Загальна характеристика методів дослідження магістерської роботи

ВИБІР ТЕМИ

Першою і відповідальною частиною підготовки магістерської  роботи є вибір її теми, оскільки захист подібного дослідження – це завершальний етап підготовки фахівця у вищому навчальному закладі, який слугуватиме критерієм оцінки його науково-практичної підготовки, виявленням професійних знань і вмінь, творчих можливостей і рівня кваліфікації випускника. Вибираючи тему магістерської роботи, студент повинен виявити цікавість до відповідного напрямку зображального мистецтва, зрозуміти його творчий потенціал і мати практичні навички у виконанні кінцевого результату в обраній техніці.

Не слід обирати для  проведення дослідження зовсім незнайому  тему, адже магістерська робота – це підсумок навчання, а не поле для  експерименту. Обраний напрямок наукової розробки повинен бути знайомим випускникові, а техніка та технологія виконання кінцевого результату – добре освоєною.

За умови виконання  магістерської роботи колективом авторів, кожен з них повинен мати свою тему, яка вказується як на заголовному планшеті, так і на титульній сторінці записки до магістерської роботи. Зміст записки повинен повністю відповідати вище означеній темі.

Для успішної роботи доцільно врахувати таке:

• Знайомство з тематикою магіс-терських робіт

1. На випускаючих кафедрах розроблено різноманітну тематику магістерських робіт – близько 30 найменувань, що відповідають науково-творчому інтересу викладачів і спрямованості науково-дослідної роботи кафедр. Лише знайомство з переліком запропонованих тем наврядчи може одразу завершитись вибором теми.

• Зв'язок з темами курсових робіт

2. Маючи змогу вибрати  тему добровільно і свідомо, студент повинен подумати про можливість її зв’язку з темами курсових робіт та наукових студентських робіт, які ним вже виконувались. Магістратське дослідження має стати подальшим поглибленням розробки проблеми із залученням нових джерел, що сприятиме кращим умовам для отримання творчих результатів.

• Визначення наукових інтересів студента

3. Якщо не вдається  пов'язати тему магістерської  роботи з темами курсових робіт,  слід ознайомитись із науковими, літературними та етнографічними джерелами, самостійно зібрати аналоги, обдумати загальну творчу роботу, техніку її виконання і на цій підставі визначити свої наукові інтереси. Студент може і сам запропонувати проблему, але обрати тему можна тільки після обговорення та затвердження її у переліку тем кафедри.

• Зв'язок з про-фесійною діяль-ністю

4. Якщо випускник знає, де він буде працювати після закінчення вищого навчального закладу або де буде проходити дипломну практику і збирати необхідний матеріал, тему магістерської роботи доцільно пов'язати з майбутньою професійною діяльністю у образотворчого мистецтва чи дизайну.

• Консультації з викладачами ка-федри

5. Яку б тему не обрав студент-магістрант, йому слід обговорити її з викладачем кафедри, який проводить заняття з цього предмету в академічних групах, або порадитися з майбутнім науковим керівником і після цього звернутись на кафедру з письмовим проханням про затвердження теми магістерської роботи. Під час обговорення та вибору можлива зміна теми.

• Затвердження теми та наукового керівника

6. Обрані студентами теми магістерських робіт, наукові керівники та рецензенти з-посеред викладачів кафедри призначаються і затверджуються на її засіданні. Далі всі матеріали передаються для затвердження їх наказом ректора університету, яким керується кафедра, деканат та Державна екзаменаційна комісія. Після затвердження теми магістерської роботи студента та наукового керівника будь-які зміни неможливі (без спеціального наказу ректора в особливих випадках).

• Робота з науко-во-методичними джерелами і анало-гами

Ще під час обрання теми студент знайомиться з тим, як вона висвітлена в наукових (статті в журналах, збірках конференцій тощо), літературних (підручники з історії мистецтв та дизайну, атласи та каталоги виставок тощо) та етнографічних джерелах (в експозиціях та фондах музеїв, на розкопках та в етнографічних експедиціях тощо), який рівень її розробки та наочного подання.

Працюючи з літературою, відшукуючи необхідний матеріал, слід звернути увагу на такі рекомендації:

• Робота з ката-логами бібліотек

1. Самостійне ознайомитись з літературою за темою магістерської роботи необхідно починати, перш за все із звернення до систематичних та алфавітних каталогів методичного кабінету кафедри УДПМ та графіки, бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди, наукової бібліотеки імені 
В.Г. Короленка, бібліотеки ХДАДМ тощо. Розглядаючи замовлену літературу та відбираючи ту, що стосується теми роботи, слід на картках записати її бібліографічні дані з урахуванням навіть загальної кількості сторінок, щоб не звертатися до цього багато разів. Дібравши літературу, на тих же картках слід зробити свої нотатки про питання, що розглядаються в ній. Це допоможе при складанні бібліографічного огляду та списку літератури.

