Культура ведення ділових дискусій

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2014 в 10:32, реферат

Краткое описание

Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити його спрямованість. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, діло¬ве та ін. Предметом нашого аналізу є ділове спілкування.
Змістом ділового спілкування є "діло", з приводу якого виникає і розвивається взаємодія. У літературі є різні описи його специфіки. Виокремлюються такі характеристики ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущи¬ми одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування — продуктивна співпраця. На думку деяких учених, спілкування слід вважати діловим , якщо його визначальним змістом виступає соціально значуща спільна діяльність.

Содержание

І.Ділове спілкування та його особливості.
ІІ. Культура ділового спілкування та етикету.
ІІІ. Актуальність теми правильного ведення ділових переговорів.
ІV. Функції переговорів.
V. Основніетапи (фази) ведення ділових переговорів. Їхняспецифіка
1. Етап цілеполагания й аналізу.
2. Етап планування.
3. Етап активної дискусії (суперечки).
4. Етап ухвалення рішення і взаємоприйнятої угоди.
Список літератури.

Вложенные файлы: 1 файл

Реферат по укр..docx

— 44.14 Кб (Скачать файл)

Концентруючи увагу на взаємних інтересах і об'єктивних критеріях необхідно крок за кроком просуватися до ухвалення розумного рішення і взаємоприйнятої угоди (договору, контракту). На цьому етапі варто знову звернути увагу на людей, що ведуть переговори, заручитися якщо не дружнім їхнім відношенням, то хоча б взаєморозумінням і задоволенням від спільно проведеної роботи. На цій фазі дуже важливо задати собі питання типу: чи досягнута намічена мета переговорів? Ціль досягнута цілком або частково?

Що означає успішне завершення переговорів? Це досягнення заздалегідь намічених і запланованих цілей переговорів.

Наприкінці переговорів вирішуються наступні задачі: досягнення основної або

(в самому несприятливому  випадку) запасної (альтернативної) мети; забезпечення сприятливої атмосфери  наприкінці переговорів; стимулювання  партнера до виконання намічених  дій; підтримка в разі потреби  подальших контактів з партнером  і його колегами; складання всеосяжного  висновку переговорів, зрозумілого  для всіх присутніх.

 

Список літератури:

  1. Кубрак О.В. Етика дiлового та повсякденного спiлкування: Навчальний посiбник з етикету для студентiв.–Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2002.–208с.
  2. Палеха Ю. I. Дiлова етика: Навч.– метод. посiб.–5–те вид. випр. i доп.–К.: Вид–во Європ. ун–ту, 2004.–309с.
  3. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2002. -223с. – (Вища освіта ХХІ століття)

Информация о работе Культура ведення ділових дискусій