Самостійний пошук роботи.

 

 

Структура есе

- Назва (влучна і цікава, доцільно не більше 10 слів).

- Вступ (визначення сутності  ситуації, що дозволила змінити проблему на краще, обґрунтування вибору проблеми -  орієнтовно – один-два абзаци).

- Основна частина (розкриття ситуації, використовуючи тези і аргументи).

Думки автора есе з проблеми викладаються у формі коротких тез. Думка повинна бути підкріплена доказами - тому за тезою слідують аргументи. Аргументи - це факти, явища суспільного життя, події, життєві ситуації і життєвий досвід, наукові докази, посилання на думку вчених та ін. Аргументи мають бути логічно та стилістично пов`язані між собою. Доцільно приводити два аргументи на користь кожної тези.

(В основній частині 3-4 тези).

- Висновок (узагальнення та висновки, що грунтуются на наведених вище аргументах).

(У вступі та висновку потрібно  зоседити увагу на проблемі (у вступі вона ставиться, в висновку - резюмується думка автора).

- Список використаних  джерел.

Есе слід писати на білому папері стандартного формату А4 і зшити.

 

Основні вимоги до есе

Обсяг есе визначається вмінням  автора стисло і водночас вичерпно розкрити тему: показати актуальність питань, що розглядаються, розкрити його зміст, оцінити його висвітлення в спеціальній літературі та розв’язання на практиці, представити самостійне бачення проблеми питання, зробити висновки та обґрунтувати власні пропозиції відповідно до обраного підходу, стилю тощо.

Обов’язкова наявність ілюстрацій – таблиць, схем, графіків, діаграм  тощо. Список використаної літератури (не менше 5-и джерел) оформляється згідно з діючими правилами.

Вимоги до написання есе:

• Максимальний обсяг – 3 сторінки друкованого тексту.
• Мова: українська
• Висловлення думок та особистого ставлення автора до обраної проблеми
• Чіткість, послідовність та логічність висловлювань
• Нестандартні, позитивні ідеї
• Естетичний вигляд роботи
• Грамотність написання тексту.

 

Самопрезентація

 

Самопрезентація – це уміння ефектно  й виграшно подавати себе в різних ситуаціях, індивідуальний стиль спілкування, неповторний образ, який не тільки подобається  вам, але привабливий для навколишніх. Кожен бажаючий може відточити мистецтво самопрезентації, освоїти інструментарій створення іміджу і техніки самоподачі.

Як підготуватися до самопрезентації? Що врахувати? І коли нам може знадобитися  презентувати себе як «особистий» бренд  або як хорошого спеціаліста? Перш за все – ця навичка може знадобитися при проходженні співбесіди на роботу, тому що це найчастіше потрібно під час процедури відбору кандидата на вакансію. Від того, як ви розповісте (презентуєте) про себе буде залежати, як рівень вашої заробітної плати, так і сама можливість працювати в довгоочікуваній компанії.

До самопрезентації варто готуватися відповідально. Скажу лише одне, якщо ви не готуєтеся до розповіді про  себе, то ви не готуєтеся до співбесіди. Цей простий і дуже дієвий спосіб допоможе вам красиво розповісти про себе, врахувати складні моменти, підготуватися до можливих запитань і, таким чином, уникнути тупикових ситуацій.

Презентація себе – особливо важлива  частина маркетингу. І неважливо, кому ви себе будете презентувати, головне, чим докладніше і цікавіше ви розповісте про себе і про те, чим ви займаєтеся, тим краще враження ви залишите.  Чим краще ви залишите про себе враження, тим вище шанс, що вас запам'ятають і порекомендують. При цьому від вихваляння якісну самопрезентацію відділяє тонка грань, і добре б її не перейти, адже рідко хто любить хвальків. Щоб стисло і цікаво розповісти про себе все, що необхідно, корисно підготуватися заздалегідь. Особливо це важливо людям, які не мають досвіду презентацій – якщо у вас є заготовки, вам завжди буде від чого відштовхнутися.

