Цивільне і торговельне законодавство у Новий і Новітній час у Франції

До геноциду безпосередньо примикають і інші злочини, спрямовані проти людства як такого. Це депортація, звернення в рабство, масове або систематичне здійснення страт без суду , викрадення людей, тортури чи акти жорстокості, що здійснюються з політичних, філософських, расовими або релігійними мотивами, і т.д. Особи, винні у вказаних вище злочинах, можуть каратися довічним ув'язненням.

Центральне місце в другій книзі займає також розділ, присвячений зазіханням на особистість. На першому місці тут стоїть умисне позбавлення життя людини, що розглядається як навмисне вбивство ( ст. 221-1 ). Особливо виділяються і караються довічним ув'язненням умисні вбивства, які передують іншому злочину, навмисні вбивства, вбивства неповнолітніх, родичів по висхідній лінії, осіб, що знаходяться в особливо безпорадному стані.52

З великою докладністю розробляються норми, що відносяться до посягань на фізичну чи психічну недоторканність особи. Так, наприклад, застосування щодо будь-якої особи тортур або актів жорстокості карається 15 роками ув'язнення. В умовах глибокої морально - моральної кризи суспільства КК передбачив ряд посягань , пов'язаних із сексуальною агресією , і насамперед з зґвалтуванням, які залежно від обставин скоєння цих злочинів можуть каратися різними термінами тюремного ув'язнення, аж до довічного ув'язнення.

У Кримінальному кодексі посилені покарання для осіб фізичних і юридичних, пов'язаних з незаконною торгівлею наркотичними засобами, що пов'язано з особливою небезпекою і поширеністю цих злочинів в сучасному французькому суспільстві.

Дуже симптоматично включення до Кодексу спеціального відділу, присвяченого проведенню експериментів на людях. Так, за ст. 223-8 проведення або організація біомедичного дослідження на людині без відповідної згоди карається 3 роками в'язниці і штрафом в 300 тис. франків.

Ще більш суворим покаранням ( 5 років тюремного ув'язнення) карається переривання вагітності без згоди зацікавленої особи. У той же час в кодексі передбачається покарання для жінки, яка «здійснює переривання вагітності у себе самої» ( 2 місяці в'язниці і штраф в 25 тис. франків).

Способи охорони особистості від різного роду посягань у новому Кодексі дуже різноманітні і юридично ретельно опрацьовані. Це і покарання за підбурювання до самогубства, за викрадення і незаконне утримання людей, зокрема у вигляді заручників, що особливо типово для останніх десятиліть, за різні види посягань на гідність особи, звідництво.

Новими формами захисту особистості є охорона від посягань на приватне життя. У Кодексі наводяться найрізноманітніші види забороненого умисного посягання на інтимність приватного життя іншої особи. Ці посягання можуть здійснюватися в різних формах, у тому числі шляхом перехоплювання, записування або передачі без згоди автора слів, сказаних в приватному порядку або конфіденційно; шляхом фіксування , записи або передачі зображення будь-якої особи, що знаходиться в приватному місці, без його згоди; шляхом використання апаратів стеження за розмовами на відстані і т.д.

Третя книга присвячена злочинам і провиною проти власності . Тут особливу увагу законодавець приділяє боротьбі з крадіжками та іншими видами розкрадання чужого майна , вимаганням, шантажем, шахрайством та іншими аналогічними злочинами. 53

Лише в останній, четвертій книзі йдеться про злочини і проступки проти нації, держави та громадського порядку. Ця книга починається з розділу про посягання на основоположні інтереси нації. Під такими розуміється (ст. 410-1 ) незалежність нації , недоторканність її території , її безпеку , республіканська форма її інститутів. Поряд з такими традиційними злочинами , як зрада і шпигунство, передбачаються й інші посягання на інститути Республіки.

Спеціальний розділ в цій книзі присвячений боротьбі з тероризмом, одним з найнебезпечніших злочинних явищ кінця XX ст. Передбачається посилення відповідальності за вчинення терористичних актів.

У новий Кодекс введені спеціальні статті, спрямовані на боротьбу з корупцією, наприклад з порушенням посадовою особою боргу чесності, зокрема стягування їм не належних йому сум під виглядом передбачених законом, незаконне отримання вигод і т.д.54

У Кодексі є ціла серія статей , спрямованих на припинення економічних злочинів.

Отже, опрацювавши матеріал, щодо кримінального права та самого його процесу, можна зробити висновок, що саме ця галузь права є однією із найдосконаліших та найбільше зазнала змін протягом Нового і Новітнього періодів в історії. Франція є країною, де вперше після Великої Французької революції 1789 р. з'явився перший буржуазний Кримінальний кодекс 1791 р. Пізніше цей кодекс був замінений Кримінальним кодексом Наполеона 1810 р., що діяв більше 180 років, доки 1 березня 1993 р. не набрав чинності новий, який діє і нині - кодекс 1992 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, Францію не випадково називають «лабораторією конституції» а французів «великими споживачами конституції». Дійсно, за роки Нового і Новітнього часу у Франції було прийнято 16 конституцій. Нині діюча Конституція Французької республіки була прийнята в 1958 р. на референдумі, що відбувся 28 вересня, і оформила створення у Франції П'ятої Республіки.

