Торговля України

Для виконання цих  завдань комерційним працівникам необхідно добре знати свій економічний район, його природні багатства, реально оцінювати стан промисловості, сільського господарства, виробничі можливості і асортимент виробів, вироблюваних підприємствами регіону.

Для вивчення постачальників і їх можливостей працівники комерційних служб повинні приймати участь в роботі товарних бірж, оптових ярмарків, виставок-продажів і виставок - переглядів зразків кращих і нових виробів, стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, бюлетенях попиту та пропозицій.

Доцільно відвідувати  виробничі підприємства (постачальників) для ознайомлення з їх виробничими  можливостями, об'ємом та якістю продукції, що випускається, приймати участь в  нарадах з працівниками промисловості.

Необхідно переймати  досвід зарубіжних країн у використанні маркетингу, що дозволяє успішно організувати комерційну діяльність підприємств в умовах ринку.

Кваліфікація особи  як комерсанта є важливим юридичним  фактом, з якого випливають права  й обов’язки специфічного характеру, пов’язані з діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності. 

3.2 Права та  обов’язки комерсанта

Комерсант має 

право: 
 
1. Право скористатися комерційним законодавством у боротьбі з недобросовісною конкуренцією. Воно закріплено в положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р., Римського договору про заснування ЄЕС (ст. 36, 91),

у національних правових

системах. 
 
Юридичні і фізичні особи з країн — учасниць Паризької конвенції можуть вимагати захисту проти недобросовісної конкуренції за положеннями ст. 10 bіs цієї конвенції. Засобом захисту проти недобросовісної конкуренції є позов у комерційний або господарський суд. 
 
Комерсант, який уважає себе жертвою недобросовісної конкуренції, мусить довести провину свого конкурента, факт заподіяння збитків та існування причинного зв’язку між провиною конкурента та своїми збитками. 
 
Під час розгляду спорів суди виходять зі спеціального складу протиправних дій як недобросовісної конкуренції та з загальних положень закону про відповідальність за заподіяну шкоду. 
 
До санкцій за недобросовісну конкуренцію належать: заборона протиправних дій, відшкодування збитків, визнання недійсності укладених договорів, адміністративні штрафи і заходи кримінального покарання. 
 
2. Комерсант має право виступати під певною назвою, фірмою (nom commercial, Firma, trade name), яка ідентифікує комерсанта на ринку. 

Фірма є в усіх компаній і товариств. Її слід розглядати як елемент майнового комплексу  підприємства, значення і економічна цінність якого зростає в міру підвищення репутації підприємства на ринку. Виключність права на фірму полягає в тому, що інші комерсанти усуваються від використання тотожної або схожої позначки як власної фірмової назви або товарного знака і не мають права користуватися нею в діловій практиці. При цьому власнику фірми надається абсолютний захист проти застосування даної назви в цілому, або в найсуттєвіших її деталях з боку третьої особи, яка почала її застосовувати пізніше.

 
3. До безумовних прав комерсанта належить також його право укладати комерційні угоди (для країн з дуалістичною системою права). 
Визнання особи як комерсанта створює для нього також ряд спеціальних обов’язків.

 

До обов’язків комерсанта

належить: 
 
Публікація відомостей про комерсанта у формі реєстрації в торговому реєстрі з метою дати уявлення третім особам про правовий статус комерсанта та його майнове становище. 
 
Реєстр торгівлі і компаній забезпечує централізацію комерційної інформації для третіх осіб, водночас є свідченням отримання статусу комерсанта. Традиційно такий реєстр ведеться реєструючими установами (адміністративними або судовими). 
 
Комерсант також зобов’язаний вести спеціальну документацію — торгові книги, у яких відбито перебіг і результати всієї комерційної діяльності суб’єкта підприємницької діяльності. Ведення звітності в комерційній діяльності в країнах ринкової економіки є обов’язковою умовою. Форми і види звітності регулюються національним законодавством. 
Комерсант також зобов’язаний оголошувати у встановленому порядку інформацію про припинення платежів за взятими зобов’язаннями для відкриття кредиторами спеціальної процедури — конкурсного процесу — з метою стягнення з комерсанта заборгованості. 

