Маркетингові дослідження

2.3. Штат робітників                                                                                 

Служба маркетингу  підприємства є свого роду «центром управління»  всієї маркетингової діяльністю підприємства.                                   

У своїй діяльності служба маркетингу повинна взаємодіяти з підрозділами підприємства, щодо  досягнення виробничо-комерційних цілей. З переходом до ринків, управління маркетингом набуває таке ж значення, як і управління виробництвом, фінансами і кадрами.

В організації працює персонал різної кваліфікації, при цьому велика частина  співробітників має значний досвід роботи у сфері снекової продукції.

Керівники маркетингу несуть всю повноту  відповідальності за координацію і  взаємопов'язування збуту і розподілу, збору інформації та дослідницьких  робіт, реклами й стимулювання збуту, планування розвитку ринку виробництва і асортименту продукції підприємства. Вони повинні займатися управлінням всієї діяльності підприємства у сфері маркетингу, організацією досліджень маркетингу, розробкою планів маркетингу, за уявленням керівництву фірми планів і від пропозицій, вкладених у досягнення поставленої мети, і поза отримання керівництва їх проведення у життя.                         

Відділи маркетингу відповідають за навчання працівників, призначення  їх у нові команди, загальну оцінку їх роботи.                                                               

- Звичайний відділ збуту:                                                                          

- Відділ збуту, виконуючий допоміжні  маркетингові функції;                                               

- Самостійний відділ маркетингу;                                                                        

- Сучасний відділ збуту.                                                                                  

Багато сучасних компаній  змінюють організаційну структуру, фокусуючи її на ключових процесах, а не на відділах. Для досягнення всіх цих цілей в компаніях створюються змішані команди фахівців, в яких активну участь беруть маркетологи і співробітники служби збуту. Як наслідок, вони підзвітні двом «панам»: команді або командам та керівнику відділу маркетингу.

Кожна команда періодично відправляє у відділи звіти, про діяльність своїх членів.                       

                             Технічний відділ                  Відділ управління персоналом

Юридичні послуги                                                                                                                                                                                                                                                        по розробці продуктів                                                                                                                            і марок

                                                                                            Регіональний управляючий                     

                                                                                        в Дніпропетровську                                     Фінансовий відділ

                                            Відділ досліджень і розробок

Схема1.Узагальнена організаційна  структура управління компанії ТМ «Козацька  розвага».

В компанії Снек Експорт, в Раду директорів входять 15 членів.                                          

На членів Ради директорів поширюються наступні обмеження:                                  

- колегіального виконавчого органу  товариства не можуть становити  більше однієї четвертої складу  Ради директорів товариства.                                                                 

- особа, яка здійснює функції  одноосібного виконавчого органу, не може бути одночасно головою  Ради директорів товариства.

2.4. Конкурентоспроможність                                                                                                                       

Щоб вижити в умовах нестабільного  середовища, підприємство повинно постійно пристосовуватися до умов конкуренції. Це знаходить прояв у тому, щоб виготовляти продукцію, яка користувалась б більшим попитом у споживачів, ніж продукція конкурентів, хазяйнувати більш ефективними методами, ніж конкуренти.

Підприємство тільки тоді буде конкурентоспроможним, коли зможе поєднати свої власні інтереси з інтересами споживачів і суспільства  взагалі. В цих умовах проблема підвищення конкурентоспроможності набуває все більшої гостроти.

