Оцінка ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Світові тенденції глобалізації, швидкого технічного та технологічного підйому виробництва, зростання темпів розвитку національних ринків і, як наслідок, посилення конкурентної боротьби ставлять високі вимоги до діяльності господарських суб'єктів. Адже тільки інноваційний менеджмент з властивим йому функціональним апаратом в змозі передбачити і зумовити майбутнє, саме він на даний час є одним з найважливіших елементів конкурентної боротьби, а інноваційно-інвестиційна стратегія є основним його інструментом, тому саме інноваційно-інвестиційній діяльності необхідно приділяти значну увагу підприємствам, які господарюють в ринкових умовах.

Однією з проблем, є розгляд і аналіз важливих питань управління інноваційними процесами; наголошення на необхідності дотримання принципу інноваційності в умовах виконання будь-якої діяльності, будь-яких функцій, організації будь-яких процесів; актуалізація значущості внутрішніх джерел розвитку при формуванні інноваційного соціально-економічного і духовного життя громадян України. Необхідність вирішення сформованих завдань обумовлює доцільність розгляду порівняно нової категорії економічної науки, а саме поняття “інноваційно-інвестиційна діяльність”, виявлення його сутності, значущості, напрямків формування та сфер застосування, методів оцінки та управління.

Дослідження літератури та електронних джерел згідно з порушеною проблемою свідчить про швидко зростаючий інтерес до неї як з боку практиків, так і теоретиків. Українські реалії спонукають більшість зацікавлених осіб визначитися у своєму ставленні та тлумаченні вказаного питання, бо навіть на перший погляд, вимальовується його не тільки теоретична, але й прикладна значущість.

Як свідчить практика, це питання є актуальним, але недостатньо дослідженим, що підтверджується неоднозначністю тлумачення сутності категорій „інноваційно-інвестиційна діяльність”, “інноваційний потенціал”, “інновація”, “нововведення”  вузькою їх інтерпретацією або підміною цих понять близькими, але зовсім не тотожними, відсутністю системності й методологічного забезпечення при його розгляді. В цьому зв’язку здійснено спробу ліквідувати існуючі прогалини та розбіжності шляхом використання сутністного підходу до визначення інноваційно-інвестиційної діяльності, структурування цієї категорії, виділення складових елементів, існуючих у певному співвідношенні, формування класифікації інноваційного потенціалу за обраними класифікаційними ознаками, побудовою моделей, віддзеркалюючих сутність та важливість цього питання, розробкою рекомендацій з ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності та формування інноваційної стратегії підприємства з метою виявлення реального його рівня досліджуваного об’єкта.

Під інноваціями розуміють прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції, процесів. Трансформація нової ідеї (новації) в інновацію отримала назву інноваційного процесу, а впровадження нововведення на ринку - комерціалізації.

Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу для одержання нової, радикально поліпшеної продукції, технології її виробництва, організації праці, системи управління з метою підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ринкових позицій підприємства. Інновації прийнято розглядати як основний фактор, що забезпечує зростання і процвітання підприємства. Основними цілями інновацій є мінімізація собівартості продукції (послуг) та підвищення її конкурентних переваг.

Інновації прийнято поділяти:

o на продуктові і технологічні;

o базисні та покращуючі;

o стратегічні та адаптуючі.

Продуктові інновації - це випуск принципово нових або вдосконалення попередніх видів продукції і послуг з метою підвищення їх споживчих якостей і конкурентних переваг, що сприяє збільшенню обсягу продаж. Технологічні інновації спрямовані на підвищення організаційно-технічного рівня операційного процесу шляхом покращання наявної та використання нової прогресивнішої техніки і технології виробництва, впровадження передових методів організації праці, вдосконалення системи управління підприємством. Вони безпосередньо впливають на економію витрат: зниження матеріало-, праце-, фондо-, енергоємності продукції та послуг, і як наслідок - на величину прибутку.

Базисні інновації передбачають створення принципово нових продуктів і технологій. Покращуючі інновації - це дрібні і середні винаходи, які вдосконалюють технологію виробництва або якісні характеристики вже відомих товарів.

До стратегічних інновацій належать нововведення, використання яких забезпечує переваги "першого ходу", в результаті чого підприємство може отримати високі прибутки і зайняти лідерські позиції на ринку товарів і послуг. Адаптуючі (реактивні) Інновації - це ті, які впроваджують підприємства слідом за лідером, щоб не допустити відставання у конкуренції за ринки збуту.

Розробка інновацій - один з основних напрямів стратегічного аналізу, що здійснюється на рівні вищого керівництва. Основні його завдання:

o визначення техніко-економічних  характеристик інновації, оцінка  її якості, підвищення рівня конкурентоспроможності  продукції;

o визначення суми інвестицій  на розробку і впровадження  інновації;

o визначення можливостей для розробки інновації: фінансових, кадрових, матеріально-технічних;

o визначення строку окупності  інновації;

o оцінювання ефективності інновації.