• Вивчення та конспектування лі-тератури

2. Після того, як дібрали  літературу – монографії, фундаментальні підручники з історії мистецтв, статті в періодичних виданнях (наприклад, у журналах «Народне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво та освіта», «Юный художник», «Декоративное искусство» та інших), а також проспекти та буклети виставок, словники з образотворчого мистецтва, переходять до їх вивчення. Під час опрацювання літератури слід укласти тези або конспект тексту на чистих аркушах паперу з широкими полями. На полях вказувати свої нотатки (якого питання, наукового підходу, певного трактування це стосується; звідки це взято, щоб за необхідності зробити посилання).

У процесі конспектування рекомендується робити записи власної  думки, свого погляду на це питання, виявляючи творчий підхід, своє ставлення  до його трактування. Ці матеріали дозволять підготуватися до консультацій з науковим керівником.

• Робота з етно-графічними дже-релами

3. Великого наукового та практичного значення при написанні магістерського дослідження набуває робота з етнографічними джерелами.

Під час відвідування експозицій та запасників музеїв, а також роботи у складі етнографічних експедицій, дипломант має змогу особисто доторкнутись до мистецької спадщини. Розглядаючи приклади прадавніх вишивок, розписів, різьблення тощо, студент-магістр повинен описати їх, замалювати або сфотографувати, а також визначити (за допомогою фахівців-археологів та істориків) їх вік та приналежність до тієї чи іншої історичної доби. Ці відомості магістрант повинен застосувати в теоретичній частині своєї роботи.

Використання таких  даних істотно «пожвавить» текст та додасть значимості магістерському дослідженню.

• Складання плану

4. Знайомство з різними джерелами та накопичення значної кількості законспектованих матеріалів і записів своїх думок дає змогу скласти уявлення про проблему в цілому, визначити її вузлові питання, досліджувати тему магістерської роботи в певному напрямку. На підставі цього вимальовується структура роботи, складається план (хоч він буде далі удосконалюватись). План необхідно обговорити та узгодити з науковим керівником.

• Розподіл ма-теріалу за окремими питаннями

5. Всі конспекти та записи розподіляються за окремими питаннями відповідно до розділів та параграфів і складаються в окремі папки. Це дозволить послідовно працювати над кожним питанням, не забуваючи про його місце в рамках усієї проблеми.

• Збирання фак-тів, наочних мате-ріалів

6. Особливого значення під час роботи з літературою набуває збирання фактів, методичних матеріалів, аналогів творчих робіт, технік та технологій, які також треба ретельно відбирати та пов'язувати з окремими питаннями загальної проблеми магістерської роботи.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА  ДИП-ЛОМНОЇ РОБОТИ

Практична, творча частина  може поділятися на розробку та аналіз особливостей технік та технологій з  втіленням практичних методів та методик викладання обраної дисципліни. Готуючи практичну частину магістерської роботи, студент має чітко визначити її завдання, техніку, технологію, методи, композиційне та кольорове рішення майбутньої творчої практичної роботи, що дозволить зробити її опис та висновки за отриманими результатами. Розробка кінцевого результату магістерської роботи значною мірою впливає на оцінювання професійних якостей і кваліфікації випускника (див. Додатки Ж, Н).

НАПИСАННЯ ТЕКСТУ

Одним із найбільш відповідальних етапів магістерської роботи є написання  тексту записки до неї. Після вивчення науково-методичних, літературних та етнографічних джерел, роботи з аналогами, ескізування, збирання методик, технік та технологій з теми дослідження та розробки макету практичної творчої роботи, як правило, у студента-дипломника формується достатня теоретична і практична база для розкриття проблеми. На цьому етапі слід враховувати таке:

• Дотримання необхідного обсягу

1. Обсяг магістерської  роботи чітко визначений (80-85 сторінок), тому проблема повинна бути розкрита, історично і методологічно обґрунтована, має бути наведений ряд аналогів з кожної техніки різних вітчизняних та зарубіжних митців. Кількість сторінок надається з урахуванням комп'ютерного набору тексту, без урахування додатків.

• Цілісність дос-лідження проблеми

2. Текст магістерської  роботи повинен відбивати її  цілісність. Параграфи необхідно  логічно пов'язати, щоб вони  розкривали зміст розділів, а  розділи – тему всієї роботи, а не просто були викладені як окремі питання.

• Спосіб викла-дення, мова, стиль

3. Текст магістерської  роботи студент повинен написати  своїми словами, добре відредагувати,  викласти державною мовою в науковому стилі.

Викладання тексту здійснюється від третьої особи, а не від першої. Слід уникати зворотів типу «Я зробив висновок…», «Я вважаю, що…» тощо, а замінити їх на «Був зроблений висновок…», «Вважаємо, що…» тощо.

Тільки у готовій  формі, за розділами, а далі всю роботу в цілому слід подавати науковому керівнику на перевірку.

