Зовнішньополітичне та культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Канадою за часів незалежності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2015 в 22:54, курсовая работа

Краткое описание

Мета – показати еволюцію зовнішньополічного та культурно-гуманітарного співробітництва країн України та Канади.
Завдання дослідження:
1. Розкрити стосунки України та Канади у період 1991-1996 років.
2. Охарактеризувати українсько-канадські відносини початку ХХІ століття.
3. Визначити перпективи співправці України та Канади.

Содержание

ВСТУП.................................................................................................................
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ІСТОРІОГРАФІЇ.................................................................
РОЗДІЛ ІІ. КАНАДСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ 1990-2000 РОКИ.....................................................................................................................
2.1 Економічні стосунки................................................................................
2.2 Гуманітарна співпраця.............................................................................
РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКІ ВІДНОСИНИ 2001-2015 РОКИ
3.1 Технічно-наукова співпраця...................................................................
3.2 Допомога у розвитку державності та демократії України..............................................................................................................
3.3 Перспективи співпраці............................................................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ....................................................

Вложенные файлы: 1 файл

Черновик.doc

— 182.00 Кб (Скачать файл)

   Метою проекту  є сприяння сталому регіональному розвитку шляхом створення та підтримки демократичного процесу участі громадськості у розробці та реалізації регіональної політики.

   Основним завданням  проекту є підвищення спроможності  відповідальних за регіональну  політику та регіональний розвиток органів влади на обласному та національному рівнях компетентно, прозоро та в демократичний спосіб здійснювати планування, розробку та реалізацію політики регіонального розвитку.

За період функціонування проекту „Регіональне врядування та розвиток” передбачається реалізація наступних основних завдань та заходів :

   На національному рівні:

1. Забезпечення діалогу  між центральним та місцевими  органами виконавчої влади та  органами місцевого самоврядування  щодо розробки та реалізації  регіональної політики;

2. Вдосконалення механізмів  регіонального планування;

3. Надання консультативної  допомоги в розробці державної  регіональної політики та нормативному  оформленні її змісту;

4. Проведення семінарів, тематичних тренінгів, круглих столів, організація навчальних поїздок до Канади, країн Європейського Союзу для обміну теоретичним та практичним досвідом управління та планування регіонального розвитку.

   На  регіональному рівні:

1. Забезпечення інституційної  спроможності місцевих органів  виконавчої влади, місцевого самоврядування, залучених до тематики регіонального розвитку інститутів громадянського суспільства брати участь в розробці та реалізації державної регіональної політики;

2. Підготовка загальної  стратегії, галузевих стратегій  соціально-економічного розвитку пілотних областей;

3. Допомога у розробці  та реалізації конкретних цільових  програм розвитку пілотних областей;

4. Сприяння в розробці  та реалізації програм залучення  місцевих інститутів громадянського  суспільства до процесів формування  та практичного втілення політики розвитку відповідного регіону.

     Важливим елементом  проекту є допомога уряду України  в розробці та впровадженні  моделі інтегрованого регіонального  розвитку на обласному рівні. Проект сприятиме посиленню регіонального  самоврядування шляхом стимулювання відкритого, відповідального і ефективного управління на регіональному рівні. Проектом передбачено надання допомоги відібраним пілотним областям у розробці і реалізації стратегій інтегрованого розвитку, а також відповідних проектів та програм на основі активного залучення інститутів громадянського суспільства.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНА Й КАНАДА: ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ

