Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Июня 2013 в 09:51, доклад
Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій до вивчення творчості Уінслоу Хогарта та Томаса Ікінса на уроках світової художньої культури. Ознайомити учнів з творчістю видатних американських митців- Уінслоу Хомера та Томаса Ікінса. На їхньому прикладі розглянути особливості мистецтва Америки на зламі століть.
Завдання:
-опрацювати науково-історичну літературу з теми дослідження;
-окреслити особливості творчості даних митців;
-запропонувати форми та методи ознайомлення школярів з творчістю митців на уроках світової художньої культури;
1. Вступ 3
2. 1 розділ. Американське мистецтво на зламі 19-20 століть
1.1 Характеристика творчого життя Америки на зламі століть
5
1.2 Життєвий та творчий шлях митців- Уінслоу Хомера та Томаса Ікінса 7
3. 2 розділ. Організація вивчення творчості американських митців на уроках світової художньої культури.
2.1 Методи і форми ознайомлення дітей з темою…
2.2 План-конспект уроку в 11 класі ………………
4. Висновок ………………………………………………
Мистецькі і художні
реалістичні твори сприяли
2.2 План-конспект уроку художньої культури для 11 класу
Тема: Вивчення особливостей американського образотворчого мистецтва на зламі 19-20 століть.
Мета: ознайомити учнів з творчістю видатних американських митців- Уінслоу Хомера та Томаса Ікінса. На їхньому прикладі розглянути особливості мистецтва Америки на зламі століть.
Задача:
- навчальна – на зразках творів мистецтва дати поняття про художню культуру Америки на зламі століть.
- розвивальна – розвивати зацікавленість культурою Америки, творчі здібності учнів.
- виховна – виховувати
вміння бачити красу, інтерес
до нових знань, до мистецтва
та художньої культури, що формує
естстичні ідеали молодої
Тип уроку: інтегрований.
Хід уроку
Епіграф:
«Пешком, с легким серцем, выхожу на большую дорогу,
Я здоров и свободен, весь мир предо мною,
Эта длинная бурая тропа ведет меня, куда я хочу.
Отныне я не требую счастья, я сам свое счастье,
Отныне я больше не хнычу, ничего не оставляю на завтра и ни в чем не знаю нужды,
Болезни, попреки, придирки и книги оставлены дома,
Сильный и радостный, я шагаю по большой дороге вперед.
Земля,- разве этого мало?
Мне не нужно, чтобы звезды спустились хоть чуточку ниже,
Я знаю, им и там хорошо, где сейчас,
Я знаю, их довольно для тех, кто сам из звездных миров…»
Уолт Уітмен. «Листья травы». Песня Большой Дороги.
1. Організаційний момент.
2. Оголошення теми і мети уроку.
3. Лекція учителя.
4.Рефлексія.
5. Робота в групах.
6. Домашнє завдання.
З 40-х рр. ХІХ ст. романтизм
поступився місцем реалізму - більш
конкретно життєвому і
Додатки:
1. Уінслоу Хомер «Гольфстрім»
2. Уінслоу Хомер «Мисливець і гончак»
3
Висновок…
Висновок
На початку 19 ст. відкрились перші американські академії мистецтв, які давали студентам професійну підготовку та приймали безпосередню участь у влаштуванні виставок: Пенсільванська академія мистецтв у Філадельфії (1805) і Національна академія малюнка у Нью-Йорці (1825), першим президентом якої став С. Р. Морзе. У 1830-тих роках пейзаж став панівним жанром американського живопису. Томас Коул (1801-1848) зображав природу півночі (шт. Нью-Йорк). Він стверджував, що обвітрені гори та яскравий осінній ліс- більш підходящий сюжет для американських художників, ніж мальовничі європейські руїни. Багато пейзажистів наслідували приклад Коула і зображували у своїх роботах види американської природи; їх нерідко об’єднують в одну групу «школа ріки Гудзон» (але це не відповідає дійсності, адже вони працювали по всій країні та відрізнялися стилістично). З американських жанристів найбільш відомі Уільям Сідні Маунт (1807-1868), який писав сцени з життя фермерів Лонг-Айленда, та Джордж Калеб Бінхем (1811-1879), картини якого присвячені життю рибалок з берегів Міссурі та виборам в маленьких провінційних містечках.
Після Громадянської війни стало модним навчатися живопису в Європі. У Дюссельдорфі, Мюнхені й особливо у Парижі можна було отримати більш ґрунтовну освіту, ніж в Америці. Також це було зумовлене тим, що багато талановитих американських художників виражали таким чином свій протест. Реалістичні майстри другої половини 19 ст. були людьми різних філософських та політичних думок, але їх об’єднала спільна боротьба проти ідейної реакції, буденності, обдуманий чи мимовільний протест проти неприглядної обстановки у духовному житті США, яка склалася на той час. Цей протест інколи виявлявся в тому, що талановиті та обдаровані митці назавжди залишали Америку, шукаючи в інших країнах більш сприятливі умови для творчих пошуків. Хоча існувала небезпека втратити національну індивідуальність, що й траплялося у випадках, коли художники не мали достатньо таланту та переконань. Та й для великих художників цей розрив не минався просто. Так вчинили Джеймс Макнейл Уістлер (1834-1903), Мері Кассат (1845-1926) та Джон Сінгер Сарджент (1856-1925), які навчались у Парижі, жили й працювали у Франції, Англії. Уістлер був близьким до французьких імпресіоністів; у своїх картинах він приділяв особливу увагу поєднанню кольорів та виразній, лаконічній композиції. Мері Кассат за запрошенням Едгара Дега приймала участь у виставках імпресіоністів з 1879 по 1886 рр. Сарджент писав портрети найбільш видатних людей Сарого й Нового світу в сміливій, поривчастій, нарисовій манері. Протилежний імпресіонізму бік займали художники-реалісти, які писали ілюзіоністичні натюрморти: Уільям Майкл Харнетт (1848-1892), Джон Фрідерік Пето (1854-1907) та Джон Хеберл (1856-1933). Й вони очолили іншу форму протесту проти міщанської цивілізації та її потворних породжень, яка базувалась на самовідданій роботі над розвитком реалістичних принципів в себе на батьківщині, в Америці, й саме в таких випадках виходили найбільш повноцінні результати. Так вчинили Уістлер, Хомер та Ікінс, у творчості яких знайшли втілення самобутні творчі прагнення американського народу. Цих трьох художників по праву вважають найбільшими реалістичними живописцями Америки на рубежі 19-20 ст., які разюче виділялися з поміж інших власним індивідуальним стилем.
Список використаних джерел
Информация о работе Загострення проблем гуманізму в житті і мистецтві