Отчет по практике в суде

Член  дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення  надсилається або вручається під  розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих  днів з дня прийняття рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1 Правове забезпечення охорони праці

 

Законодавчими актами, що визначають основні положення  про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення  про охорону праці належать: Конституція  України, Закони України «Про охорону праці», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

Основним  законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України, в який питанням охорони праці присвячені статті 43, 45 та 46.

В статті 43 Конституції України записано: «Кожен має право на працю, що включає  можливість заробляти собі на життя  працею, яку він вільно обирає або  на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і  здорові умови праці, заробітну  плату, не нижчу від визначеної законом», «Використання праці жінок і  неповнолітніх на небезпечних для  їхнього здоров’я роботах забороняється»[11].

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні  можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників. Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Кожен, хто  працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право  забезпечується наданням днів щотижневого  відпочинку, а також оплачуваної  щорічної відпустки, встановленням  скороченого робочого дня щодо окремих  професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про охорону праці" — це самостійна гілка в законодавстві  України про працю. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників  на охорону їх життя і здоров'я  у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови  праці, регулює за участю відповідних  органів державної влади відносини  між роботодавцем і працівником  з питань безпеки, гігієни праці  та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні[14].

Дія цього  Закону поширюється на всіх юридичних  та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману  працю, та на всіх працюючих.

 

3.2 Права працівників на охорону  праці під час роботи на  підприємстві

 

Закон «Про охорону праці» захищає соціальні  права трудівників. Він вимагає, щоб при укладенні трудового  договору громадянин був поінформований власником під розписку; про умови праці на підприємстві; про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я; про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством[10].

Протягом дії укладеного з працівником  трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати  працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються  йому додатково. Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні. Законом забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота. Під час роботи на підприємстві працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для нього або людей, які його оточують, а також для навколишнього середовища. За період простою з цих причин за працівником зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченою колективним договором, але не меншому тримісячної заробітку.

 

3.3 Відповідальність за порушення  законодавства про охорону праці

 

За порушення  законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових  осіб органів державного нагляду  за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю[20].

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено  в місячний строк у судовому порядку. Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За порушення  законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення  перешкод у діяльності посадових  осіб органів державного нагляду  за охороною праці, а також представників  профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана і звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом України про адміністративні  правопорушення.

 Матеріальною  відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствам працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

 Посадові  особи, винні у порушенні правил  і норм з "охорони праці,  якщо це порушення створювало  небезпеку для життя або здоров’я  громадян, притягаються до кримінальної  відповідальності.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Отже  практика для мене, в приватного адвоката почалася з ознайомленням з роботою адвоката та з опрацювання нормативно — правової бази, якою він керується в своїй діяльності.

Під час  проходження практики я мала змогу  ознайомитись з процесуальними документами, попрацювати над їх складанням, що дало мені змогу набути певного практичного досвіду і закріпити ті теоретичні знання, які були набуті в ході навчання в академії.

В ході практики я побачила як виглядає рішення суду і навчилася оформляти скарги на такі рішення. Мені довелося спостерігати за роботою адвоката і бути присутньою під час судового засідання, а  також при наданні правової допомоги людям, які зверталися з різними, так би мовити, «юридичними» проблемами.

Робота  адвоката заслуговує великої уваги  з боку держави, саме тому, на мою  думку потрібно вдосконалювати діючу  в даний час систему адвокатури, покращити законодавство, врахувавши всі потреби адвоката.

Держава, вимагаючи від нас дотримання законів, повинна, в першу чергу, дотримуватися їх сама, адже, відповідно до ч.3 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов’язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

Я зрозуміла, що робота адвоката є не такою вже  й легкою, як здається на перший погляд, адже вона потребує великих сил і  необхідних знань, щоб вирішити всі  важливі суспільні питання та надати кваліфіковану правову допомогу. Також потрібно обов’язково слідкувати за змінами в законодавстві, адже закони досить часто змінюються.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Адвокатура України [Текст] : Навчальний посібник; уклад.:  В.К. Шкарупа, О.В. Філонов, А.М. Титов, Ю.Я. Кінаш. — К.: Знання, 2007. — 398 с.