Для буржуазного розвитку Франції характерна крайня нестійкість державної влади. У Франції ці протиріччя виливаються в революції і збройні перевороти , які призводять до кардинальних змінах форм державного устрою . Причина такої нестійкості – у різнорідності суспільних класів, що беруть участь у політичній боротьбі. Найважливішим завданням французької буржуазної революції, від якої розпочався Новий період історії Франції, стало створення єдиної національної правової системи. У ході революції були зроблені перші спроби кодифікації : в 1791 році був створений проект кримінального кодексу; в 1793, 1794, 1796 роках були запропоновані проекти Цивільного кодексу.

Однак ці спроби не призводили до позитивних результатів, тому що відбувалася безперервна зміна стояли при владі угруповань. Лише після зміцнення влади великої буржуазії уряд Наполеона Бонапарта остаточно скасував дореволюційне право, а також ряд занадто радикальних законів, прийнятих під час революції. Наполеонівська епоха ознаменувала створення п'яти основних кодексів: цивільного, кримінального, торгового, цивільно-процесуального та кримінально-процесуального.

Для Франції у XX ст. домінуючим джерелом права, як і раніше, залишається закон, і передусім кодекс. У період між двома світовими війнами у Франції продовжували діяти цивільний і торговий кодекси Наполеона. З урахуванням змін у суспільному розвитку до них вносилися суттєві поправки.

Відбувається помітний відступ, як в законодавстві так і в судовій практиці, від класичних принципів договору: свободи договору, рівності сторін у договорі, його юридичної непорушності.

 Вперше був прийнятий  цивільний кодекс, який увійшов  в історію як Кодекс Наполеона. Французький цивільний кодекс  відіграв велику роль. Вперше  в історії кодекс дав у стиснутій  і точній формі основні положення  буржуазного цивільного права, він  послідовно закріпив принципи  капіталізму.

Французький цивільний кодекс 1804р. займає центральне місце в системі наполеонівських кодексів, оскільки ним регулюються найважливіші економічні відносини капіталістичного суспільства.  Кодекс виходить із поділу приватного права на цивільне і торгове. Останнє присвячене взаємовідносинам між купцями і регулюванню так званих торгових угод, хоча б у них брали участь і не купці (торговим правом регулювалися, наприклад, відносини за векселем).

Щодо трудового і соціального законодавства, то складові частини французької правової системи беруть свій початок лише в XX ст. Важливим рубежем у формуванні сучасного трудового і соціального права стала Конституція Четвертої республіки (1946 р.). Преамбула до цієї Конституції представляла собою справжню хартію праці. Найважливішим джерелом трудового права Франції є  Трудовий кодекс, який діє в даний час в редакції 1973 з поправками 1981-1982 рр.. Цей Кодекс являє собою інкорпорацію численних законодавчих актів з питань праці, прийнятих у різний час парламентом і урядом. Значні демократичні зміни відбулися і в сфері соціального права, в основі якого лежить Кодекс соціального страхування 1956 з подальшими додаваннями .

Найбільших змін протягом століть зазнала кримінальна галузь права.

Франція є країною, де вперше після Великої Французької революції 1789 р. з'явився перший буржуазний Кримінальний кодекс 1791 р. Пізніше цей кодекс був замінений Кримінальним кодексом Наполеона 1810 р., що діяв більше 180 років, доки 1 березня 1993 р. не набрав чинності новий, який діє і нині - кодекс 1992 р. Саме тому кодифіковану систему кримінального права, закладену КК 1791 р., називають континентальною, на відміну від англійської системи, яка не має окремого Кримінального кодексу.

 

Список використаної літератури

Джерела

1. Арисов Н.Н.Французский гражданский кодекс 1804 г.-М.1972.
2. Боботов С.В. Правосудие во Франции. М.: ЕАВ, 1994.
3. Васильев, Е. А. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Учебник для студентов вузов. М.: Международные отношения, 1993. Изд. 3-е, перераб. и доп.
4. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) = Code civil des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. В. Н. Захватаева, Москва-Берлин: Инфотропик Медиа, 2012.
5. Французский гражданский кодекс 1804 года. С позднейшими изменениями до 1939 года. -М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1941. — 472 с.

 

Періодичні видання

6. Макин С. «Свобода, возлюбленная свобода» (О Французской революции XVIII века) II Наука и религия. -2001.-№ И. -С. 18-21.
7. Тараборин Р. С. Кодекс Наполеона 1804 года: историко-правовая характеристика// Вопросы управления. — Декабрь 2009. — Выпуск № 4(9)
8. Кузнецова Н.Ф. Новый уголовный кодекс Франции. // Вестник Моск. ун-та. Сер 11. Право. – 1994. – №2.

