Інформаційна логістика

 

 

Зміст

Вступ

1. Поняття, мета і завдання інформаційної

логістики…………………………………………………………………..4

2. Інформаційні потоки в логістиці……………………………………..6

3. Інформаційні системи в логістиці та їх види…………………………9

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ще декілька років тому основні проблеми, які поставали перед розробниками логістичних систем, стосувались сфери фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супровідну документацію. З поширенням логістичних систем на підприємствах все більше відчувалась необхідність у розвитку та застосуванні на практиці логістичних інформаційних систем, які могли б органічно поєднати всі логістичні підсистеми (логістику постачання, виробничу логістику, логістику розподілу тощо). Успішному впровадженню цієї концепції сприяло розуміння того факту, що інформація на сучасному етапі розвитку виробництва – це самостійний виробничий чинник, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для посилення конкурентоспроможності компанії.

Інформаційне забезпечення логістичного управління є однією з найважливіших і найактуальніших проблем. Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника і споживача, заміна складування готової продукції складуванням напівфабрикатів чи сировини). Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного ланцюжка). Брак своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалів, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

 

 

 

 

 

 

Поняття, мета і завдання інформаційної логістики.

Інформаційна логістика - це частина логістики, яка є сполучною ланкою між постачанням, виробництвом і збутом підприємства й займається організацією потоку даних, який супроводжує матеріальний потік в процесі його переміщення.

Мета інформаційної логістики визначається загальною метою логістики, тобто її шістьма правилами: потрібний продукт, в потрібному місці, у потрібний час, у необхідній кількості і необхідної якості, з мінімальними витратами. Для виконання цих правил у потрібному місці, у потрібний час повинна виявитися і потрібна інформація. Кількість і якість цієї інформації має відповідати вимогам, що пред'являються, витрати, пов'язані з її просуванням, повинні бути мінімальні.

Таким чином, метою інформаційної логістики є наявність:

1. потрібної інформації (для управління матеріальним потоком);
2. в потрібному місці;
3. в потрібний час;
4. необхідного змісту (для особи приймаючої рішення);
5. з мінімальними витратами.

Засоби інформаційної логістики повинні дозволяти планувати матеріальні потоки, управляти ними і контролювати їх. Отже, основними завданнями інформаційної логістики є:

• планування логістичних потреб;
• аналіз рішень, пов'язаних з просуванням матеріальних потоків;
• управлінський контроль логістичних процесів;
• інтеграція учасників логістичного ланцюжка.

Доставка інформації до і від системи управління підприємством, при цьому кожен рівень ієрархії повинен отримувати тільки необхідну йому інформацію в необхідні терміни. Інформаційна логістика та її вищий рівень керівництва - інформація для вироблення стратегії і політики для ухвалення рішення. Середній рівень керівництва - управлінська інформація для тактичного планування і прийняття рішень Інформаційна логістика та її контролюючий орган - інформація для оперативного планування і контролю. Інформаційна логістика та її оперативний орган - обробка оперативних угод, відповідь на запити. У ході протікають у логістичній системі процесів інформаційна логістика повинна реалізовувати:

1) збір інформації в місцях виникнення;

2) аналіз інформації та її перетворення;

3) накопичення інформації  та її зберігання;

4) реалізація транспортування інформації;

5) фільтрація інформаційного потоку;

6) виконання елементарно-інформаційних  перетворень;

7) керування інформаційним потоком.

Вчені різних країн сходяться на думці, що сучасний розвиток логістика отримала в основному завдяки появі та розвитку засобів передачі та обробки даних.[1, с. 203 ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні потоки в логістиці.

Одним з ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку.

 

 

 

 

 

У логістиці виділяють такі види інформаційних потоків.

1. Залежно від виду пов'язують потоком систем – горизонтальний і вертикальний;
2. Залежно від місця проходження – зовнішній і внутрішній;
3. Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи – вхідний і вихідний;
4. Залежно від виду носія інформації – паперові, електронні, змішані;
5. Залежності від щільності – малоінтенсивні (до 1 Мбіт / с), средньоінтенсивні (1-2Мбіт/с), високоінтенсивні (понад 2Мбіт/с);
6. Залежно від періодичності – регулярні, оперативні, випадкові,    on - line, off - line.

Інформаційний потік може випереджати матеріальний, слідувати одночасно з ним або після нього. При цьому інформаційний потік може бути направлений як в одну сторону з матеріальним, так і в протилежну:

• Випереджаюче інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення;
• Випереджаюче інформаційний потік у прямому напрямку - це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу;
• Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку;
• Слідом за матеріальним потоком в зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу за кількістю або за якістю, різноманітні претензії, підтвердження.