Конкурентоспроможність підприємства є агрегованим показником сильних  сторін та потенційних можливостей  усіх елементів, які складають потенціал  підприємства. Тому для її визначення необхідно проводити оцінку компанії за всіма факторами, які відображують діяльність підприємства.                                                                                                                                                                           

Існує багато підходів, з допомогою яких можна оцінити рівень конкурентоспроможності підприємства. Зупинимося на методиці, яка робить наголос на важливості маркетингових складових діяльності підприємства за показниками маркетингової діяльності.                                                     

Важливим моментом визначення конкурентоспроможності підприємства за даною методикою  є з’ясування факторів конкурентоспроможності і системи показників оцінки маркетингової  діяльності. До того ж бажано розглядати насамперед такі показники, які мають кількісне вимірювання. Вибір показників доцільно здійснювати на основі елементів комплексу маркетингу, а саме «Товар», «Ціна», «Розповсюдження», «Просування».                                                                                                                   

Але на наш погляд, врахування тільки факторів конкурентоспроможності і  елементів, які входять до складу моделі «4Р», є недостатнім, тому що це не дозволяє отримати повне уявлення про роботу підприємства і того становища, яке воно займає на ринку. Йдеться про сукупність показників, які допоможуть оцінити характер ринку і позиції підприємства на ньому.

Ця група показників має назву  «Загальні показники діяльності підприємства».  Не існує обмежень до включення в цю групу показників щодо оцінювання окремих сторін діяльності підприємства: чим їх буде більше, тим краще, тому що від повноти урахування різних аспектів діяльності підприємства залежить точність отриманих результатів.                                                                                                     

До цієї групи варто включити такі показники:                                                                                                                             

- частка ринку підприємства (розраховується як співвідношення обсягів продажу підприємства та загального обсягу продажу продукції на ринку або в галузі в натуральному чи вартісному виразі);                                                                  

- частка ринку відносно лідера (розраховується як співвідношення частки ринку фірми і частки ринку основного конкурента);                                                                           

- частка ринку відносно трьох  найбільших конкурентів (розраховується  як співвідношення частки ринку фірми і частки ринку трьох основних конкурентів).

Ці показники відображають найбільш важливі результати конкурентної боротьби, фіксуючи ступінь домінування фірми на ринку, її можливості впливати на структуру попиту та пропозиції, ціни і динаміку ринку в цілому.

Також доцільно залучити показники, які  дають уявлення про характер ринку, на якому діє підприємство, та рівень інтенсивності конкуренції на ньому:

- чотирьохчастковий показник концентрації  ринку. Він являє собою частку  чотирьох перших підприємств,  що реалізують максимальні обсяги продукції на ринку, який досліджується. Якщо значення чотирьох часткового показника концентрації перевищує 0.75, вводяться обмеження на злиття (поглинання) підприємств, тому що даний ринок розглядається як об’єкт монопольної практики.

- індекс Херфіндаля  – Хіршмана, який дорівнює сумі  квадратів ринкових часток усіх  галузевих організацій, може набирати  значення від 0 (повна децентралізація  виробництва) до 10000 (абсолютна монополія). При значенні індексу 1000 і менше,  ринок вважається немонополізованим (нормальним для конкуренції), а 1800 і більше – монополізованим (неконкурентним);

- індекс Розенблюта, який розраховується з врахуванням  порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжування  часток від максимуму до мінімуму. В умовах чистої конкуренції індекс Розенблюта дорівнює 1/n ( де n – кількість підприємств), а в умовах монополії 1;

- показник ентропії, який іноді застосовують при  оцінюванні розподілу часток.

У цьому випадку зважування часток відбувається за допомогою натуральних логарифмів часток.

Звичайно, це не повний перелік показників, які можуть розглядатися у складі загальних, які характеризують маркетингову діяльність підприємства і умови  його функціонування на ринку. Залежно  від галузі, напряму хазяйнування, встановлених цілей цей перелік може бути доповнений ще низкою показників.

Наступна низка показників у  відповідності з комплексом маркетингу відноситься до фактора «Товар». До цієї групи можуть бути включені показники, які відображають різноманітні аспекти цього фактора.

