Аналіз методів естетичної відповідності сценічної жіночої сукні

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

 

Кафедра технології і конструювання швейних виробів

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на тему:

«Аналіз методів естетичної відповідності сценічної жіночої сукні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький, 2013 
Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………..3

1. Естетичні показники…..………………………………………………….4
2. Естетична відповідність сценічної сукні………………………………8
3. Методи оцінки естетичних показників…………………………………10

Список використаної літератури………………………………………………12

 

Вступ

 

Мода, без сумніву, повинна відображати життя жінок. Час – сутність речей. И одяг – один з її проявів. Функціональність, також має свою цінність, одне не можливе без іншого. Висока якість моди – запорука її функціональності і значущості. Така концепція сучасних модельєрів, які направляються до створення якісного, гарного та функціонального одягу.

Вимоги до естетичних властивостей одягу формуються з розрахунком призначення та зв’язку виробу з оточуючим середовищем, та костюм має художньо-образну виразність, яка представляє собою гармонічне поєднання образу людини та характер костюму і повинна мати завершений художній задум. Тому вимоги до естетичних показникам ансамблю в значній мірі визначаються внутрішнім і зовнішнім виглядом людини, для того і створюється сценічний костюм.

Естетичні показники виявляють художню концепцію одягу та рівень відповідності її складеному суспільному ідеалу, новизну моделі та конструкцію, відповідність сучасному стилю и моді, рівню досконалості композиції моделі, товарний вигляд, одяг повинен бути відображенням необхідного часу.

Кожен показник якості, будучи кількісною характеристикою однієї із властивостей об'єкту, повинен відображати здатність сценічної сукні задовольняти суспільні потреби за конкретних умов. Таким чином, при формуванні будь-якого показника якості необхідно враховувати такі компоненти якості: суспільну потребу, конкретні умови, об'єкт і ступінь задоволення потреби.

 

1. Естетична відповідність

 

Кожен виріб має відповідати групі естетичних показників, що займає особливу увагу в оцінці якості одягу як предмета особистого споживання. Відсутність естетичних показників перетворює одяг, сутнісно, в марну річ, тим паче сценічну сукню, оскільки він перестає виконувати жодну з основних своїх цільових функцій: задоволення специфічно людських (естетичних) потреб та створення художнього образу задля розкриття змісту твору.

Естетична потреба у узагальненому вигляді окреслює потребу людини до краси і творчості за законами краси. Естетичні вимоги до промислових виробів — це вимоги естетичної доцільності форми вироби і його органічною взаємозв'язку з функціональним змістом вироби, і навіть вимоги художньої виразності, гармонії, стильового єдності з середовищем. Будучи однією з коштів втілення громадських естетичних ідеалів своєї епохи, одяг проектується з урахуванням ведучого художнього стилю даної епохи й його приватного прояви — моди.

Естетичне сприйняття одягу залежить, також, від точності й діють ретельності технологічної оброблення і обробки усіх можливих для зовнішнього сприйняття конструктивних елементів (симетричність положення у виробі парних деталей, рівність і акуратність закладення опоряджувальних рядків і сполучних швів, якість підкладки та відповідність її кольору вироби тощо.); оригінальності, виразності і інформативності фірмових торгових знаків, ярликів, маркірування й упаковки, тобто. від усіх елементів, визначальних разом товарний вигляд одягу виробництва [2].

До групи естетичних показників належать такі підгрупи показників:

• інформаційної виразності;
• раціональності форми;
• цілісності композиції;
• досконалості виробничого виконання і стабільності товарного вигляду.

У табл. 1.1 для кожної з перелічених вище підгруп естетичних показників подано перелік одиничних естетичних показників.

