Пастижерні послуги

До штучних відносять волокна отримані хімічною переробкою природних високомолекулярных з'єднань. До цього класу, наприклад, відносять волокна виробляються з целюлози (віскозне, мідно-аміачне, ацетатне).

До синтетичних відносять волокна отримані з синтетичних полімерів. Залежно від будови макромалекули ці волокна у свою чергу розділяють на гетероланцюгові і карболанцюгові. 
До гетероланцюгових відносять волокна отримані з полімерів макромолекули яких окрім атомів вуглецю містять в основному ланцюзі інші елементи: кисень, азот, сірку.

До карболанцюгових відносять волокна отримані з полімерів у яких ланцюги макромолекули побудовані тільки з атомів вуглецю

Гетероланцюгових синтетичних волокон найбільшої популярності набули полиамидные і полиэфирные, а з карболанцюгових - поліакрилонітрильні, полівінілхлоридні і т.д

Синтетичні волокна, що мають високу міцність, іноді випускають у вигляді дуже тонкого моноволокна. 
Нині для виготовлення пастижерных виробів у великих кількостях використовують спеціально розроблені для цих цілей штучні волокна: канекалон, лафин, кералан, элюр, динель та ін.

Усі ці волокна мають свої вади та переваги і відрізняються лише хімічними дополнителями і формою поперечного перерізу. Синтетичні волокна - замінники натурального волосся - повинні імітувати натуральне волосся як по природному блиску, цвіту так і на дотик; зберігати колір і форму завитків після миття. Волокна, що поступають в пастижерное виробництво, - замінники натурального волоса - можна віднести до трьох основних груп: акрилові, вінілові і полиамидные.

Для виготовлення розробленої моделі прикраси обрано сучасне штучне волокно «канекалон».

Канекалон - спеціальне хімічне волокно, призначене для виготовлення перук, шиньйонів та інших пастижерних виробів. Волокно «канекалон» випускається 42 кольорів. При змішуванні волокон можна отримати велику кількість колірних відтінків, задовольняють самі різні смаки. Для виготовлення розробленої моделі прикраси обрано було такі відтінки: світло русявий, мідний і темно каштановий.

За своєю структурою і зовнішнім виглядом «канекалон» максимально наближений до натуральних волоссю, так як в його склад входить речовина органічного походження, а саме - морські водорості. Вироби, в яких використовується «канекалон», дуже легкі, не викликають алергії, природні і служать набагато довше, ніж вироби із звичайного синтетичного волокна. Волокна міцні, еластичні, не ламаються при розчісуванні. Завдяки спеціальній термообробці в печах, «канекалон» може тривалий час зберігати завивку.

Канекалон дуже добре піддається термічній завивці. Теплова обробка волокна триває 45 хвилин при температурі 95-100. Ретельне дотримання режимів обробки вкрай важлива для отримання якісної завивки.

Канекалон має не рівну поверхню. Більшість синтетичних волокон у перерізі мають круглу форму, за винятком волокон, спеціально розроблених для пастижерних виробів. Наприклад «канекалон» в перерізі має підковоподібну форму. Характерно, що в відрізняє від натурального волосся волокно «канекалон» не плутається. Пастижерні вироби з «канекалону» добре миються, не плутаються після миття. Рекомендується після миття прополоскати волокно в розчині антистатичного препарату. Питома маса штучного волосся нижче ніж натуральних, так питома маса натурального волосся дорівнює 1,32, а питома маса канекалон 1,28.

Антистатичний препарат ОС-20 призначений для обробки штучного волосся, перешкоджає накопиченню статичної електрики на волоссі при розчісуванні їх після 
остаточного формування зачіски. Препарат є жовтуватою мазеподібною масою добре розчинну в теплій воді. Обробка волосся водним розчином препарату слабкої 
концентрації передбачається як завершальна операція після фарбування і промивання.

Для виготовлення розробленої моделі прикраси були використані клей БФ – 6, намистинки, прокат, штучні квітки, жорсткий тюль, желатин, канцелярський клей марки «ПВА», папір офісний.

