Вилучення (викуп) земель та передача їх у властність і надання у користування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2013 в 22:03, курсовая работа

Краткое описание

Нинішня земельна реформа в державі вже четверта за останні 130 років. Дві перші відбулися, коли Україна входила до складу Російської імперії, третя за часу входження до складу СРСР. Остання, четверта, є важливою складовою частиною аграрної реформи, де охоплються складні питання життя і розвитку суспільства в цілому. Тому остання реформа має діаметрально протележні цілі, оскільки спрямована вона на ліквідацію державної монополії на землю, відновлення приватної власності і головне на реанімацію в селенина почуття власника і господаря на цій землі.

Содержание

Вступ
Глава І. Надання і вилучення (викуп) земель.
Глава ІІ. Порядок погодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) земель.
Глава ІІІ. Відшкодування збитків, нанесених власникам землі і землекористувачам вилученням (викупом) земельних ділянок.
Глава ІV. Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Глава V.Складання і затвердження проекту відведення земельних ділянок.
Глава VІ. Перенесення меж, наданих земельних ділянок в натуру і видача документів, які посвідчують право власності і право користування землею.
Заключення.
Перелік використаної літератури.
Перелік нормативних актів.

Вложенные файлы: 1 файл

Курсовой проект.doc

— 389.00 Кб (Скачать файл)

У постійне користування земля надається радами  iз  земель, що перебувають у державній власності:

  • громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства;
  • сільськогосподарським підприємствам і організаціям;
  • громадським об'єднанням;
  • релігійним організаціям;
  • промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам організаціям;
  • організаціям, зазначеним для потреб оборони;
  • для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам;
  • житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам;
  • спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям а  участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам (ст. 7 Земельного Кодексу України).

Крім цього у постійне користування можуть надаватись землі:

  • для ведення особистого підсобного господарства;
  • для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам;
  • підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

У тимчасове  користування земля надається радами із земель, що перебувають у державній власності:

  • громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства;
  • сільськогосподарським підприємства і організаціям;
  • громадським об'єднанням;
  • релігійним організаціям;
  • промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям;
  • організаціям для потреб оборони;
  • житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будіведьним кооперативам;
  • спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб.

У тимчасове  користування із земель, що перебувають  у колективній і приватній  власності, земля може надаватись відповідним власникам цієї землі за договором, який реєструється у сільській, селищній, міській раді:

  • громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби;
  • промисловим, транспортним та іншим підприємствам, установа  
    і організаціям для несільськогосподарських потреб.

У випадках, передбачених законодавством України і Республіки Крим, земля може надаватись в користування іншим організаціям та особам.

Надання земельних  ділянок здійснюється відповідно до статті 17 Земельного Кодексу України. При цьому надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або  користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки.

Компетенції рад з надання  та вилучення земель відповідають одні одним, тому детальніше розглянемо компетенції вилучення (викупу) земель, як більш складні. Вони розкриті в статтях 31, 32, та 33 Земельного Кодексу України.

Вилучення (викуп) земельних  ділянок з метою передачі їх у  власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників земель і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих рад:

вилучення земель провадиться  за рішенням сільської, селищної ради;

із земель сіл і селищ  для усіх потреб, за винятком особливо-цінних земель;

за межами сіл і селищ  у разі передачі їх у власність  або  надання у користування для  будівництва шкіл, лікарень, підприємств  торгівлі та інших об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням населення (сфера  послуг), сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, що входять в компетенцію районної, обласної та Верховної Рад України та особливо цінних земель.

Вилучення земель (крім ріллі  і земельних ділянок, зайнятих багаторічними  насадженнями) у межах міста для  усіх потреб, провадиться за рішенням міської ради за винятком особливо цінних земель.

Вилучення земель на території району за межами населених пунктів для надання їх у тимчасове користування для сільськогосподарського використання в порядку, передбаченому статтями 77 і 79 Земельному Кодексу, а також для передачі у власність або надання у користування для (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ради.

Вилучення земель на території  області за межами населених пунктів  провадиться за рішенням обласної ради їх надання:

  • для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім особливо цінних земель;
  • для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, що входять в компетенцію сільських, селищних міських рад Верховної Ради України та особливо цінних земель.

У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної  ділянки або у разі відмови  місцевої ради у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у  судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право користування землею.

Викуп земельних ділянок, що перебувають у власності, для  державних і громадських потреб провадиться радами за рахунок їх бюджетів.

В.Р. за межами населених .пунктів

  • рілля
  • багаторічні насадження
  • природоохоронні
  • рекреаційного призначення

За межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об’єктів, вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток за рішенням Верховної Ради України.

Вилучення ріллі і земельних  ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, у межах міст для усіх потреб допускається за рішенням Верховної Ради України.