 

Таблиця 1.1 – Номенклатура естетичних показників якості

Підгрупа показників	Одиничні показники
Інформаційна виразність	Знаковість; Оригінальність; Стильова відповідність; Відповідність моді;
Раціональність форми	Функціонально-конструктивна обумовленість; Ергономічна обумовленість; Організованість об’ємно-просторової структури;
Цілісність композиції	Тек тонічність; Пластичність ; Впорядкованість графічних і образотворчих елементів; Чистота виконання контурів та сполук;
Досконалість виробничого виконання і стабільність товарного вигляду	Ретельність покриттів і опорядження; Чіткість виконання фірмових знаків і супроводжувальної документації; Стійкість до пошкоджень;
Оптичність	Колір; Ступінь блиску; Ступінь білизни; Коефіцієнт відбиття.

 

Для естетичних показників кількісна оцінка яких не завжди очевидна. І для таких показників в якості розмірності обирають – бал (найвища оцінка зразка - еталона - 10 балів).

Інформаційна виразність характеризує здатність виробу відображати завдяки формі усталені в суспільстві естетичні уявлення і культурні норми. Вона проявляється:

• в художньо-образному вираженні соціально значимої інформації (знаковість);
• в характерності ознак форми, яка виділяє певний виріб серед інших аналогічних виробів (оригінальність);
• у стійких ознаках форми, що характеризують усталену спільність засобів і прийомів художньої виразності, властивих певному періоду часу (стильова відповідність);
• в ознаках зовнішнього вигляду виробу, що виявляють спільність тимчасово панівних естетичних смаків і переваг (відповідність моді).

Раціональність форми характеризує відповідність форми об´єктивним умовам виготовлення й експлуатації виробів, а також правдивість вираження в ній функціонально-конструктивної суті виробу. Вона виражає:

• відповідність форми виробу його призначенню, конструктивному рішенню, особливостям технології виготовлення і вибраним матеріалам (функціонально-конструктивна зумовленість);
• виявлення у формі способів і особливостей дій людини з виробом (ергономічна зумовленість).

Цілісність композиції характеризує гармонійну єдність частин і цілого, органічний взаємозв´язок елементів форми виробу і його узгодженість з ансамблем інших виробів. Вона визначає ефективність використання професійно-художніх засобів для створення повноцінного композиційного рішення і знаходить вираження:

• в загальній логіці просторової будови форми, її масштабної, пропорційної та ритмічної організації (організованість об´ємно-просторової структури);
• в художньому осмисленні реальної роботи конструкції і матеріалів (тектонічність);
• в моделюванні, взаємопереходах і зв´язках об´ємів, площин та обрисів форми (пластичність);
• в підпорядкуванні графічних і зображувальних елементів загальному композиційному рішенню (впорядкованість графічних і зображувальних елементів);
• у взаємозв´язку кольорових поєднань і використанні декоративних властивостей матеріалів (колорит і декоративність).

Досконалість виробничого виконання і стабільність товарного вигляду суттєво впливає на особливості естетичного сприйняття форми виробу і характеризується:

• чистотою виконання контурів, округлень, зчленувань елементів (чистота виконання контурів і зчленувань);
• ретельністю нанесення покрить і опорядження поверхонь (ретельність покриттів і спорядження);
• чіткістю виконання фірмових знаків і покажчиків, супровідної документації й інформаційних матеріалів (чіткість виконання знаків і супровідної документації);
• збережуваністю елементів форми і поверхонь від пошкоджень, стирання і змінення декоративних покриттів (стійкість до пошкоджень) [1].

Проектована модель, перш за все повинна відповідати естетичним вимогам, мак як найголовніше в сценічній сукні – краса, чутливість, вишуканість та елегантність. Наша мета при проектуванні сценічного костюму знайти такі показники естетичної відповідності, об’єднання яких дало би синергетичний ефект.

 

 

 

2. Естетична відповідність сценічної сукні

 

Костюм у сценографії є одним із найважливіших компонентів оформлення твору, який відповідає вимогам як конкретного ідейно-образного змісту, так і специфіки мистецтва.

Роль костюму в важливіша у драмі та в опері, тому що танець позбавлений словесного тексту і його видовищна сторона несе підвищене навантаження. Як і в інших видах сценічного мистецтва, костюм характеризує персонажів, виявляє їх історичні, соціальні, національні, індивідуальні особливості.

