Споживчий кредит

Найвищий рівень кредитних  ризиків пов’язаний зі споживчим  кредитуванням у місцях продажів. За час роботи на цьому сегменті банківського ринку банки зібрали  велику кількість досьє на позичальників, які брали кредити. Такі бази даних  є практично в усіх банків, які  займаються споживчим кредитуванням  і становлять особливу комерційну таємницю. На «чорних» ринках ціна таких баз  даних доходить до де-кількох десятків мільйонів доларів [10]. Для зниження ризиків кредитування банки вже сьогодні проводять відбір клієнтів, використовуючи «скоринг» – бальну систему перевірки позичальників [9]. Завдяки використанню скорингових систем рішення про надання кредиту ухвалюється впродовж 10 хвилин прямо в магазині.

Уперше техніка кредитного скорингу була запропонована американським економістом Д. Дюраном.

Метод скорингу дозволяє провести експрес-аналіз заявки на кредит у присутності клієнта. У французьких банках клієнт, який попросив персональний кредит і заповнив спеціальну анкету, може отримати відповідь про можливість надання споживчого кредиту протягом кількох хвилин[11].

Розвиток скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фізичних осіб дозволяє:

– суттєво знизити витрати  банку на ідентифікацію ризику кредитування споживача на окремому місці продавця кредитних продуктів банку, особливо коли це місце розташоване безпосередньо  в точці торгівлі предметами та послугами, які кредитуються банком;

– централізувати та проводити  об’єктивний контроль умов кредитування в територіально відокремлених  відділеннях і «банківських»  кіосках із мінімальними вимогами до аналітичних здібностей кредитного інспектора;

– упровадити технологію «самокредитування» через банкоматні системи, тобто автоматизувати процес споживчого кредитування у відсутності банківського персоналу [12].

Великі перспективи сьогодні покладаються на бюро кредитних історій. Вони в Україні починають розвиватися  й оцінити їх ефективність можна  буде через два-три роки. Багато банків не поспішають ділитися інформацією  про власних клієнтів один з одним, утворюючи власні бюро, хоча варто  відзначити, що дружні між собою  банки давно ведуть обмін відомостями [9].  

3. Позитивні і негативні сторони споживчого кредиту в Україні та напрямки його розвитку

До позитивних сторін споживчого кредитування на торгівельних точках можна віднести: отримання банками  стабільно високого прибутку; збільшення обсягу продажів торгівельними організаціями  і автосалонами; збільшення купівельної  платоспроможності; збільшення клієнтської  бази як для банків, так і для  торгівельних організацій.

До негативних: підвищені  ризики безповоротності грошових коштів для банків; значні переплати за товар, який купує клієнт.

Комплексна реалізація програм  споживчого кредитування несе для економіки  країни більше позитивних тенденцій, ніж  негативних. Збереження споживчого кредитування на даному етапі є вельми проблематично. Наступним етапом (який почав реалізовуватися  вже зараз) стане нецільове кредитування за допомогою пластикових карток. Зараз форми подібного кредитування існують, проте не вельми популярні. Перш за все це пов’язано з нерозвиненістю інфраструктури ухвалення пластикових карток до оплати (невелика кількість POS-терміналів, банкоматів). А по-друге, для отримання подібних кредитів банки вимагають із позичальників додаткові підтвердження платоспроможності.

У перспективі в Україні  банківський роздрібний напрям трансформується  в три основні напрями: кредитування на пластикові картки; авто кредитування; іпотечне кредитування.

Для розвитку програм банкам необхідно:

• зниження процентних ставок, як чинник підвищення попиту;
• страхування фінансових ризиків під можливі втрати;
• створення кредитних бюро на всій території України;
• розвиток технологій банківської інфраструктури [10].

ВИСНОВКИ

Споживче кредитування активно  розвивається в нашій країні, що позитивно позначається на економіці  як банківського сектору, так і економіці  України в цілому.

Проте потрібно вирішити низку  завдань:

– зосередити увагу банківських  установ на привабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення, поточний рівень якого в  розрахунку на душу населення в Україні  в шість разів нижчий від середньоєвропейського;

– ініціювати участь банківських  установ у створенні та розширенні діяльності кредитних бюро для формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь зверталися за кредитом у будь-яку кредитну установу країни;

– зосередити зусилля кредитних  ризик-менеджерів на розробленні та вдосконалення скорингових систем, які являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика ймовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін;

– використати досвід кредитування банків для формування вибірок достатніх  обсягів із поділом клієнтів на «добрих» і «поганих» з виділом основних вхідних параметрів скорингових моделей;

– здійснити вибір найбільш адекватних методів для побудови класифікаційної функції скорингової моделі: дискримінантний аналіз, класифікаційне дерево (рекурсивне розбиття), нейронні мережі, генетичний алгоритм, метод найближчих сусідів.

Тенденція розвитку споживчого ринку України однозначна: кредити  стануть доступнішими, зручнішими і  вигіднішими. Банки будуть зацікавлені  в довготерміновому співробітництві, установленні стабільних і лояльних відносин зі своїми позичальниками. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про захист прав споживачів» - від 02.12.2012.
2. Корниенко Е.Б. Коммерческие банки их операции: Учебное пособие. - Симферополь, 1995.- 270 с
3. Кириченко О., Патєрікіна Л. Управління ризиками у сфері банківського споживчого кредитування
4. // Банківська справа. – 2008. – № 6. – С. 15–27
5. Демчак Р. Особливості отримання споживчих кредитів в торгівельних мережах [Електронний ре-
6. сурс]. – Режим доступу: http://finance.tochka.net/ua/blogs-osoblivosti-otrimannya-spozhivchikh-kreditivv-torgivelnikh-4543.
7. Гриньков Д. Опасные сети // Бизнес. – 2007. – № 31. – С. 48–51.
8. Споживчі кредити українських банків грабують українців на 70% в рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vikno.eu/ekonomika/ekonomika/spozhivchi-krediti-ukrayinskih-bankiv-grabuyutukrayintsiv-na-70-v-rik.html.
9. Шепєлєв О. О. Неповернення кредитів не загальмує розвиток кредитування // Утро. ua. – 2011. – 8 лютого [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.utro.ua/ua/ekonomika/aleksandr_aleksandrovich_shepelev_nevozvrashchenie_kreditov_ne_zatormozit_razvitie_kreditovaniya__a07d8e37c409.
10. Споживче кредитування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://na.dn.ua/spozhyvchekredytuvannya.html.
11. Внукова Н. М. Васильєва М. О. Управління кредитним ризиком у споживчому кредитуванні // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць / ХІБС УБС НБУ. – 2009. – Вип. 1. – С. 71–76.
12. Споживче кредитування та його розвиток в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://coolreferat.com/Споживче_кредитування_та_його_розвиток_в_Україні_часть=16.