• Наведення ци-тат

У магістерській роботі, за необхідності, можна вдаватися  до цитування певних авторів. При  цьому важливо дотримуватись  правил наведення цитат: вони не повинні  змінювати зміст положень; їх треба  наводити точно, не відкидаючи жодного слова; слід зберігати їх пунктуацію та орфографію; необхідно обов'язково правильно зробити посилання.

Загальні вимоги до цитування  такі:

а) текст цитати починається  і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без спотворення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дозволяє значно зекономити текст, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання результатів його досліджень і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно  бути ні надмірним, ні недостатнім, що знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє — знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

• Робота з ескі-зами

Для виготовлення кінцевого  результату магістерської роботи необхідно зібрати та проаналізувати роботи художників, які працюють у обраній техніці. Із великого спектру опрацьованого наочного матеріалу необхідно знайти сюжет для майбутньої творчої роботи. Вирішення цього завдання потребує проведення композиційного та колористичного пошуку, підготовки ескізів версій майбутньої творчої роботи. Після обрання найбільш вдалого ескізу, дипломник переходить до роботи зі збільшення та опрацьовування його в реальному розмірі. Завершення цього етапу дає змогу розпочати втілення авторського задуму в матеріалі та обраній техніці.

ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ЗАПИСКИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Під час підготовки теоретичної  частини магістерської роботи (записки) слід дотримуватися певних вимог  щодо її написання. Вони відповідають характеру підготовки наукового матеріалу і базується на рішеннях Вченої ради університету, ради художньо-графічного факультету, рекомендацій кафедр (образотворчого мистецтва, УДПМ та графіки, дизайну) та правилах оформлення науково-методологічного матеріалу для фахових журналів, навчальних видань і видавництв.

Загальний обсяг записки до магістерської роботи складає 80-85 сторінок.

• Структура роботи

Структура роботи охоплює  зміст; вступ; розділи і параграфи (розкривають суть проблеми); висновки після кожного розділу; практичні рекомендації щодо підготовки і виконання кінцевої (творчої) роботи; методичні рекомендації з проведення лекційного та практичного занять зі студентами ВНЗ творчих спеціальностей; загальні висновки до усієї роботи; список літератури; додатки; анотацію.

• Зміст

Зміст роботи фактично відбиває план викладення обраної теми, в  якому відображена вся структура  роботи з чіткими, конкретними назвами  розділів і параграфів та зазначенням  сторінок (див. Додаток Д). Не слід перевантажувати  та дуже дрібнити зміст. Як правило, достатньо виокремити два розділи, в яких помістити по два-три параграфи.

• Вступ

Вступ, як перша складова тексту магістерської роботи, розміщується на 4-5 сторінках.

Він повинен: мати чітке і коротке обґрунтування вибору теми магістерської роботи, визначення її актуальності, мети і завдань дослідження, об’єкта та предмета, що вивчаються, опису використаних при виконанні роботи методів дослідження; зазначити теоретичну та практичну бази дослідження.

У вступі подають загальну характеристику магістерської роботи в такій послідовності:

Актуальність  обраної теми. Необхідно розкрити актуальність обраної теми та зробити обґрунтування доцільності її вивчення на сучасному етапі. Належить пов’язати їх з теоретичним і практичним значенням дослідження проблеми.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Мета  дослідження. У вступі формулюють мету роботи, яка потрібна для вирішення поставленої проблеми. Мета зазвичай тісно переплітається з назвою дослідження і повинна чітко вказувати, що саме розв'язується в ньому. Наприклад, тема магістерської роботи «Роль графічного мистецтва у культурному та естетичному розвитку студента (в рукотворних графічних техніках)». Метою магістерської роботи може бути: «Систематизувати теоретичні знання, надати і узагальнити практичні навички з рукотворних технік графічного мистецтва та визначити їх роль у культурному та естетичному розвитку студента».

Мета дослідження конкретизується  у відповідних завданнях, які розкриваються в кожному параграфі даної роботи.

Завдання  дослідження. Формулюють завдання до магістерської роботи виходячи із пунктів змісту та у відповідності до поставленої у роботі мети.

Завдання слід формулювати за допомогою ключових слів: «Проаналізувати...», «Визначити...», «Розкрити...», «З’ясувати...», «Розглянути...», «Обґрунтувати...», «Розробити...» тощо. Далі до ключового слова додається, майже без змін, назва одного з параграфів плану. Наприклад, якщо одним із пунктів плану є «Історія розвитку розпису тканини», одним із завдань буде: «Розглянути історію розвитку розпису тканини».

Об’єкт  та предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення.

Сукупність знань про об’єкт і самий об’єкт у процесі дослідження – це предмет вивчення (дослідження).

Слід підкреслити, що об’єкт і предмет дослідження  як категорії наукового процесу  співвідносяться між собою як ціле і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага роботи, яка визначається у назві.

Методи  дослідження. У магістерській роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення постановленої в роботі мети.

