Державна система управління в ДІС

• використовувати гумор;

• давати чіткі рекомендації, що слід негайно робити користувачеві.

 

Бібліотека може використовувати себе, як рекламну установу, що рекламує продукцію чи послуги інших установ  (можна використовувати саму будівлю бібліотеки, на стінах, на даху, реклама у вестибюлі).

Послуги:

• продаж сувенірів, буклетів, книг;
• нічний абонемент;
• догляд за дітьми, поки батьки підбирають літературу, або працюють в читальній залі.

Заборонене державою бібліотека робити не може. Податки з зароблених грошей не оплачуються.

Реклама - це мистецтво, тому серед робітників бібліотеки треба шукати людей, здатних до впровадження цієї діяльності.

 

Посадові інструкції працівників, посадові обов'язки.

План

1. Суть і значення посадових інструкцій.
2. Структура посадових інструкцій. Список використаної літератури.

 

1. Суть і значення посадових інструкцій.

Посадова інструкція - це організаційно-правовий документ, в якому визначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність працівника при виконанні ним роботи на певній посаді. Текст посадової інструкції повинен мати вказівний характер, для чого використовують чіткі формулювання із словами: повинен, слід, потрібно необхідно, забороняється. Не дозволяється використовувати у посадовій інструкції формулювання із словами: "можна", "не можна", "бажано", "не бажано", "рекомендовано" тощо.

Текст посадової інструкції поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують арабськими цифрами; він складається з таких розділів:

1. Загальні положення.
2. Завдання та обов'язки.
3. Права.
4. Відповідальність.
5. Повинен знати.
6. Кваліфікаційні вимоги.
7. Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою.

Посадові інструкції розробляються на кожного працівника і забезпечують умови ефективної його роботи. Вони дають змогу об'єктивно оцінювати діяльність працівників і є нормативною основою для застосування до працівників заходів адміністративного впливу.

Посадові інструкції дозволяють реалізувати основний принцип раціональної організації праці - принцип поділу і кооперації праці. Цей організаційний документ є витягом, іноді більш деталізованим, повноважень та обов'язків працівника з положень про структурний підрозділ та/чи положень та інструкцій, що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин з конкретного питання. Якісно підготовлений комплект посадових інструкцій акумулює всі функції підрозділу, рівномірно розподіляючи навантаження між працівниками з урахуванням рівня їхньої кваліфікації.

Кваліфікаційні характеристики охоплюють основні категорії працівників - керівників, спеціалістів, технічних працівників - і встановлюють коло посадових обов'язків, вимоги до кваліфікації та освіти, наявності спеціальних знань і навичок.

Посадові інструкції мають бути конкретними і фактично повинні описувати дії, що виконуються працівником на конкретному робочого місця.

Згідно з Класифікатором, як визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, здійснюють запис професій у трудову книжку працівника, а отже відповідно до нього формулюють назви посад у штатному розписі. Термін чинності - до заміни новими. їх переглядають в єдиному порядку відповідно до змін структури та штатного розкладу (зазвичай один раз на п'ять років під час проведення атестації).

Перший аркуш посадової інструкції оформляють на бланку підприємства. Документ підписує безпосередній керівник працівника. Перший керівник організації затверджує посадові інструкції на посади, які перебувають в його безпосередньому підпорядкуванні. На інші посади посадові інструкції можуть затверджуватися відповідними заступниками за функціями.

У процесі підготовки посадові інструкції проходять процедуру узгодження з усіма зацікавленими підрозділами й особами, серед яких: керівники зацікавлених підрозділів, юрист, керівник служби персоналу. Для підвищення відповідальності працівників за виконання посадових обов'язків у повному обсязі кожен працівник має бути ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією або після її затвердження, або при прийманні на роботу, при цьому на   першому   примірнику   посадової   інструкції   працівник   проставляє ознайомлювальну візу за формою: "З інструкцією ознайомлений (підпис, дата)". Відмітку про ознайомлення працівника із встановленими в посадовій інструкції правилами поновлюють щорічно.

