Українсько-китайські відносини: сучасний стан,проблеми та перспективи

        Аналіз структури товарообігу між Україною та Китаєм свідчить, що основними товарами українського експорту до КНР в останні роки були чорні метали, продукція машинобудування та електротехнічне обладнання. Ще кілька років тому українські виробники поставляли до Китаю металургійне обладнання, вантажні автомобілі, залізничні вагони, електронні комплектуючі тощо. Однак за останні три роки такі поставки значно скоротилися. Причинами звуження номенклатури експортної продукції з України до КНР можна назвати освоєння виробництва аналогічної продукції китайськими підприємствами, скорочення обсягів виробництва продукції машинобудування в Україні, посилення загального рівня конкуренції на внутрішньому ринку Китаю завдяки зусиллям, здебільшого, європейських і японських виробників.

        Аналізуючи географічну структуру експорту металургійної та хімічної продукції, слід відзначити істотну вагу східного регіону. Найбільшим споживачем вітчизняного прокату є Китай та країни Південно-Східної Азії, на які, наприклад, 2000 року припадало близько 26,6% (5,85 млн. тонн) експорту. Щодо готової продукції, то і тут основний обсяг експорту прийшовся на Близький Схід (Ірак, Туреччина), Індію, Китай, країни Південно-Східної Азії.

 

 

       Таблиця 1

        Порівняльна таблиця двосторонньої торгівлі товарами за 2008-2009

роки та у періодах з 06.2008 – 06.2010рр (млн. дол. США).

	2008 рік	2009 рік	Темпи зростання/ зниження (%)	06.2008	06.2009	Темпи зростання/ зниження (%)	06.2010	Темпи зростання/ зниження (%)
Товарообіг	6149,10	4168,67	67,79	2869	1912,10	66,65	2338,68	122,31
Експорт	543,53	1434,41	263,91	326,01	814,76	249,92	495,59	60,83
Імпорт	5601,53	2734,26	48,81	2543	1097,35	43,15	1843,09	167,96
Сальдо	-5054,00	-1299,85		-2217	-282,59		-1347,50

 

        З даних, наведених в таблиці 1, можна побачити, що у двосторонній торгівлі характерним є від’ємне для України торгівельне сальдо,що безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати ніж прибутки.

        Разом з тим, у 2009 році, вперше спостерігалось скорочення обсягів поставок китайських товарів і послуг в Україну, а тим часом український експорт зріс у 2,6 рази або на 163,91%. Але, як бачимо, у 2010 році ця тенденція є зворотною, тобто експорт скоротився на 39,2 %.

        Рис. 1. Динаміка двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм у 2008-2009рр.

        Рисунок 1 дає змогу наочно спостерігати динаміку загального товарообігу між Україною та Китаєм, в тому числі за експортом та імпортом у 2008-2009 роках.

 

        За даними Ділової ради «Україна-Китай» головною причиною зменшення обсягів українського експорту у 2010 році стало скорочення поставок продукції чорної металургії. Як наслідок – дана товарна група із першого місця перемістилась на четверте.

        Життєво важливим для України є співробітництво з Китаєм у галузях паливно-енергетичного комплексу, оскільки це одна з країн в яку ми найбільше експортуємо енергоносіїв. Зокрема сюди Україна експортує трубопрокат. Перспективним напрямком співробітництва також є ремонт та заміна більш сучасним значної кількості раніше встановленого обладнання; науково-технічне співробітництво у нафтогазовій сфері, дослідженні та розробці родовищ.

        Отже,більшість проблем, так само як і успіхів, економічного співробітництва України з Китаєм пов'язана із самою структурою експорту.

        Основний обсяг експорту приходиться на сировину та ненайсучасніші технології, які недорого коштують на міжнародному ринку, а тому Китаю, як країні, що розвивається є вигідним купувати їх у нас за найнижчими цінами. Отже, на короткий строк попит на ці статті експорту Україні забезпечений. Плідним є й співробітництво у сфері ремонту та модернізації застарілої техніки, а також підготовці та підвищенні кваліфікації кадрів.

        Але така співпраця не буде довгостроковою, оскільки розвиток технологій у Китаї та переорієнтування їх на власні сили невдовзі має спричинити відмову від подібної української продукції на користь власного виробника. Тому необхідно змінити структуру експорту з переважання первинної сировини та застарілої техніки на переважання нової техніки й технології, товарів високого рівня переробки, різних послуг. І оскільки Китай проявляє зацікавленість саме у наукових розробках українських вчених та інженерів, то необхідність інвестицій у розвиток науки та техніки в Україні є очевидним та надійним засобом для затвердження позицій нашої держави на китайському ринку та світових ринках взагалі.

3.3. Проблеми та перспективи розвитку українсько-китайських відносин 

        Перспективи співробітництва між Україною та Китаєм дуже великі і їх реалізація можлива при деяких умовах. Вже той факт, що уряд України дуже зацікавився реформаційною діяльністю, яка проводилась у Китаї для виводу країни з кризи, говорить про дуже великий потенціал, який криється у взаємовигідних відносинах двох держав.

        Дуже велику увагу українська сторона приділяє існуванню вільних економічних зон у Китаї. Цю зацікавленість дуже легко пояснити, так як завдяки відкриттю цих зон, з пільговим податкообкладанням, вирішує проблему притоку іноземних інвестицій в економіку держави.

        Відкриття вільних економічних зон в Україні по прикладу китайських, дозволяє ще тісніше розвивати співробітництво між цими країнами.

        В цей час признають усі - Китайська народна республіка є одним зі світових економічних лідерів, значення якого швидко росте у багатьох сферах міжнародного життя і надалі.

        Еволюція міждержавних відносин України, перехід від романтизму перших років незалежності до орієнтації на реальне економічне будування потребує переорієнтувати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зусилля нашої країни у напрямку азіатсько-тихоокеанського регіону(АТР).

        Ця ситуація потребує від України забезпечення як політичних так і економічних інтересів в АТР завдяки поширенню співробітництва з Китаєм. Пріоритетність китайського вектора для зовнішньої політики нашої держави визначається вагою КНР у світі та насамперед в АТР; можливість впливу КНР на глобальному та регіональному рівнях; схожість економік та технічних стандартів двох країн у багатьох галузях народного господарства; перспективністю китайського ринку для широкого асортименту вітчизняної продукції.

        У свою чергу, великому інтересу китайської сторони до України сприяє незалежна зовнішня політика, що робить можливим двосторонню координацію дій у міжнародних організаціях.

        Проте внутрішня ситуація в Україні не дуже сприяє розвитку гідних взаємовідносин з Китаєм, так як в Україні ще не відпрацьована правова база щодо прозорості роботи іноземних інвесторів на внутрішньому ринку України. До умов які також негативно впливають на розвиток українсько-китайських відносин відноситься і діаметрально протилежна орієнтація українського уряду у зовнішній політиці.

        Якщо уважно придивитись до ситуації яка склалась в Україні, та порівняти її з ситуацією яка склалась у Китаї перед початком реформування, ми побачимо як багато український уряд може взяти корисного для себе на шляху виведення держави з кризи.

        Спроби уряду України залучити інвестиції китайських бізнесменів стикаються з деякими проблемами, тому що український уряд у інвестиційній політиці робить упор на важку промисловість та енергетику, що погано діє на залучення інвестицій з Китаю. Для покращення цієї ситуації потрібно відкрити для східних інвесторів не тільки важку промисловість та енергетику, ще дати можливість привносити інвестиції у сільське господарство, легку промисловість, та галузі високих технологій хоча б у формі концесій.

        Що стосується торгових відносин, то на цьому етапі потрібно розширити спектр товарів які надходять до Китаю, так як у цей час товарна структура носить напівсировинний характер. Ще гірше те, що у останній час китайська сторона значно зменшила закупки основних груп товарів які складали більшу частину українського експорту в Китай.

        До того ж потрібно не зациклюватись лише на господарських відносинах з Китаєм. Як вказувалося вище, з Китаєм потрібно розвивати різноманітне співробітництво, особливо у політичній сфері, використовуючи вигідне геополітичне положення України, тобто на перехресті сходу - заходу та півдня - півночі. Розумне використання цих умов дозволить не тільки витягти країну з кризи а ще й дозволить стати дуже впливовою державою на Євразійському континенті, в чому зацікавлений і уряд Китаю.

        Отже, східні вектори у зовнішній політиці потрібно розвивати з не меншим рвінням як європейський чи американський, а можливо ще сильніше.Переорієнтація на східний вектор зовнішньої політики дозволить Україні скоріше зайняти гідне місце у світовому співтоваристві, та підняти свій статус у міжнародному рейтингу.

 

 

 

 

 

 

                                             Висновки

Розділ І 

        По 1.1. Міждержавні відносини є однією із складових частин міжнародних відносин і мають на увазі стосунки між державами що передбачають співробітництво у різних сферах,а також економічні ,політичні  зв’язки між цими державами тощо.

        Основною метою встановлення міждержавних відносин є:

• Встановлення різного виду торгівельно-економічних  та політичних зв’язків між державами;
• Співробітництво у різних галузях;
• Збереження миру та добросусідських стосунків тощо.

        По 1.2. Види міждержавних відносин класифікуються за різними ознаками:

        За  суб’єктами відносин поділяються на:

• Відносини між державами;
• Відносини між державою та націями,що борються за незалежність.

        За сферами співробітництва між державами виділяють:

• Економічні
• Політичні
• Гуманітарні
• Транскордонні
• Воєнно-стратегічні ,
• Науково-технічні відносини тощо

 

Розділ ІІ

        По 2.1. Будь-яке встановлення відносин між державами потребує обопільної згоди,складення та підписання двосторонніх угод,створення постійних представництв обох держав,проведення зустрічей та офіційних візитів на державному рівні.

Відносини України з Китаєм розпочалися звизнання Китаєм незалежної Української держави.Незабаром було створене постійне представництво України  в Китаї та було підписано ряд  двосторонніх угод про співробітництво.Також  проходили офіційні зустрічі глав обох держав та інших представників державної  влади.

        По 2.2.

Ніякі відносини не обходяться без договірно-правової бази їх встановлення та розвитку.Вона вкючає в себе основні  документи,що були укладені між державами (у нашому випадку між Україною та Китаєм) від самого зародження їх міждержавних відносин і дотепер.

Договірно-правова база Українсько-китайських відносин включає договори та інші документи у таких сферах,як:

• Політична;
• Економічна;
• Консульсько-правова;
• Науково-технічна та військово-технічна та
• Гуманітарна .

 

 

Розділ ІІІ

        По 3.1Політичні зв’язки України та Китаю розвивалися швидкими темпами.Реглярно проводилися зустрічі на вищому рівні,здійснювалися обміни візитами глав урядів,парламентів тощо.

        Політична взаємодія обох держав підкріплюється масштабною співпрацею у ріхних галузях,зокрема в торгово-технічних.Перед Україною відкриваються перспективи подолання кризи та зростають експортні можливості.