       Канада та Україна мають тісні стосунки, які ґрунтуються на історичному фундаменті більш ніж сторічного переселення українців в Канаду. Канада стала першою західною державою, яка визнала незалежність України 2 грудня 1991 року одразу після українського референдуму. Дипломатичні стосунки між Канадою та Україною офіційно були встановлені 27 січня 1992 року. З того часу, Канада та Україна підписали безліч угод та меморандумів про взаєморозуміння, які охоплюють такі області, як торгівля, технічне та військове співробітництво, взаємну юридичну допомогу.  
     У березні 1994 року уряди Канади та України підписали декларацію „Про особливе партнерство” між Канадою та Україною, в якій визначалася канадська підтримка розвитку незалежної та процвітаючої України. Декларація „Про особливе партнерство” була поновлена у грудні 2001 року під час візиту Високоповажного Джона Менлі, на той час міністра закордонних справ та міжнародної торгівлі [9, с. 8].  
   Канадсько-українську міжурядову економічну комісію (МЕК) було засновано у 1994 році угодою про економічне співробітництво. Перше засідання Комісії було проведене в Києві у 1996 році. Одне із останніх засідань було проведене в Оттаві у жовтні 2001 року. Основні завдання МЕК полягають у розвитку ділових стосунків між Канадою та Україною та у подоланні перешкод для двосторонньої торгівлі та інвестицій. МЕК намагається залучити до співпраці канадську ділову громаду через робочі групи, які працюють в сільському господарстві, будівництві та енергетичному секторі.  
   Канадська міжнародна агенція розвитку (СІDA) має велику програму технічного співробітництва в Україні, зосереджуючи увагу на структурі управління, розбудові інституційних можливостей, укріпленні громадянського суспільства та зміцненні ядерної безпеки. Канада планує розширити співробітництво в останньому секторі через участь України в Програмі глобального партнерства.  
   На підтримку „Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО” Канада організовує мовну та миротворчу підготовку військового персоналу, та допомагає у питаннях цивільного планування у надзвичайних ситуаціях в рамках співробітництва між Україною та НАТО. Канада вітає зобов'язання, які взяла Україна щодо виконання політичних та економічних реформ, що наблизять її до цінностей, які поділяють країни-члени НАТО.  
    Двосторонні дипломатичні стосунки підтримуються через Посольство Канади в Києві. Канада має Консульство у Львові. Україна має Посольство в Оттаві, Генеральне консульство в Торонто та декілька почесних консулів.  
    Канада відіграла значну роль у підтримці принципу чесних та вільних виборів в 2004 році в Україні, часто закликаючи владу виконувати свої міжнародні зобов'язання для того, щоб українці змогли обрати лідера на вільних та чесних виборах. Прем'єр-міністр Канади Пол Мартін призначив сімнадцятого прем'єр-міністра Канади Високоповажного Джона Тернера Головою Канадської місії спостерігачів, яка працювала під час переголосування другого туру виборів Президента України у грудні 2004 року. Окрім 463 спостерігачів, які були частиною Корпусу спостерігачів під керівництвом пана Тернера, багато канадців працювали в якості спостерігачів, надісланих від різних організацій, особливо від Конгресу українців Канади [9, с. 11].  
    Генерал-губернатор Канади Адрієн Кларксон відвідала Україну у січні 2005 року для участі в церемонії інавгурації Президента Віктора Ющенка.  
    У лютому 2005 року Прем'єр-міністр Канади Пол Мартін мав довгу зустріч з Президентом Віктором Ющенком наприкінці самміту НАТО в Брюсселі. Це була перша ґрунтовна зустріч між Прем'єр-міністром Канади та Президентом Україні за останні роки.  
   7-8 грудня 2006 р. у Міжнародному інституті менеджменту (МІМ-Київ) проходили Торговельні дні Канади в Україні, організовані Посольством Канади в Україні за сприяння МІМ-Київ, Ради конкурентоспроможності України та Українського центру сприяння іноземним інвестиціям (InvestUkraine).  
    7 грудня на пленарному засіданні обговорювалися загальні перспективи поглиблення економічної співпраці Канади й України, поліпшення інвестиційного клімату, використання зарубіжного досвіду, залучення інвестицій тощо.  
    Надзвичайний і повноважний Посол Канади в Україні Абайна Данн, відкриваючи пленарне засідання, наголосила, що Україна є країною значних можливостей для бізнесу, зокрема великого, і це є основою для вступу України до СОТ. Також пані Посол, апелюючи до тематики наступних секційних засідань, відзначила, що особливо привабливими для інвестицій у нашій країні можуть бути енергетичний сектор та транзитні системи.  
      Юрій Полунєєв, колишній голова Ради конкурентоспроможності України та президент Міжнародного інституту менеджменту, вітаючи учасників заходу, зазначив, що Міжнародний інститут менеджменту завжди мав тісні зв'язки із Канадою, – адже ще під час створення МІМ-Київ його «батька» Богдана Гаврилишина охоче підтримала українська діаспора в Канаді.   
      Також пан Полунєєв окреслив нагальні потреби канадського й українського бізнесу в аспекті співпраці у нових умовах, - це новий погляд на конкурентоспроможність, забезпечення якісної бізнес-освіти та формування надійного партнерства.  
       Особливо цінним є досвід Канади в аспекті конкурентоспроможності, бо ця країна входить до першої двадцятки найконкурентоспроможніших країн світу, де конкурентоспроможність, соціальна відповідальність та сталий розвиток є пріоритетами уряду й країни в цілому.  
    Завершуючи виступ, Юрій Полунєєв наголосив на тому, що в Україні ідею конкурентоспроможності намагаються утвердити на такому самому високому рівні РКУ та МІМ-Київ, найстаріша вітчизняна бізнес-школа, яка дає українському бізнесові цілком релевантну освіту.

3.1 Двостороння технічна співпраця

       Метою  Канадської програми технічної співпраці з Україною є поглиблення існуючих особливих політичних та економічних зв'язків між Канадою та Україною шляхом підтримки демократичного розвитку та переходу до ринкової економіки.  
     Канадська програма технічної співпраці з Україною почала діяти з липня 1991 року. Керівництво нею здійснює відділ Центральної і Східної Європи Канадського Агентства Міжнародного Розвитку (раніше Бюро Допомоги Центральній і Східній Європі Міністерства Закордонних Справ та Міжнародної Торгівлі Канади). Ця програма співпраці зміцнює визріваюче особливе партнерство між Канадою і Україною та широко залучає культурні зв'язки української громади в Канаді.  
    Програма має три головних завдання: підтримувати перехід до ринкової економіки, сприяти демократичному розвитку, активізувати канадські торгівельні та інвестиційні зв'язки з Україною. На сьогодні двостороння програма технічної співпраці виділила близько $122 млн. для введення в дію приблизно 100 проектів.  
      Канадська програма технічної співпраці з Україною концентрує свою діяльність на проектах, які дають безпосередню можливість досягнути додаткових реформ або збільшують спроможність установ та організацій у використанні можливостей, що вже створені реформами, започаткованими в іншому місці.  
     При цьому реформи, розвиток яких підтримується проектом Канадської програми технічної співпраці, повинні мати незворотний характер. Канадська програма технічної співпраці з Україною не обмежується окремими секторами.  
    Головними компонентами Канадської програми технічної співпраці з Україною в 1998 р. визначені: 
1. Розвиток приватного сектора. Діяльність в цьому напрямі забезпечує підтримку українському приватному сектору, що формується. Ініціативи сконцентровані на розвитку малого бізнесу, малих та середніх підприємств, навчанні управління економікою, розвитку кредитних спілок. 
2. Демократичний розвиток і державне управління. Ініціативи фокусуються на зміцненні демократичних підступів, розвитку професійної суспільної та державної служби, підтримці становлення сучасної юридичної і судової системи. 
3. Сприяння торгівлі та інвестиціям. Канадська програма технічної співпраці може на давати безпосередню підтримку деяким типам проектів, спрямованим на активізацію торгівлі та інвестиційних зв'язків Канади з Україною. Програма відродження Східної Європи сприяє розвитку спільних підприємств та інвестиційних можливостей в Україні на основі розподілу витрат. 
У галузі енергетики Канада зробила суттєвий внесок як через реалізацію багатосторонніх ініціатив, так і через здійснення своїх власних програм в Україні. Зобов'язання, які взяла на себе Канада в 1994р. в розмірі $24 млн. в зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС, склали приблизно одну восьму зобов'язань, отриманих від усіх країн Великої Сімки. Канадське Агентство Міжнародного Розвитку підтримало широку палітру різноманітних проектів з охорони навколишнього середовища, енергетики та ядерної безпеки [2, с. 35].

3.2 Гуманітарна допомога

       За час  реалізації Програми Канада виділила 513,6 млн. на гуманітарну допомогу  України. Ця сума включає: внесок $6,6 млн. в Канадське Товариство Червоного Хреста для постачання необхідних медикаментів і медичної підтримки найбільш вразливих груп населення в Україні - людей похилого віку, дітей, майбутніх матерів і непрацездатних; $4,5 млн., що було вкладено в Дитячий фонд ООН для підтримки програм загальної імунізації дітей, включаючи забезпечення вакциною від дифтерії; $402 тис., як внесок у програму «Приятелі Дітей» - Канадську неурядову організацію, що забезпечує постачання гуманітарної допомоги сиротам в Україні; та недавній внесок $300 тис. за Програмою інтеграції та розвитку Криму [2, с. 35].