 

Наукові праці, монографії, статті

9. Батыр К.И. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789-1794 гг. - М. 1984.
10. Демишель А.,Демишель Ф.,Пикемаль М.Институты и власть во Франции. М.: Прогресс, 1977. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. М.: Бек, 1996, с. 307-309, 323.
11. Уголовное право зарубежных государств / Под ред. проф. Ф.М.Решетникова. – М,. 1973 – Вып.2 Понятие преступления и вина.
12. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. -Л.. 1986.
13. Рождение французской буржуазной политико-правовой системы / Отв. ред. А,И. Королев. -Л.. 1990.
14. Сравнительное конституционное право /Ред. кол. А.И. Ковлер, В.Е. Чиркин, Ю.А. Юдин. М.: Манускрипт, 1996, с. 460.
15. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. для студент. юрид. спец. вищ. закл. освіти.- Х.: Право, 2001.- 415 с.
16. Страхов Н.Н. Основные закономерности становления буржуазного государства и права в Англии. Германии. Франции и Северной Америке. - X., 1978.
17. Хома Н. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студент. вищ. закл. освіти.- Л.; К.: Магнолія плюс: Каравела: Новий світ-2000, 2003.- 474 с.
18. Чиркин В.Е. Элементы сравнительного государствоведения. М.: ИГП РАН, 1994, с. 31-32.
19. Юшкевич В. А. Наполеон I на поприще гражданского правоведения и законодательства. — М., 1905.
20. Шаповал В. Державний лад країн світу: Довід.- К.: Укр. Центр Правн. Студій, 1999.- 320 с.
21. Шаповал В. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів.- К.: АртЕк, 2001.- 262 с.
22. Шершеневич Г. Ф. Очерки по истории кодификации гражданского права. Т. I. Франция. — М, 2000.

 

 

Матеріали Інтернет – мережі

23. http://www.vuzlib.org/mudrak/43.htm
24. http://ua-referat.com/Історія_держави_і_права_Франції_в_новітній_час
25. http://in1.com.ua/book/19179/14351/
26. http://uadocs.exdat.com/docs/index-71704.html?page=5
27. http://bukvar.su/gosudarstvo-i-pravo/page,2,183214-Gosudarstvo-i-pravo-Francii-Novogo-vremeni.html
28. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=71992&pg=32
29. http://referatcentral.org.ua/theory_state_law_load.php?id=655&startext=11

 

 

1 Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) = Code civil des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. В. Н. Захватаева, Москва-Берлин: Инфотропик Медиа, 2012.

 

2 Французский гражданский кодекс 1804 года. С позднейшими изменениями до 1939 года. -М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1941. — 472 с.

3 Арисов Н.Н.Французский гражданский кодекс 1804 г.-М.1972.

4 Боботов С.В. Правосудие во Франции. М.: ЕАВ, 1994

5 Демишель А.,Демишель Ф.,Пикемаль М.Институты и власть во Франции. М.: Прогресс, 1977.

6 Рождение французской буржуазной политико-правовой системы / Отв. ред. А,И. Королев. -Л.. 1990.

7 Уголовное право зарубежных государств / Под ред. проф. Ф.М.Решетникова. – М,. 1973 – Вып.2 Понятие преступления и вина

8 Юшкевич В. А. Наполеон I на поприще гражданского правоведения и законодательства. — М., 1905.

9 Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. для студент. юрид. спец. вищ. закл. освіти.- Х.: Право, 2001.- 415 с.

10 Хома Н. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студент. вищ. закл. освіти.- Л.; К.: Магнолія плюс: Каравела: Новий світ-2000, 2003.- 474 с.

11 Шаповал В. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів.- К.: АртЕк, 2001.- 262 с.

12 Васильев, Е. А. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Учебник для студентов вузов. М.: Международные отношения, 1993. Изд. 3-е, перераб. и доп.

13 Тараборин Р. С. Кодекс Наполеона 1804 года: историко-правовая характеристика// Вопросы управления. — Декабрь 2009. — Выпуск № 4(9)

14 Кузнецова Н.Ф. Новый уголовный кодекс Франции. // Вестник Моск. ун-та. Сер 11. Право. – 1994. – №2.

15 Уголовное право зарубежных государств / Под ред. проф. Ф.М.Решетникова. – М,. 1973 – Вып.2 Понятие преступления и вина.

16Макин С. «Свобода, возлюбленная свобода» (О Французской революции XVIII века) II Наука и религия. -2001.-№ И. – 18 с.

17 Там само, 18 с.

18 Там само, 29 с.

19 Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) = Code civil des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. В. Н. Захватаева, Москва-Берлин: Инфотропик Медиа, 2012.- 26 с.

20 Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) = Code civil des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. В. Н. Захватаева, Москва-Берлин: Инфотропик Медиа, 2012- 40 с.