П. Клаус наводить перелік підказок чи запитань, які допоможуть згадати  і виділити найцікавіше і важливе:

• П'ять позитивних рис вашого характеру ви могли б назвати.
• Десять найцікавіших речей, які ви зробили в житті або які з вами трапилися.
• Чим ви заробляєте на життя, і як ви до цього прийшли?
• Що вам подобається, що ви любите у вашій роботі?
• Як ваша робота, кар'єра допомагає проявлятися вашим талантам і умінням?
• У яких проектах, над якими ви зараз працюєте, це найбільш очевидно?
• Якими кар'єрними успіхами ви найбільше?
• Чого нового ви навчилися за останній рік?
• Які перешкоди ви подолали, щоб досягти вашого сьогоднішнього становища (включаючи роботу над собою і набуття професійних навичок)?
• Яка у вас освіта, які додаткові курси або тренінги ви відвідували і що це вам дало?
• У яких професійних організаціях, спільнотах ви перебуваєте і чим ви там займаєтеся?
• Яким чином те, що ви робите, впливає на життя інших людей?

Далі вона пропонує скласти  коротеньку історію про вас, ваше життя і вашу діяльність із зазначенням найцікавіших моментів. Практика показує, що корисно запам'ятовувати будь-які цікаві історії, що мають відношення до того, що ви робите. Цю історію ви можете використовувати як основу, в розмові з незнайомими людьми. Витративши деякий час на підготовку, ви можете бути впевнені, що не перехвалите, проте, не забудете інформацію, важливу для створення враження про вас. І вам не доведеться потім шкодувати, що ви вчасно не згадали про щось.

Невербальна презентація. Негласно дуже важливим у самопрезентації вважається мова тіла. Молоді шукачі навіть не здогадуються, як багато інформації про них можна почерпнути виходячи з невербальних сигналів: міміки, жестів, рухів тіла. Те, як ви відкриваєте двері, тримайте поставу, сідайте на стілець, професіонал помітить і зробить відповідні висновки. Практика показує, що роботодавці можуть пробачити без смаку підібраний гардероб, але якщо раптом їм здасться, що здобувач веде себе розв'язно або, навпаки, занадто невпевнено – пощади не жди! Досить пари репетицій перед дзеркалом, правильного дихання і внутрішнього спокою.

Грамотний співрозмовник за вашою  позою завжди зуміє визначити, говорите ви правду чи лукавите, боїтеся або  ведете себе нахабно, готові до дії  чи вам все набридло. Тому при  підготовці до інтерв'ю з роботодавцем психолог Е.Семпсон радить ознайомитися з переліком позитивних і негативних сигналів, що впливають на формування враження про вас.

Позитивні сигнали:

1. Сидіть (стійте) прямо, трохи нахилившись  уперед, з виразом справжнього  інтересу на обличчі;

2. Під час розмови спокійно  та впевнено дивіться на співрозмовника;

3. Фіксуйте на папері ключові  моменти бесіди;

4. Слухайте співрозмовника у  "відкритій позі": руки на  столі, долоні витягнуті вперед;

5. Використовуйте "відкриті жести": руки відкриті або підняті вгору, немов ви розтлумачує якусь думку своїм колегам;

6. Посміхайтеся і жартуйте, щоб  знизити напругу. 

Негативні сигнали:

1. Ви соваєтеся на стільці; 

2. Дивитеся не на співрозмовника, а на стелю або вивіски за  вікном;

3. Креслите безглузді лінії;

4. Відвертаєтеся від співрозмовника  і уникаєте зустрічатися з  ним поглядом;

5. Схрещує руки на грудях і  закидаєте ногу на ногу (захисна  поза);

6. Використовуєте закриті, загрозливі  жести, наприклад махаєте вказівним  пальцем, щоб відстояти свою думку;

7. Сидите з байдужим виглядом, бурчите або скептично посміхається.

8. Нахилений уперед корпус і  запобіглива посмішка однозначно  будуть сприйняті як ознаки  підлабузництва.