Для виготовлення розробленої моделі прикраси основним матеріалом є клей. Для виготовлення клеєних прикрас використовують медичний клей БФ – 6. Слід зазначити, що медичний клей не потребує додаткового попереднього підготування до роботи, клейова плівка після використання медичного клею дуже тонка прозора. Хімічний склад являє собою фенолформальдегідних смол і полівінілацеталь або поливинилбутираля, розчинені в етиловому спирті, ацетоні або хлороформі. Цифра після букв «БФ» означає процентний вміст поливинилбутираля в сухій речовині. Зі збільшенням кількості вінілових добавок зростає еластичність шва, але зменшується міцність.

Намистинки (рис. 3.6.) - кулястий елемент декору, який як правило має наскрізний отвір. Для виготовлення розробленої моделі прикраси були використані намистинки трьох відтінкі: помаранчевого, зелено-помаранчевого та жовтого кольору. Намистини діаметром 1см.

 

 

 

Рис. 3.6. Намистинки

 

 

Брокат (рис. 3.7.) - маленькі блискучі кружечки, пластинки для прикрашення поверхонь. Для виготовлення розробленої моделі прикраси, брокат обран золотистого кольору.

 

 

Рис. 3.7. Брокат

 

Штучні квітки (рис.3.8.) - квіточки для прикраси виготовлені з атласної стрічки. Великі атласні трояндочки відмінно підійшли для даної прикраси в зачісці. Для виготовлення розробленої моделі прикраси було використано  троянди кремового кольору із зеленими листочками і троянди бежевого кольору. Які добре підійшли для декорування прикраси.

 

Рис. 3.8. Штучні квіти

 

Жорсткий тюль - легка сітчаста тканина середньої жорсткості, вуаль з поліестерової нитки. Щільність жорсткого тюлю - від 15 до 40 грамів на квадратний метр. Для виготовлення розробленої моделі прикраси було обрано жорсткий тюлю 50см чорного кольору.

Желатин (рис. 3.9.) - безбарвний або має жовтуватий відтінок білок, прозора в'язка маса, продукт переробки (денатурації) сполучної тканини тварин (колагену).

 

 

Рис. 3.9. Желатин

Канцелярський клей марки «ПВА» (рис. 3.10.) - дисперсія полівінілацетату у воді, з пластифікатором і спеціальними добавками. Застосовують для склеювання різних матеріалів один з одним.

Рис. 3.10. Канцелярський клей марки «ПВА»

 

Папір офісний (рис. 3.11.) - матеріал у вигляді листів для письма, малювання, упаковки і т. п., що отримується з целюлози: з рослин, а також з вторсировини (ганчір'я та макулатури).

Рис. 3.11. Папір офісний

 

Клейові стрази (рис. 3.12.) - стрази з плоским дном і амальгамою визначальною колір каменю. Ними можна прикрашати будь-які поверхні, за допомогою клею. Для виготовлення розробленої моделі прикраси використані два страза чорного кольору, круглої форми з плоским дном.

Рис. 3.12. Стрази клейові

 

 

3.3. Обробка волосся та матеріалів

 
       3.3.1. Обробка волосся

 
       Сьогодні на сучасному ринку товарів можна придбати готові до використання пасма штучного волосся потрібного кольору. Таким чином для виготовлення розробленої моделі прикраси, волокно перед початком роботи потребує тільки антистатичного оброблення. Антистатична обробка виконується антистатичним препаратом ОС-20.

Придані пасма «Канекалону» підлягають антистатичній обробці у водному розчині препарату ОС-20 наступним чином. У ванну (до половини її об'єму) наливають воду, яку підігрівають до температури 40—50° С. Потом при помішуванні додають препарат ОС-20 з розрахунку 1,5 г на 1л води.

Пасмо волосся занурюють у ванну, стежачи за тим, щоб вони рівномірно просочилися розчином, після чого їх виймають з ванни, загортають у сухий рушник і віджимають уручну. Потім висушують у природних умовах або в сушарці при температурі 50—60°С.

 

 

 3.3.2. Обробка матеріалів

 
       Матеріали які використовуються для виготовлення розробленої моделі прикраси, не потребують додаткової попередньої обробки, бо були придбані у магазинах швацької фурнітури, необхідного кольору, відтінку, розміру.

Обробка тюлю. Тюль, який використовують для виготовлення монтюров пастижерних виробів, попередньо офарблюють у тон волосся і надають певну жорсткість для кращого збереження формы.Тюль фарбують тими ж барвниками, якими фарбують штучні волосся.