При цьому варто розмежовувати інновації та інвестиції, хоч між ними є дуже тісний зв'язок. Інноваційний процес не можливий без інвестицій, а здійснення інвестицій без інновацій не має економічного сенсу, оскільки такий підхід консервує відставання у галузі техніки та технології, що в результаті знижує конкурентоспроможність підприємства. Враховуючи їхній тісний взаємозв'язок, іноді для оцінювання ефективності інновацій та інвестицій використовують одні й ті самі показники, що не зовсім правильно. Для інвестиційного проекту основним критерієм є його фінансова ефективність з погляду привабливості для інвесторів. Для інноваційного проекту важливі не лише фінансові результати, але і його новизна, яка задовольняє попит споживачів і виробників.

Тому для оцінювання ефективності інновацій застосовують ширшу систему показників, ніж для оцінювання ефективності інвестицій. їх можна об'єднати у три групи.

До першої групи належать показники, які характеризують виробничий ефект від застосування інновації.

До другої групи належать показники, що характеризують фінансову ефективність нововведень.

До третьої групи належать показники інвестиційної ефективності інновацій. Тут використовується та сама система показників, що й для оцінки ефективності реальних інвестицій: чистий приведений ефект, індекс рентабельності, дисконтований строк окупності, методику розрахунку яких наведено вище. Особливість полягає лише в тому, що тут треба враховувати всю суму інвестиційних витрат підприємства в комерціалізацію інновацій, починаючи з інвестицій на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки й закінчуючи процесом запуску у виробництво й виходу на ринок.

 

 

1. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ТА АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

 

Завдання № 1

Підприємство розглядає можливість здійснення інноваційного проекту щодо випуску нових моделей кольорових телевізорів. Основні показники проекту наведені в таблицях 1 – 6. Необхідно обгрунтувати доцільність здійснення проекту на основі аналізу основних показників ефективності інвестицій.

Зробити висновок, приймаючи до уваги додатковий критерій: максимальний строк окупності не може перевищувати 5 років.

 

Вихідні дані

 

Таблиця 1 – Плановий обсяг реалізації продукції за проектом

 

№ варіанту	Обсяг реалізації за роками, тис. одиниць
	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
5	30	60	70	70	70	70	60

 

Таблиця 2 – Планові фінансові показники

Показник	Значення за варіантом 5
Оптова ціна одиниці виробу, $	460
Собівартість одиниці виробу у частині змінних витрат, $	257
Постійні витрати на випуск та реалізацію,тис $	9420

 

 

Таблиця 3 – План інвестиційних витрат, тис. $

Витрати	За варіантом 5
	2014	2015	2016
Основні засоби Виробничі споруди Обладнання Транспорт	69   4788 351	32   19 50	0   484 223

 

Таблиця 4 – Джерела фінансування інвестиційних витрат та їх балансова (облікова) вартість

Джерела фінансування	Балансова вартість за варіантами, тис. $
	5
Позикові Довгостроковий кредит Залучені Звичайні акції Привілейовані акції Власні 3.1 Нерозподілений прибуток	5439   1460 833   1573

 

 

 

Таблиця 5 – Ціна джерел фінансування інвестиційних витрат

 

Джерела фінансування	Ціна джерела фінансування за варіантами, %
	5
1. Позикові  1.1. Довгостроковий кредит 2. Залучені 2.1.Звичайні акції 2.2.Привілейовані акції 3.Власні 3.1 Нерозподілений прибуток	31   16 12   12

 

 

Таблиця 6 - Додаткові дані

Показник	Значення за варіантами
	5
1 Очікуваний середньорічний приріст інфляції, %	11
2 Премія за ризик, %	3

 

 

 

 

Роз’вязання завдання

 

1. Розрахувати виторг від реалізації  продукції за кожен рік життєвого  строку проекту, припускаючи, що  ціни на виріб не змінюються  на протязі життєвого строку  проекту:

,                                                             

де  В – виторг від реалізації у оптових цінах;

      Цопт – оптова ціна за одиницю виробу;

      Vр – обсяг реалізації виробів.

 

В 2014 = 30*460 = 13800тис.$

Аналогічно розрахуємо виторг від реалізації для наступних років.

В 2015 = 27600 тис.$

В 2016 = 32200 тис.$

В 2017 = 32200 тис.$

В 2018 = 32200 тис.$

В 2019 = 32200 тис.$

В 2020 = 27600 тис.$

 

2. Розрахувати щорічні амортизаційні  відрахування, визначити ліквідаційну  вартість основних фондів.

           Основні  фонди, які необхідні для здійснення  проекту, представлені виробничими  спорудами, транспортом, обладнанням. Згідно з чинним законодавством, ці фонди належать до різних груп і відповідно з цим амортизація буде нараховуватись за такими нормами:

       І гр. –  (будівлі, споруди) – 5%;

       ІІ гр. – (автотранспорт, меблі, офісне обладнання, інше) – 25%;

       ІІІ гр. – (виробниче  обладнання) – 15%.

Основний метод нарахування амортизації, згідно з законодавством, – метод зменшуваного залишку; база для нарахування амортизації – залишкова вартість обладнання.

Розрахуємо амортизаційні відрахування для Ігр.

АІ 2014 = 69*0,05 = 3,45

АІ 2015 = (69-3,45+32)*0,05 = 14,63

АІ 2016 = (97,55-14,63)*0,05 = 4,15