Вилучення особливо цінних земель не допускається. До них відносяться цінні продуктивні землі.

Чорноземи нееродовані  несолонцюваті суглинкові на лесових  породах: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі; підзолисто-дернові суглинкові грунти; торфовища середньоглибокі і глибокі осушені; коричневі грунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі грунти Закарпаття, землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, а також землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, заповідників, національних, дендрологічних та меморвальних парків, ботанічних садів, поховань і археологічних пам’яток.

Законодавством України  може бути заборонено вилучення й  інших особливо цінних продуктивних земель.

В нашому випадку  громадянин, Москалюк Микола Олександрович, заінтересований у відведенні йому в земельної ділянки для будівництва  жилого будинку ведення особистого підсобного господарства загальною  площею 1,00 га, подає заяву до Вижнянської сільскої ради (додаток 1).

Сільська рада розглядає заяву і дає згоду  на передачу земельної ділянки гр. Москалюку М.О. і замовляє землевпорядній організації проект її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською радою, власником землі (спілка пайовиків “Колос”) і районними організаціями.

 

 

Глава ІІ. Порядок погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом) земель.

Підприємства, установи, організації  або громадяни, заінтересовані у  вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з відповідними клопотаннями (громадяни з заявою) про попереднє погодження місць розташування об’єктів до відповідної місцевої ради за місцем розташування земельної ділянки, яка має право надання земель у користування.

До клопотання (заяви) додаються такі документи:

  • викопіювання з проекту районного планування, або проекту планіровки та забудови міста;
  • обгрунтування місця розташування об’єкта з визначенням орієнтовного розміру земельної ділянки, наміченої до відведення;
  • викопіювання з плану земель відповідної ради, з земель якої пропонується відведення земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка, що намічається до відведення знаходиться  у власності або користуванні, до клопотання додаються матеріали  про погодження з відповідними власниками землі і землекористувачами та з органами, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.

У випадках відведення земель для розробки корисних копалин  або забудови території на площах залягання корисних копалин додаються  такі документи:

  • висновок територіальних органів геологічної служби або інших міністерств і відомств, які проводять геологорозвідувальні роботи, про наявність запасів корисних копалин на земельній ділянці, що намічається до відведення;
  • погодження з органами Держгіртехнагляду України про можливість розробки запасів корисних копалин або забудови земельної ділянки, що знаходиться на території родовища незагальнопоширених корисних копалин.

Після розгляду матеріалів у місячний строк відповідною  радою приймається рішення про  дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об’єкта та вибір земельної ділянки. Відповідно до цього, комісія, яка є постійно діючою і визначається районною радою за місцем розміщення земельної ділянки, здійснює вибір земельної ділянки в натурі. Головою комісії призначається, як правило, один із заступників голови райдержадміністрації, а членами начальник районного відділу земельних ресурсів, районний архітектор, представників органів державного санітарного нагляду, державної служби екологічної безпеки, державного пожежного нагляду. До складу комісії також включаються інші зацікавлені особи, зокрема, власники землі і землекористувачі, із земель яких намічається відведення земель, представник сільської, селищної, міської ради, представник підприємства, організації, установи, заінтересованих у відведенні (наданні) земельної ділянки, представник проектної організації, відповідальної за розробку генерального плану забудови земельної ділянки.

Користуючись матеріалами  державного земельного кадастру та землевпорядкування відповідної території, комісія:

  • вивчає і перевіряє можливість відведення земельної ділянки для несільськогосподарських потреб за рахунок земель державного запасу, земель несільськогосподарського призначення або непридатних для сільського господарства, або малопродуктивних сільськогосподарських угідь;
  • враховує необхідність максимального збереження цінних продуктивних угідь та існуючої організації території, припинення ерозійних процесів, заболочення земель, уникнення недоліків у землекористуванні господарств, від яких вилучаються землі, а також найдоцільнішого використання капіталовкладень, витрачених на поліпшення земель, в будівництво меліоративних мереж тощо.

Для розміщення об’єкта  вибираються земельні ділянки в  декількох варіантах, межі яких наносяться на копію плану землекористування відповідного господарства, визначається загальна площа ділянки та склад її за угіддями по кожному варіанту окремо. На копії плану показується межі всіх ділянок, раніше відведених для несільськогосподарських потреб, а також для внутрігосподарського будівництва. Копія плану засвідчується підписами голови комісії, начальника районного відділу земельних ресурсів, районного архітектора, представниками природоохоронних та санітарних органів, керівника господарства за рахунок якого вилучається земельна ділянка, голови ради, на території, якої знаходиться земельна ділянка, представники підприємств, організацій, установ заінтерисованих у відведенні земель.

Информация о работе Вилучення (викуп) земель та передача їх у властність і надання у користування