Перші примірники посадових інструкцій зберігаються у справі установи (як правило, у відділі кадрів), копії - у керівника служби і на кожному робочому місці.

Посадова інструкція є ефективним засобом управління персоналом, адже цей документ є дієвим важелем.

 

2. Структура посадової інструкції

Основні вимоги до створення посадових інструкцій. Посадова інструкція повинна містити сукупність усіх основних функцій, що виконує працівник, а його обов'язки повинні виходити з основних завдань, що вирішуються підрозділом. Кожна посадова інструкція повинна давати чітке уявлення про те, чим ця робота відрізняється від усіх інших. Основне призначення цього нормативного документа - відповісти на запитання виконавця "Що робити? " перед початком робіт і на питання керівника "Хто винен? " у випадку, коли отриманий результат не збігся із очікуваним.

Текст документа містить такі обов'язкові розділи:

1. Загальні положення.
2. Завдання та обов'язки (або функції).
3. Обов'язки.
4. Права.
5. Відповідальність.

 

 

Посадова інструкція може бути доповнена розділами, що відтворюють:

• знання та вміння працівника;
• кваліфікаційні вимоги,
• взаємовідносини (зв'язки) за посадою.

Розділ "Загальні положення" фіксує назву посади, відділ, підрозділ, порядок   призначення   та   звільнення   з    посади,    підзвітність,   тобто підпорядкування, та кількість прямих підлеглих (якщо такі є). Підлеглість працівника подають згідно зі схемою організаційної структури із зазначенням конкретного структурного підрозділу і керівника вищого рівня. Зміст цього розділу цілком визначається традиціями кожної конкретної організації і практично не впливає на якість самого документа, він повинен бути уніфікований у всіх відповідних організаційних документах.

Розділ "Завдання та обов'язки" повинен дати точні, стислі й не деталізовані відповіді на такі запитання:

• чому існує ця посада, іншими словами, в чому її мета;
• чому ця посада і ця робота існують в організації;
• яким цілям організації відповідає ця посада;
• що для цього повинен робити працівник.

Посадові обов'язки подають у формі переліку, що показує, чого повинен досягти працівник разом із групою підлеглих у кінцевому результаті. Критеріями добре створеного переліку основних обов'язків є наявність усіх ключових та кінцевих результатів роботи. Правильно сформульовані обов'язки говорять про те, "що повинен робити працівник", а не "як".

Перелік основних обов'язків для добре структурованої роботи звичайно містить від п'яти до десяти визначень.

Основні посадові обов'язки можуть бути подані у вигляді карти функціональних обов'язків.

Розділ "Права" встановлює перелік повноважень працівника, що забезпечують реалізацію покладених на нього функціональних обов'язків.

Повноваження характеризують можливість використання різноманітних ресурсів (трудових, інформаційних, фінансових, матеріальних, технічних, енергетичних). Вихідними даними для їх розробки є: правила внутрішнього розпорядку, стратегія підприємства, положення про структурний підрозділ.

Розділ "Відповідальність" визначає персональну відповідальність працівника за своєчасне і якісне виконання функціональних обов'язків з урахуванням чинного трудового законодавства.

Оцінювання своєчасності і якості виконання функціональних обов'язків здійснюється керівником працівника із застосуванням у разі потреби:

• заходів адміністративного впливу, що починаються адміністрацією організації відповідно до Цивільного кодексу і типових правил внутрішнього розпорядку;
• заходів матеріального впливу, основною формою яких є зміна посадового окладу і депреміювання, тобто повне або часткове позбавлення премії відповідно до чинного положення про оплату праці.

Розділ "Необхідні знання і досвід" містить перелік таких, які необхідні працівнику для виконання роботи, а не власні знання і досвід.

Розділ "Кваліфікаційні вимоги" охоплює вимоги до теоретичних знань (закінчення університету або інституту, інші форми підвищення кваліфікації, курси бухгалтера або знання комп'ютера) та досвіду роботи на відповідній посаді.

