Істория розвитку класифікації документів

зображення — інформація, яка  надається у формі, яка припускає  перегляд але не допускає посимвольної оброки, включає графічну інформацію (нерухомі зображення, такі як рисунки, фотографії, креслення тощо), відеоданні (рухомі зображення, такі як кино- та відеоматеріали, анімація тощо); звукові дані — цифрове відтворення звукової інформації. Електронні програми поділяються на системні, прикладні, та сервісні; комбіновані ресурси в свою чергу поділяються на інтерактивні мультимедіа (системи, що дозволяють одночасне використання різноманітних засобів відображення та передачі інформації) та онлайнові служби (системно-орієнтована діяльність, яка підтримує доступ до інформації та її використання в Іntегnеt).

Кожна з наведених категорій  ресурсів має декілька рівнів поділу, що забезпечує гнучкий підхід до методики каталогізації різних типів ресурсів. За типом носіїв або режимом доступу  електронні ресурси поділяються  на ресурси локального доступу —  інформація, зафіксована на окремому фізичному носії, якій має бути поміщеним  користувачем до комп'ютерного пристрою для зчитування; та ресурси віддаленого доступу — інформація розміщена на вінчестері або інших пристроях для запам'ятовування, або надана в інформаційних мережах (зокрема, ресурси, що розміщені на Іntегnеt-серверах)[2, с. 19-23].

Інформаційній ресурс — це сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках,  архівах,  банках даних тощо) або  сукупність  інформаційних

 

продуктів     певного      призначення,     які     необхідні     для     забезпечення інформаційних  потреб споживачів у визначеній сфері  діяльності. Оскільки   у   міжнародній   нормативній   документації   щодо   каталогізації застосовується термін "електронні ресурси", надалі будемо вживати саме цей термін.

Згідно з ГОСТ 7.82-2001 електронні ресурси — це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які погребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їх комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі. Згідно з викладеним вище, термін "електронні ресурси" вміщує такі аспекти поняття, як цифрова форма фіксації інформації, комп'ютерні засоби та програмне забезпечення для відтворення та керування, електронне середовище для розповсюдження (комп'ютерні мережі та засоби телекомунікаційного зв'язку).

В процесі каталогізації поряд  з описом інформаційного вмісту відповідного опрацювання потребують також: фізичний носій ресурсу, засоби доступу та відображення, у000000000000мови використання ресурсу, які пов'язані з його правовим статусом та вимогами щодо захисту авторського права.

Як відомо, одним із основних завдань бібліотеки є створення вторинної інформації. Електронні довідково-бібліографічні ресурси і комунікаційні технології значно збільшують надійність і ефективність довідкового апарату (бібліотечні каталоги, бібліографічні бази даних, енциклопедичні, довідкові видання в електронній формі) і дають можливість отримувати відомості із більшої кількості різних джерел, у тому числі і з бібліотек багатьох країн світу. Це дозволяє суттєво розширити кількість реально виконуваних бібліографічних запитів, прискорити і поліпшити ефективність їхнього виконання.

 

Одним із найважливіших бібліотечних ресурсів є електронні каталоги. Цей  ресурс особливо цінний тоді, коли він  знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий  доступ до відомостей про наявність  у бібліотеці фондів.

Хочу акцентувати увагу на тому, що нам усім необхідно мати чітке  уявлення про те, що існують локальні та Інтернет-каталоги, які ще називають он-лайновими. Перші призначені для читачів, які прийшли в бібліотеку, де в залах каталогів або читальному можуть скористатися допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає, і ніхто не навчить користувача тонкощам роботи з цим ресурсом. Тобто, Інтернет-каталоги створюються для широкого кола користувачів, а це ставить перед користувацьким інтерфейсом жорсткі вимоги щодо його "прозорості". Наявність розгорнутого "Неlра", де пояснюються принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідним. Віртуальному користувачеві, для якого створюються Інтернет-каталоги, байдуже, у яке поле і якого формату бібліограф ввів ті чи інші відомості про видання, за яким протоколом працює цей каталог. Йому потрібно мати можливість легко сформулювати свій запит за певними правилами і отримати чітку, у зрозумілій,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зручній формі, відповідь: які документи, що відповідають цьому запиту, має  бібліотека. Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи[9,с. 114-117].

Сьогодні в Україні серед 18-ти бібліотечних сайтів електронні каталоги виставлені поки що на 8-ми — на сайтах Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Кримської, Тернопільської, Чернігівської бібліотек та Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м Києва. Важливим показником якості електронних ресурсів с повнота інформації. Ця проблема пов'язана з ретроспективою — питання, про яке раніше ми навіть не згадували на конференціях. Існує два підходи до реалізації цього питання.

 

Перший — переведення карткового каталогу в електронну форму з  використанням різних технологій — від введення вручну до автоматичного сканування карток із застосуванням систем розпізнавання текстів. Але не існує ідеального карткового каталогу, який би відповідав завданням інформаційного пошуку у автоматизованому режимі, через те, що, по-перше, каталожна картка має недостатній обсяг інформації, по-друге, дуже часто каталоги не відповідають книжковому фонду. Перевагою сканування є висока швидкість введення інформації, але_; на жаль, це позначається на якості оброблення та пошукових можливостях електронного каталогу. У більшості випадків для вірного заповнення полів електронної бази даних необхідно тримати в руках джерело інформації. Другий підхід — каталогізація фонду "з полиці". При цьому каталогізатор працює безпосередньо з виданням і виконує його опис так само, як і у відділі обробки. Такий метод носить системний характер, оскільки каталогізуються не усі без винятку книги, а відібрані за певним критерієм, наприклад, за тематикою чи за роком видання.