Для проведення магістерського дослідження можна застосовувати такі методи: літературний – це аналіз наукових та літературних джерел; описовий – застосовується для аналізу етнографічних джерел та знайдених аналогів; евристичний – застосовують для створення власної концепції створення кінцевого результату; техніко-технологічний – для визначення способів досягнення найкращого результату при виконанні творчої роботи; експедиційний – це метод, який застосовується в умовах польових робіт під час етнографічних та краєзнавчих експедицій.

Перераховувати обрані методи слід не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Теоретична  та практична база дослідження. Варто показати, що виступає теоретичною базою магістерської роботи (літературні та етнографічні джерела, наукові підходи) та що є практичною базою (висвітлити історію виникнення обраного об’єкта дослідження та показати сучасний стан вивчення проблеми, назвати прізвища вітчизняних та зарубіжних художників, які працюють у певній техніці, назвати та представити (у додатках) їхні творчі роботи, відзначити участь у виставках і навести наукові праці).

• Основна частина роботи та висновки до розділів

Основна частина магістерської  роботи складається з розділів та параграфів, які формують її змістову теоретичну частину. Кожен розділ записки до магістерської роботи починається з нової сторінки.

Розділи і параграфи  як за назвою, так і по суті, слід логічно пов’язати. В них глибоко і всебічно розглядається тема, висвітлюються особливості різних технік та технологій виконання, що дозволяє виробити авторський підхід до створення загальної практичної частини роботи. (див. Додаток Е).

У розділах основної частини вказують літературу з якої взяті факти або інша інформація. Наприклад: [7, С.45] або [18].

Наприкінці кожного розділу автор формулює короткі підсумки і висновки до нього, але з тою неодмінною вимогою, щоб вони не повторювались пізніше у загальному висновку. Висновки за кожним розділом починають з нової сторінки.

• Практичні реко-мендації до вико-нання творчої робо-ти

У практичних рекомендаціях  до виконання творчої роботи необхідно  обґрунтувати обрання її сюжету, мету, техніку та технологію виконання. Слід показати, як на практиці магістром були використані теоретичні знання, що описані у розділах дослідження, а також наочно продемонструвати усі етапи творчого пошуку загальної творчої роботи.

Підсумовуючи проведені  теоретичну та практичну роботи, а  також враховуючи кінцевий результат свого творчого пошуку, студент-магістрант повинен показати можливість застосування їх у навчальному процесі вищих навчальних закладів (див. Додаток Ж). Об’єм практичних рекомендацій – 10-12 сторінок.

• Методичні реко-мендації

Методичні рекомендації охоплюють частину магістерської  роботи об’ємом до 10 сторінок. У них подаються методичні розробки лекційного та практичного занять для студентів вищого навчального закладу творчих спеціальностей за темою, яка розкривається в магістерському дослідженні. Студент-магістр у цій частині показує навички щодо реалізації себе в навчальному процесі вузу як викладача.

За структурою методичні розробки занять повинні охоплювати назву теми; історичну чи мистецтвознавчу довідку; повну та поетапну характеристику існуючих технік; технологію практичного виконання обраної роботи; використання наочних матеріалів – етнографічних або природних аналогів, ескізів майбутньої навчальної або творчої роботи, опис усіх потрібних матеріалів та обладнання з механізмом використання; визначення цілей заняття і потрібного часу; викладення вступу; подання змісту і методики проведення заняття (див. Додаток З). До цієї частини можуть додаватись необхідні навчальні матеріали: відеокасета, диск із записом цих матеріалів чи презентації тощо.

• Висновки

Висновки – це заключна частина, яка на 3-5 сторінках тексту відбиває основні висновки з усієї роботи. В них автор повинен розкрити теоретичні узагальнення (показати стисло як була вирішена проблема актуальності теми та основної мети); показати ступінь реалізації поставлених завдань (стисло розкрити як здійснено у магістерської роботі вирішення кожного завдання у 3-5 реченнях); проаналізувати техніки виконання практичної (творчої) роботи; показати можливості втілення результатів магістерської роботи та методичних рекомендацій при проведенні навчальних занять зі студентами ВНЗ за напрямом підготовки «Мистецтво».

Найважливіша вимога до висновків — їх стислість і докладність. Тут не слід повторювати зміст вступу та висновків до розділів, а також основну частину тексту.

• Список літера-тури та викорис-таних Інтернет-ре-сурсів

Список літератури розміщується наприкінці роботи. Він охоплює всі наукові та літературні джерела, якими користувався автор. Це не менше, ніж 50-60 джерел.

Останнім часом велику кількість інформації можна знайти на різноманітних Інтернет-сайтах. Список їх можна подати за списком літератури (див. Додаток И).

• Додатки, ілю-стративний мате-ріал

Додатки не входять у  загальний обсяг магістерської роботи, тому вони не збільшують його.

Додатки оформлюють як продовження  записки до магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють як продовження записки, то кожен із них починають з нової сторінки. З правого боку малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що його позначає.

Додатки слід позначати  послідовно великими літерами української  абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. ін.

