Ідейно-естетична своєрідність творчості О. Пчілки

Отже кухлик не звалила,

Зробила обачно,

Тепер хвостик витягає,

Облизує смачно![19, с. 465]

А у вірші «Покута» у поведінці малого кошеня, що об'їлося усяких ласощів і тепер хворе лежить у ліжку, вгадуємо поведінку малої дитини:

• А сметанки мені можна 
              Трішечки зажити?..
• Воронь боже! Лиш пісненький 
              Кулешик  варити!

Лежить котик засмучений,

То кавкне, то ахне;

Мама варить десь кулешик –

Йому ж мишка пахне...[19, с. 420]

Ще одна тематична група, що охоплює значну кількість віршів Олени Пчілки, – це твори, у яких так чи інакше зображаються родинні стосунки. Ці стосунки завжди ідилічні, сповнені любові, турботи про близьких людей.

Так, у вірші «Вертаються школярики» повернення дітей зі школи – надзвичайно радісна подія:

Скільки втіхи, скільки щастя

Малому й старому!

За маленькими учнями скучили усі члени їхніх сімей:

Тато, мама дожидали,

А кого й бабуся,

А як хто, то, може, й втішив

Старого й дідуся [19, с. 398]

Є вірші, головними героями яких є діти – брати та сестри. У цих творах, мабуть, знайшли відображення спостереження Олени Пчілки за поведінкою власних дітей. Про те, наскільки дружила між собою малеча у будинку Косачів, можна довідатись, наприклад, з вірша «Сестричка й братик». У маленької дівчинки є улюблена лялька. Про те, наскільки вона для неї важлива і як обережно дівчинка поводиться з нею, свідчать такі рядки:

Граюсь лялькою гарненько,..

Гарно убираю;

Пограюся та і знову

її заховаю[19, с. 478]

Та для маленького братика не шкода навіть цієї дорогоцінної іграшки: 
«Даю йому погратися – стане веселенький». Чудовою картиною ідеальних 
стосунків дає нам замішуватися письменниця:

Таке втішне! Ось на ніжку 
Мені примостило; 
І всі троє ми радієм, 
Всім так любо-мило![19, с. 486]

Отже, поезії Олени Пчілки, тема або сюжет яких стосується родинних відносин, найчастіше зображують ці відносини в ідилічному ракурсі. Діти у цих віршах оточені любов'ю та турботою дорослих й одночасно самі відчувають себе відповідальними за молодших членів родини, а до батьків ставляться з відповідною пошаною. За допомогою таких творів юні читачі вчаться правильно поводити себе у родині, поважати дорослих, цінувати їх любов і турботу.

З повчальною метою писала Олена Пчілка і байки. Звірі та інші персонажі, які беруть участь у її творах, уособлюють ті певні риси і людські якості, які ми звикли бачити, наприклад, в котові, собаці, свині, лисиці, але кожен з них має неповторний характер, мислить і висловлюється по-своєму оригінально.

Байки Олени Пчілки мають різне виховне спрямування. Одні з них виховують працьовитість, наполегливість у навчанні, інші - дають поняття про те, якими мають бути нормальні людські стосунки, які духовні якості слід у собі розвивати і з якими вадами нещадно боротись.

Так, у байці «Котова наука» Кіт (а коти взагалі у багатьох творах Олени Пчілки зображені розумними і мудрими істотами) дає пораду маленькому Петрусеві:

Поки ходиш, ґави ловиш,

Та мені докори мовиш,

Міг би все зробить:

Міг би вивчить байку «Хмару»,

Чи зробить задачок з пару,

А хоч би і п'ять.

І що треба написати,

Все гарненько посправляти -

Не байдикувать![19, с. 482]

Про значущість будь-якої праці, навіть на перший погляд непомітної, розповідає байка «Маленький вітрячок». Великий новий вітряк звисока дивиться на свого малого сусіда, що, на його погляд, має життя «собаче» й «мізернеє», бо лише «крильцятами махає».

Маленький вітрячок працює на користь бідному народові:

До тебе доступу йому нема,

А я і клуночок прийму, дарма![19, с. 503]

Олена Пчілка схвалює життєву позицію таких скромних працівників, що не кричать голосно про користь, яку приносять іншим:

Є й люди (мовби вітрячки оті),

Що роблять ділечко в житті

Хоч тихо, помаленько,

Не дивлячись на значного сусіда

І не шукаючи бучного сліду![19, с. 503]

Питанням етики людських стосунків присвячено такі байки, як «Баєчка про Цуцика та про його пані», «Микола і Лиска», «Снігир та Щиглик». У перших двох творах на прикладі ставлення людини до собаки показані людські стосунки.