Розділ "Додатковий спеціальний досвід" визначає час, витрачений на конкретну функцію або діяльність, наприклад: старший інспектор із кадрів: вища освіта (молодший спеціаліст), підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією інспектора з кадрів не менше одного року або професійно-технічна освіта, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією інспектора з кадрів не менше двох років.

Розділ "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою" містить перелік функціональних зв'язків, що визначаються згідно з положенням про підрозділ, схемою організаційної структури управління і штатним розписом (за недостатності перелічених джерел можна доповнити зібрану інформацію за допомогою експертного опитування спеціалістів).

 

Автоматизоване робоче місце бібліотекаря.

 

Автоматизоване робоче місце - це комплекс засобів, які реалізовуються на базі професійних комп'ютерів і технічних засобів для вирішення задач в конкретній предметній сфері.

Автоматизоване робоче місце представляє собою комплекс різних технічних засобів (комунікації, множення, друкування, копіювання) та інших технічних засобів (програмних засобів, програмного забезпечення, інформаційного та методологічного забезпечення). Спеціаліст є професіоналом в конкретній справі і АРМ повинно дати можливість провадити аналітичну роботу, використовуючи інформацію.

 

Загальні вимоги до автоматизованого робочого місця:

• простота спілкування з програмою
• можливість налаштування автоматизованого робочого місця під конкретного користувача
• можливість звернення до додаткових джерел інформації

• можливість роботи з особистою базою даних і базою даних бібліотеки

• безпека для здоров'я користувача

В бібліотеці є такі АРМи :

• АРМ комплектування та обліку фондів (забезпечує первинну обробку документів, їх індивідуальний та сумарний облік, друкування талонів-індикаторів, облікових листів інвентарної книги.)
• АРМ наукової обробки документів (1 рівень) (здійснює повний бібліографічний опис документа шляхом доповнення інформації, введеної на АРМ)
• АРМ наукової обробки документів (2 рівень) (доповнює інформацію про документ, заповнює поля, що тематично розкривають зміст документа)
• АРМ ретроведення (забезпечує введення в електронний каталог інформації про всі наявні у фонді документи)
• АРМ аналітичної обробки періодичних видань (призначений для створення, ведення та підтримки бази даних статей з періодичних видань)
• АРМ споживання інформації (здійснює довідково-бібліографічне обслуговування читачів бібліотеки за допомогою ЕК та традиційного довідково-бібліографічного апарату)
• АРМ лінгвістичного забезпечення (створює та підтримує інформаційно-пошукові мови, визначає формат вводу та пошуку інформації)
• АРМ адміністратора баз даних ЕК (здійснює поточне та генеральне редагування баз даних ЕК, ведення та підтримка основних баз ЕК)
• АРМ програмного забезпечення (займається розробкою програмних продуктів та адаптацією існуючого програмного забезпечення до умов бібліотеки)

Для створення автоматизованого робочого місця бібліотекаря потрібно:

• персональний комп'ютер
• автоматизована інформаційна бібліотечна система

 

ТЕОРЕТИЧНІ

 

1. Автоматизоване робоче місце бібліотекаря
2. Управління бібліотечною справою в Україні. Органи державного управління. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу".
3. Методичне керівництво бібліотеками. Завдання. Форми. Методичні центри.
4. Нормування праці в бібліотеці. Види норм. Використання норм.
5. Реклама бібліотеки.
6. Фінансова діяльність бібліотеки. Кошторис бібліотеки. Платні послуги.
7. Господарська діяльність бібліотеки. Обладнання і оформлення бібліотеки.
8. Облік в бібліотеці. Види, об'єкти, одиниці, документи обліку.
9. Звітність в бібліотеці. Організація, види звітів.
10. Планування роботи бібліотеки. Види планів. Організація планування та виконання планів роботи.
11. Організація праці в бібліотеці. Посадові інструкції. Правила внутрішнього розпорядку.
12. Головні тенденції розвитку інформаційних технологій кінця ХХ століття, які знайшли запровадження в бібліотеці.
13. Бібліотечне краєзнавство. Поняття, зміст, функції. Форми і методи роботи бібліотеки з краєзнавчою літературою.