Основні правила та принципи української пунктуації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2014 в 13:48, реферат

Краткое описание

ки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.
Крапка ділить текст на речення.
Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.
Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.
Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

Содержание

Розділові знаки……………………………………………………………...3
Загальні пунктуаційні правила……………………………………..……...5
Список використаної літератури……………………………….……..11

Вложенные файлы: 1 файл

пунктуація.docx

— 73.42 Кб (Скачать файл)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

 ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА  ПСИХОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

Правила пунктуації

( Індивідуальне навчально – дослідне  завдання з навчальної дисципліни  «Орфографічний практикум»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            Виконала студентка

                                                                                      5 курсу, 1 групи

                                                                              

 

                                                                               Викладач –

                                                                                    Барабаш І. В.

 

 

 

 

 

 

Умань, 2014

 

ЗМІСТ

 

  1. Розділові знаки……………………………………………………………...3
  2. Загальні пунктуаційні правила……………………………………..……...5
  3. Список використаної літератури……………………………….……..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пунктуація (від лат. punktuatio- punktum, що означає крапка) - це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему.

До цієї системи входять:

розділовий знак

його графічне позначення

приклади уживання

одиничні розділові знаки

крапка

.

Я добре попрацював.

двокрапка

:

Дівчинка відповіла: "А я знаю, як тебе звати"

три крапки

А ти все та ж…

кома

,

У Калини та Горпини як не свадьба, то родини

крапка з комою

;

1) звук; 2) буква; 3) слово

тире

--

Сила та розум - краса людини

знак питання

?

Хто вони? А хто ми?

знак оклику

!

Привіт тобі, море!

знак виноски

кн. Володимир1

парні розділові знаки

дві коми

,,

Михайло, син Марії, був ще хлопчиськом

два тире

-- --

Мати плаче- лихо тяжке- і цілує сина

лапки

" "

"Яка ж ти  вереда"- сказала мати

дужки

( )

Троянду треба рвати, поки вона цвіте (Л.Костенко)


Призначення розділових знаків- полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.

 

СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ

Знаки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.

Крапка ділить текст на речення.

Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.

Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.

Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

Крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.

Тире розділяє головні частини речння (якщо вони виражені подібними лексично- граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно- часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.

Знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питання.

Знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук.

Знак виноски- видільний. Він вказує, що за словом, біля якого цей значок поставлений, має йти частина тексту, яка подається у порядковій частині сторінки або в кінці тексту.

Парні розділові знаки- дві коми, двоє тире, дужки, лапки виділяють якийсь відрізок тексту (другорядні члени речння), коли є потреба його відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення, звертання).

У текстах часто збігаються різні розділові знаки. Напр.: Привіт тобі, зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! (В.Самійленко).

ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ

Українська пунктуація побудована на структурному, смисловому та інтонаційному принципах.

Згідно з цими принципами і відбувається вживання розділових знаків:

розділові знаки

уживані, тому що:

приклади

структурний

вони грунтовно обумовлені у даному реченні

Минають дні, минає літо, настала осінь (Т.Шевченко)

смисловий

згіно смислу даного речення

В мене рука бистра,

В мене шабля гостра -

Тобі допоможу! (П.Усенко)

інтонаційний

згідно інтонації

А ви, оті невідомі герої, де Ви?


Усі три принципи пунктуації- структурний, смисловий та інтонаційний- в українській мові діють одночасно, один якийсь принцип виділити можна тільки умовно.

 

ЗАГАЛЬНІ ПУНКТУАЦІЙНІ ПРАВИЛА

Загальні пунктуаційні правила- це правила системи вживання пунктограм.

Загальні пунктуаційні правила розповідають про те, як вживаються:

  • крапка;
  • кома;
  • крапка з комою;
  • двокрапка;
  • три крапки;
  • тире;
  • дужки;
  • лапки;
  • знак питання;
  • знак оклику;
  • знак виноски.

 

ВИДІЛЕННЯ РЕЧЕННЯ НА ПИСЬМІ

Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.

В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець- крапка, знак питання, знак оклику або три крапки.

У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка (Ольга посміхнулася.).

Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику: Фантазіє! Ти- сило чарівна! (Л.Українка).

У кінці питального речення ставиться знак питання (Сьогодні я такий щасливий!).

Якщо ж питальне речення вимовляється з особливим почуттям, то ставиться ще й знак оклику (Наскільки ж тоді я був не правий?!).

Три крапки в кінці речення ставляться тоді, коли хочуть показати, що думка ще не закінчена або що треба зробити велику паузу ("Охо-хо…"- зітхнув старий).

 

КРАПКА

Крапка вживається:

  • у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
  • у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
  • у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
  • для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
  • після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах:

·  Василь. І довго це ти будеш чухатися? 
Конюх. Вибачте, пане. Винен.

 

КОМА

Розставляючи у реченні коми, слід перш за все орієнтуватися не на інтонацію, а на будову речення, тому що не завжди там, де пауза, ставиться кома, і не завжди там, де кома, робиться пауза.

Одиночні коми ставляться між однорідними членами речення і між частинами складного речення (Я підвівся, поглянув їй у очі).

Якщо вжита одиночна кома, завжди робиться пауза.

Парні коми виділяють з обох боків деякі підрядні речення, відокремлені члени речення і внесення (звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення).

Парні коми тому й називаються парними, що вживаються парами: одна ставиться перед відокремленою групою слів, друга- після неї (Спи, моя дитинко, спи).

Але одна з ком не ставиться, якщо відокремлена частина стоїть на початку речення або в його кінці (Не працюючи, нічого в житті не доб'єшся).

Виділена комами з обох частин частина речення промовляється трохи іншим тоном або трохи швидше, ніж все речення.

Кома вживається:

  • між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
  • між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
  • при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).

 

КРАПКА З КОМОЮ

Крапка з комою, тире, двокрапка, дужки, три крапки і лапки, на відміну від коми, завжди пов'язані з інтонацією.

Крапка з комою ставиться там, де й одинична кома (тобто між однорідними членами речення і між частинами складного речення), якщо розділювані нею частини порівняно далекі за змістом або мають у собі розділові знаки.

На місті крапки з комою завжди чується подовжена пауза. 

 

Крапка з комою вживається:

  • для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
  • між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
  • у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні) та ін.

 

ДВОКРАПКА

Двокрапка вживається:

  • у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);
  • після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (напр.: послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.);
  • при прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують (Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда").

Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.

ТРИ КРАПКИ

Три крапки вживаються:

  • коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
  • для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
  • на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
  • коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
  • при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").

 

ТИРЕ

Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна.

Одиночне тире вказує на протиставлення (можна підставити а, але), наслідок, наступне пояснення або раптову зміну подій.

Після одиничного тире робиться вичікувальна пауза і далі тон, як правило, підвищується (Адже ми всі - люди!).

Парні тире виділяють з обох боків частини речення.

Частина, виділена парним тире, вимовляється підвищеним тоном (І враз - заглушаючи всю метушню і гвалт - по квартирі розляглися широкі і повнозвучні акорди рояля (Ю.Смолич).

Тире вживається:

  • між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями (Справжня дружба - чисте джерело);
  • на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є)- твій день народження;
  • при відокремленій прикладці (Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі: можу);
  • перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина);
  • при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало,- що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
  • у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
  • якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
  • між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15-20 тон яблук;
  • при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; напр.: Він подумав, подумав, вимовив: - Ну що, хлопці? Зробимо?- і посміхнувся.
  • перед кожною реплікою в діалозі; напр.:

Информация о работе Основні правила та принципи української пунктуації