Переклад текстів сфери промислової геофізики

       В останні  роки стали використовувати також  нові методи геофізичних досліджень  геологічних розрізів нафтових  та газових свердловин — ядерно-магнітний каротаж,гідродинамічний каротаж (визначення пластового тиску в різних точках пласта) тощо [6, С. 294].

      Отже, впровадження  нових технологій в галузі  геофізичних методів дослідження  свердловин дозволяютьпроводити  масштабні дослідження, з високою  точністю визначати конструкції  свердловин і породи, з яких  вони складаються. Сучасні автоматизовані  прилади дозволяють уникати аварії  на виробництві, а що найголовніше  зменшити витрати з проведення  досліджень.

 

 

 

3. Труднощі перекладу науково-технічного тексту

 

Переклад з однієї мови на іншу - це складний процес розумової діяльності людини. Перекласти - означає адекватно  відтворити поняття, виражене засобами однієї мови, за допомогою засобів  іншої мови, відтворити оригінал з  урахуванням взаємодії змісту і  форми.

Науково-технічна сфера є однією з життєво важливих сфер діяльності людства. У зв'язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації виросло значення науково-технічного перекладу [8, С. 34].

Переклад науково-технічної літератури відрізняється від перекладу художньої літератури, газетних статей, документально-ділового матеріалу тощо. До поняття "науково-технічна література" входять такі її різновиди, як власне науково-технічна література, а саме, монографії, збірники та статті з різних проблем науки і техніки; учбова науково-технічна література (підручники, довідники і т.д.); науково-популярна література з різних галузей техніки; технічна і супровідна документація; технічна реклама, патенти та ін. Переклад такої літератури викликає певні труднощі.

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє  їх від інших типів текстів. При  перекладі таких текстів ця особливість  створює додаткові проблеми. [7, С. 87]

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної  мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. 

Найбільш типовим лексичним  признаком науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни – це слова або словосполучення, які мають лінгвістичні властивості  як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від  його значення. Терміни виражають  поняття науковооброблені і властиві лише конкретній галузі науки і техніки.

Науково-технічні терміни як мовні  знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і є однією з головних причин виникнення труднощів при перекладі з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національну варіативність.

Також при перекладі значні труднощі іноді виникають через те, що в  лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище  багатозначності. У мові науки і  техніки це явище поширене через  те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.

У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах  різних наук. Особливі труднощі для  перекладу становлять випадки, коли один и той же термін має різне  значення в залежності від приладу  чи обладнання. Вирішальним при перекладі  багатозначного терміна є контекст. [22, С. 21]

У спеціальному тексті нерідко буває  елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів (термінів-неологізмів), ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих  труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і  передачі його термінами, що вже є  усталеними в науці. Актуальні наукові  проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у  друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. 

Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної  фразеології. Сюди також належать випадки, коли загальновживане слово в  певних словосполученнях набуває термінологічного значення. [18, С. 9]

Характерною рисою сучасної науково-технічної  літератури є використання скорочень  та абревіатур.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані  у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 відсотків усіх слововживань та 15 відсотків словникового складу. З точки зору їх перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їх розуміння звичайно не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення.

Слід пам'ятати, що в процесі  перекладу загальноприйняті, тобто  офіційні скорочення не можна довільно змінювати та замінювати. [9, С. 65]

Серед лексичних труднощів перекладу  науково-технічного тексту слід виділити наявність певної групи інтернаціональних  слів, які, незважаючи на схожість звучання у різних мовах, відрізняються в кожній мові своєю семантикою і стилістичним забарвленням. У теорії перекладу такі слова відомі як "зрадливі друзі перекладача".

Часто студенти на підставі зовнішньої схожості двох лексичних одиниць  різних мов ототожнюють їх значення. Це призводить до помилкового сприймання інформації іноземною мовою, а отже до спотворення змісту тексту, що перекладається.

Складність перекладу слів подібного  звучання - "зрадливих друзів перекладача" полягає в необхідності правильного добору значення слова, яке відповідало б змісту конкретного тексту. Нехтування контекстом є найчастішою причиною смислової помилки. Саме контекст ліквідовує багатозначність слова і забезпечує конкретизацію того чи іншого значення.