Важливою є характеристика асортименту  і номенклатури продукції підприємства ТМ Козацька розвага. Серед показників, які характеризують товарний асортимент і товарну номенклатуру продукції підприємства, розглядаються:

1) Ширина асортименту (кількість товарних груп продуктів, які виробляє підприємство):

- солені горішки;

2) Глибина асортименту (кількість варіантів товару кожної товарної групи):

- горішки з беконом;

- горішки з сіллю;

- горішки з сиром;

3) Гармонійність асортименту (ступінь подібності товарів за способом споживання, призначення, розповсюдженням тощо):

- різні варіанти вибору та  співвідношення смаків солених  горішків до страв;

4) Насиченість асортименту (загальна кількість товарних груп підприємства):

- горішки;

- сухарики;

- соняшникове насіння;

- гарбузове насіння;

- чіпси;

- салямі;

5) Стадія життєвого циклу, на якій знаходиться кожна асортиментна група товару (впровадження, зростання зрілості, спаду):

- розроблення товару;

- впровадження на ринок;

- зростання;

- зрілість;

- вихід з ринку;

6) Коефіцієнт раціональності структури асортименту, який визначається за допомогою кореляції рангу випуску і рангу рентабельності;

 

7) Рентабельність продукції та окремих товарних груп:

- зручна упаковка;

- якісна продукція;

- широкий вибір   асортименту;

 

8) Кількість нових видів продукції, які поповнили товарну номенклатуру:

- солені горішки зі  смаком бекону;

- соняшникове насіння  зі смаком сиру;

- соняшникове насіння  зі смаком бекону;

- солені горішки зі  смаком хріну та холодцю.

 

9) Конкурентоспроможність асортиментних груп підприємства, яка може оцінюватися за різними методиками   (за інтегральним показником конкурентоспроможності за методом профілю середніх оцінок, за методом побудови багатокутника конкурентоспроможності, ставленням споживачів до продукції підприємства тощо);

10) Репутація торгової марки:

- бренд України;

 

11) Якість продукції (розглядаються функціональні характеристики. показники надійності технологічності, безпеки; ергономічні. економічні та нормативні показники);

 

12) Дизайн та упаковка:

- в упаковці;

- в консервній банці;

 

13) Сервісне обслуговування:

- відсутнє.

 

Якщо треба зробити більш  ґрунтовний аналіз, можна запропонувати визначити сильні і слабкі сторони кожної товарної групи, оцінити ступінь збалансованості товарного портфелю, проаналізувати ті товарні стратегії, які застосовує підприємство щодо кожної товарної групи (інновації, варіації або елімінації).

 

Наступною групою показників, яка  може бути застосованою для визначення конкурентоспроможності підприємства за маркетинговими показниками, є «Ціна». Ця група показників характеризує стан цінової політики підприємства.

Методи ціноутворення визначаються з орієнтуванням на попит, конкуренцію і витрати. Але попит і конкуренція визначають верхній рівень ціни, а її мінімальну величину - витрати. Тому зменшення витрат на виробництво продукції визначає конкурентоспроможність підприємства, яке може оцінюватися за різними методиками інтегральним показником конкурентоспроможності, за методом профілю середніх оцінок за методом побудови багатокутника конкурентоспроможності, ставленням споживачів до продукції підприємства тощо); репутація торгової марки;

- якість продукції  (розглядаються функціональні характеристики; показники надійності, технологічності, безпеки, ергономічні, економічні та нормативні показники),

- дизайн та упаковка,

 

- сервісне обслуговування  тощо.

 

Якщо треба зробити  більш ґрунтовний аналіз, можна запропонувати визначити сильні і слабкі сторони кожної товарної групи. оцінити ступінь збалансованості товарного портфелю, проаналізувати ті товарні стратегії; які застосовує підприємство щодо кожної товарної групи (інновації, варіації або елімінації).

Наступною групою показників, яка може бути застосованою для визначення конкурентоспроможності підприємства за маркетинговими показниками є «Ціна». Ця група показників характеризує стан цінової політики підприємства. Методи ціноутворення визначаються з орієнтуванням на попит, конкуренцію і витрати.                                                                   Але попит і конкуренція визначають верхній рівень ціни, а її мінімальну величину - витрати. Тому зменшення витрат на виробництво продукції є одним із найважливіших показників, від якого залежать результати всієї господарської діяльності підприємства.