Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2011 в 18:02, реферат
Проблема значення періодичних видань у громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті народу складна й багатоаспектна. Для віками позбавлених державності українців, що зберегли свою національну самобутність у сфері культури, ця проблема набуває додаткової ваги. Значення української періодики в духовному самотвердженні народу важко перебільшити. На кожному з етапів історико-літературного процесу 19-20 століть літературно-громадська преса не тільки пропагувала художню творчість, а й виконувала функцію популяризатора громадсько-політичної думки, нових філософських ідей, наукових досягнень, мистецьких рухів.
Вступ 3
1. Історія створення журналу 5
2. Люди, що працювали і працюють в журналі 6
3. Сучасний стан журналу «Всесвіт» 9
Висновки 11
Список літератури 12
Міжнародна рада журналу відіграє в цьому процесі ключову роль. Важливо також сформувати раду експертів, літературних критиків, вчених, які могли б готувати для журналу панорамні огляди літератури різних країн. Саме така стратегія “Всесвіту” забезпечує його потужну участь у вивченні сучасного літературного процесу.
Висновки:
Журнал іноземної літератури "Всесвіт" впродовж багатьох десятиліть був і досі лишається єдиним літературним "вікном у світ" і джерелом систематичним знань, культурного досвіду відкритих суспільств для українських читачів найширшого професійного спектру. Незаперечним є той факт, що кілька поколінь української інтелігенції, "актуальних" українських політиків і найширших верств населення зростали саме на публікаціях "Всесвіту". На базі часопису була створена потужна школа українського перекладу і перекладознавства, яка й досі є неперевершеною в Україні.
За 80 років свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв'ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу.
Читачі добре пам'ятають блискучі переклади романів "Сто років самотності" Габріеля Гарсіа-Маркеса, "Love Story" Еріка Сіґела, "Хрещений батько" та "Останній дон" Маріо П'юзо, "Бунт розуму" Ірвінґа Стоуна, "Звіроферма" Дж. Орвела, класику Кафки, Цвайґа, Беккета, Фолкнера, Джойса, Гемінгвея, бестселери Крісті, Кінґа, Гейлі, Доктороу, Відала, Кардіналь та безлічі інших письменників, які вперше вийшли в перекладах українською мовою саме у "Всесвіті".
Незмінним принципом журналу до 1993 р. було видавати іноземну прозу тільки вперше на радянському і пострадянському просторі, тобто вся проза, що тоді з'являлася в журналі "Всесвіт", виходила на цих теренах вперше. І це були твори перекладені українською мовою. У ті часи український журнал шукали росіяни і грузини, білоруси і вірмени, представники багатьох інших національностей, аби хоч поверхово, без знання української, але ознайомитись із кращими творами, що пропонував часопис.
Впродовж останніх 10 років при журналі "Вcесвіт" присуджується престижна літературна премія "Ars Translationis" ("Мистецтво перекладу") ім. Миколи Лукаша, лауреатами якої стали блискучі українські перекладачі зарубіжної літератури.
Метою даної роботи був розгляд історії створення та ролі українського журналу «Всесвіт», тому мету досягнуто.
Список літератури: