Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2013 в 00:05, реферат
Фактори, що впливають на формування постави і склепіння стопи у дітей дошкільного віку.
Для розробки програми профілактичних заходів були проаналізовані та систематизовані фактори ризику формування порушень опорно-рухового апарату (ОРА) з урахуванням етапу формування патології (рис.1).
Проведення на високому методичному рівні занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, рухливих ігор, прогулянок, під час яких дошкільнята активно рухаються, фізкультурних хвилинок і коригуючої гімнастики після сну дає змогу успішно розв'язати це завдання.
Протягом усього дошкільного віку дітей треба вчити правильно сидіти на стільці і за столом, стояти й ходити, додержуючи хорошої постави, спати в належній позі тощо.
Навчаючи дошкільнят правильно сидіти за столом, перед ними ставлять такі вимоги: голову тримати вертикально або трохи нахиленою вперед, плечі — симетрично в горизонтальній площині і паралельно краю стола; лікті вільно розміщуються на столі, тулуб вертикальний, ноги в тазостегнових і колінних суглобах під прямим кутом, стопи повністю спираються на підлогу. Спина повинна торкатись спинки стільця. Відстань від поверхні стола до очей не менш як ЗО—35 см. Така поза дає можливість трохи розвантажити хребет, не викривляючи його.
Під час їди та занять не можна допускати, щоб діти, сидячи за столом, спиралися на нього грудьми, звішували один лікоть униз, повертали тулуб боком до краю стола, підгортали під себе одну або обидві ноги, опускали голову на одне плече.
Підбираючи меблі для дошкільників, керуються такими рекомендаціями: висота сидіння стільця над підлогою повинна дорівнювати довжині гомілки дитини з урахуванням ступні та каблука взуття. Якщо сидіння занадто високе, ноги не дістають підлоги й положення тіла стає менш стійким. Якщо сидіння низьке, дитина підгинає ноги під нього або відставляє їх убік. Усе це приводить до порушення правильності посадки та викривлює поставу.
Щоб дитина сиділа зручно й міцно, глибина сидіння стільця повинна дорівнювати двом третинам довжини стегна, а ширина перевищувати ширину таза на 10 см. Спинка стільця має доходити до нижнього краю лопаток.
Штучне або природне світло завжди повинно падати на робоче місце зліва від дитини.
Запобігаючи порушенням постави, слід стежити також за позою дитини під час сну. М'яка постіль, висока подушка, звичка спати на одному й тому самому боці можуть призвести до бокового викривлення хребта, а звичка спати «калачиком»—до утворення круглої спини.
А – правильна поза, Б – неправильна поза
При оздобленні інтер'єру шкільного куточку необхідно враховувати, що найбільш гармонійний вплив на психоемоційний стан дитини мають стіни світ-лих тонів жовтого, рожевого, зеленого кольорів; меблі (столи, полиці, тумбоч-ки) – кольору світлого натурального дерева. При цьому використовуються ма-теріали, що створюють матову поверхню.
У багатьох дошкільних закладах діти сплять на розкладушках або на ліжках із сіткою, що дуже прогинається під вагою тіла. Під час спання на таких ліжках, особливо на боці, зміщуються лопатки, здавлюються верхні ребра в грудній порожнині, викривляється хребет. З часом це може викликати стійкі, необоротні порушення постави. Для дітей дошкільного віку рекомендується постіль на дошках з рівним твердим матрацом, найкраще волосяним або з морської трави та з однією плоскою подушкою.
Дітей треба привчати засинати на спині, тримаючи руки поверх ковдри. Добре розвиненим фізично можна дозволити спати на боці, тільки не на одному. І стежити, щоб дитина не підтягувала ноги до живота, не згиналася калачиком, не вкривалася ковдрою з головою.
Після денного сну корисно для запобігання порушення постави виконати коригуючі вправи, які зміцнюють м'язи-розгиначі спини, живота, розширюють грудну клітку й зближують лопатки.
Комплекс коригуючої гімнастики складається з 3—4 вправ, які виконуються відразу після сну (найчастіше в спальні). Вона починається з одночасним або почерговим підніманням рук угору, розведенням їх у сторони і прогинанням тулуба в попереку. Потім діти нахиляються вперед і в сторони з різних вихідних положень. Остання вправа комплексу — присідання на носках, спина при цьому обов'язково пряма.