Шлях, по якому рухається інформаційний потік, у загальному випадку, може не збігатися з маршрутом руху матеріального потоку.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

[3, с. 125]

• Джерело виникнення;
• Напрямок руху потоку;
• Швидкість передачі і прийому;
• Інтенсивність потоку та ін.

Керувати інформаційним потоком можна наступним чином:

• Змінюючи напрям потоку;
• Обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;
• Обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.

Вимірюється інформаційний потік кількістю оброблюваної чи переданої інформації за одиницю часу.

У практиці господарської діяльності інформація може вимірюватися також:

- Кількістю оброблюваних  або переданих документів;

- Сумарною кількістю рядків в оброблюваних або переданих документах.

Слід мати на увазі, що крім логістичних операцій в економічних системах здійснюються й інші операції, також супроводжуються виникненням і передачею потоків інформації. Однак логістичні інформаційні потоки складають найбільш значну частину сукупного потоку інформації.

Розглянемо як приклад структуру сукупного інформаційного потоку у великому магазині продовольчих товарів. Основну частину загального обсягу звертається тут інформації (більше 50%) становить інформація, що надходить в магазин від постачальників. Це, як правило, документи, що супроводжують надходить у магазин товар, так звані товарно-супровідні документи, які відповідно до вищенаведених визначеннями утворюють вхідний інформаційний потік.

Логістичні операції в магазині не обмежуються отриманням товарів від постачальників. Внутрішньо-магазинний торгово-технологічний процес також включає в себе численні логістичні операції, які супроводжуються виникненням і передачею інформації, що використовується всередині магазину. При цьому частка утвореної інформації, що використовується всередині магазину, становить приблизно 20%.

У цілому 2 / 3 загального обсягу оброблюваної в магазині інформації може становити інформація, необхідна для контролю і управління логістичними операціями. На виробничих підприємствах або підприємствах оптової торгівлі частка логістичних інформаційних потоків ще значніше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні системи в логістиці та їх види

 

 

 

 

 

 

Функціональна підсистема — це сукупність розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності цілей.

Елементи забезпечувальної підсистеми такі:

• технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують опрацювання інформації і передавання інформаційних потоків;

• інформаційне забезпечення, яке охоплює довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

• математичне забезпечення, тобто сукупність методів розв’язання функціональних завдань.

Види інформаційних систем, що застосовуються в логістиці, зображено на рис. 1.[2, с. 167].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Види інформаційних систем.

Планові інформаційні системи створюються та функціонують на адміністративному рівні й мають на меті прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру (рис. 2.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Планові інформаційні системи.

Диспозитивні інформаційні системи застосовуються на рівні управління складом, цехом і призначені для забезпечення узгодженої роботи логічних систем (рис. 3.).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Диспозитивні інформаційні системи.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Інформація опрацьовується зі швидкістю її надходження до ЕОМ.

Принципи побудови інформаційних систем

Відповідно до принципів системного підходу будь-яка система спочатку повинна досліджуватися у взаємовідносини з зовнішнім середовищем, а вже потім усередині своєї структури. Цей принцип - послідовного просування по етапах видання системи - повинен дотримуватися і при проектуванні логістичних інформаційних систем.

З позицій системного підходу в процесах логістики виділяють три рівні.

Перший рівень – робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком, тобто пересувається, розвантажується, упаковується вантажна одиниця, деталь або будь-який інший елемент матеріального потоку.

Другий рівень – ділянка, цех, склад, де відбуваються процеси транспортування вантажів, розміщаються робочі місця.

Третій рівень – система транспортування і переміщення в цілому, що охоплює ланцюг подій, за початок якої можна прийняти момент відвантаження сировини постачальників. Закінчується цей ланцюг при надходженні готових виробів у кінцеве споживання.

У планових інформаційних системах зважуються задачі, що зв'язують логістичну систему із сукупним матеріальним потоком. При цьому здійснюється наскрізне планування в ланцюзі «збут-виробництво-постачання», що дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхідних вимог у систему матеріально-технічного забезпечення підприємства. Цим планові системи як би «вплутують» логістичну систему в зовнішнє середовище, у сукупний матеріальний потік. [5, с. 56]

 

Ефект від впровадження логістичних інформаційних систем

Сукупність найважливіших економічних вигод від запровадження логістичних інформаційних систем можна викласти в семи пунктах: