Прибуток комерційного банку та його розподіл

                                                                                                                

                                                                                                                     Тис. грн..

показники	2010р.	%	2011р.	%	Відхилення
					абсолютне	відносне
Чистий процентний дохід	7827293	88,11	7680095	87,12	-147198	- 1,88
Чистий комісійний дохід	1021403	11,5	1088714	12,35	67311	6,59
Дивідендний дохід	41	0	42	0	1	2,44
Прибуток від довгострокових вкладень	14897	1,69	15674	0,18	777	5,22
Інші операційні доходи	19446	0,22	30992	0,35	1546	7,95
Всього доходів	8883080	100	8815517	100

 

 

        З таблиці 2.3 ми можемо простежити позитивне зменшення чистого процентного та збільшення комісійного доходів, відповідно на 1,88% та 6,59%, і зменшення нестабільних доходів. Стабільні доходи займають значну вагу в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їх росту. Тепер необхідно намагатися зберегти їх подальший зріст, за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

     Структурний аналіз витрат банку виробляється для виявлення основних видів витрат, темпів і факторів їхнього росту.[17]

   На основі загальних висновків структурного аналізу виробляється більш заглиблене дослідження основних видів доходів і витрат банку.

   Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його розмір обсягу виданих позичок і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція падіння процентної маржі є одним з показників того, що банк вступив на шлях банкрутства. [17]

 

 

   Отже, за даними Звіту про прибутки та збитки ПАТ “Ощадбанк” на 01.01.2012., розглянемо структуру доходів комерційного банку, у вигляді діаграми ( 2.2) [23]

 

 

                

 

                  Рис. 2.2 Структура витрат «Ощадбанк» станом на 01.01.2011 р.

 

          З рис. 2.2 видно, що найбільшу питому вагу займають процентні витрати, на другому місці це витрати на персонал, які мають 24%. Найменшу частку складають комісійні витрати  - 2%

 

 

                                                                                                                  Таблиця 2.4

  

    Структурний аналіз доходів та витрат банку «Ощадбанк» 2010р.-2011рр. [23]

 

 

                                                                                                                         Тис. грн..

показники	2010р.	%	2011р.	%	Відхилення
					абсолютне	відносне
Процентні витрати	3513402	49,9	3931625	45,56	418223	1,19
Комісійні витрати	184758	2,62	221484	2,56	36726	19, 87
Загально адміністративні витрати	2029728	28,82	2587328	29,98	557600	27,47
Витрати на персонал	1462967	20,79	1844254	21,37	381287	26,06
Витрати на безнадійні та сумнівні борги	34781	0,49	44567	0,52	9786	28,14
Всього витрати	7040878	100	8629558	100

 

  З даної таблиці  2.4видно, що  витрати з даної таблиці ми бачимо, що в структурі витрат переважають процентні витрати, які є стабільними, але в 2010 році порівняно з 2011році. Але збільшились на 28,14% витрати на безнадійні та сумнівні борги, що свідчить про неповернення кредитів або їх просрочку. Потрібно поліпшити контроль за видачею кредитів., загально - адміністративні витрати в структурі збільшились на 27,47%.

    Прослідивши динаміку витрат можливо зробити висновки, що операційні витрати відносно стабільні, але значно вплинув на прибуток зріст адміністративних витрат комерційного банку, що було зумовлено розширенням кадрового апарату та відкриттям нових філіалів банк. [23]

 

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи удосконалення  зростання прибутку комерційного  банку

 

         3.1 Основні шляхи підвищення прибутковості комерційного банку в Україні.

 

   В умовах швидкоплинного зовнішнього середовища на фоні світової кризи, що безперечно негативно впливає на діяльність фінансового сектору економіки, банки повинні звернути особливу увагу на проблему оптимізації структури доходів та підвищення прибутковості, адже  банки, як регулятори грошового обігу й посередники в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів,  відіграють важливу роль в економічних перетвореннях України.

   Проблемам забезпечення прибутковості та фінансової стійкості банків в ринковій економіці  присвячено праці багатьох провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них - М. Алексеєнко,  О. Біла,  В. Вітлінський, О. Вовчак,  А. Герасимович, О. Дзюблюк, О. Ширинська, Р. Шіллер, та ін.

  Нові умови спонукають до виділення проблеми підвищення прибутковості комерційних банків, та більш широкого її дослідження з огляду на світову фінансову кризу та загальну нестабільність ситуації в державі. [5]

    Банківська система України сьогодні знаходиться на новому важливому етапі свого розвитку, оскільки наприкінці 2008 р. світова фінансова криза «похитнула» і нашу банківську систему, що стало причиною того, що багато банків сьогодні знаходяться в тяжкому фінансовому стані, що негативно відбивається на їх діяльності, а отже і на стані їх клієнтів.