За законодавством деяких країн обов’язком комерсанта є відкриття  власного банківського рахунка. 
 
Крім цього, комерсанти мають інші обов’язки, пов’язані з веденням комерційної діяльності.

 

Зокрема, вони

повинні: 
 
надавати спеціальну фінансову звітність для оподаткування їхньої діяльності, для сплати деякою категорією комерсантів так званого корпоративного податку;

 
мати дозвіл (патент) на ведення промислів (не завжди) зі сплатою встановленого податку до місцевих бюджетів; 
вести законну конкуренцію; 
виконувати зобов’язання щодо споживачів; 
здійснювати виплати, передбачені національним законодавством; 
виконувати обов’язки, передбачені на випадок купівлі або продажу торгових активів. 

 

 

3.3 Завдання та функції комерційної діяльності

Комерційна  діяльність - це комплекс операцій, що забезпечують купівлю-продаж товарів і разом з торговими процесами представляють собою торгівлю в широкому сенсі слова;

особливий вид діяльності, пов'язаний з реалізацією товарів, від якої залежать кінцеві результати роботи торгового підприємства;

товарно-грошовий обмін, у процесі якого товари від  постачальника переходять у власність  торгового підприємства з орієнтацією на потреби ринку;

все те, що забезпечує максимальну  вигідність торгової угоди для кожного  з партнерів при першочерговому врахуванні запитів споживачів;

оперативно-організаційна  діяльність по здійсненню операцій обміну товарно-матеріальних цінностей з метою задоволення потреб населення й одержання прибутку.

Комерційна діяльність завершує процес товарного виробництва, від неї залежить кінцевий результат роботи організації.

Через комерційну діяльність здійснюється зв'язок організації з кінцевими  споживачами її продукції і послуг. Комерційні служби працюють з конкретним товаром, постачальником і покупцем і функціонують, поки є необхідність і можливість продати товар або послугу.

Комерційна діяльність припускає рішення задачі збуту  вже виробленого конкретного  продукту. Для цього на ринку товарів  і послуг повинен бути досягнутий баланс інтересів продавця і покупця.

Для продавців (підприємців) вигодою є дохід, отриманий від  операції, а для покупців - товар (послуга), найкращим чином задовольняє потребу.

Таким чином, комерція - це діяльність, здійснювана приватними особами, підприємствами з добування природних благ, з виробництва чи придбання та продажу товарів або надання послуг в обмін на інші товари, послуги або гроші до взаємної вигоди зацікавлених осіб або організацій.

Від комерційної діяльності потрібно адекватна реакція на зміни  ринкової ситуації, що сприяє стійкому положенню торгового підприємства на ринку. Не менш важливим моментом є і орієнтація на покупця. Отже, вся увага і засоби комерційної діяльності повинні бути спрямовані на реалізацію побажань і запитів покупців.

Як уже зазначали, основною функцією товарного обігу є зміна  форм вартості. Але крім цього, товарний обіг виконує й інші (додаткові) функції. Їх називають виробничими, так як вони пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу.

У процесі комерційної  діяльності торгові працівники вивчають попит населення і ринок збуту  товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, установлюють з ними господарські зв'язки, ведуть оптову і роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться велика робота по формуванню асортименту та управлінню товарними запасами, наданню торгових послуг.

Залежно від  змісту роботи комерційні функції можна  підрозділити на два основних види:

функції комерційного характеру (торгові - закупівля, продаж, перепродаж);

функції виробничого  характеру (технологічні - поставка, доставка, приймання, відвантаження).

Функції комерційного характеру - це процеси, пов'язані зі зміною вартості, тобто з купівлею-продажем товарів з метою одержання прибутку.