У цих вправах домагаються чіткості рухів (особливо в старших групах), бо правильне виконання їх — запорука гармонійного розвитку дошкільників та формування в них правильної постави. Під час піднімання рук угору діти дивляться на них, піднімають голову й прогинаються в попереку. Коли вони розводять руки в сторони або відводять назад, важливо фіксувати їхню увагу на тому, щоб лопатки в цей час сходилися.
Вправи типу нахилів у сторони, поворотів тулуба та інші виконують обов'язково симетрично (в обидві сторони). Це сприяє рівномірному зміцненню великих груп м'язів спини, живота, грудей — своєрідного «м'язового корсету» людини, що втримує тіло в правильному положенні.
Під час виконання вправ дошкільнят навчають правильно дихати. Глибоке дихання регулює процеси кровообігу, сприяє збільшенню життєвої ємкості легень, екскурсії грудної клітки, рухливості реберних дуг, зміцненню міжреберних м'язів, які підтримують хребет у вертикальному положенні. Всі вправи виконуються в повільному та середньому темпі. Діти молодших груп повторюють їх 6—8 раз, старших — 8—10 раз.
Правильна організація життя дітей в дошкільному закладі та в сім’ї, додержання основних гігієнічних вимог (режим дня, харчування, сон, правильний підбір меблів та інше), відповідна методика проведення фізичних вправ – все це сприятиме формуванню правильної постави в дітей дошкільного віку.
Тому під час виконання комплексів фізичних вправ для дітей дошкільного віку приділяється значна увага вправам, які корегують положення хребта, формують правильну поставу.
Коригувальні вправи – це вправи, які зміцнюють м’язи тулуба, вигинають хребет у напрямку, протилежному патологічному викривленню та розвивають статичну та динамічну його функції.
Завдання коригувальних вправ є :
Коригувальні вправи використовуються при слабкому фізичному розвитку дитини, порушеннях постави, деформації грудної клітини, плоскостопості та інших відхиленнях. Ці вправи утворюють основу коригувальної гімнастики.
Всі вправи для профілактики плоскостопості проводяться босоніж, щоб діти відчували кожну точку на стопі.
Вправи на формування стереотипу правильної постави поділялися на три групи:
– у вертикальній площині (В.П. торкаючись вертикальної площини потилицею, лопатками, сідницями, п’ятами – виконання присідань, нахилів з обов’язковим поверненням у В.П.);
– з утриманням предмета на голові (різноманітні види ходьби, поворотів, присідань з мішечком піску на голові);
– на рівновагу (присідання на носках, стійка на одній нозі; ходьба по канату, дошці, покладених на підлогу; ходьба з пересуванням через предмети (кубики, м’ячі), покладені на лаві на відстані кроку одне від одного; ходьба по лаві (колоді) приставним кроком; ходьба по лаві (колоді) назустріч один одному, з наступним розходженням, тримаючись за руки; ходьба по гімнастичній лаві з діставанням предмета з підлоги присівши і з нахилом; ходьба спиною вперед; ходьба по похилій дошці; виконання перерахованих вправ з мішечком піску на голові; зміна напрямку під час бігу, раптові зупинки в рухливих іграх).
Відчуття рівноваги у старших дошкільників удосконалювали також під час виконання вправ спортивного характеру (ходьба на лижах, катання на санках, їзда на велосипеді) та використання рухливих ігор: "По рівненькій доріжці", "Не замочи ніг", "Зроби фігуру", "Совонька" та ін..
Засоби оздоровчо-
Крім того, для профілактики порушень опорно-рухового апарату старших дошкільників у навчальний процес з фізичного виховання успішно впроваджували такі рухливі ігри з ходьбою та рівновагою: "Діти в лісі", "Знайди свій колір", "Конячки", "Миші та кіт", "Не запізнюйся", "Пташенята та кіт", "Пташка та пташенята", "Трамвай", "Знайди собі пару", "Іменинний пиріг", "Качечка", "Кольорові автомобілі", "Мак", "Метелики", "Нумо в коло !", "Пастух і стадо", "Прапорці", "Карасі та щука" та ін.
Важлива умова правильного виховання – єдність вимог дитячого садка та сім’ї. Вихователі, медичні працівники допомагають батькам в організації режиму дитини в сім’ї, розвитку рухів, загартуванні тощо.
Ігри на зміцнення постави, м'язів спини й черевного преса
Цілі: удосконалювати навички правильної постави в різних вихідних положеннях, із різними рухами рук; зміцнювати м'язи спини й черевного преса; удосконалювати координацію рухів.
"Рибки й акули"
Обирають того, що водить - "акулу", решта дітей - "рибки". За сигналом "Раз, два, три - лови!" вони розбігаються по залі, а той, хто водить їх наздоганяє й доторкається рукою. Щоб врятуватися від "акули", гравець зупиняється в будь-якому місці зали й приймає положення стройової стійки.
Правила: розбігатися можна тільки після команди "Лови!"; якщо, зупинившись, гравець не встиг або не зумів прийняти положення правильної постави, дитина, яка водить, "квачує" його; спіймані "рибки" відходять до стіни й приймають положення правильної постави, стоячи спиною до стіни (п'яти, литкові м'язи, сідниці, лопатки, потилиця торкаються стіни, живіт підтягнутий, руки донизу долонями вперед).
"Морська фігура"
Діти, узявшись за руки, створюють коло, стоячи обличчям до центру. Розмахуючи руками вперед-назад, вони вимовляють слова: "Хвилі гойдаються - раз, хвилі гойдаються - два, хвилі гойдаються - три, на місці, фігура, завмри!" Після слова "завмри" діти приймають положення правильної постави, стоячи, сидячи, опустившись на коліна. Педагог обирає кращу "фігуру" - дитину, яка зуміла прийняти й зберегти положення правильної постави.
Правила: прийняту після слова "завмри!" поставу не можна змінювати;
при повторенні гри необхідно знайти нову поставу; дитина, що не зуміла зберегти положення правильної постави, відходить убік і виконує коригуючу вправу за вказівкою педагога.
"Футбол"
Діти лежать на животі по колу, обличчям до центру, руки під підборіддям, ноги разом. Той, хто водить, кидає м'яча будь-якому гравцеві.Відбити требадвома руками, при цьому, прогинаючись, підняти голову й груди. Ноги залишаються притиснутими до підлоги.
"Кораблики"
Діти лежать на килимках животом донизу. Руки під підборіддям, ноги разом. Перед обличчям миска з водою й човником із вітрилами. Потрібно прогнутися, піднімаючи голову й груди, видихаючи спокійно повітря на човник. Дмухати слід спокійно, щоб човник поплив, але не перекинулася.
4. Використання предметів, обладнання при виконанні вправ.
Задля підвищення у дітей інтересу до фізкультури, треба використовувати нестандартне фізкультурне обладнання, яке заохочує малят випробовувати свої сили, зміцнює впевненість у собі, викликає позитивні емоції. Здійснювати профілактику плоскостопості допомагають «доріжки здоров’я» ( дерев’яні лотки з квасолею , каштанами, камінчиками). Вони активізують рефлекторні зони стопи і зміцнюють імунну систему. Значний масажний ефект дає ходьба по штучним жорстким або гумовим килимкам. Щоб під час ходьби дитина розгортала стопи назовні і не ступала клишонога, використовують доріжки з різнокольоровими слідами. Діти охоче ступають по них звичайним кроком, на носках, п’ятах, стрибаючи з ноги на ногу, на одній нозі. Існує безліч загально-розвиваючих вправ для корекції постави, які необхідно використовувати в роботі: вправи з малими м‘ячами, ходьба по гімнастичній палиці, ходьба по мотузку, зминання серветки пальцями ніг – для зміцнення м‘язів стопи, збирання каштанів, переставляння кеглів, малювання олівцем зажатим між пальцями ніг у повітрі, тощо.
Приклади обладнання, призначеного для профілактики плоскостопості й збереження правильної постави.
"Зебра"
Доріжка зроблена із щільної тканини, складеної вдвічі (тканина піддається санітарно-гігієнічній обробці) й прошитої на декілька відділень. У кожне відділення вкладені різні наповнювачі (горох, камінчики, шишки тощо).
"Квіткова галявина"
На щільну тканину нашиваються різні предмети (гудзики, пластмасові квіти, кісточки від рахівничок тощо).