Якщо лексичні відмінності в  тексті є очевидними (наявність спеціальної  лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак  не менш різноманітні. [7, С. 137]

Однією з найпомітніших граматичних  особливостей науково-технічних текстів  є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового  викладу логічних відношень між  об'єктами, діями, подіями та фактами.

Граматична структура речення  науково-технічних текстів має  ряд особливостей:

• наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають;
• вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень;
• вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних групп;
• вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів;
• наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях.

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями  граматичної будови мови, нормами  і традиціями письмового наукового  мовлення.

Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і спричиняють  значні граматичних труднощів перекладу.

Нерідко труднощі виникають при  перекладі науково-технічного тексту у зв’язку з відмінністю синтаксичної системи мов: послідовність елементів  висловлювання в мові оригіналу  та українській мові може не збігатися. [8, С. 53].

Слід зазначити, що деяким мовам (зокрема  англійській та німецькій) властива граматична багатозначність, тобто  одні і ті ж самі дієслова можуть бути самостійними дієсловами, допоміжними  дієсловами або дієсловами з модальним  значенням. Що теж викликає труднощі при перекладі.

До граматичних труднощів перекладу  також належать ті граматичні явища  мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних  явищ мови перекладу функціональні  характеристики. [8, С. 89]

Лексика і граматика також тісно  пов’язані із жанрово-стилістичними  проблемами, оскільки до стілистичних характеристик тексту відносяться  такі особливості, як:

• частотність вживання в текстах певних слів, які притаманні тій чи іншій галузі;
• застосування певних граматичних форм;
• вживанння тих чи інших граматичних структур.

Існування жанрово-стилістичних проблем  науково-технічного перекладу пов’язані  з певними розбіжностями у  стилістичних і жанрових нормах подання  інформації в науково-технічних  текстах мови оригіналу та української  мови, особливостями вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень.

Серед жанрово-стилістичних труднощів  перекладу науково-технічних текстів  українською мовою варто виділити такі:

• переклад, так званих, метафоричних термінів;
• переклад образної та необразної фразеології;
• переклад різноманітних кліше;
• наявність у такого роду текстах розмовних лексичних елементів.

Для подолання цих труднощів  перекладачеві слід, перш за все, навчитися  ідентифікувати такі проблеми в науково-технічному тексті. Крім того, потрібно формувати  навички для подолання різноманітних  стилістичних труднощів перекладу  із урахуванням норм української  мови та жанрових норм культури мови оригіналу. Перекладачеві потрібно не тільки знати, а також вміти застосовувати  адекватні способи та прийоми  перекладу тих елементів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну  адаптацію оригінального тексту під час перекладу. [7, С. 332]

При перекладі науково-технічної  літератури особливо важливе значення має предмет перекладу. Обов'язковою  умовою повноцінного перекладу будь-якого  спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Перекладач повинен орієнтуватися  у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу  текст. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться  в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область  науки і техніки, в якій він  працює. Тільки тоді він зможе сміливо  користуватися відповідними термінологічними словниками.

Під час перекладу важливо правильно  зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних  проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури  та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями  предметної інформації. [18, С. 213]

При перекладі науково-технічних  текстів, слід брати до уваги такі рекомендації. Передусім потрібно прочитати текст повністю, звернувши увагу на заголовок, оскільки він відбиває головний зміст тексту. Після загального ознайомлення зі змістом тексту його треба перекладати речення за реченням. Неодмінно належить враховувати структурний тип речення (просте, складносурядне, складнопідрядне).

Ознайомлюючись із синтаксичною побудовою  речення, слід насамперед звернути увагу  на присудок, який має своє постійне місце і обов'язково містить дієслово з яскраво вираженою морфологічною характеристикою.

Під час перекладу науково-технічного тексту неодмінно треба пам'ятати про розбіжності в побудові речень мови оригіналу та української мови, про відмінність системної організації мов.

Час від часу в процесі перекладу  виникає необхідність текстової  модифікації, яку важко передбачити  і яка потребує оказійного здійснення в кожному окремому випадку. Йдеться про те, що нерідко загальний зміст і контекст потребують введення одних слів і опускання інших, часткової або повної перебудови всього речення за вимогами граматичної норми мови, якою здійснюється переклад. [7, С. 324]

Головну увагу під час перекладу  варто спрямовувати на його адекватність і точність, враховувати кінцеву  мету - якнайточніше відтворення оригіналу  засобами української мови.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2