Слід  зазначити, що студент одержує кредитну оцінку (число кредитів), тільки виконавши  усі вимоги по прийнятій для даного курсу системі оцінювання (залік, іспит, інші форми). Особливо варто звернути увагу на розходження двох індикаторів системи академічного оцінювання: кредитів і власне оцінок (грейдів). Перші відбивають обсяг виконаної роботи, а другі – якість отриманих знань і навичок (див. рис. 1).

     

     Рис. 1. Академічне оцінювання в ECTS

      Важливою  особливістю ECTS є і те, що система  оцінок у ECTS передбачає наявність механізму  перекладу в систему оцінок, прийняту в даному конкретному вузі. Наступна таблиця демонструє шкалу оцінювання ECTS, а також у процентному відношенні кількість студентів, що одержали ту або іншу оцінку.

      Таблиця 2.

      2.5 Угода

      Договір на навчання описує програму навчання за кордоном і підписується особисто студентом і керівником вузу до того, як студент їде за кордон.

     Це  формальна процедура, що має наступну схему: студент заповнює стандартну заяву на прослуховування якого-небудь курсу (курсів) в іноземному вузі, що повинен входити в ECTS, так само як і вуз, в якому вчиться студент, і направляє його координаторові ECTS (дів. частину „Координатори ECTS”) у своєму вузі. Потім дана заява і додаток, що відбивають кількість і обсяг прослуханих раніше курсів, а також результати їхнього оцінювання, направляються в іноземний вуз. Якщо студента приймають у цей вуз, підписується угода, що через координаторів обох вузів направляється студентові.

      2.6 Координатори ECTS

     Навчальні заклади, які користуватимуться ECTS, повинні призначити координатора ECTS від закладу і від кожного задіяного факультету. Їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адміністративними й академічними аспектами ECTS і надавати консультації студентам.

• Координатор ECTS від закладу

     Важливість  ролі координатора від закладу полягає  в тому, щоб гарантувати виконання  зобов’язань закладу перед нормами  ECTS і механізмами реалізації.

     До  загальних обов’язків координатора належатиме сприяння поширенню ECTS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, в рамках міжнародних програм про співпрацю, сприяння практичному втіленню ECTS і надання підтримки координаторам від факультетів.

     Більш конкретними завданнями буде  інформувати  студентів про ECTS і узгоджувати підготовку, виробництво і доставку партнерам пакетів інформації з координаторами від факультетів. Координатор від закладу також буде відповідальним за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.

• Координатор ECTS від факультету

     Координатор від факультету, звичайно, буде тією особою, яка підтримуватиме ділові зв’язки із студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і  займатиметься, більшою мірою, практичними  й навчальними аспектами реалізації ECTS.

     Він більш детально інформуватиме студентів про ECTS, наприклад, забезпечуватиме студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів, допомагатиме студентам заповнити форму заяви, пояснюватиме процедуру визнання освіти і оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін) і т.ін. Координатор від факультету спрямовуватиме студента на розробку програми навчання, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами.

     Зв’язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисциплін для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання у їхньому закладі.

     Координатори  від факультетів інформуватимуть  своїх колег про ECTS і її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх курсів кафедри/факультету. Вони готуватимуть ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри/факультету.

     Вони  також забезпечуватимуть, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів  у закордонних закладах шляхом підтримання  з ними постійного контакту.

      2.7 Переваги використання ECTS

     ECTS акумулює в собі цінності для різних суб'єктів вищої школи.

     Для вузів:

• сприяє розвиткові автономізації і відповідальності;
• відкриває нові можливості для співробітництва;
• сприяє розвиткові комунікативних зв'язків між вузами;
• каталізує поліпшення якості навчального процесу й організаційно-адміністративної роботи;
• підвищує якість студентської мобільності.

     Для профессорсько-викладацького складу ECTS забезпечує і підтримує:

• автономність і диверсифікованість;
• комунікативність;
• прийняття рішень по академічному визнанню;

     поліпшує:

• зміст навчальних програм;
• якість навчального процесу і його результати.

     Для студентів:

• розширює вибір для навчання за кордоном;
• дозволяє самостійно сформувати програму навчання;
• забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному вузі;
• гарантує академічне визнання.

3. Американська система кредитів (USCS - US Credit System)

     На відміну від ECTS, розглянутої вище, більшість існуючих освітніх кредитних систем є системами, що акумулюють кредити. Така кредитна система розробляється для окремо взятого вузу і, таким чином, є внутрішньою. У ній "трудомісткість процесу пізнання", необхідного для одержання шуканого академічного ступеня, сегментується і "калібрується" (тобто кожному сегментові привласнюється визначене число - число кредитів). Присудження академічного ступеня студентові відбувається після того, як він/вона заробив/ла - накопичив/ла визначене число кредитів. При цьому проміжок часу, протягом якого допускається процес акумуляції, у достатньому ступені є довільним, хоча і допускає певні обмеження. Яскравим прикладом кредитної системи, що акумулює, є вища школа США.

