Сталінський терор на території України в 30-40 рр ХХ ст

      Таким чином, проаналізувавши розвиток подій, можна зробити беззаперечний  висновок, що трагедія 1932 /33 р.р. на Україні, як і в інших районах СРСР (Кубань, Північний Кавказ, Поволжжя)— результат  свідомої політики Сталіна і його оточення. З тому числі і з числа українського партійного і державного керівництва. Генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор, голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦКу) — Г. Петровський, уряд республіки, на чолі з В. Чубарем, В. Затонський, П. Любченко, М. Майоров, М. Скрипник та інші партійні і радянські працівники, будучи причетними до голодомору, в тій чи іншій мірі несуть відповідальність за нього. 
 

          2.3 Наслідки сталінських репресій

     Для того, щоб визнасити наслідки сталінських  репресій для України, ми звернулися до дослідження М.В. Нікольського «Національні аспектиполітичних репресій 1937 р. в Україні». За його підрахунками на основі щорічних звітів, поданих обласними управліннями НКВС, загальна кількість заарештованих підрозділами державної безпеки у 1937 р. становила 159573 чол., при загальній кількості населення України, згідно з Всесоюзним переписом 1937 р., — 28 387 609 чол. Розподіл репресованих по областях був таким (див. табл. 1)[13,с.83].

     Таблиця  1 

№№ п/п

Обласні, структурні підрозділи НКВС

Загалом репресовано (осіб)

% від загальної кількості репресованих  по УРСР

 

І	Донецька  обл.	27042	16,9
2	Київська  обл.	21 374	13,4
3	Дніпропетровська  обл.	17 124	10,7
4	Вінницька обл.	16815	10,6
5	Харківська  обл.	15025	9,4
6	Житомирська обл.	14628	9,2
7	Одеська обл.	12695	8
8	Чернігівська  обл.	8 501	5,3
9	Кам. -Подільська обл.	8 308	5,2
10	Миколаївська  обл.	5786	з'б
11	Полтавська  обл.	5573	3,5
12	Молдавська  АРСР	4588	2,9
13	Центральний апарат	2 114	1,3
	Загалом по УРСР	159 573	100

     Таблиця  2

№№ п/п	Області, автономна республіка	% міського населення від загальної  кількості по області
1	Донецька	33,8
2	Дніпропетровська	20,4
3	Одеська	16,3
4	Харківська	14,6
5	Київська	12
6	Молдавська  АРСР	7,8
7	Ч ернігівськз	£
8	Вінницька	5,4
	Загалом по УРСР	16

 

Таблиця  3
№№ п/п	Області, автономна республіка                % «іського населення по областях віц загальної кількості населення УРСР
1	Донецька		34,1
2	Дніпропетровська		16,7
3	Харківська		16,3
4	Київська		13
5	Одеська		10,5
6	Вінницька		4,6
7	Чернігівська		3
8	Молдавська  АРСР		1
Загалом по УРСР			100
			Таблиця 4
№№ п/п	Національність	Кількість за переписом (осіб)	% від загальної  кількості
1	Українці	22 212 525	78,2
2	Росіяни	3 221 898	11,3
3	Євреї	1 470 484	5,2
4	Поляки	417613	1,5
5	Німці	401 880	1,4
6	Молдавани	221 831	0,8
7	Білоруси	106 325	0,4
8	Греки	102 257	0,4
9	Болгари	74 862	0,3
10	Татари	24 242	0,09
11	Чехи	11 516	0,04
12	Вірмени	4242	0,01
13	Албанці	1 120	0,004
14	Цигани	304	0,001
15	Інші	126 559	0,4
	Загалом	28 397 658	100

     Є підстави вважати, що по Донецькій, Дніпропетровській  та Київській областях репресії проводилися відповідно до отриманих "лімітів", по Харківській — дещо відставали; по сільських — Вінницькій та Житомирській — перевищували темпи виконання цих завдань (див. табл. 3).

     Матеріали перепису 1937 р. дають певну інформацію відносно національного складу населення України (див. табл. 4).

     За  нашими підрахунками на основі звітів обласних управлінь НКВС національний склад репресованих у 1937 р. з політичних мотивів був таким (див. табл. 5).

     Для порівняння ми взяли дані про співвідношення національних груп і загальної кількості населення УРСР та відсоток репресованих по цих же групах (див. табл. 6).

     Як  видно, кількість поляків становила  лише 1,5 % від населені України, а частка репресованих серед них дорівнювала 18,9 % усіх же£ репресій; німці відповідно — 1,4 % та 10,2 %; греки — 0,4 % та 2,3 %; білоруси — 0,4 % та 0,8 %. Група "інших" становила 0,4 %, а репресованих серед них налічувалося 4,2 %. У невеличкій групі вірмен співвідношення було 0,01 % та 0,05 %[13,с.78].