Електронні бібліотеки — це складні  інформаційні системи, які є сховищем знань. Основним їхнім досягненням є гнучкість організації інформації, що надається в електронній формі, доступ до якої здійснюється засобами комп’ютерних комунікацій, як правило електронна бібліотека має таку структуру: електронний каталог, інтерфейс доступу, сервісні додатки і репозитарій.

Електронна бібліотека надає інформацію в єдиному вигляді незалежно від місця її находження. Репозитарій являє собою централізовану базу даних, у якій об'єкти можуть зберігатися і у зовнішніх файлах, але вони завжди будуть доступні через репозитарій.

На думку  зарубіжних спеціалістів бібліотеки XXI століття -,- це електронні бібліотеки, які являють собою електронну мережу, що з'єднує бібліотеку з зовнішнім світом через електронні технології. Деякі вітчизняні спеціалісти під електронною бібліотекою розуміють сховище електронних документів,

 

оснащене  механізмами для ефективного  доступу і роботи  з  ними.

В перспективі, мабуть у недалекому майбутньому, фонди, каталоги, повнотекстові ресурси усіх бібліотек будуть розглядатися як складові частини єдиної електронної бібліотеки. Тобто, електронні бібліотеки відрізняються від традиційних не тільки і не стільки тим, що використовують електронний формат видань, а в першу чергу тим, що забезпечують доступ до віддаленого,   розподіленого та різноманітного ресурсу за допомогою телекомунікаційних технологій[10, с.1-5].

У сучасному світі, коли роль інформаційних та телекомунікаційних технологій зростає, інформаційні центри та публічні бібліотеки не можуть ігнорувати тенденції. Соціально-економічна та інформаційна  ситуація в Україні, що динамічно змінюється, вимагає постійних перетворень у процесі

бібліотечно-інформаційного обслуговування, удосконалення методів  і формзадоволення інформаційних потреб споживачів.

Використання  сучасних електронних комунікацій забезпечує бібліотекам принципово нову форму ділової взаємодії з різними інфраструктурами.

Бібліотека, як соціальний інститут, виконує функцію  посередника в процесі донесення соціальноважливої інформації до споживача. Корпоративність, як універсальний механізм міжбібліотечної взаємопраці, може використовуватись на різних етапах бібліотечно-інформаційної діяльності   (комплектуванні, каталогізації, інформаційному забезпеченні, бібліотечному обслуговуванні).

В  залежності   від  ступеню  інтеграції бібліотечної  корпорації здійснюють обмін адресно-довідковими даними; корпоративну каталогізацію літератури; допомогу   в   ретроконверсії   каталогів;    електрону   доставку   документів; координацію комплектування.

Існує дві  основні форми корпоративної  діяльності:

Регіональні корпорації, в основу діяльності яких покнадсні загальні інтереси бібліотек, розміщених в одному регіоні;

 

Тематичні корпорації, які використовують переваги спільного використання документів та інформації певної тематичної направленості. Регіональна кооперація — координація діяльності бібліотек по формуванню документальних ресурсів на обласному рівні (в ролі базових бібліотек в регіонах виступають, як правило, обласні універсальні наукові бібліотеки). Публічні бібліотеки беруть на себе функцію центру збору загальнодоступної електронної інформації, її упорядкованості, формування колекцій електронних документів, запис на комп'ютерні носії постійного зберігання, а також при можливості тиражування та поширення цих колекцій[5, с. 209-210].

На сучасному етапі побудови інформаційного суспільства серед  тенденцій розвитку бібліотечної галузі виокремлюються ті, які пов'язані із активним використанням електронного середовища та формуванням систем електронних інформаційних ресурсів. Характерною ознакою сьогодення є збільшення виробництва інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних технологій, що базуються на засобах комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку.

Значна частина інформації, яка  виробляється та існує в електронному вигляді, потрапляє до бібліотек. У  потоці надходжень до книгозбірень збільшується відсоток інформаційних продуктів на таких носіях, як компакт-диски. Це бази даних з різноманітною за тематикою та видовим складом інформацією світового репертуару, мультимедійні продукти багатовидового змісту, програмні продукти; з традиційними виданнями надходять програмні та мультимедійні додатки на СD

Бібліотеки стають виробниками  власних електронних інформаційних  ресурсів. На базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні бібліотечні інформаційні продукти: електронні каталоги і картотеки, бібліографічні покажчики та реферативні видання, в електронному вигляді створюється наукова і методична література.    Здійснюються роботи  з  оцифровування  першоджерел з

 

бібліотечних  фондів та  формування  колекцій  електронних документів.  У

практику  бібліотек поряд з видавничою діяльністю входить тиражування  на

компакт-дисках окремих інформаційних продуктів  та електронних ресурсів.

Активізується формування електронних бібліотек, що вимагає   певної рганізації електронної інформації, обліку й технологічного опрацювання електронних документів. Отже, вагомою складовою документно-інформаційного  ресурсу   сучасної бібліотеки стають електронні інформаційні ресурси, відомості про які мають бути включені до бібліотечних інформаційно-пошукових систем.

За  умов активного використання Іnternet як єдиного комунікаційного середовища, інформаційні матеріали в цифрових форматах набувають підвищеного попиту  з  боку користувачів.   

 Це потребує якісного вдосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування яка базуватиметься саме на електронних інформаційних ресурсах бібліотеки. Набуває нового рівня кооперації та інтеграції міжбібліотечна взаємодія та зв'язок бібліотек з іншими суб'єктами    інформаційної   сфери.   

Метою інформаційної співпраці  є створення корпоративних бібліотечних систем, організація корпоративної каталогізації першоджерел та систем розподілених ресурсів з онлайновим доступом, зокрема, електронних бібліотек.