Основним завданням є виявлення специфіки створення костюмів сценічних ансамблів та накреслення перспективних напрямів дослідження означеної проблеми. До поняття "сценічний костюм" частіше за все відносять усе, що штучно змінює зовнішній вигляд людини (одяг, взуття, зачіску, прикраси, аксесуари, макіяж) задля створення певного образу на сцені.

На думку В. Єлізарова, "вивчення функцій костюму як культурного феномену в контексті сценічної хореографії – проблема досі невивчена. Вона наближає до розуміння, як всупереч світовій глобалізації зберегти творчу індивідуалізацію особистості виконавця в мистецькій діяльності, виявити можливості комплексного підходу в пробудженні образного мислення митців-виконавців та глядачів шляхом актуалізації деяких аспектів функціональної значимості костюму".

На мою думку, основними функціями сценічного костюму, є адаптація виконавця до того чи іншого контексту, інформування глядачів про створюваний образ (статева, національна, релігійна, вікова, професійна приналежність), формування фігури виконавця. Розмаїття різновидів, стилів, напрямів сценічного мистецтва сьогодення актуалізує проблему специфіки їхніх костюмів.

У бальному костюмі кожний елемент відіграє велику роль у формуванні образу, першим з яких є колір тканини, з якої виготовляється костюм. Колір костюму на сцені відіграє чи не найголовніше значення для успіху так як впливає на глядачів на підсвідомому рівні. Велика різноманітність стилів і образів призводить до того, що актуальні майже всі кольори, окрім "брудних" і занадто темних. Але в будь-якому випадку, колір має бути яскравим, емоційним, дзвінким, а не в’ялим і блідим. Як завжди актуальні "звірині" малюнки – зебра, леопард, крокодил.

Другим елементом створення костюму є силует та об’єм.

Одними з головних аспектів створення сценічного костюму є обробка й декорування, які у свою чергу можуть бути різноманітими за текстурою та кольором. Популярними є драпіровки, декорування камінням Swarovski. Усе частіше при обробці застосовуються перли. Знову входить у моду декорування костюму пір’ям.

Виріб має виготовити з якісної тканини, підібраною відповідно до напрямом моди, легкої доглядати і навіть недорогий.

При створенні костюму, слід постійно пам’ятати, що головним є образ. Важлива не стільки форма, відповідна моді, скільки індивідуальність у підборі силуету, образу й кольору костюма. Треба подумати в першу чергу про те, який образ підходить особисто актору, співаку. Необхідно прагнути бути не лише модними, але й проявляти здоровий глузд, самокритичність, давати тверезу оцінку достоїнствам і недолікам своєї фігури (статура, зріст, повнота, форма особи, колір очей і так далі), рівню свого професіоналізму.

Однак, у гонитві за новітністю, епатажністю, намаганням шокувати, хореографи доби постмодерну не завжди достатньо уваги приділяють костюму або використовують естетично неузгоджені із твором костюми. У сучасних постановках досить часто натуральність декорацій і костюмів може вступати в протиріччя з умовністю хореографії та дією, і навпаки, абстрактність і схематизм образотворчого рішення можуть суперечити життєвій наповненості й емоційно-психологічній конкретності хореографії.

 

 

3. Методи оцінки естетичних показників

 

Для впевненого вибору сукупності одиничних показників якості жіночої сценічної сукні можна скористатися аналітичними (метод регресійних залежностей, метод еквівалентних відносин) та експертними або соціологічними методами(метод переваги або оцінювання, метод ранжирування, метод попарного порівняння, метод послідовних зіставлень).

Оцінювання естетичних показників якості сценічної сукні проводилось експертною комісією, яка складається з кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи в галузі художнього конструювання і участі в роботі комісій з оцінювання якості продукції. Важливою умовою, якій повинен відповідати експерт, є відсутність зацікавленості в конкретному результаті експертизи.