна запобігти її виникненню, якої не можна уникнути або ж запобігти її наслідкам, і яка не виникла з вини жодної із сторін і спричиняє неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов’язання. При цьому вирішальну роль відіграє той факт, що обставина, яка спричинила неможливість виконання положень договору, щоб її визнали форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, має бути не передбачуваною під час укладання договору. А головне – докладно визначити в договорі умови повідомлення контрагента про виникнення форс-мажору. Також слід встановити максимальну межу його тривалості. У контрактах на постачання продовольчих товарів цей строк зазвичай триває 15–30 днів, а товарів промислового призначення – 3-6 місяців. Тому, хоча, на мою думку, рецесія є форс-мажорною обставиною, після 3-6 місяців люди та підприємства пристосовуються до нових умов, які за цей час стають «нормальними», не форс-мажорними. Це особливо актуально для банків, адже тимчасову адміністрацію в них вводять без попередження, і класичний мораторій на задоволення вимог кредиторів НБУ – саме 6 місяців...

     Подейкують, що в угодах щодо розміщення єврооблігацій  важчі умови для позичальників  – у разі погіршення рейтингу держави  чи емітента кредитор може пред’явити оферту для дострокового погашення  облігацій. Тобто в цьому міжнародному випадку форс-мажор трактують  проти позичальника, як у нас проти  пересічного громадянина, який втратив  роботу чи став заробляти менше через девальвацію.

     Для пересічних осіб у договорах, наприклад, іпотечних, варто записати такі форс-мажорні  обставини, як скорочення штату за основним місцем роботи, тривалу хворобу. Якщо в угоді про це не сказано і  угода є довготривалою, не варто  її підписувати. Наша держава неспроста  не дає загального визначення форс-мажору…

     В законодавстві, яке має вищу юридичну силу поняття форс-мажору та обставини  непереборної сили не визначені. А от в законодавстві, яке має нижчу  юридичну силу ці поняття трактуються  по-різному. Це призводить до частих колізій. Сторони, для того щоб попередити настання небажаних наслідків при порушення виконання зобов’язання повинні передбачити в договорі всі види відповідальності та умови, за яких вона не наставатиме.

Висновки