Тюркські держави на території України

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з предмету: Історія України

 

на тему: Тюркські держави на території України.

 

 

 

 

 

 

  

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 1 курсу ПЦБ, група – 7-п

Іскендеров А.А. 

 

 

 

Перевірила:

Волкова С.П. 

 

Дніпропетровськ

2013

 

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Тюркські імперії та держави на території України 5

1.1. «Імперія гунів» 5

1.2. «Велика Булгарія» 7

1.3. «Хозарський кагант» 9

1.4. «Кримське ханство» 11

Розділ 2. Причини появи та подальшого занепаду тюркських держав на території України 14

2.1. Імперія  гунів 14

2.2 Велика  Булгарія 15

2.3. Хозарський  каганат 16

2.4. Кримське  ханство 17

Висновки 18

Список використаної літератури 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Оскільки до розпаду Радянського  Союзу дослідження проблеми тюркського світу, та тюркського фактору в державотворенні та історії деяких країн-членів СРСР було справою небезпечною, тому вважаю, що сьогодні, коли українська історіографія, розпрощавшись з тоталітарним радянським минулим, може прискіпливо та об'єктивно, без вказівок, «рекомендацій» згори та ідеологічного цензу, досліджувати ще невирішені питання вітчизняної історії, які ще донедавна були під забороною.

 

Загальновідомий факт, що тюркські етноси, а відповідно і держави які вони створювали, залишили по собі значний слід в історії України. Тут можна пригадати одну з перших тюркських держав на теренах сучасної України — Імперію гунів. Які в боротьбі з готами вибороли право на володарювання на українських землях.

 

Після розпаду Імперії гунів на території України з’явилося короткочасне державне утворення під назвою Велика Булгарія, яке об'єднало булгарські племена.

 

В середині VII ст. на міжнародній арені з'являється держава, яка відразу починає політичну та воєнну експансію, жертвою якої стала Велика Булгарія, в наслідок чого Булгарія перестала існувати.

Внаслідок смут і внутрішньої  боротьби в Золотій Орді, Кримський  улус, який прагнув до виокремлення, створює державне утворення під  назвою Кримське ханство.  

Метою цієї наукової роботи є висвітлення та аналіз тюркських  держав, які існували на території України, їх впливу на політичну і соціальну обстановку та розклад сил в регіоні.

 

Завдання:

• Розповісти про причини появ на території України тюркських племен, та подальшого їми створення держав
• Навести короткі відомості про Імперію гунів та Велику Булгарію
• Розповісти про причини появи Хазарського каганату та Кримського ханства
• Проаналізувати причини занепаду та руйнації тюркських держав на території України

 

Історіографія питання

 

Якщо досліджувати питання історіографії тюркських держав на території України, то можна виділити тут декілька авторів, які приділяли уваги цьому питанню. Один з них це татарський вчений Абрар Карімуллин, який у своїй праці «Булгары — этнос и этноним», підняв питання появи булгар на теренах України, та їх подальшої міграції до інших країв. Також можна згадати роботи вітчизняних істориків: Володимира Купчика «Політична історія Хозарського каганату» та Панашенко Віри «Кримське ханство у ХV-ХVIII ст.». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Тюркські імперії та держави на території  України

1.1. «Імперія гунів»

 

Імперія гунів — держава, утворена за часів правління Аттіли з центром в теперішній Угорщині. Її територія включала в себе частину Німеччини, Балканиі Україну. Держава межувала зі Східною Римською імперією на південному сході та із Західною Римською імперією на заході і південному заході, решту кордонів були нечіткими. Імперія розпалася після смерті Аттіли в 453 році в результаті боротьби наступників за владу і остаточно зникла з політичної карти близько 469 року.

 

Першими прийшли з Азії тюрко-монгольські кочові племена  — гуни. Після перемоги над ґотами. в 375 р. гуни заволоділи Україною від Дону до Дунаю. Вони зруйнували грецькі колонії на Причорномор'ї. В русі на захід гуни потягли з собою частину ґотіб, аланів, слов'ян. У середині V ст. вони мали могутню державу, осередком якої стала Паннонія, звідки вони робили напади на Візантію, Італію, середню Европу. За царя Аттіли гунська імперія охоплювала величезні простори, але після його смерти (в 453 р.) розпалася. Частина гунів залишилася на берегах Дунаю, частина осіла на території України.