До них відносяться  роботи, пов'язані із здійсненням  процесу купівлі-продажу і, обміну товарів:

вивчення і прогнозування  купівельного попиту на товари;

вивчення і виявлення  потреб населення в товарах і  послугах;

виявлення і вивчення джерел надходження товарів (виробників або посередників), в тому числі  укладення договорів на поставку, розробку заявок і замовлень на товари, організацію обліку і контролю виконання договірних умов, комерційні розрахунки;

організація і технологія проведення оптових закупівель у  різних виробників;

організація і технологія оптового і роздрібного продажу  товарів, включаючи форми і методи продажу товарів, якість обслуговування;

стимулювання реалізації через рекламно-інформаційну діяльність і прогресивні форми торгівлі;

формування торгового  асортименту і управління товарними  запасами;

страхування товару при  доставці.

Функції технологічного характеру - це процеси, пов'язані з рухом товару як споживної вартості і є продовженням процесу виробництва у сфері обігу (транспортування, зберігання, упакування, фасування, подсортировка).

Комерційна  робота - це діяльність на ринку товарів та послуг в умовах повної економічної свободи, яка визначається пропорціями між попитом і пропозицією і регулюється державою за допомогою економічних важелів.

 

 

На комерційну діяльність покладаються такі функції:

Формування комерційної  політики. Під комерційною політикою розуміють визначення поточних і перспективних завдань комерційної діяльності та способів їх вирішення. Ця політика залежить від економіки товарного ринку, від цілей торгового підприємства, від його реальних можливостей.

Комерційна політика дозволяє посилювати вплив на ринку, виявляти і заповнювати нові ринкові ніші, розширювати товарну номенклатуру, підвищувати конкурентоспроможність і рівень торговельного обслуговування.

Комплексний підхід до комерційної  роботи. Це передбачає, що всі ланки торгового підприємства повинні працювати як єдиний злагоджений механізм, тобто повинна бути тісний зв'язок підприємства з постачальниками, купівля-продаж товарів повинна здійснюватися в залежності від попиту.

Управління  купівлею-продажем товарів. Комерційні служби встановлюють партнерсько-ділові зв'язки з постачальниками на комерційній основі (комерційні угоди, комерційні операції, товарно-грошовий обмін).

Розвиток ринків товарів. Для цього виявляють мотивацію  покупців на необхідні товари, платоспроможний попит, співвідношення між попитом і пропозицією.

Адаптація комерції до змін навколишнього середовища. З розвитком  ринку з'являється все більше різноманітних товарів, які викликають зміни товарних потоків по каналах  руху товару. Тому необхідно своєчасно реагувати на мінливі умови.

Облік витрат, пов'язаних з комерційною діяльністю. Комерційний  успіх визначається співвідношенням  між витратами, пов'язаними з комерційною  діяльністю, і доходами, отриманими від неї. А це пов'язано з взаємовигідними угодами, з компетенцією та підприємливістю комерсанта.

 

Всі функції  комерційної діяльності умовно поділяють  на дві групи.

Безпосередньо приносять  додаткову вартість: реклама товарів та послуг;

реалізація товарів; надання додаткових послуг;

здійснення експортно-імпортних операцій;

маневрування товарними  ресурсами;

проведення правової та претензійної роботи.

Беруть участь у формуванні доходів:

вивчення ринку та його кон'юнктури;

формування та надання  заявок;

закупівля товарів;

формування торгового  асортименту;

вплив на промисловість (поліпшення якості, розширення асортименту);

встановлення господарських  зв'язків;

організація та проведення ярмарків;

вишукування додаткових товарних ресурсів.

Таким чином, комерційна діяльність являє собою сукупність правових, фінансово-економічних та організаційних знань і дій, спрямованих на вдосконалення процесів купівлі-продажу товарів і послуг для задоволення попиту і отримання очікуваного прибутку.

 

 

3.3 УКЛАДЕННЯ  ДОГОВОРУ

Договір - це угода двох і більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Таке визначення договору дає цивільний кодекс України - основний нормативно-правовий акт, який регулює цивільно-правові відносини, в тому числі і в сфері укладення договорів.

Будь-який договір має певний зміст, тобто ті умови, які передбачені законом або угодою сторін, які визначають права і обов'язки сторін та порядок здійснення цих прав і обов'язків.