Оборотний капітал підприємства: шляхи підвищення ефективності його використання

 

Львівський інститут банківської  справи

Університету банківської справи

Національного банку  України

 

 

 

Кафедра економіки та управління персоналом

 

 

Курсова робота з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему:

Оборотний капітал підприємства: шляхи підвищення ефективності його використання.

 

 

 

Виконала студентка

2-го курсу 201-УП групи

Науковий керівник

Сторонянська Ірина Зеновіївна,

доктор економічних наук,

професор кафедри економіки 

та управління персоналом

 

 

 

 

ЛЬВІВ – 2010

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Наукові та практичні засади дослідження ефективності оборотного капіталу підприємства. ………………..........................................................5
2. Аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності підприємства«Галичбуд»…………………………………………………...18
3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотного

капіталу…………………………………………………………………........29

Висновок………………………………………………………………………........36

Додатки……………………………………………………………………………...38

Перелік використаної літератури………………………………………………….40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 Економіка України  в умовах розвитку ринкових  відносин потребує нових підходів  до управління оборотним капіталом  як на макро-, так і на мікрорівні. Стан і використання оборотного  капіталу окремого підприємства  залежать від стану економіки  держави в цілому. У свою чергу,  стан економіки держави залежить  від стану й використання оборотного  капіталу окремого підприємства.

Сучасний етап функціонування економіки України характеризується кризовими явищами, високою інфляцією, тому вітчизняні підприємства змушені  змінити свою політику по відношенню до оборотного капіталу, визначати  потребу в ньому, шукати нові джерела  його поповнення, вивчати проблеми ефективності його використання. Вміле  управління оборотним капіталом  підприємства дозволяє виявити наявні резерви прискорення оборотності  та збільшити його використання в  господарському обороті. В свою чергу, підвищення ефективності оборотного капіталу означає вивільнення значних  грошових ресурсів, що є актуальним для діяльності підприємства та економіки  в цілому. Отже, з теоретичної  й практичної точки зору проблеми управління оборотним капіталом  вітчизняних підприємств є надзвичайно  актуальними і потребують попереднього розгляду економічної сутності поняття  «оборотний капітал», яке з одного боку, має визначити сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а з іншого – його значення для  забезпечення ефективного функціонування підприємств.

Для української економіки  термін «оборотний капітал» є відносно новим. Більш звичним і застосованим є терміни «оборотні активи», «поточні активи», «оборотні кошти», які фігурують у нормативно- правових актах, економічній літературі, господарській  практиці та навколо економічної  сутності котрих науковці ведуть тривалу  полеміку. Понятійно- категорійний апарат, який вживається в науковій літературі, нормативних документах і на практиці, відзначається суттєвими суперечностями і відсутністю одностайності  у визначенні капіталу взагалі та оборотного капіталу зокрема. Це призводить до різних тлумачень означених понять і викликає об’єктивну потребу у  створенні універсального визначення оборотного капіталу, яке б відповідало всім переліченим вимогам.  

   Метою дослідження  курсової роботи є розробка  наукових рекомендацій і пропозицій  щодо підвищення ефективності  функціонування оборотного капіталу  підприємств.

  Для досягнення поставленої  мети було передбачено вирішити  наступні завдання:

- визначити економічну  сутність оборотного капіталу  та навести його класифікацію;

- визначити фактори, що  впливають на забезпеченість  і ефективність кругообороту  оборотного капіталу;

-   проаналізувати фінансово  - економічні показники господарської  діяльності підприємства;

- обґрунтувати основні  напрями підвищення ефективності  функціонування оборотного капіталу.

Об’єктом дослідження  є процес використання оборотного капіталу.

Предмет дослідження : наукові та практичні засади дослідження ефективності оборотного капіталу підприємства.

Курсова робота складається  із вступу,трьох розділів ,висновків,переліку використаної літератури.

У першому розділі висвітленасоціально-економічна сутність оборотного капіталу підприємства та методи оцінювання ефективності його використання.

В аналітичному розділі здійснені  розрахунки основних показників господарської  діяльності підприємства “Галичбуд” .

У третьому розділі наведено пропозиції щодо підвищення ефективності  використання оборотного капіталу.

Інформаційною базою дослідження  слугувало нормативно-законодавча  база України,статистична інформація,навчальна  та наукова література з питань функціонування оборотного капіталу підприємств.

1.Наукові та практичні засади дослідження ефективності оборотного капіталу підприємства.

Будь-яке підприємство, яке  веде виробничу або іншу комерційну діяльність,   має володіти реальним, тобто діючим, функціонуючим майном або активним  капіталом у вигляді  основного та оборотного капіталу. Оборотний капітал - частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу .

Поняття  «оборотний  капітал» тотожне поняттю «оборотні кошти  підприємства».

Поряд з основними фондами  для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів.

Оборотні кошти — це сукупність коштів підприємцства, що авансуються  на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу.

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі  фонди вступають у виробництво  у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв'язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

У своєму русі оборотні кошти  проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.(Рис.1.1.)

Перша стадіякругообігукоштівявляєтьсяпідготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв'язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на другій стадії. Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів. [5, 168-175]

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою: 
Д - Т... П... Т' - Д', де  
Д - грошові кошти, авансовані суб'єктом, що хазяює; 
Т - засоби виробництва; 
П - виробництво 
Т' - готова продукція; 
Д' - грошові кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себе реалізований прибуток.

Точки (...) означають, що обертання  коштів перерване, але процес їхнього  кругообігу продовжується в сфері виробництва. Оборотні кошти при русі знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства.

К. Маркс зазначав, що для  існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто гроші. Вони будуть використані на закупівлю матеріалів, сировини, конструкцій деталей: на формування трудових ресурсів та придбання основних виробничих фондів підприємства, тобто на створення (купівлю) товару. Придбані за гроші товари братимуть участь у виробничому процесі. Результатом виробничої діяльності буде виготовлення якої-небудь продукції, тобто нового товару. Потім продукція має бути реалізована, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші частково будуть витрачені на відшкодування виробничих витрат, тобто знову на закупівлю сировини та матеріалів, оплату праці робітникам та на оновлення основних виробничих фондів, частково на накопичення і розширення виробництва. І все починається з початку.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері інфраструктури кругообіг  оборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов’язано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес виробництва  послуг і процес їх споживання  не відокремлені у просторі та часі.

2. Продукт сфери послуг  не матеріальний, тому його не  можнанакопичувати та зберігати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Виробничі  2. Незаверш.

витрати  виробництво

 

 

 

 

  3. Гроші                    4. Готова

продукція

 

 

 

3. Гроші  4. Готова

продукція

 

Границя зміни

 

натуральної 

форми 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1.Кругообіг оборотних коштів

Розрізняють склад і структуру  оборотнихкоштів.(Рис.1.2.)

Склад і розміщення оборотного капіталузалежатьвід того, в якійсферівінфункціонує:виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тімчисліфінансових). 
Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, щоутворятьоборотнікошти.

 Розподіл оборотних  коштів на оборотні виробничі  фонди і фонди обігу обумовлюється  особливостями їхнього використання  і розподілу в сферах виробництва  продукції і її реалізацій.[11, 60-69]

Оборотні виробничі  фонди містять у собі:

Предмети праці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини і т.п.);

Засоби праці  із малим терміном служби (малоцінні, швидкознос. предмети й інструменти);

Незавершеневиробництво  і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення не закінчені повністю виробництвом).

Витратимайбутніхперіодів(нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування).

До фондівобігувідносяться :

Коштипідприємства, вкладені в запаси готовоїпродукції, товаривідвантажені, але не оплачені;

Кошти, в розрахунках;

Грошовікошти  в касі і на рахунках.

Розмір оборотних коштів, зайнятих у виробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовлення виробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й  організації праці. Сума засобів  обігу залежить головним чином від  умов реалізації продукції і рівня організації системи постачання і збуту продукції.

Співвідношення між окремими елементами оборотних коштів, виражене у відсотках, називається структурою оборотних коштів. Різниця в структурах оборотних коштів галузей промисловості обумовлюється багатьма факторами, зокрема, особливостями організації виробничого процесу, умовами постачання і збуту, місцезнаходженням постачальників і споживачів, структурою витрат на виробництв

 

 

 

 

 

 

ОБОРОТНІ КОШТИ

 

Оборотнівиробничіфонди (сфера  виробництва)

Фонди обігу (сфера обігу)

Оборотнікошти у виробничихзапасах