Отчет по практике в ПАТ «ЕВРАЗ ДМЗ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               6 ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ  РОБОТИ СТАНА

Калькуляція— розрахунково-вартісна методика бухгалтерського обліку, за допомогою якого обраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей.

Калькуляція собівартості приведена  у таблиці 5

Таблиця 5 Калькуляція собівартості  стана 550

Продовження таблиці 5

 

 

 

 

Продовження  таблиці 5

 

 

 

Продовження таблиці 5

Продовження таблиці 5

7 ОСНОВНІ СТАНДАРТИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Види дефектів

Браком у прокатному виробництві  вважається неякісний прокатний  метал, який за хімічним складом, механічними  властивостями, зовнішнім виглядом, розмірами або іншими властивостями  не задовольняє повністю всім обов'язковим  вимогам ГОСТ і відомчих технічних  умов і має відхилення від зазначених стандартів або технічних умов, що виходять за межі, допустимі «характеристикою другого сорту». 
 До неякісного металу слід відносити також знеособлений немаркований прокатний метал і прокатний метал змішаних марок. 
   Прокатна продукція, що має невиправні відхилення від ГОСТ або відомчих технічних умов, вважається остаточним шлюбом і випуску не підлягає. 
 Нерідкі випадки, коли якість продукції прокатних цехів оцінюється за величиною внутрішньо-цехового шлюбу без урахування невиправних дефектів, що виявляються в процесі подальшої обробки цієї продукції в передільних цехах металургійного заводу 
 Завдання встановлення причин, що викликають, різноманітні види браку прокату, може тим, що нерідко той чи інший вид шлюбу (наприклад, тріщини) може викликатися не однієї, а кількома причинами, які залежать як від недотримання встановлених технологічних інструкцій (або неправильно обраної технології прокатки), так і від незадовільної якості злитків, стану обладнання та ін. 
 Перш ніж перейти до розгляду причин окремих видів дефектів прокатного металу і заходів боротьби з ними, наведемо класифікацію цих дефектів. 
 Дефекти прокатного металу можна класифікувати в залежності від

характеру дефектів; цеху, з  вини якого утворюється дефект; стадії, на якій виявляються дефекти; можливість виправлення та використання дефектного прокату.

Класифікація дефектів за їх характером. 
    За характером дефекти можна розділити на наступні групи: 
а) неправильність профілю і загальної форми, до яких відносяться: невиконаний профіль на якій-небудь ділянці поперечного перерізу, переповнений профіль (з задирок, пасками), хвилястість, серповидність ;

б) зовнішні дефекти, тобто закоти, риски, тріщини, полон, відкриті раковини, рябизна поверхні; 
в) внутрішні дефекти, до яких відносяться залишки присажені раковини, волосовини, флокени;

г) дефектність за механічними властивостями, тобто невідповідність металу вимогам ГОСТ або технічними умовами по межі міцності, подовженню, звуження поперечного перерізу, ударному опору і пр.; 
д) дефектність по мікроструктурі.

 

Сталь кутова  гарячекатана  рівно полична                                 ГОСТ 8509-93                 

                                                                                                          ДСТУ 2251

Швелер сталевий гарячекатаний                                                  ГОСТ 8240-89

Швелери економічні горячекатанні                                             ТУ 14-2-1020-91                   полегшані високої жорсткості з паралельними полицями

Прокат горячекатний спеціальний                                       ТУ У 322-233-234-98                                  балочного і швелерного типів

Профіль спеціальний для  ободу колеса                                    ТУ У 14-2-742-87

Профіль спеціальний з  двобічними                                               ТУ 14-2-678-86                                                               поздовжними гофрами для ободів

Прокат з розкатною хвилею для ободів                                        ТУ 14-2-590-91

 

Прокат спеціальний                                                                     ТУ 14-2-912-90

Профіль періодичній для  передньої вісі автомобілю                ТУ 14-2-532-83

Профіль періодичний полегшений                                             ТУ 14-2-527-83                        для вісі сільськогосподарчого причепу                                     ГОСТ 8319,12-75

Профіль сталевий гарячекатаний                                                 ТУ 14-2-706-88

для лемеха періодичного перетину

Профіль для лемешів з  суцільним стовщенням                          ТУ 14-2-760-87

Лемех зачисний для скребачних конвейорів                              ТУ 14-2-1124-93

Профіль для чересла болотних плугів                                       ГОСТ 14492,7-90

