Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Июня 2013 в 11:26, реферат
Вплив ідеології Відродження і Реформації знайшов відображення у розвиткові літератури і книгодрукування. Винахід І.Гуттенберга, перехід від папірусу і пергаменту до паперу у XV ст. були передумовами активного розвитку книжкової справи у Європі. Більшість книг, особливо наукових, в цей період друкувалися латиною. У кінці XV – на початку XVI ст. перші книги церковнослов'янською мовою надрукували Швайпольт Фіоль у Кракові і Франциск Скорина у Празі. В Україні поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федоров власне, І.Федоров відновив занедбане книгодрукарство, який втік з Москви від переслідування реакційного духовенства у 60-х роках XVI ст. У 1573 р. Федоров за допомогою меценатів створив у Львові друкарню, де роком пізніше надрукував знаменитий “Апостол” (збірник описів життя святих).
карня вперше стала друкувати вірші та переклади західних авторів; нарівні з київською друкарнею че-
рнігівська друкувала укази й документи, що мали на той час актуальне значення; типографія в
Чернігові дала першу гравюру на міді; в її ілюстраціях був національний український колорит. Свідченням високого рівня друкованої продукції чернігівської друкарні є те, що російський цар Петро І надси-
лав до Чернігова майстрів навчатися книжній друкованій справі. Характеризуючи діяльність
чернігівської друкарні, можна стверджувати, що вона не лише досягла високого рівня випуску друко-
ваної продукції, але й стала літературним і громадським осередком у м. Чернігові, названим "Чернігів-
ськими Афінами", сформувала чернігівську літературну школу.
Спад видавничої активності на Чернігівщині у XVIII-ХІХ ст. пов’язаний з цензурними перешкодами,
що звужували можливість друкування, та гоніннями на українську мову. І все ж, незважаючи на це, в 50-60
роках ХІХ ст. у Чернігові видавався Л. Глібовим єдиний у Російській імперії український часопис "Чернігів-
ський листок"; у 80-х роках ХІХ
ст. завдяки зусиллям Б. Грінченка
в Чернігові працювало
випускало популярну літературу для народу українською мовою; а в 1918-1919 роках, за доби Центральної
Ради й Української держави, успішно діяло українське видавниче товариство "Сіверянська думка", фунда-
торами якого були В. Базилевич, Д. Дорошенко, В. Модзалевський, І. Шраг та ін.
Отже, аналіз архівних та літературних джерел свідчить про те, що у ХVІІ – ХІХ століттях Черні-
гів був лідером книговидання. Надзвичайно багаті традиції книгодрукування на Чернігівщині стали ві-
хою у видавничій всієї України, а не тільки чернігівського регіону, і нині є невичерпною скарбницею і
взірцем для сучасників. Це зобов’язує чернігівських видавців у ХХІ столітті успішно розвивати видав-
ничу справу заради просвіти українського народу, продовжуючи славні традиції книговидання.