9. Якщо людина говорить неправду, його очі бігають, він несвідомо торкається обличчя руками.

Окремі деталі в зовнішньому  вигляді можуть значно впливати на формування першого враження. Тому, не забудьте про такі деталі, як одяг, аксесуари, зачіска.

В одязі слід звертати особливу увагу  на силует. "Високостатусним" вважається той силует, що наближений до витягнутого прямокутника з підкресленими кутами, а "низькостатусним" – силует, що наближається до кулі. У ситуаціях неформального спілкування існує зворотна тенденція.

Ще одним чинником в одязі, який є ознакою статусу, є її колір. Значення кольорів різняться в різних культурах. У європейських країнах існує негласне правило: вважають, що чим яскравіший і насиченіший "колор", тим нижчий статус.

Третім чинником у формуванні "статусного" враження вважається ціна одягу. Багато кандидатів вважають, що дорогий і стильний одяг додасть їм на співбесіді значимість і додаткову вагу. Це не зовсім так. Незалежно від того, у що ви одягнуті, досвідченому інтерв'юеру, зазвичай, потрібно менше десяти питань, щоб визначити ваш реальний соціальний статус, приблизний рівень доходів, освіту. Тому значення має не вартість вашого одягу, а її відповідність прийнятим в організації і суспільстві стандартам. Набагато більшу увагу слід приділити взуттю. Всупереч поширеним стереотипам, саме по взуттю інтерв'юери роблять висновки і припущення щодо кандидата.

Мораль проста: збираючись куди-небудь, потрібно дуже точно оцінити  ту обстановку, яка вас чекає, і  передбачити враження, яке ви можете справити. Якщо матеріальне становище  не дозволяє вам виглядати так, як хотілося б, не засмучуйтеся. Зробіть основну ставку на скромність і охайність. Це вітається абсолютною більшістю роботодавців. Охайність в одязі у них дуже часто асоціюється з акуратністю у справах. І ще. Постарайтеся максимально відповідати корпоративному стилю, який прийнятий в даній організації, – ви повинні виглядати "своїм" для майбутніх колег.

Темп і манера мови, гучність голосу, інтонація і чіткість вимови – це те, на підставі чого  про  вас складеться думка в перші  хвилини розмови. Темпоритм мови має бути спокійним, без зайвої експресії.

Якщо хочете перевірити, як ви вмієте вербально подавати себе, запишіть власну мову на магнітофон, а  потім прослухайте запис. При  необхідності відкоригуйте свою промову  в бік більшої рішучості та визначеності. Головне – будьте щирі.

Коли народжується чітка  картина самопрезентації, з'являються  легкість і впевненість, усвідомлення власної сили.

Моніторинг  працевлаштування випускників ВНЗ

Система моніторингу  працевлаштування випускників ВНЗ дозволить:

1. Згуртувати співтовариство випускників (сформувати аналог західних співтовариств, Alumni).

2. Створити структуровану  базу контактів випускників ВНЗ  (у подальшому необхідно періодично  актуалізувати її зміст – перевіряти  відповідність анкетних даних  випускників).

3. Впливати на хід  учбового процесу у ВНЗ з  погляду його прив'язки до реальних  виробничих процесів і завдань,  які доводиться вирішувати випускникам  вузу в своїй професійній діяльності.

4. Істотно підвищити  привабливість вузу абітурієнтів  за рахунок апеляції до даних прикладних і незалежних соціологічних досліджень.

 

Завдання системи моніторингу працевлаштування випускників ВНЗ:

1. Створення первинної  бази даних випускників вузу.

2. Адаптація системи  моніторингу працевлаштування випускників  для конкретного вузу.

3. Розробка практичних  рекомендацій по коректуванню  учбового процесу у вузі, навчальних  програм з погляду його прив'язки  до реальних виробничих процесів  і завдань, які  доводиться  вирішувати випускникам вузу  в своїй професійній діяльності.

4. Пошук через випускників потенційних  баз практики студентів.