2.Баженова Б. Адвокатська діяльність потребує законодавчого удосконалення [Текст] / Б.Баженова.- К.:Атіка, 2012. – 24с.

3.Варфоломєєва Т.В. Історія адвокатури[Текст] / Т.В.Варфоломєєва. - К.: Інтер, 1992. – 127с.

4.Васьковський Є.В. Організація адвокатури [Текст] / Є.В.Васьковський. - Одеса, Де Люкс, 1893. – 27с.

5.Гловацький І.Ю. Адвокатура зарубіжних країн[Текст] : Навчальний посібник / І.Ю.Гловацький.– К.: Атіка, 2007. – 588 с.

6.Ермакова С.В. Практические советы юристам[Текст] / С.В.Ермакова. - Симферополь, Интерком, 2007. – 190 с.

7.Ефіменко О.В. Основи галузевого законодавства[Текст] / О.В.Ефіменко,  К.В. Манжул.  – Кіровоград.:Аліс, 2008. – 305 с.

8.Ковальський В. С. Адвокатура України [Текст] / В.С.Ковальський . – К.: Юрінком інтер, 2000. – 271с.

9.Ковальчук  І. В. Адвокатура України[Текст]  /І.В.Ковальчук. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 75с.

10.Кодекс законів про працю України [Текст]: офіц. текст: за станом на 09

грудня 2012 р. – Х.: Одіссей, 2012. – 240 с. – ISBN 963-876-395-2.

11.Конституція України [Текст]: офіц. текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 12 квітня 2012 р.]. – К.: Мін-во Юстиції України, 2012. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5.

12.Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи прокуратури[Текст] / В.Маляренко. -  К.: Юрінком Інтер, 2004.- 359с.

13.Основні  положення про роль адвокатів: ООН; Положення, Міжнародний документ [Електронний ресурс] від 01.08.1990 / Офіц. веб – сайт Верховної Ради України. Режим доступу до дж.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_835

14.Основи законодавства України про охорону здоров’я [Текст]: [закон України: офіц.текст:за станом на 01 січня 2013 року]. – К.: Парламентське вид-во,2013. – 34с. – ISBN 969-912-104-2.

15.Правила  адвокатської етики [Текст]: правила Вищої  кваліфікаційної комісії адвокатури  при Кабінеті Міністрів України  від 01 жовтня 1999 р. № 6 /Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – 84с.

16.Про адвокатуру та адвокатську діяльність[Текст]: [закон України: офіц.текст:за станом на 20 травня  2013 року]. – К.: Парламентське вид-во,2013. – 54с. – ISBN 966-945-503-9.

17.Про  державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб –  підприємців [Текст]: [закон України: офіц.текст:за станом на 03 лютого  2013 року]. – К.: Парламентське вид-во,2013. – 78с. – ISBN 967-873-816-3.

18.Про  засади запобігання і протидії  корупції [Текст]: [закон України: офіц.текст:за станом на 18 травня  2013 року]. – К.: Парламентське вид-во,2013. – 21с. – ISBN 971-522-734-2.

19.Про  захист прав людини і основоположних  свобод: Рада Європи; Конвенція, Міжнародний  документ [Електронний ресурс]: від 04.11.1950 № 995/ Офіц. веб – сайт Верховної Ради України. Режим доступу до дж.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004

20.Про охорону праці [Текст]: [закон України: офіц.текст: за станом на 22 травня  2013 року]. – К.: Парламентське вид-во,2013. – 14с. – ISBN 967-873-816-3.

21.Святоцький О. Д. Адвокатура: історія і сучасність[Текст] /О.Д.Святоцький.  – К.: ІнЮрс, 1997. – 47с.

22.Синєокін О.В. - Загальнотеоретичні проблеми адвокатології [Текст] / О.В. Синєокін. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - 108 с.