Для того, щоб вистачило  літер при позначенні додатків, доцільно об’єднати їх за параграфами роботи чи за змістом, а не позначати кожну  сторінку додатків окремою літерою. На одній сторінці можуть бути розташовані декілька ілюстрацій чи малюнків, об’єднаних за логікою викладення матеріалу.

Посилання на додатки  в тексті здійснюють таким чином: (див. Додаток Д, мал. 1) чи (див. Додаток Д, мал. 1-5).

У додатки, згідно до правил їх оформлення, вставляють усі малюнки, композиційні, сюжетні, колористичні пошуки, ілюстрації, фотографії, аналоги, методику поетапного виконання творчої роботи, матеріали зорового ряду для плану-конспекту лекційного та практичного занять. Усі вони повинні бути правильно підписані. Наприклад, «Мал. 1. Нанесення резерву на тканину», або «В.І. Ковтун. Троянди, 2005 р., олія, ДВП, 100х120».

Таким чином, записка до магістерської роботи повинна бути підготовлена як цілісне закінчене дослідження з обраної теми, рівень виконання якого свідчитиме про глибину підготовки випускника художньо-графічного факультету і впливатиме на загальну оцінку під час захисту.

• Табличні дані

Таблиця (від лат. tabula – «дошка») – це спосіб передачі змісту, який полягає в організації структури даних, у якій окремі елементи поміщені в графи, кожній з яких зіставлена пара значень – номер рядка й номер колонки. Таким чином, установлюється смисловий зв'язок між елементами, що належать одному стовпцю або одному рядку.

Таблиці – це зручна форма  для відображення інформації. Але вони лише тоді виконують своє призначення, коли між рядками та стовпцями існує смисловий зв'язок, тобто інформацію в них можна розсортирувати певним чином, наприклад, за датою чи за алфавітом (див. Додаток Л).

З іншого боку, таблиці  складніші за звичайний текст. Використовувати їх доцільно лише там, де вони дійсно поліпшують сприйняття матеріалу. Тому попередньо слід обміркувати: чи не на краще буде використати звичайний список.

• Анотація

Анотація (лат. annotatio – «зауваження», «помітка») – короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо.

Мета анотації полягає  в ознайомленні читача із завданням і результатами розробки.

Анотація зазвичай складається  з двох частин. У першій частині  формулюється основна тема магістерського дослідження; в другій частині перелічуються (називаються) основні положення роботи 
(див. Додаток М).

Суб’єкт дії в анотації зазвичай не називається, тому що він  відомий із контексту роботи. Тут  активно вживаються пасивні конструкції (дієслівні та дієприкметникові).

Зразки пасивних конструкцій для написання анотації: «У роботі вивчається (що?)…», «Велике місце в роботі займає розгляд (чого?)…», «У роботі дається характеристика (чого?)…», «Дослідження ведеться через розгляд таких проблем, як…», «У роботі аналізується (що?)…», «Особлива увага приділяється витанням (чого?)…» тощо.

У записці до магістерської  роботи анотація розміщується останньою ненумерованою сторінкою.

ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Підготовлений рукопис, після ретельної перевірки тексту, прізвищ авторів, рисунків, посилань, висновків та рекомендацій, а також після розгляду його науковим керівником і врахування зроблених зауважень, можна вважати майже завершеною роботою. Залишається оформити підготовлену магістерську роботу відповідно до вимог змістовного характеру наукової праці, яку можна подати до публічного розгляду, обговорення, рецензування та захисту.

Розпочати оформлення написаного тексту можна тільки після повного  виконання завдання кафедри (див. Додаток В) і дозволу наукового керівника. Оформлення роботи необхідно здійснити відповідно до чинних вимог та стандартів:

• Вимоги та стан-дарти

1. Текст записки до магістерської роботи переплітається друкарським способом у тверду обкладинку з набраним на комп'ютері текстом.

2. Добре відредагований текст магістерської записки повинен бути надрукованим за допомогою принтера через півтори (1,5) міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14 пт; поля на кожному аркуші: зверху – 20 мм, знизу – 20 мм, зліва – 3,5 мм, справа – 10 мм. Можна подати таблиці та ілюстрації на окремих аркушах у папці формату А3 та А4.

3. Нумерацію сторінок магістерської роботи слід зробити послідовно. Після титульної сторінки, завдання, відзиву, рецензії, змісту, починаючи з 3-ї сторінки, на якій розміщується початок вступу, до останньої сторінки, враховуючи додатки (останні в загальний обсяг роботи не входять). Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

4. Титульний лист, яким відкривається магістерська робота, слід оформити за існуючим стандартом (див. Додаток А).

5. За титульною сторінкою розміщуються папери, якими забезпечує дипломника відповідна кафедра – подання голові Державної екзаменаційної комісії, завдання і рецензія викладача-опонента. Оформлюються вони згідно вимог (див. Додатки Б, В, Г) та подаються разом з магістерською роботою до державної екзаменаційної комісії для їх врахування під час захисту.