      3.1 Історія USCS

     Розвиток "кредитної системи" має більш ніж столітню історію. Вперше в 1869 р. президент Гарвардського університету, відомий діяч американської освіти Чарльз Еліот ввів поняття "кредит-системи". Протягом наступних 10 років була впроваджена ця система, що дозволяє предмет вимірювати в кредитах.

     З 1892 р. почався другий етап розвитку "кредит-системи". Комітет національного утворення ввів кредит не тільки в коледжах, але й у середніх школах, почав визначення кредитом обсягу змісту бакалаврського, магістерського і докторського ступенів утворення. Відтоді "кредит-система" постійно удосконалювалася.

      3.2 Сутність "кредит-системи"

     Студент, що успішно закінчив вивчення предмета, одержує ту кількість кредит-годин, що виділені на даний предмет. Він використовує ці години для наступного одержання ступеня. Різниця успіхів студента визначається оцінкою, кредит-година вказує на структуру процесу навчання, але не вказує рівня знання студента. Іншими словами, кредит-година вказує лише час, витрачений на даний предмет, він не зв'язаний з поняттям труднощів даного предмета. Деякі предмети вимагають багато часу, але дають мало кредит-годин і навпаки.

     Кредит-година - це міра, заснована на часі навчання. Більшою частиною одна кредит-година - це число щотижневих 50-хвилинних уроків протягом одного семестру, тобто це означає сукупність 1 год. лекції в тиждень, 2 год. практичних занятть, 3 год. лабораторних робіт плюс підготовка до них, іспит прийом/здача заліків, домашні завдання, курсова робота.

     У США число вивчених протягом семестру дисциплін складає зазвичай 4-5, нормальне завантаження курсу - близько 15 кредитних годин. Це означає, що студенти будуть в аудиторії приблизно 15 годин щотижня. Студент, що набрав зазначене число кредит-годин, може одержати визначений ступінь. Кредит-година і ступінь взаємозалежні. У США для одержання ступеня бакалавра потрібно в середньому 120 кредит-годин, магістра - від 30до 35 кредиту-годин, аспіранта - від 6 до 12 кредитних годин кожен семестр.

     У системі вищої освіти кредит-година застосовується в різних формах, вона є основою для складання кошторису фінансування, наданого державою. Навантаження кафедр, викладачів і студентів визначаються кредитом-годиною, ґрунтуючись на яких вирішується питання про перехід студента на наступний курс. Оплата за навчання виробляється також на основі кредит-годин.

     Незважаючи на слабкі сторони, "кредит-система" знайшла широке застосування. Вона регулює багатобічну діяльність університету: програму навчання, навчальний план, розклад занять, оцінку знань студентів, присудження ступенів, визначення оплати за навчання і т.д.

     Ця система дає можливість реально оцінити діяльність викладача і студента, сприяє визначенню навантажень викладачів і регулюванню студентського навантаження, надаючи можливість працювати. Вона забезпечує волю навчання, що відповідає ринковим економічним відносинам.

      3.3 Системи оцінювання

     Оцінка являє собою інформаційну систему. У цю систему входять такі дії, як збереження, відновлення й одержання оцінок студента. Крім усього цього оцінка повинна бути об'єктивною і справедливою. Серед педагогів, працівників освіти, професорів часто виникають суперечки з питань оцінювання знань студентів.

     В американських університетах і коледжах застосовують не менш 10 видів систем оцінювання. Найчастіше використовуються цифрове і буквене оцінювання знань учнів.

     Цифрове оцінювання. Існує практика застосування оцінок від 1 до 100 балів. Цей метод простий у вживанні, не вимагає часу, але має суб'єктивні сторони.

     Буквене оцінювання. В університетах використовують традиційну і змінену буквену систему оцінок. Традиційні буквені оцінки - це А, У, З, D, F зі знаками плюс, мінус. Перераховані вище оцінки: мають наступні варіанти і належні до них бали розподіляються в спосіб, наведений в таблиці 3.

     Таблиця 3.

 

   Інші види оцінювання. Застосовують такий вид оцінювання, коли буквене і цифрове оцінювання сполучають, а також оцінюються самими студентами або проводять ідентичне оцінювання всіх студентів. Найбільше широко поширена форма середнього бала, який рахується за наступною формулою: