Формування практичних вмінь та навичок на уроках інформатики

 • Порівняння –  встановлення спільного і відмінного.

 

Як аналізувати?

1. Виділи складові  частини, ознаки предмета, явища,  події.

2. Вияви, як вони  взаємодіють між собою.

3.Вибери головні, суттєві,  визначальні ознаки, відкинь несуттєве.

4.Сформулюй висновок, зроби узагальнення, сформулюй відповідне поняття.

 

Як краще запам’ятовувати  виучуваний матеріал?

1. Прочитай весь матеріал.

2. Проаналізуй прочитане,  виділи важкі місця, розбий  їх на логічні частини, якщо  матеріал великий за обсягом,  і якщо необхідно склади план, зроби схеми.

3. Читай і запам’ятовуй частинами, звертай особливу увагу на важкі місця.

4. Прочитавши текст,  перекажи перечитане (про себе, вголос).

5. Вивчаючи матеріал  використовуй порівняння, добирай  власні факти.

6. При відтворенні  матеріалу користуйся планом, тоді  в пам’яті збережеться система знань, а не окремі їх фрагменти.

7. Слід засвоїти, що  першою умовою запам’ятовування  є глибоке розуміння матеріалу.  Але назви, дати, терміни, іншомовні  слова слід заучувати, багаторазово  їх повторюючи, використовуючи в  новій ситуації.

 

Як слухати і записувати лекцію

1. Чітко уясни її  тему.

2. Записуй основні  думки вчителя, основні положення,  яскраві факти, висновки.

3. Краще записувати  з одного боку аркуша.

4. По закінченню лекції  виясни всі виниклі запитання,  уточни факти, назви тощо. Тому, записуючи лекцію, на полях став знаки проти місць, які вимагають уточнення.

5. Привчи себе, після  скорочено записаних слів, залишати  місце, щоб обробляючи текст,  можна було їх дописати.

6. Найближчим часом  її слід доопрацювати: дописати  скорочені слова, виправити помилки, стиль, потім за джерелами названими вчителем, доповнити записане фактами, записавши їх на чистому боці аркуша.

7. Виділи головне у  зробленому записі.

 

Форми ведення  записів

 • План  – перелік основних питань  теми, статті, твору, доповіді.

 • Простий  план – коротке, стисле перерахування  головних питань, що містяться  у тексті твору.

 • Складний  план розгорнутий перелік основних  питань, їх розшифровка з деталізацією  ті висновками.

 • Виписки  – вибрані з тексту найбільш  важливі місця: визначення, факти, статистичні дані, схеми, таблиці. У виписці необхідна точність, посилання на джерело, відповідність тексту оригінала.

 • Тези  – стисло сформульовані основні  положення теми, статті, книги, доповіді, лекції; це положення достовірність яких автор має довести. Тези складаються тоді, коли тема гарно засвоєна і не вимагає більш повних записів.

 • Анотація  – дуже коротке викладення  змісту, іноді з критичною оцінкою.

 • Коментар  – тлумачення, пояснення суті  якого-небудь тексту, окремих місць, фраз, виступів.

 • Резюме  – стисла оцінка написаного  чи прочитаного, короткий висновок.

 • Бібліографія  – перелік літератури з якоїсь  проблеми, теми.

 • Конспект  – найбільш досконала форма  запису, в якому виділено головне  у виучуваному творі, матеріалі, лекції. Такий запис містить короткі, чіткі формулювання узагальнень, важливих теоретичних положень.

 • Реферат  – доповідь з певної теми, що  включає огляд джерел і літератури.

 

Як готувати домашнє  завдання?

1. Щоденно і ретельно  записуй у щоденник (зошит) домашнє завдання.

2. Привчи себе готувати  уроки щоденно в один і той  же час.

3. Готуй уроки завжди  в певному місці.

4. Правильно організуй  своє робоче місце, прибери  все зайве.

5. Готуй спершу уроки  з предметів середньої складності, потім переходь до важчих для тебе і під кінець залишай легший матеріал.

6. Через 40-50 хвилин  занять роби перерви на 10-15 хвилин.

7. Готуючи уроки не  відволікайся. Вимкни аудіо і  відео прилади, до розмов не  прислухайся.

8. Користуйся словниками  і довідниками.

9. Виконавши письмове завдання, ретельно перевір його.

10. Якщо зустрілось  незрозуміле слово, запитай про  нього у вчителя, однокласника.

11. Щоденно повторюй  пройдений матеріал

12. Приготувавши уроки  відпочинь, розслабся, погуляй  на повітрі, виконай домашні  доручення.

 

 

 Велике значення  при вивченні учбового матеріалу  і проблематики курсів за вибором  відіграє самостійна робота учнів,  яка є однією з форм навчально  - дослідницької діяльності. Вона  ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуаристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.

 Мета цього - формування  у учнів стійкого інтересу  до науки, глибоких і міцних  знань із обраної тематики  та розвиток умінь і навичок  дослідницької роботи та її  відповідного оформлення.

 Процес дослідження  має індивідуальний характер  і відбувається за такою схемою: вибір теми-складання плану роботи-визначення  кола джерел і літератури-знайомство  з джерелами і складання на  їх основі плану написання  дослідження - відбір та оцінка фактів-обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення-захист роботи.

 Вибір теми  передбачає врахування актуальності  проблеми, ступінь її розробленості,  наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і можливостей ліцеїстів. Тематика навчально - дослідницьких робіт визначається вчителями, розглядається на засіданні методичного об’єднання, узгоджується з адміністрацією ліцею.

 Учитель складає  з учнями план-завдання на виконання роботи, який передбачає перелік основних питань, що підлягають висвітленню, місце пошуку необхідних джерел і літератури, терміни підготовки окремих питань і представлення завершеної роботи.

 Після отримання  завдання, ліцеїст приступає до виконання його. Маючи перелік основних питань, які підлягають дослідженню, на основі попереднього знайомства з літературними джерелами і аналізом наявних відомостей, учень формулює мету і завдання своєї праці, складає календарний план її реалізації. Наявність подібного плану дисциплінує, змушує лімітувати час, необхідний для вибору джерел, літератури, обробки зібраного матеріалу, формулювання висновків, оформлення наукової роботи.

 Після знайомства  з джерелами та літературою,  учень складає план самої роботи, який згодом може частково змінюватися. Такий план дозволяє систематизувати матеріал, що накопичується в ході виконання наукової розробки. Потім він стає основою для написання тексту дослідження. Питання плану мають бути простими, чіткими, органічно пов’язаними між собою, відтворювати суть обраної теми.

 Робота над темою,  як правило, розпочинається з  підбору і знайомства з необхідною  літературою (підручниками, посібниками,  науковими, науково-популярними,  енциклопедичними виданнями, періодикою, архівними, музейними фондами тощо). Учитель-консультант має надати учням необхідну допомогу порадами і рекомендаціями по складанню бібліографії. Для складання бібліографії з обраної теми, учень використовує наявні в бібліотеках систематичні та алфавітні каталоги, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання, зноски і посилання в навчальних посібниках, монографіях, енциклопедіях. Для підбору періодичних видань можна скористатися відповідними каталогами журнальних і газетних статей.

 Склавши список  необхідної літератури, учень приступає до її вивчення. Перш за все, слід переглянути публікації загального характеру, а потім перейти до джерел, які висвітлюють більш конкретні питання, хоча можливі й інші варіанти роботи. Учень повинен вести записи прочитаного на картках (аркушах). Найбільш поширеними формами таких записів є конспекти, тези, уривки оригінального тексту (цитати).

 Конспектом являється  огляд прочитаного, в якому  послідовно описаний основний  зміст книги, розділу, глави  чи статті. Записи мають бути стислими, короткими. При конспектуванні слід уважно ставитись до формулювань, підбору слів і висловлювань.

Цитати  корисні для посилань на висловлювання історичних осіб, авторів публікацій при необхідності обґрунтування і підкріплення своїх власних суджень, чи для критики положень, які містяться в друкованих джерелах. Цитата має містити чітко висловлену думку автора. Слід застерегти від надмірного цитування виучуваної літератури.

 Якщо автору навчального  дослідження доводиться працювати  з архівними матеріалами, то на окремих картках слід записувати уривки із документу, а при необхідності скопіювати повністю текст із обов’язковим посиланням на його назву, а також на сам архів, номер фонду, опис і аркуш.

 Картки для запису  можуть бути формату А 5 (розмір  половини аркуша зошита). Зверху картки називається розділ чи питання, до якого відносяться зроблені виписки. У кінці кожного запису робиться посилання на його джерело із зазначенням сторінки книги, журналу тощо. Можна робити записи у звичайному зошиті, заповнюючи тільки один бік аркуша. Але потім зошит розшивається, а записи групуються по розділам, відповідно до визначеного плану. Вивчення літератури і архівних матеріалів являють собою підготовчий етап роботи над науковою темою, який необхідний для створення документальної бази дальшого дослідження та літературного оформлення.

 Ретельно опрацювавши  джерела і літературу, учень приступає  до написання самої роботи. Це  досить відповідальний етап.

 Учнівська робота  може містити додатки, що включають  допоміжний матеріал, який би не заважав раціональному розташуванню основної частини тексту. До додатків можна включати карти, схеми, фотографії, копії документів тощо.

 Список літератури  складається в алфавітному порядку  прізвищ авторів чи назв творів. До списку включаються всі використані учнем літературні джерела незалежно від того, де вони надруковані, в окремому виданні, у збірнику, журналі, газеті, а також незалежно від того, чи є в тексті роботи посилання на включені до бібліографії твори і останні в тексті не цитувалися, але були використані школярем при написанні дослідження. Список використаної літератури має відповідати стандартам.

 Завершує роботу її зміст,  де зазначаються структурні елементи  дослідження і відповідні їм  сторінки.

Відповідним чином оформлена робота здається консультанту для перевірки. При необхідності, учень повинен доопрацювати своє дослідження. Позитивно оцінена робота допускається до захисту, який відбувається в присутності консультанта, вчителів - предметників, учнів. Захист має відкритий характер і на ньому можуть бути присутніми представники адміністрації ліцею, вчителі інших дисциплін, учні других класів. За результатом захисту виставляється оцінка. Кращі роботи можуть бути рекомендовані для участі в учнівських конкурсах.