3.3  Комерційні кредити

        У 1992 р. Канада була першою країною, що проголосила відкриття кредитної  лінії для України через Корпорацію  експортного розвитку (EDC). Ця $50-ти мільйонна кредитна лінія для закупівлі канадських товарів і одержання послуг в даний час повністю вичерпана. В жовтні 1994 року було запропоновано її додаткове продовження на $20 млн., використання яких ще не розпочалося.  
      Багатостороння допомога. Канада бере участь у програмах головних міжнародних фінансових підступів шляхом співфінансування проектів та забезпечення канадської експертизи. Канада також створила Довірчі фонди в Європейському Банку Реконструкції і Розвитку та в Міжнародному Банку Реконструкції та Розвитку (Світовий Банк). Виділено в загальній сумі 515,8 млн. на період 1997/98 року для оплати послуг канадських консультантів, що працюють за проектами банку в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну [9, с. 12].

3.4      Регіональні Ініціативи

         Програма регіональної технічної  співпраці спрямована на ініціативи  «люди до людей», енергетику, розвиток  приватного сектора, демократичний  розвиток і охорону здоров'я. Через  регіональні ініціативи вклади  в проекти будуються на культурних  зв'язках між канадцями та людьми з колишнього Радянського Союзу та Центральної і Східної Європи. Україна взяла участь у 16 регіональних проектах, вартість яких становить приблизно $10,7 мільйонів [9, с. 12].

                                               

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

    Після прийняття  історичного Акту про незалежність  України 24 серпня 1991 року перед вітчизняним  Міністерством закордонних справ  постали нові відповідальні завдання, які вимагали нових професійних  підходів, реформування структури  МЗС, формування відповідної законодавчої бази.  
    Як зазначається в «Основних напрямах зовнішньої політики України», ухвалених 2 липня 1993 року, з огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал, Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі.  
    Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики».  
    Реалізуючи поставленні завдання, за неповні дев'ять років незалежності Україна здобула статус авторитетного, передбачуваного, послідовного і активного учасника міжнародних відносин.  
     На сьогодні Україна - це непостійний член Ради Безпеки ООН, учасник понад 100 міжнародних організацій, ініціатор неформального об'єднання держав ГУУАМ, до якого, крім нашої держави, належать Грузія. Узбекистан, Азербайджан, Молдова, один з ініціаторів Організації Чорноморського економічного співробітництва, котрибутор безпеки в Південно-Східній Європі, Придністров'ї, на Кавказі. Україна, визнана стратегічним та особливим партнером ЄС та НАТО, бере активну участь в інтеграційних процесах у Європі, на Балто-Чорноморському просторі.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

1. Амуржуев О. Украина - Канада: Слово  за бизнесменами // Зовнішня торгівля. -1999. -№ 1-2. - С. 29-31

2. Баран Е. Канадське співробітництво  з Україною //Зовнішня торгівля. -1999. -№ 1-2. - С. 34-35

3. Борисенко З. Державне сприяння конкуренції в Канаді //Економіка України. -2004. -№ 7. - С.78-85

4. Демчук П. О. Міжнародні відносини  та проблеми євроатлантичної  інтеграції: Навчальний посібник. - Київ: ППП , 2004. -252 с.

5. Дойчик М. Стосунки України  та Канади в 1991-1996 рр.: патронат чи співробітництво // Нова політика. -1998. -№ 4. - С. 9-12

6. Козик В. В. Міжнародні економічні  відносини: Навчальний посібник. -К.: Знання , 2006. -405, с.

7. Козюра І. Основні тенденції  розвитку місцевого самоврядування в Канаді на рубежі ХХ-ХХІ століть // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. -2004. -№ 2. - С. 296-300

8. Міжнародні відносини та зовнішня  політика: Навчальний підручник. -К.: Либідь, 1999. -557, с.

9. Музика В. Канада ніколи не забувала про Україну // Політика і час. -2005. -№ 3. - С. 3-11

10. Основи політичної науки: Курс  лекцій/ За ред. Б. Кухти. -Львів: Кальварія, 1999 - Ч.4: Міжнародна політика. -1999. -435 с.

11. Політична історія ХХ століття: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2001. -374, с.

12. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних  відносин: Навчальний посібник. -Львів: Новий Світ-2000, 2006. -320, с.

13. Щербак Ю. "Канадський досвід  надихає і підказує // Діловий  вісник. -2002. -№ 12. - С. 8-10

 

 

 


Информация о работе Зовнішньополітичне та культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Канадою за часів незалежності