6. Зміст магістерської роботи розміщується на окремому аркуші. У змісті наводиться перелік усіх складових частин роботи з позначенням сторінок. У змісті не нумерують такі частини: зміст, вступ, практичні рекомендації до виконання творчої роботи, методичні рекомендації, висновки, список літератури, додатки (див. Додаток Д).

Розділи нумерують послідовно за логікою викладання матеріалу в межах обраної теми (див. Додаток Д).

Підрозділи нумерують  у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (див. Додаток Д).

7. Кожна складова частина роботи – вступ, розділи, практичні та методичні рекомендації, висновки, список літератури, додатки – починається з нового аркуша.

8. Відстань між назвою розділу і назвою підрозділу, між назвою підрозділу і текстом, між кінцем підрозділу і наступним підрозділом – 2 інтервали, а починається текст – на третьому (див. Додаток Е).

9. Назви розділів слід друкувати так:

Заголовки структурних  частин наукової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «НАЗВА РОЗДІЛІВ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (див. Додаток Е).

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою (див. Додаток Е).

Заголовки висновків по розділах друкують маленькими літерами (крім першої великої) симетрично до тексту (див. Додаток Е).

10. Посилання на джерела із списку літератури подаються після цитат, визначень, стверджень тощо, протягом усього основного тексту, наприклад, наприкінці речення – [1, С. 252] або [18], орієнтуючи його на порядковий номер літературного джерела у списку літератури та відповідну сторінку цитованого твору.

У де яких випадках посилання  також можуть бути розташовані на сторінках у вигляді підрядкових  зносок «1», «2» і т. ін. У цьому випадку наприкінці сторінки текст підкреслюється і друкується посилання (меншим шрифтом – 10 пт) через один інтервал, не виходячи за 30 рядків на сторінці. (див. Додаток Е).

11. У текстовій частині роботи можуть розташовуватися таблиці та невеличкі малюнки (наприклад, схеми в’язання, схеми вишивки тощо) з позначкою у тексті (див. Малюнок 1), сам малюнок підписується нижче зображення (Малюнок 1) із зазначенням того, що намальовано. Наприклад, «Малюнок 1. Схема в’язання ланцюжка гачком».

Подання малюнків у тексті роботи – це виключення. Усі малюнки треба виносити до додатків.

Табличні дані подаються  у вигляді таблиці, яка набирається  на комп’ютері. Перед таблицею ставиться  її назва із зазначенням посилання  на джерело, з якого вона була взята (див. Додаток Л).

12. Практичні рекомендації до виконання творчої роботи подаються як послідовний, логічно сформований текст, написаний «власними словами». Посилання та цитати в цій частині роботи зводяться до мінімуму.

Магістрант, описуючи всі  етапи своєї творчої роботи над  кінцевим результатом, та застосовані техніко-технологічні особливості її реалізації в матеріалі, повинен уникати мовних структур, наприклад, «Я створив…», «Я хотів показати…» тощо. Тут активно вживаються пасивні дієслівні та дієприкметникові мовні конструкції. Текст цієї частини роботи повинен бути викладений у науковому стилі (див. Додаток Ж).

13. Методичні рекомендації слід оформити як матеріал для проведення лекційного та практичного занять зі студентами художньо-графічного факультету у відповідній формі (див. Додаток З).

14. Список літератури повинен відповідати існуючим стандартам. Оформлюється він в алфавітному порядку, джерела нумеруються для здійснення посилань на них (див. Додаток И).

Для написання роботи, магістрант може використовувати різноманітні наукові та літературні джерела – книги, багатотомні видання, словники, журнали, альбоми тощо. Усі вони мають певні особливості при складанні бібліографічного опису. Приклади оформлення бібліографічного опису для списку літератури подано у Додатку К.

Після списку літератури розміщуються посилання на використані Інтернет-ресурси. Приклади їх оформлення подані у Додатку И.

15. Анотація до магістерської роботи подається на окремому аркуші. На ньому розміщають бібліографічний опис та коротку анотацію магістерської роботи, яка повинна містити стислу інформацію про основні ідеї та висновки роботи, а також її структуру – кількість методичних планшетів, опис кінцевого результату.

Анотація подається  в двох екземплярах – один вшивається останньою сторінкою у записку, а другий, у окремому файлі, здається до методичного фонду художньо-графічного факультету (див. Додаток М).

16. Текст записки до магістерської роботи обов’язково і у повному обсязі подається в електронному вигляді на диску (CD-R чи DVD-R), який у конверті приклеюється до переднього форзацу записки і здається до бібліотеки університету. Диск (обов’язково спеціальним маркером для дисків) або конверт до нього підписують – прізвище, ініціали, тема роботи, рік випуску.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНОЇ ТА ТВОРЧОЇ ЧАСТИН МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Під час захисту своєї  роботи, магістрант повинен представити  державній комісії 4-5 методичних планшетів  та підсумкову творчу роботу.

Виголошуючи свою доповідь, студент повинен звертатись до матеріалів, розташованих на методичних планшетах, та пояснювати їх зміст, а також доцільність використання у своїй роботі.

