Теневая экономика

Тіньова економіка значно зменшує ефективність макроекономічного  регулювання. Відсутність певних даних  о масштабах і структурі розвитку  «тіні» не дозволяє уряду приймати адекватні економічні рішення. Наприклад, якщо уряд не знає, що темпи росту  тіньового сектору випереджають темпи росту легальної економіки, він помилково може продовжувати стимулювати економічний ріст. Тоді традиційні у цьому випадку зростання  грошової маси, ріст державних витрат і зм’якшення кредитно-грошової політики можуть „перегризти” економіку і визвати ріст інфляції. Якщо товари і послуги, виробляємі в „тіні” дешевше легальних, уряд може переоцінити темпи інфляції. Крім того , якщо офіційна статистика не враховує ціни нелегального ринка, темпи інфляції можуть бути занижені, як це відбувається в Україні. Можливі помилки і в політиці зайнятості. Працівники тіньової економіки можуть бути враховані як безробітні. Недооцінка параметрів тіні може також призвести до перекручення платіжного балансу і завищення показників податкового тиску, прибутку населення і державних витрат. Якщо темпи росту тіньових прибутків опереджають темпи росту офіційного ВВП, уяд може недооцінити реальні потреби економіки в грошах.

«Тінь» спроможна значно перекрутити структуру економіки. Вона викликає ріст інвестиційних ризиків, зниження інвестиційної активності, зменшення попиту на інвестиційні ресурси. Тіньова діяльність обмежує можливості залучення підприємцями інвестиційних  ресурсів, особливо іноземних.

Тонізація економіки викликає деформацію структури споживання. Стимул до розвитку отримують ті сектори, які  обслуговують осіб, які володіють  надприбутками. У суспільстві встановлюється високий попит на предмети розкоші. Імпульс до розвитку отримують і  специфічні види діяльності, які задовольняють  деструктивні потреби – наркобізнес, проституція, нелегальний ігорний  бізнес.

 Таким чином негативний  вплив тіньової економіки полягає  в загальній криміналізації держави  і суспільства, а також в  скороченні податкових надходжень  і неможливості держави забезпечити  реалізацію соціально-економічних  програм і розвиток економіки  в цілому. При цьому тіньова  економіка має і позитивну  роль, яка полягає в тому, що  вона створює робочі місця,  які не мають можливості існувати  в умовах життя більшості громадян. До того ж, наслідки спаду  в офіційній економіці нерідко  перекриваються підйомом в тіньовому  секторі. Також слід відмітити,  що у ті прискорюється процес  концентрації капіталу, який є  дуже важливим для держав з  перехідною економікою. Крім того  ті, хто отримують нелегальні  прибутки, витрачаючи гроші в  легальній економіці, створюють  попит на легальні вироблені  товари та послуги. Це означає,  що «тінь» стимулює ріст прибутків  і податкових платежів у суміжних  з тіньовими галузях.

Висновок

Тіньова економіка включає  всю економічну діяльність, яка з  будь-яких причин не враховується офіційною  статистикою і не потрапляє до ВНП. Тіньова економіка – це неконтрольоване  суспільством виробництво, розподіл, обмін  і споживання товарно-матеріальних цінностей і послуг; приховані  від органів державного управління і суспільства – економічні відносини  між окремими громадянами, соціальними  групами по використанню майна в  корисних особистих або групових інтересах. Тіньова економіка має  різні форми прояву: по-перше, неофіційна економіка, до неї відноситься діяльність, яка не порушує ні діючого законодавства, ні прав інших суб’єктів. Прикладом  неофіційної економіки є натуральне господарство. Цей сегмент тіньової економіки знаходиться поза інтересами держави. По-друге, поза правова економіка, що охоплює види діяльності, які  порушують права господарських  суб’єктів і не регламентуються  законом.

По-третє, напівправова економіка, до неї відносяться види економічної діяльності, які по меті співпадають із законодавством, але періодично виходять за його межі. В напівправовій економіці формуються так звані «сірі» ринки, пов’язані з ухиленням від сплати податків. По-четверте, кримінальна економіка, яка охоплює заборонені законом види діяльності (наркобізнес, контрабанда, рекет тощо).

Вирішення проблеми тінізації  потребує узгоджених зусиль держави  у багатьох сферах державної політики. Сьогодні необхідно відійти від  припущення, що детінізація не потребує спеціальних зусиль та заходів та відбуватиметься по мірі розвитку ринкових відносин у країні. Поряд з цим, враховуючи те, що державний сектор економіки потребує реформування, проведення таких реформ без врахування впливу на тіньову економіку містить ризики щодо їх ефективності. Будь-які заходи не матимуть успіху за збереження макроекономічних та економіко-правових умов, які призвели до поширення процесів тінізації економіки. Реальне скорочення тіньового сектору може відбутися лише за умови зменшення витратності та зростання ефективності легальної економіки, створення паритетних умов для функціонування різноманітних форм бізнесу. Це має підвищити конкурентоспроможність легальної економіки і зробить невигідним приховування її результатів. Беззаперечною умовою такого перетворення має бути послаблення фіскального тиску на легальну економіку, що створить мотивацію переведення тіньових операцій на легальні засади. А отже, зниження рівня тінізації економіки має відбуватися у процесі стійкого економічного зростання. 

                         СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.