Основні типи лояльності персоналу підприємства

Істинна лояльність (відданість) – ситуація, при якій високому рівню сприйманої лояльності відповідає високий рівень поведінкової лояльності. Найкращий для підприємства тип лояльності, він характеризується вірністю персоналу підприємству, бажанням персоналу працювати тільки на цьому підприємстві, яке сформувалось на емоційному (психологічному) рівні. Лояльні співробітники використовують всі резерви і ресурси для досягнення максимальних результатів в роботі. Співробітник може з власної ініціативи вдатися до консультації фахівців, вивчити матеріали останніх досліджень і розробок і т. д. Лояльний співробітник здатний з власної ініціативи зайнятися самоосвітою, він схильний шукати і знаходити різні способи підвищення ефективності своєї роботи.

Відчутна лояльність – тип лояльності, при якому високому рівню сприйманої лояльності відповідає середній рівень поведінкової лояльності. Цьому типу лояльності персоналу властиві гордість за підприємство, відданість інтересам підприємства, позитивні висловлення на адресу підприємства та його добровільна пропаганда, як у внутрішньому, так і в зовнішнім середовищі. Персонал дотримує прийнятих правил й норм, навіть якщо не згодний з ними, дуже дбайливо ставиться до ресурсів підприємства.

Скрита лояльність – ситуація, при якій високий рівень сприйманої лояльності відповідає низькому рівню поведінкової лояльності. Тип характеризується позитивним відношенням до підприємства й бажанням поліпшити його роботу. Разом з тим персонал слабко проявляє ініціативу, прагнення знайти рішення за всяку ціну, порушує дисципліну чи показує низькі результати роботи. У цьому випадку необхідно розвивати поведінкову лояльність персоналу.

Перспективна лояльність означає, що при високому рівні поведінкової лояльності сприймана лояльність персоналу середня, проявляється постійна турбота про благо й інтереси підприємства, однак по якимось причинам робітник емоційно не досить сильно прив’язаний до підприємства, не ідентифікує себе з організацією. Ситуація є досить сприятлива, тому що при впливі на рівень сприйманої лояльності, вона переходить у відданість підприємству.

Нейтральна лояльність має місце при середніх рівнях сприйманої й поведінкової лояльності, тобто персонал виконує тільки свої функціональні обов'язки. Тип характеризується спокійними відношенням, як до успіхів, так і до невдач підприємства. Нейтрально налаштовані співробітники є прошарком між лояльними і нелояльними робітниками. Іноді вони можуть чинити так само, як лояльні, погоджуючись і виконуючи вимоги керівництва. В інший момент вони можуть заперечити чи інакше висловити свою нелояльність. У такій ситуації необхідно підтримувати інтерес персоналу до підприємства, стимулювати його.

Початкова лояльність – тип лояльності, при якому рівень поведінкової лояльності низький, але помітна тенденція до росту сприйманої лояльності. Важливим для виникнення лояльності є наступна обставина: чи проявляє компанія турботу і увагу до своїх співробітників. Компанії, що не проявляють уваги до своїх співробітників, навряд чи можуть розраховувати на лояльність з боку працівників. Співробітники сприймають ситуацію як нерівноцінну. У подібній ситуації підприємству необхідно з'ясувати причини низької поведінкової лояльності й впроваджувати програми, спрямовані на її підвищення. Поряд із цим, варто зміцнювати й розвивати сприйману лояльність персоналу.

Наступні три типи лояльності персоналу характеризується низьким рівнем сприйманої лояльності при різних рівнях поведінкової лояльності. Це свідчить про те, що робітник емоційно не прихильний до підприємства, не залежно від його поведінки, тому можна сміливо говорити про нелояльність людини. Нелояльні співробітники працюють "як-небудь", саботують роботу, їх мало цікавить якість їх роботи і терміни її виконання, в крайніх випадках вони можуть навіть свідомо завдавати шкоди організації. Вони формують атмосферу неприязні, постійно висловлюють невдоволення, подають всі події, що відбуваються в підприємстві негативно, висміюють будь-яку конструктивну ініціативу і намагаються знецінити всі позитивні починання в компанії.

Скрита нелояльність – тип лояльності, при якому низький рівень сприйманої лояльності відповідає високому рівню поведінкової лояльності персоналу. Характеризується критичним відношенням персоналу до будь-яких починань підприємства. Нелояльні співробітники, якщо і виконують правила, то причина цього криється або в тому, що вони побоюються покарання, або в тому, що належна поведінка винагороджується, або в тому, що дотримання правил не становить для них труднощів. Персонал працює на підприємстві тільки тому, що змушений. Він готовий покинути підприємство, якщо з'являться кращі пропозиції. Для виправлення сформованої ситуації необхідно усунути приниження ролі співробітника на підприємстві, визнати його досягнення й успіхи. У цьому випадку нелояльність може змінитися на початкову лояльність.