 

Точний час проникнення  гунів на територію Боспорського царства невідомо; ймовірно, воно сталося  близько 370 р. Про це свідчить той факт, що гунські орди, стрімко рухалися зі сходу, «подібно вихору народів», за висловом ранньо-середньовічного історика Йордана, і тісно засіли в причорноморських степах остготів; (гревтунгов), в 376 р. вже опинилися біля Дуная. [1]

 

Гуни рушили до південних  степів Східної Європи, оскільки там були привабливі пасовища та зручна для форми господарства гунів територія. Природним кордоном цієї території на заході був Дніпро. Тут і відбулося зіткнення гунів з готами в 371 році. Спочатку гуни зіткнулися з остготами. У грецьких і латинських авторів, які розповідають про варварські народи півдня Східної Європи, є неодноразові згадки про розгром готів.

 

Після розгрому остготів гуни зіткнулися з вестготами. Подібно до того як алани включалися до складу гунської орди, так і частина вестготів під проводом Гунімуда, сина Германаріха, увійшла до складу гунського племінного союзу, інша ж частина попрямувала на захід, до римських кордонів.

Другим місцем боротьби гунів  з вестготами, були береги Дністра (Істра). Тут вестготам було завдано нищівного удару, вони були розбиті на дві частини, одна з них на чолі з Атанаріхом була відкинута до Карпат, інша під проводом Фрітігерна шукала захисту у Рима. Власне на Дністрі закінчився перший значний рух гунів. [2]

 
Готи були повністю розгромлені  гунами і антами близько 375 р., після чого частина остготів влилася до гунських військ і пішла з ними на захід, частина перейшла Дунай і приєдналася до вестготів, а невелика частина залишилися в Криму, де вони проіснували до кінця І тис. н. е. Згодом вестготи під натиском тих самих гунів змушені були переселитися в межі Римської імперії. Тоді готи вперше повідомили римлян, греків та інші народи Європи про гунів.  
 
Отже завдяки готам в історії “з’явилися” гуни.  Найпершу звістку про гунів, що жили між аланами і бастармами (останні мешкали в Карпатах), ми дістаємо від давньогрецького географа Птолемея, який жив у II ст. На своїй мапі Птолемей помістив їх в околицї Днїпра. Інший ґеоґраф II ст. (т. зв. Діонісій Періеґета) поміміщає “Уннів” на західному березі Каспійського моря. Вірменські письменники знають гунів під іменем “Гунк”.  
 
Михайло Грушевськи пише, що “найповніші вісті про Гунів з’являються тільки після їхнього нападу на Ґотів: письменники уміщують тодї Гунів уже недалеко Дону, на північнім сходї і просто на сходї від нього. Десь коло 370 p. Гуни знищили Алянів, що сидїли коло Меотиди і на лівім боці Дону, силу їх вирізали, інших прилучили до себе і зі збільшеними силами кинулись на Остроґотів”. [3]

 

За правління Атілли володіня гунів простягулися від Рейну  до Волги. 
 
На зміну гунам прийшли нові хвилі тюркських кочових племен, що, перетинаючи Причорномор'я, рвалися за Дунай, до багатих європейських країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. «Велика Булгарія»

 

 

На руїнах гунської держави була утворена Велика Булгарія. Першим балтаваром (верховним правителем) цього каганату став хан Кубрат. Його літня резиденція знаходилася в селищі, яке мало відповідну назву – Балтавар (нині Полтава). У 619 р. Кубрат доручив своєму молодшому брату Шамбату побудувати на Заячих (нині Київських) горах фортецю  для охорони купецького торговельного  перевозу через Дніпро. Відомого водного  шляху “із варяг в греки” тоді ще не було, балтійські країни вели торгівлю із Сходом черезВолгу і Дон. Однак  через дніпровський перевоз йшла не менш інтенсивна торгівля Західної Європи з Хазарією, тому ідея контролю над потоком товарів дала б  немалу вигоду. Хан Шамбат швидко побудував  місто-фортецю, яке дістало назву  Башту (місто-голова). В обов’язки  Шамбата входило управління справами перевозу й організація збору  мита з купців.

 

Правління Кубрата-хана було успішним. При ньому Велика Булгарія зуміла розгромити свого головного противника – аварів і розширити кордони держави до Дунаю, а також вийти із залежності хозар. В зв’язку з цим Кубрат поставив перед Шамбатом нове завдання: закріпитись на відвойованих західних територіях. Виконуючи це завдання, Шамбат-хан із дружиною і гунно-булгарськими переселенцями відправився в Подунав’є і заснував там так зване Царство Дулоба. Через деякий час Кубрат-хан наказує молодшому брату повернутись в Башту, але Шамбат категорично відмовився. Це рішення так розгнівило Кубрата, що він обізвав свого брата покидьком, відрізаним від роду, що на тюркській мові звучить як “кий”. Це слово так міцно “прилипло” до хана Шамбата, що він увійшов в історію не під своїм власним ім’ям, а під прізвиськом Кий.

 

Велика Булгарія за часів правління  Кубрата простягалась від Карпат на заході до Уралу на сході, від  Кавказу на півдні до Десни на півночі. Для захисту від північних  войовничих народів за часів Кубрата  продовжувалась традиція будівництва  укріплень.

 

Царство Дуоба проіснувало недовго  і Шамбат-Кий змушений повернутись  в Башту, щоб управляти ним. Городяни називали місто за його прізвиськом  – Кіоба, а міську фортецю –  за його справжнім ім’ям Шамбат (Самватос у грецьких істориків). Помер  Кий в 680 р., природно, що ні про яку династію Києвичів не було і мови. Верховна влада в Великій Булгарії після Кубрата перейшла до його старшого сина Бат-Бояна, якому Кий доводився дядьком.

Одна з орд , що складалася переважно з кутрігурських племен , під початком Котрага рушила на північ і, влаштувалася (VII - VIII столітті) на середній Волзі і на Камі , де згодом виникла Волзька Булгарія . Волзькі булгари , є предками казанських татар і чувашів .

Інша орда , до якої входили в основному утігурські клани , під початком хана Аспаруха, пішла на захід і близько 650 р. зупинилася в районі нижнього Дунаю. Вторглися приблизно в цей же час (VI- VII століття ) за Дунаю на Балкани слов'янські племена, які не мали досвіду створення держав, потрапляли в сферу впливу булгар. Визнавши Аспаруха своїм сюзереном , вони влилися в нову державу. [4]

 

На початку IX ст. Велика Булгарія під  натиском хазар трансформувалась в  залежну від Хазарського каганату Чорну Булгарію. В 856 р. на відчуженнихвід Чорної Булгарії землях хазарські васали Аскольд і Жір-Ас (Дір в руських літописах) створили так званий Руський каганат, столицею якого став Башту-Київ. Варяго-руський князь Аскольд був християнином, а Жір-Ас (Дір) – мусульманином, внаслідок чого між ними постійно виникали суперечності. Це привело до того, що в 870 р. Аскольд убив Жір-Аса (Діра) і захопив одноособову владу в Руському каганаті.

 

Отже, виходячи із написаного чітко  видно, яку значну роль відіграли  стародавні гуно-булгари в історії  України й українського народу. [5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. «Хозарський кагант»

 

 

Хазарський каганат— середньовічна держава, створена кочовим народом хозар. Виділилася з Західно-Тюркського каганату. Контролювала територію Північного Кавказу, Нижнього і Середнього Поволжя, сучасного північно-західного Казахстану, Приазов'я, північну частину Криму, а також степи і лісостепи Східної Європи до Дніпра. Існувал з 650 по 969

 

У середині VII століття в  європейській частині Тюркського каганату утворилися дві незалежні політичні  структури - хозари і булгари.

 

Щоб підсилити свою потужність, Хозарський каганат приступає до підкорення сусідніх племен, особливо булгар, які були йому близькі, але по відношенню до нього налаштовані вороже. Булгари зазнали поразки, і одна їх частина, очолювана Ботбаєм підкорилася йому. Пізніше вони утворили групу кубанських булгар, названих «чорними булгарами». Одна частина булгар, що не побажала підкорятися хозарам, піднялася вгору по Волзі, і таким чином з'явилися волзькі булгари. Їх третя частина на чолі з Аспарухом в 660 році доходить до Дунаю і там осідає. У 679 році вони розгромили грецькі війська, згодом вторглися в Добруджу, а потім повністю підпорядкували собі всі країни, розташовані між Дунаєм та Балканами.

 

У VII столітті хозари перемогли  волзько-камських булгар. У 70-ті роки VII століття хозари володіли не тільки степом між Азовським і Каспійським морями, але і Північним Причорномор'ям, в тому числі більшою частиною Криму.