У першій байці авторка розповідає про пані, що, здається, обожнювала свого песика, але коли він їй надокучив, наказала служниці забрати його з двору, – виправдовуючи свій вчинок тим, що Бобик начебто «змінився». Іронічно подаються обидві характеристики песика. Спочатку як гарного, з незвичним кольором, корисного в ролі сторожа. А потім усі ці риси обертаються напроти нього:

Став він голосно так гавкать,

Що нема за ним спокою!

Та й негарний став - перістий:

Білі п'яти не до речі,

Особливо проділь довгий

І такі широкі плечі![19, с. 516]

У наступній байці собачка Лиска ототожнює собою тих людей, що здаються терпеливими і спокійно зносять усілякі глузування, але коли їх терпець уривається, вони можуть постояти за себе:

От і наука єсть гарненька!

Що і плохого не займай,

Не користай з його терпіння,

Не уживай того дражніння -

Бо є й терпінню край![19, с. 517]

Ця байка, з одного боку, є застереженням для людей, що люблять знущатись над слабкими, а іншого боку, навчають людей слабих духом відстоювати почуття власної гідності за будь-яких обставин.

Не сміятися з чужої біди вчить дітей байка «Снігир та Щиглик». Жвавий Щиглик глузував з бідного Снігирчика, що потрапив у сильце, і несподівано сам опинився в аналогічній ситуації:

Аж гульк!.. Ох, лишенько тяжке!

Се що таке?!

В якусь-то сіточку Щигол ускочив

(Немов собі  наврочив!)[19, с. 518]

У байці «Чайка» Олена Пчілка викриває зраду у людських стосунках. Вчинок Кречета розбив Чайчине серце, її життя було можливим лише тоді, коли поруч був коханий Кречет. І, обираючи між самотнім життям і смертю, Чайка зупиняє свій вибір на останньому;

... Нащо мені  життя моє, як долі немає?

Я ж надію в серці мала на могутні крила, -

А тепер!.. Жить самотою вже мені несила!..[19, с. 523]

Драматичним є також сюжет байки «Орел на визволі». Орел – це трагічний символ людини із понівеченим життям і зламаною волею, Опинившись після довгого сидіння у клітці на волі, він вже не має сил у широких крилах злетіти туди, куди так часто уносили його мрії.

 Кращу частину поетичного доробку Олени Пчілки характеризує жанрово-тематичне багатство (думка, пісня, сонет, вірш-портрет, вірш-оповідання, медитація, байка, поема тощо), відданість письменниці засадам реалізму і народності, послідовність у викритті духовного рабства, пасивності, нестійкості переконань; тенденція до звільнення особистості, розширення її прав; у можливості особистості «находити собі подібних чи, якщо вона виняткова і при тому активна, дати її нагоду піднести до свого рівня інших».

Поезія Олени Пчілки зачіпала майже всі найважливіші проблемно-тематичні та естетико – виражальні пошуки епохи. Вона і нині своїм світосприйманням, художнім осмисленням особистості, суті людського життя – близька і зрозуміла читачеві. Олена Пчілка сприяла творенню нового поетичного виразу в українському слові, який акумулював у собі творчий метод і світоглядні переконання, індивідуальну манеру та особистість творця, національну своєрідність і сам процес художнього освоєння та організації життєвого матеріалу.

 

 

Висновки

Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів.         

Слід зазначити, що Олена Пчілка, будучи високоосвіченою людиною з власними сміливими і подекуди безкомпромісними поглядами на українське національне питання, надавала величезної уваги питанням педагогіки та виховання у патріотичному дусі молодого покоління, бо в цьому вбачала спосіб вирішення проблеми відродження, збереження української нації як такої. Прищеплення любові й пошани до України, до українського народу з його славетною історією та старовинними традиціями авторка вважала необхідною умовою для виховання національне свідомої молоді, і більшість її творів спрямовані саме на це.

Прагнучи, щоб діти виростали не лише національне свідомими, а й високоосвіченими, Олена Пчілка часто у своїх творах звертається до популяризації освіти, навчання.

Майже у всіх віршах Олена Пчілка так чи Інакше зображує природу -завжди з любов'ю, яскравими, соковитими барвами. Багато віршів присвячені порам року, і у цих творах будь-який час ввижається по-своєму гарним.

Замилування рідною природою чергується з гордістю за Батьківщину з її славетним минулим, гарною співучою мовою, добрим народом.

Спілкування дитини та тварини розглядається в різних аспектах. Це і дружба між ними, і турбота про «братів менших», і зображення особливих повадок тварин, іноді у порівнянні З поведінкою чи характером дитини.

Ці твори Олени Пчілки мали за мету виховання в дітях відповідальності та співчуття до менших.

Ще одна тематична група, що охоплює значну кількість віршів Олени Пчілки, – це твори, у яких так чи інакше зображаються родинні стосунки.