У доповіді необхідно  показати логічний зв'язок між методичною та підсумковою творчою частинами  роботи.

ПІДГОТОВКА  ДО ЗАХИСТУ

Оформлена відповідно до вимог та зброшурована магістерська робота підписується науковим керівником і рецензентом, ставиться дата, після чого, не пізніше як за три тижні до офіційного захисту, вона подається на кафедру для рецензування і складання відзиву наукового керівника. З цього моменту починається безпосередня підготовка до захисту, під час якої важливим є таке:

• Знайомство з відзивом та рецен-зією

1. У відзиві наукового керівника та в рецензії викладача-опонента, призначеного кафедрою, розкривається в розгорнутому вигляді та у відповідній формі, наскільки глибоко і правильно в роботі висвітлена проблема, яке значення мають зроблені висновки, що є найбільш цінним. Окрім цього, вказуються недоліки і зауваження. Виставляється попередня оцінка: «позитивна» або «висока», а остаточну оцінку за п’ятибальною системою виставляє тільки державна комісія після захисту. Студент може ознайомитись зі змістом відзиву та рецензії, підготуватись до пояснення питань, які викликали зауваження.

• Попередній захист

2. Не пізніше, ніж  за два тижні до засідання  державної екзаменаційної комісії, деканат і випускаюча кафедра призначають попередній захист магістерських робіт. Як правило, під час попереднього захисту вдається з'ясувати численні питання, які допомагають готуватись до офіційного захисту.

• Підготовка доповіді

3. Особливе значення  в цей період має підготовка  студентом змістовної доповіді – на 10-15 хвилин, яка буде проголошена під час офіційного захисту. У доповіді у стислій формі слід зупинитись на питаннях, які містяться у вступі і охарактеризувати етапи виконання практичної частини магістерської роботи за допомогою аналізу підготовлених планшетів.

ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Захист магістерських робіт проходить перед Державною екзаменаційною комісією, склад якої затверджується наказом ректора. Під час захисту в аудиторії, крім членів Державної комісії та студентів, які захищають свої роботи, можуть бути присутні усі бажаючі.

Слід звернути особливу увагу на найбільш важливі моменти цього відповідального етапу:

• Доповідь підчас захисту

Порядок захисту оголошує голова Державної екзаменаційної комісії. Кожен студент виступає з доповіддю на 10-15 хвилин, яку він підготував раніше, розкриваючи в ній стисло і глибоко, аргументовано і чітко актуальність теми, мету і завдання дослідження, основний зміст роботи та її наслідки. Про вимоги до доповіді вже йшлося. Слід додати, що, відбиваючи коротко зміст усіх структурних частин роботи, доповідь повинна бути спрямована здебільшого на викладення висновків, результатів виконання конкретної творчої роботи. Доповідь супроводжується демонстрацією 4-5 планшетів та загальної творчої роботи. Мова доповідача повинна бути вільною, чіткою, емоційною і правильною. Наприкінці виступу слід подякувати усім, хто допомагав у підготовці роботи.

При захисті студент  може використовувати аудіо-відео  техніку та комп’ютери, наприклад, для демонстрації презентації, створеного Інтернет-сайту тощо.

• Відповіді на запитання

2. Не слід затягувати  доповідь, адже після її завершення члени Державної комісії обов'язково і, можливо, присутні зададуть питання кожному магістранту. Ці питання або безпосередньо стосуються проблеми, або певним чином пов'язані з нею. Короткі, влучні по суті відповіді на запитання свідчать про те, наскільки вільно та глибоко студент володіє знаннями з цієї проблеми та відповідної літератури, а також показують його загальну і наукову ерудицію.

• Обговорення магістерської роботи

3. Фактично одразу після відповідей студента на запитання розгортається обговорення магістерської роботи. Голова Державної комісії викликає викладача-опонента, який робить рецензію на роботу, за ним до виступу запрошується керівник дослідження. Він робить свій відзив відносно роботи, характеризує самого студента, а також, можливо, вносить пояснення до запитань, на які не зміг відповісти студент. Можуть бути виступи опонентів та будь-кого із присутніх. Студент має змогу пояснити свою точку зору опоненту, прийняти зауваження або показати, чому він не погоджується з ними. В заключному слові студенту надається право дуже коротко ще раз висловити свою думку з питань обговорення проблеми магістерського дослідження.

• Оцінка ма-гістерської роботи

4. Державна екзаменаційна  комісія після захисту робіт усіх студентів на закритому засіданні, в присутності лише наукового керівника і опонента-рецензента, обговорює та виставляє у відомість і протокол захисту остаточну оцінку магістерської роботи за п’ятибальною системою. При цьому враховуються у сукупності критерії оцінки магістерської роботи та її захисту. Після обговорення і виставлення Державною комісією оцінок голова оголошує їх усім присутнім, робить висновки з питань підготовки магістерських робіт та їх захисту в цілому, висловлює рекомендації комісії.