Нелояльність, що проявляється – ситуація, при якій низький рівень сприйманої лояльності відповідає середньому рівню поведінкової лояльності. У цьому випадку персонал може затягувати рішення й виконання завдань, ігнорувати доручення, не діяти в критичних ситуаціях. Підприємству необхідно визначити причини такої ситуації, можливо, були порушені обіцянки відносно самого працівника, його не підвищили в посаді або не збільшили заробітну плату. Підприємству необхідний пошук індивідуального підходу до кожного працівника для збереження персоналу.

Відкрита нелояльність – цей тип характеризується низьким рівнем сприйманої й поведінкової лояльності. Демонстративна, відкрита форма нелояльності. Персонал негативно ставиться до підприємства,  вживає усвідомлені дії для нанесення шкоди підприємству. Підприємству треба або відмовитися від такого працівника, або вжити заходи для поліпшення, у першу чергу,  його сприйманої лояльності.

На рис. 2 стрілочками показані можливі перспективи зміни лояльності персоналу. Виходячи з можливих й бажаних для підприємства перспектив розвитку відносин з кожним працівником, організація розробляє програми розвитку лояльності персоналу.

Висновки. Таким чином, одержала подальший розвиток класифікація типів лояльності персоналу шляхом формування матриці лояльності персоналу по сприйманих та поведінкових характеристиках робітника. Модель містить у собі дев'ять типів лояльності персоналу, на її основі проводиться градація робітників по їх рівню лояльності, що дає можливість розробляти подальшу програму розвитку лояльності персоналу підприємства. 

Література

1. Ковров А.В. Лояльность персонала  / А.В. Ковров. – СПб.: Бератор-Пресс, 2004. – 165 с.

2. Харский К.В. Благонадежность и лояльность персонала / К.В. Харский. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.

3. Чумарин И.Г. Люди и организации: деструктивное противодействие [Электронный ресурс] / И.Г. Чумарин  // Третья Всерос. конф. «Люди и организации» (С.-Петербург, 22–24 мая 2000 г.): сб. тез. – СПб.: Иматон-М, 2000. – Режим доступа к журн.: http://www.poteri.net/publikatsii/lyudi-i-organizatsii-destruktivnoe-protivodeistvie-22-maya-2000g.html.

4. Магура М.И. Патриотизм персонала по отношению к своей организации – решающее конкурентное преимущество  / М.И. Магура // Управление персоналом. – 1998. – №11. – С. 20–27.

5. Магура М.И., Курбатова М.Б. Современные персонал-технологии/ М.И. Магура // Управление персоналом. – 2001. – №6. – С. 45–50.

6. Brown R.B. Organizational commitment: Clarifying the concept and simplifying the existing construct typology / R.B. Brown // Journal of Vocational Behavior. –1996. –Vol. 49. – P. 230–251.

7. Porter L.W. Organizational commitment, job satisfaction, and turnover among psychiatric technicians  / L.W. Porter, R.M. Steers, R.T. Mowday, P.V. Boulian // Journal of Applied Psychology. – 1974. – Vol. 59. – P. 603–609.

8. Meyer J.P. Commitment to organizations and occupations: Extension and Test of a Three-Component Conceptualization / J.P. Meyer, N.J. Allen, C.A. Smith // Journal of Applied Psychology. – 1993. – Vol. 78. – P. 538–551.

9. LaMastro V. Commitment and perceived organizational support [Electronic resource] / V. LaMastro // National Forum Journals. – 2000. – Режим доступу до журн.: http://nationalforum.com (date of access: 05.02.2011).

10. Гринберг Дж. Организационное поведение: от теории к практике / Дж. Гринберг, Р. Бейрон. – М.: ООО «Вершина», 2004. – 912 с.

11. Шульц Д. Психология и работа / Д. Шульц, С. Шульц. – СПб.: Питер, 2003. – 576 с.

12. Соломанидина Т.О. Управление мотивацией персонала. Учебно-методическое пособие в таблицах, схемах, тестах, кейсах / Т.О. Соломанидина, В.Г.Соломанидин. – М.: ООО "Журнал «Управление персоналом»", 2005. – 128 с.

13. Лопатинская И.В. Лояльность как основной показатель удержания потребителей банковских услуг / И.В. Лопатинская // Маркетинг в России и за рубежом. – 2002. – №3(29). – С. 20-32.

14. Цысарь А.В. Лояльность покупателей: основные определения, методы измерения, способы управления / А.В. Цысарь // Маркетинг и маркетинговые исследования в России. – 2002. – №5. – С. 55-61.

15. Широченская И.П. Основные понятия и методы измерения лояльности / И.П. Широченская // Маркетинг в России и за рубежом. – 2004. – №2(40). – С. 36-45.

16. Федотова И.В. Определение типа лояльности потребителя автотранспортных услуг / И.В. Федотова // Економіка транспортного комплексу. Збірник наукових праць. – Харків: ХНАДУ. – 2007. – Вип. 11. – С. 77-83.