Поезії Олени Пчілки найчастіше зображують ці відносини в ідилічному ракурсі. Діти у цих віршах оточені любов'ю та турботою дорослих й одночасно самі відчувають себе відповідальними за молодших членів родини, а до батьків ставляться з відповідною пошаною. За допомогою таких творів юні читачі вчаться правильно поводити себе у родині, поважати дорослих, цінувати їх любов і турботу.

Окрему підгрупу за кількістю та значенням складають вірші Олени Пчілки, що поетизують любов матері до дитини.

З повчальною метою писала Олена Пчілка і байки. Звірі та інші персонажі, які беруть участь у її творах, уособлюють ті певні риси і людські якості, які ми звикли бачити, наприклад, в котові, собаці, свині, лисиці, але кожен з них має неповторний характер, мислить і висловлюється по-своєму оригінально.

Байки Олени Пчілки мають різне виховне спрямування. Одні з них 
виховують працьовитість, наполегливість у навчанні, інші - дають поняття 
про те, якими мають бути нормальні людські стосунки, які духовні якості 
слід у собі розвивати і з якими вадами нещадно боротись.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Аврахов Г. Олена Пчілка: барви особистості і феномен духу / Г. Аврахов // Дзвін – 1993 – № 10 – 12. – С. 140 – 144.
2. Борирюк Т., Денисюк І. Жінка з роду Драгоманових: [Олена Пчілка] / Т. Борирюк //Літературна Україна. – 1989. – № 46 (16 листопада). – С. 8.
3. Вітренко Р. Жінка з роду Драгоманових / Р. Вітренко // Дивослово. – 1994. – № 9. – С.62-63. 
4. Гуменюк Н. Олена Пчілка, Феномен світла в чорноті доби / Н. Гуменюк // Літературна Україна. – 1999. – 9 вересня. – С. 4.
5. Денисюк І.0. Проза "малих форм" Олени Пчілки / І. Денисюк // В кн. Українське літературознавство. – Вип. 10,1970. – С. 102-108.
6. Диба А. І нарекла себе Оленою Пчілкою / А. Диба // Літературна Україна. – 1999. – 24 червня. – С. 3.
7. Дрофань Л. І правду й боротьбу благословити: До 150-річчя від дня 
   народження О. Пчілки / Л. Дрофань // Дивослово. – 1999 – № 6. – С. 50-54.
8. Дрофань Л. Лебедина пісня О.Пчілки / Л. Дрофань // Соціальна культура. – 1990 – 10 – С. 12-13.
9. Дрофань Л. Світло добра і любові (до 140-річчя з дня народження О-Пчілки) / Л. Дрофань // Українська мова і література в школі. – 1989. – № 6. – С. 74-76.
10. Дрофань Л. Олена Пчілка: (Спроба осмислення творчого доробку письменниці) / Л. Дрофань // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 10. – С. 83-87.
11. Іскорко-Гнатенко В. До життєпису Олени Пчілки: нові знахідки / В. Іскорко-Гнатенко // Літературна Україна. – 1999 – 2 червня. – С. 3.
12. Камінчук О. Образний світ лірики Олени Пчілки / О. Камінчук // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 10. – С. 56-58.
13. Косач-Борисова Ізидора. Спогад про Олену Пчілку: [Наймолодша сестра Лесі Українки розповідає про матір] // Українська культура. – 1996. – № 1. – С. 27-28.
14. Кондратенко Л. Олена Пчілка – мати, письменниця, педагог /        Л. Кондратенко // Дошкільне виховання. – 1990. – № 7. – С. 20-21.
15. Кудрявцев Л. Працелюбна бджілка: [Українська письменниця Олена Пчілка] / Л. Кудрявцев // Демократична Україна. – 2000. – № 9. – 25 січня. – С. 4.
16. Новаківська Л. Олена Пчілка і українські діти / Л. Новаківська // Рідна школа. – 1998. – № 11. – С.8-9.
17. Новаківська Л. Олена Пчілка: частіше доторкатися до народного джерела / Л. Новаківська // Рідна школа. – 1998 – № 4. – С. 14-16.
18. Одарченко П. Видатна діячка української культури кін. 19 – поч. 20 ст.ст. (до 150-річчя від дня народження Олени Пчілки) / П. Одарченко // Народна творчість та етнографія. – 1999. – № 2-3. – С. З-15.
19. Пчілка О. Твори / Упоряд., авт. передм. і приміт. Н.О.Вишневська. – К.:Дніпро, 1988. – 583 с.
20. Струганець Л. Олена Пчілка як мовна особистість / Л. Струганець // Дивослово. – 1995 – № 2 – С.ЗЗ-35.