Студентам, які отримали за п’яті бальною системою оцінки «один», «два», що визнаються як незадовільні, надається право працювати над магістерським дослідженням протягом наступного року і повторно, тільки один раз, захищати роботу на засіданні Державної комісії [1, С. 18].

• Наслідки засі-дання та реко-мендації Державної комісії

Наслідки роботи Державної комісії обговорюються на засіданнях випускаючої кафедри та ради художньо-графічного факультету.

Магістерські роботи (у вигляді набраного на комп'ютері та роздрукованого тексту, до якого додається також диск) після захисту передаються і зберігаються в бібліотеці університету.

Кращих студентів, магістерські роботи яких продемонстрували їх ґрунтовну підготовку та схильність до наукової праці, рекомендують до аспірантури.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

Захист магістерської  роботи розкриває не тільки вміння студента виконати власне дослідження, а й доповнює уявлення про самостійність виконаної роботи, вільне володіння матеріалом, рівень підготовки фахівця в цілому.

Подана магістерська робота, доповідь та відповіді на запитання  під час її захисту дають можливість Державній екзаменаційній комісії комплексно атестувати майбутнього спеціаліста за такими критеріями: вміння показати свої знання, навички мислення та аналізу; зроблену студентом презентацію доповіді з методичними планшетами та загальною творчою роботою; здатність студента до формування висновків та власної творчої позиції. Ось чому тільки Державна екзаменаційна комісія остаточно визначає оцінку. Найбільш важливими критеріями оцінки є такі:

1. Науковий підхід:

• рівень і повнота виконання завдання кафедри до магістерського дослідження;
• розкриття актуальності, теоретичного і практичного значення проблеми;
• бібліографічний огляд, осмислений та критичний показ різних наукових підходів, концепцій досліджуваної проблеми;
• логічність структури роботи, аргументованість доказів, уміння користуватись методами творчого дослідження.

2. Глибина дослідження:

• самостійність в аналізі теоретичних питань та реальної творчої роботи;
• рівень висвітлення методологічних та творчих підходів;
• повнота розкриття теми магістерської роботи в цілому, а також наявність новизни, оригінальності в підході виконання загальної творчої роботи;
• змістовність та рівень практичних і методичних рекомендацій;
• використання творчого матеріалу, правильність його подання на планшетах. Уміння користуватись композиційними та кольоровими пошуками.

3. Правильність оформлення:

• відповідність оформлення магістерської роботи сучасним вимогам.

4. Рівень проведення захисту магістерської роботи:

• чітка і логічна доповідь під час захисту, врахування зауважень, що містяться у відгуку наукового керівника та в рецензії викладача-опонента, аргументовані відповіді на запитання, вміння відстоювати свою наукову та творчу позицію;
• культура мови, як у самій роботі, так і під час захисту: науковий стиль, правильність викладення тексту, чіткість, емоційність;
• професійні навички та схильність до наукових досліджень і творчої роботи, викладацької діяльності, виконання практичних творчих завдань.

Користуючись названими  критеріями, Державна екзаменаційна комісія виставляє та оголошує в установленому порядку оцінку за магістерську роботу за чотирма інтегрованими рівнями навчальних досягнень і п’ятибальною шкалою оцінок:

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання магістерської роботи

Початковий  рівень нав-чальних досяг-нень

«один-два»

Магістерська робота за змістом, оформленням, та рівнем захисту  вказує лише на розуміння студентом в цілому досліджуваної проблеми і на недостатнє володіння навичками самостійного виконання дослідницького завдання. Згідно з основними критеріями, це визнається як невідповідний до вимог кафедри рівень виконання магістерської роботи та низький творчий рівень.

Середній рівень навчальних до-сягнень

«три»

Магістрант у представленій роботі та під час захисту показує недостатній рівень знань досліджуваної проблеми і навички самостійної дослідницької праці, невпевнено володіє теоретичним матеріалом, припускаючись неточностей. Зміст, оформлення та рівень захисту магістерської роботи свідчить про загальне розкриття наукової проблеми, про недостатній рівень глибини дослідження та недостатній творчий рівень.

Достатній рі-вень нав-чальних досяг-нень

«чотири»

Студент у представленій  роботі та під час її захисту правильно розкриває проблему, аналізує роботи видатних художників, розуміє досліджувану проблему, досить вільно використовує навички дослідницької роботи, але в роботі чи у відповідях зустрічаються певні неточності.

Високий рівень нав-чальних до-сягнень

«п’ять»

Студент у магістерської  роботі та під час її захисту демонструє глибоке володіння знаннями з  досліджуваної проблеми, правильно  використовує методологічні підходи, має навички застосування різних методів дослідження. Магістерська робота за змістом та оформленням свідчить про глибокі знання і неординарні творчі здібності студента, проявлені під час дослідження теми. Захист магістерської роботи демонструє вміння студента самостійно аналізувати поставлену проблему та високий рівень професійних творчих навичок.