Температура барвника повинна бути близько 95- 100°С, тривалість фарбування дорівнює 15 - 20 хв. У процесі фарбування тюль у ванні помішують дерев'яною паличкою. Після фарбування тюль промивають теплою водою і віджимають.

Вологий тюль, для додання йому жорсткості обробляють водним розчином желатину. Для приготування розчину потрібної консистенції на 1 л води беруть 100 г харчового або фотожелатина. Желатин засипають у воду і залишають на 2-3 год для набухання. Потім набряклий желатин повільно підігрівають при постійному помішуванні до температури 50-60°С. Готовий розчин не повинен містити грудок і згустків.

Перед просоченням тюлю в желатиновий  розчин додають дубитель - двухромовокислый амоній, який попередньо розчиняють в  невеликій кількості теплої води (з розрахунку 20% від маси желатину).

У добре перемішаний клейовий розчин опускають пофарбовані шматки тюлю на 5-10 хв. Після закінчення операції тюль злегка віджимають і висушують  на повітрі в розтягнутому стані (в межах).

 

 

3.4. Технологія виготовлення пастижерного виробу

 

У перукарській теорії та практиці пастижерна справа відокремлюється, як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю.

Прикраси клеєні з волосся забезпечують утілення найфантастичніших задумів перукарів – модельєрів, досягнення зорових ефектів. Посилюють естетичність сприйняття зачісок, як витворів мистецтва. Сьогодні на конкурсних заходах можна побачити не стільки модні зачіски, як величні та масштабні зачіски з пастижу.

Клеєні прикраси можуть виступати як доповненням до зачіски так і зачіскою взагалі. За допомогою клеєних прикрас можна приховати недоліки в зачісці та прикрасити її. Пастижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні пастижних виробів, особливо прикраси, пастижер має мати добре розвинену уяву.

Перелік операцій до виконання клеєної прикраси:

розробка ескізу;

визначення конструктивних особливостей;

розробка конструкції;

добір сировини і матеріалів;

добір інструментів і пристосувань;

підготування робочого місця;

готування сировини та матеріалів до роботи;

проклеювання окремих елементів на формах;

збір окремих елементів у вузли;

збір вузлів у виріб; декорування.

 

Сутність технології виготовлення клеєних прикрас полягає в тому, що на зараньше підібрані форми - основи рівним тонким шаром викладають пасмо, поверхню якого прочісують гребінцем з частими зубцями. Для полегшення процесу розчісування, пасмо можна трохи зволожити. Після того, як пасма були розташовані й вигладжені на формі-основі її верхній поверхні покривають рівним тонким шаром клею. Для проклеювання використовують медичний клей БФ-6. Після нанесення клею на поверхню пасма, клейовій плівці необхідно висохнути в природних умовах. Процес висихання, частково можна прискорити за допомогою фену. Після повного висихання клейової плівки, окремий елемент знімають з форми основи, починаючи з його найтоншого кінця. В тому разі, якщо з внутрішньої сторони проклеєнє не все волосся, необхідно нанести клей і дати йому висохнути. Таким чином виготовляють кожний елемент. Після виготовлення всіх окремих елементів, необхідно вирізати ножицями з кожного пасма, елемент потрібної конфігурації та розміру. Наступним етапом, є збирання окремих елементів у вузли. Вузлом вважають - окремий елемент прикраси, який складається з декількох менших за розміром елементів, та має свою окрему конструкцію. Наступним етапом, є збирання вузлів у виріб.

Головним елементом прикраси є коси. Коси плетуться звичайним способом в три прядки (рис. 3.13).

     

 

Рис. 3.13. Плетіння коси

 

Для виготовлення пастижерного виробу виготовляють каркас з офісного паперу у формі капелюхи. Після проклеювання каркасу виготовляють мережані квітки які збирають в окремі вузли (рис. 3.14.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.14. Мережані квітки

 

З виготовлених окремих елементів збирають пастижерний виріб, для цього на вже підготовлений каркас кріплять коси чергуючи кольори: спочатку світло-русявий, потім мідний і темно - каштановий. Після проклеювання каркаса косами, до виробу кріплять окремі елементи зібрані у вузли у вигляді мережаних квіток (рис. 3.15.).