   Все це не змогло відбитися на діяльності банків України. Але цей вплив посилюється і самим станом в середині банківської системи.

  Отже, на даний час в Україні склався такий стан банківської системи. На 01.11.2012 р. в реєстрі НБУ знаходиться 179 банків, які наступним чином розподілені на групи: 1 група (найбільші банки): 18 банків; 2 група (великі банки): 19 банків; 3 група (середні банки): 21 банк; 4 група (малі банки): 121 банків [1]. 18 банків знаходиться у стадії ліквідації у яких відізвано ліцензії і по яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює виплати. Найвідоміші з них:  ТОВ "Укрпромбанк"; КБ "Українська фінансова група"; АКБ "Східно-Європейський банк"; АБ "Банк регіонального розвитку"; ПАТ "КБ "Національний стандарт"; АКБ «Європейський» та інші.  [8].

   Зауважимо, що відповідно до 2009 року доходи банків скоротились на 6,6% і склали 112 млрд. грн. Витрати банків скоротились на 14% і склали 122,6 млрд. грн.

   Економічне середовище, в якому функціонує банківська система, нормативні регулятори і вимоги з боку НБУ до всіх банків були практично однаковими. Тому слід звернути увагу на те, що в групі "благополучних" опинились не тільки великі, сильні банки, але й малі банки. В той же час деякі більші потужні банки збанкрутували.

   Досвід роботи «благополучних»  банків засвідчує, що їх успішний розвиток в умовах кризи залежить в першу чергу від рівня професіоналізму - від політики банка, майстерності, грамотної побудови управлінських і функціональних структур. Досвід же банків, що збанкрутили, навіть тих, які мали більш менш великі структурні фонди, показав, що їх, на перший погляд, нормальна внутрішня управлінська структура насправді виявилась аморфною, розвивалась хаотично та зробилася не керованою  [5].

   Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати основні напрямки зростання доходів комерційного банку:

  - загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід та зростання власного капіталу, насамперед правильне проведення зваженої маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників. Цією групою активів є кредитні операції банку;

  - збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах. Іншими словами банк повинен нарощувати так звані «працюючі» активи, які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму «непрацюючі». До доходних активів відносять кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках. Всі інші активи є недоходними;

  - зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Потрібне дослідження та врахування крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ;

   - зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести банку значний дохід, якщо він буде правильно ними управляти;

   - зменшення витрат на створення банківської послуги дає відповідно знизити її ціну. Зниження цін на пропоновані послуги - вагомий аргумент у конкурентній боротьбі, важливий елемент створення позитивного іміджу банківської установи, що великою мірою забезпечує їй прихильність клієнтів.

   Підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що в умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу i керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат i підвищення якості послуг, що надаються, i, зрештою, для успішного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу.

    Сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання, які пов’язані з подальшим розвитком банківської системи України, вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить насамперед від вдосконалення банківського законодавства, яким слід було б передбачити наступне:

  – банківське законодавство повинно було б відобразити всі форми взаємовідносин банків з органами державної влади і управління, Національним банком, між собою і клієнтурою. Банківські закони повинні мати характер прямої дії з тим, щоб звести до мінімуму втручання органів управління в діяльність комерційних банків;

 – вдосконалити систему банківського ліцензування, передбачити усунення монополізму, а також рівність умов конкуренції між банками;

  – для забезпечення повноти банківського законодавства норми, які відносяться до банківської діяльності, слід було б включати в законодавчі акти по регулюванні інших сфер діяльності;

  – ввести жорсткі законодавчі норми, які регламентують кредитування банками власних акціонерів і пайщиків. [19]

 

  

                  3.2 Зарубіжний досвід підвищення прибутковості банків

 

Дуже великий вплив  на банківську систему має документ «Базель ІІ», який визначає мінімальний власний капітал банку та його резерви, з метою зменшення ризиків. Оскільки Україна перебуває в умовах світової інтеграції, дуже важливим є прийняття «Базель ІІ», що обов’язково вплине і на прибутковість комерційних банків, адже Центробанк контролюватиме їх фінансовий стан.[ 15]

 

 Суть Базель ІІ ґрунтується на трьох опорах:

 – Опора І. Вимоги щодо мінімального розміру власного капіталу з метою покриття:

  1) кредитних ризиків;

 

  2) ринкових ризиків;

 

3) операційних ризиків;

 

4) ризики сек’ютиризації;

 

 – Опора ІІ. Перевірка з боку органів банківського нагляду, яка передбачає: