Оборотний капітал підприємства: шляхи підвищення ефективності його використання

та  комплектуючі вироби

№ п/п	Матеріал	Витрати на одиницю, грн.	Витрати на річну програму, тис.грн.	Транспортно-заготівельні витрати, тис.грн,	Загальна вартість, тис.грн.
1	Основні матеріали	74	2294	114,7	2408,7
2	Комплектуючі вироби і куповані напівфабрикати	104	3224	161,2	3385,2
Всього		178	5518	275,9	5793,9

 

7.Калькуляцію собівартості здійснюю на основі попередніх розрахунків.

Визначаю витрати  на основні матеріали в розрахунку на один виріб:

S_ом. = 2408700/31000=77,7  грн.

Визначаю   витрати   на   куповані   напівфабрикати   і   комплектуючі   вироби   в розрахунку на один виріб:

S_компл. = 3385200/31000=109,2 грн.

Визначаю витрати  на основну заробітну плату основних робітників в розрахунку на один виріб;

S_{оз ор.} = 1736,44/31=56,01 грн.

Результати розрахунків  зводжу табл. 7.

Таблиця 7

Калькуляція собівартості та визначення гуртової ціни виробу

 

№ п/п	Стаття витрат	Сума втрат, грн./шт.	Примітка
1	Основні матеріали	77,7	табл. 5.2, розрах.
2	Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби	109,2	табл. 5.2, розрах.
3	Основна заробітна плата основних робітників	56,01	табл. 4.2 розрах.
4	Додаткова заробітна плата основних робітників	5,6	10% від п.3
5	Нарахування на заробітну плату	22,97	37,29% від (п.3 + п.4)
6	Витрати по утриманню і експлуатації обладнання	54,33	97 % від п.3
7.	Загальновиробничі витрати	43,69	78 % від п. 3
8	Адміністративні витрати	58,81	105 % від п. 3
9.	Позавиробничі витрати	25,69	6 % від виробничої собівартості
10	Повна собівартість	454	сума пп. 1-9
11	Плановий прибуток підприємства	90,8	2 0 %  від п. 10
12	Всього (гуртова ціна виробу)	544,8	сума пп. 10-11

 

8. Розраховую  основні техніко-економічні показники  роботи підприємства.

У цьому розділі  проводжу розрахунок найважливіших  техніко-економічних показників роботи цеху.

Нм. =5518 / 365 Х 42 = 634,95 тис. грн.

Wоб. =   634,95 Х100 / 55 = 1154,45 тис.грн.

Визначаю обсяг  випуску продукції в гуртових цінах 

31  Х 544,8 = 16888,8 тис. грн. /рік

 Визначаю  собівартість товарної продукції:

  Sтов. =31 Х  454 = 14074 тис. грн. /рік.

Витрати на одну гривню товарної продукції підприємства становитимуть:

В грн. тп. = 14074 / 16888,8 = 0,83 грн. / 1 грн. тп.

 Прибуток  підприємства:

 П =  90,8 Х  31000 = 2814,8 тис. грн/рік.

 Рентабельність  виробництва :

 Рв=  2814,8  Х 100 / 5677,17 + 1154,45  = 41,20%

Результати розрахунків  заношу у табл. 8.

 

 

Таблиця 8

Основні техніко-економічні показники роботи цеху

 

№ п/п	Стаття витрат	Одиниця вимірювання	Величина показника	Примітка
1	Виробнича програма	тис. шт.	31	Завдання
2	Обсяг випуску продукції в гуртових цінах підприємства	тис. грн.	16888,8	Розрахунок
3	Фонд оплати праці	тис. грн.	3512,143	Табл. 4.2
4	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	5677,17	Табл. 5
5	Загальна площа цеху	м 2	542,4	Розрахунок
6	Спискова чисельність працівників	чол.	148	Табл. 4.2
7	Спискова чисельність робітників	чол.	134	Табл. 3.2
8	Виробіток одного працівника за рік	тис.грн.	114,11	Розрахунок
9	Фондовіддача	грн.		Розрахунок
10	Собівартість товарної продукції	тис. грн.	14074	Розрахунок
11	Витрати на 1 грн. товарної продукції	грн.	0,83	Розрахунок
12	Середньомісячна заробітна плата  одного працівника	грн.	12763	Табл. 4.2
13	Сума оборотних засобів	тис. грн.	1154,45	Розрахунок
14	Прибуток підприємства	тис. грн.	2814,8	Розрахунок
15	Рентабельність виробництва	%	41,20	Розрахунок

 

 

 

 

 

3.Шляхи підвищення  ефективності використання оборотного  капіталу

Перед тим  як розкривати питання хочу подати статистику підприємств України.(Табл.3.1.)

Таблиця 3.1.

Кількість суб’єктів ЄДРПОУ за регіонами

*Статистичний  щорічник України за 2008 рік

Оборотнікоштистановлятьзначнучастинуматеріально-грошовихактивівпідприємств. Тому раціональне та економне використаннямаєнеабиякезначення.

Для характеристики використанняоборотних  коштів застосовують такі показники:

1. Коефіцієнт оборотності  оборотних коштів – характеризує  кількість оборотів оборотних  коштів за визначений період:

2. Тривалість одного обороту:

Економічне значення оборотності  оборотних коштів полягає в тім, що підприємство може зробити і реалізувати з меншими оборотними коштами той же самий обсяг продукції з тими ж засобами випустити більше продукції. 

Коефіцієнт завантаження – скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції – тобто обернений показник до коефіцієнту оборотності.

Р — обсяг реалізованої продукції, грн.;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів може використовуватися коефіцієнт ефективності. Він обчислюється за формулою:

де К_е — коефіцієнт ефективності оборотних коштів.;

П — прибуток від реалізації товарної продукції, грн.

Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Рентабельність – відношення прибутку підприємства до його оборотних коштів.

Унаслідок прискорення оборотності  фінансових коштів зменшується потреба  в них, тобто відбувається процес вивільнення оборотних коштів з  обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшення їхнього використання).

Оптимізація запасів дає змогу скоротити запаси на підприємстві, особливо з матеріаломістким виробництвом.

Зменшення тривалості виробничого  циклу на 1 день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн. грошей.

Якщо прискорити реалізацію продукції на 1 день, то можливе вивільнення  оборотних коштів становитиме 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

• Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;
• Вивільняються матеріальні ресурси;
• Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;
• Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що,  вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються  до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).[15,181-190]

Основними причинами браку власних  оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання  планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних  коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних  коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна  цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом — явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їх величин.[18,183-187]

Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою  задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. 
На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

• Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;
• Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;
• Широке використання прямих тривалих зв'язків;
• Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;
• Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного  виробництва :

• Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);
• Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;
• Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;
• Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;
• Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

• Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;
• Удосконалювання системи розрахунків;
• Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;
• Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними  договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової  техніки й удосконалюванню технологічних процесів. 
Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

 Економічна ефективність  поліпшення використання й економія  оборотних фондів досить  великі, оскільки вони впливають на  всі сторони виробничої і господарської  діяльності підприємства.