     Тут можна зробити такі висновки. Політичні  репресії щодо поляків, німців та греків були значно жорстокішими, ніж проти  інших національних груп. Навіть серед нечисленних національних меншин (білоруси, вірмени, "інші") частки репресованих з політичних мотивів значно перевищували загальну кількість представників цих меншин.

     Отже, відносні показники свідчать про  явну національну спрямованість політичних репресій 1937 р. Але не можна робити аналіз без урахування абсолютних даних. У цьому випадку ми можемо констатувати, що, безперечно, репресіям було піддано всі національні групи. Загальна чисельність репресованих українців була на 10198 чол. більшою, ніж сумарна кількість репресованих всіх інших національностей [13,с.80].

     Дані  та підрахунки відносно українців наведено в табл. 7. Таким чином, по чотирьох перших областях сумарна кількість репресованих українців перевищує половину цієї категорії по всій Україні. Водночас цікавим є зіставлення Донецької області (де відсоток українців був значно меншим) з Дніпропетровською та Чернігівською областями.

     Таблиця  5

№№ п/п                                Національність	Заарештовано (осіб)
1                                    Українці	84915
2                                    Поляки	30148
3                                    Німці	16228
. 4                                    Росіяни	12291
5                                    Євреї	4097
6                                    Греки	3689
7                                  Білоруси	1292
8                                  Румуни	1 104
9                                  Латиші	1 003
10                                    Татари	173
1 1                                    Литовці	137
12                                   Вірмени	82
13                                    Естонці	72
14                                    Японці	35
15                                    Корейці	26
16                                    Іранці	19
17                                    Узбеки	17
18                                  Китайці	17
19                                  Грузини	13
20                                  Фіни	9
21                 .                Башкіри	4
22                                  Туркмени	3
23                                  Киргизи	2
24                                  Казахи	2
25                                  Азербайджанці	2
26                                    Карели	1
27                                    Буряти	1
28                                  Болгари	дані  відсутні
29                                    Молдавани
ЗО                                    Албанці
31                                    Чехи
32                                  Цигани
33                                  Інші	4250
Загалом	159 632

 
     Таблиця  6 

№№ п/п	Національність	% від загальної  кількості населення	% репресованих
1	Українці	78,2	53,2
2	Росіяни	11,3	7,7
3	Євреї	5,2	2,6
4	Поляки	1,5	18,9
5	Німці	1,4	10,2
6	Молдавани	0,8	дані  відсутні
1	Білоруси	0,4	0,8
8	Греки	0,4	2,3
9	Болгари	0,3	дані  відсутні
10	Татари	0,09	0,1
11	Чехи	0,04	дані  відсутні
12	Вірмени	0,01	0,05
13	Албанці	0,004	дані  відсутні
14	Цигани	0,001	„         „
15	Інші	0,4	4,2
	Загалом	100	100

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 7 

№№  п/п	Обласні, структурні підрозділи НКВС	Репресовано українців	% від загальної кількості репресованих українців
1 2 3 4	Київська обл. Харківська обл. Вінницька обл. Дніпропетровська обл.	15409 10445 10070 8053	18,2 12,3 11,9 9,5
5 6	Чернігівська  обл. Донецька обл.	7 692 7 529	9 1 8,9
7	Одеська обл.	6 598	7,8
8	Житомирська обл.	4 828	5,7 5 2
9	Полтавська  обл.	4 394	5,2 І
10 11	Кам. -Подільська обл. Миколаївська обл.	4 338 2765	5,1 3,3
12	Молдавська  АРСР	1 684	2
13	Центральний апарат	815	І
	Загалом	84620	100
			Таблиця 8
№№  п/п	Обласні, структурні підрозділи НКВС	Репресовано росіян	% від загальної  кількості репресованих росіян
1 2	Донецька обл Харківська обл.	4879 1 636	39,5 13,2
3	Одеська обл.	1 118	9
4	Миколаївська  обл.	1 112	9
5	Київська обл.	939	7,6
6	Дніпропетровська  обл.	880	7,1 Ч 3
7	Центральний апарат	443	3,9 3 5
8	Молдавська  АРСР	430	3,5
9	Кам. -Подільська обл.	333	2,7
10	Житомирська обл.	195	1,6
11	Чернігівська  обл.	177	1,4 1
12	Вінницька обл.	127	1
13	Полтавська  обл.	62	0,5
	Загалом	12331	100