Прокат періодичній  для  скребків вугільного конвейора          ТУ 14-2-1124-93

Профіль боковини рештака вугільного конвейора                     ТУ 14-2-780-88

Прокат для верхньої пов’язі на піввагону               ТУ У 322-00190319-1131-9

Смуга гарячекатана сталева  для  штрипсових пил                  ТУ 14-233-233-95

Прокат горячекатанний спеціального призначення              ТУ 322-233-235-95

Заготовка квадратна вуглецевої сталі звичайної якості             ТУ 14-2-813-88

Прокат для лемехів  болотного плуга без стовщення                 ТУ 14-2-760-87

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Виробництво прокату визначає розвиток багатьох галузей народного господарства. Сучасні прокатні цехи є складними виробничими комплексами, оснащеними різноманітним механічним, електромеханічим, електричним і підйомно-транспортним устаткуванням, обслуговування якого вимагає чіткого дотримання правил безпеки і норм виробничої санітарії.

Прокатне виробництво відрізняється від інших металургійних переділів високою швидкістю виконання технологічних операцій, інтенсивністю вантажопотоків. Безперервність технологічного процесу вимагає одночасного виконання таких різних по характеру операцій, як нагрів, прокатка, транспортування і складування металу. На кожному з цих етапів присутні негативні виробничі фактори, тому здійснення цих операцій строго регламентовано в часі графіком виконання виробничого плану й умовами техніки безпеки.

Порушення якої-небудь ланки в технологічному ланцюзі виробництва прокату може привести до травмування обслуговуючого персоналу, зупинці прокатного стану.

 Навколишнє середовище 

Вплив прокатних цехів  на навколишнє середовище виявляється  в результаті виділення пилу і  газів в атмосферу й утворення  забруднених стічних вод. При  спалюванні палива в нагрівальних пристроях  утвориться дим, що складається з  газів (азот, окис і двоокис вуглецю, сірчистий ангідрид) і твердих  часток (зола, сажа). Для очищення газів  від пилу застосовуються фільтруючі пристрої різних типів, у тому числі  електростатичні. Однак треба відзначити, що при використанні як паливо природного газу, продукти згоряння очищенню не піддаються, тому що тверді частки в них майже  відсутні.

 

На окремих ділянках прокатного цеху виділення в атмосферу можуть бути більш шкідливими: наприклад, гази, що виділяються з травильних ванн, що містять пари чи сарною соляної  кислоти, оксиди азоту й інші токсичні домішки. Ці гази відсмоктуються з кабанів, що відводять, і направляються в 

скрубери, де проходять хімічне  очищення (зрошення циркулюючим вапняним розчином і ін.).

Прокатні цехи споживають велика кількість води для охолодження  елементів нагрівальних печей, готування  травильних розчинів і мастильно-охолодних  рідин.

Стічні води прокатних  цехів можна розділити на умовно чисті і забруднені. До умовно чистого  відноситься вода, використовувана  для охолодження елементів нагрівальних пристроїв; вона піддається тільки нагріванню і після охолодження в чи градирнях  бризкальних басейнах використовується повторно.

Здебільшого стічні води прокатних  цехів є забрудненими. Вони містять  шматочки окалини, нафтопродукти (олії), клаптики дрантя й інші речовини. Для  видалення забруднень застосовуються різні системи очищення. Звичайно в прокатному цеху мається первинний  відстійник, що служить для осадження окалини і виділення (вспилювания) основної частини олії. Окалина періодично вивантажується з відстійника грейферним краном, а олія віддаляється з поверхні води за допомогою нафтоловушек. Потім вода надходить у другий відстійник, що знаходиться за межами цеху, у разі потреби проходить через фільтрувальні пристрої і подається в бризгательні басейни, чи градирні ставки-охолоджувачі; звідси вода знову надходить у прокатний цех.

Таким чином, у сучасних прокатних  цехах діють системи оборотного водопостачання. Це раціонально і  дуже важливо з погляду захисту  навколишнього середовища. Добавка  свіжої води з природних джерел у  таку

 

систему (для компенсації  випару) складає 15 % від загального споживаного  обсягу.

Складній обробці, що включає  процеси регенерації, піддаються відпрацьовані  травильні й електролітичні розчини, а також мастильно-охолодні рідини.

При сернокислотному травленні стали травильний розчин поступово збагачується сульфатом заліза (залізним купоросом) Fe0₄, а концентрація сірчаної кислоти H₂S0₄ знижується. Коли зміст Fe0₄ досягає встановленої межі (близько 16...18…18 %), відпрацьований розчин із травильних ванн надходить у регенераційну установку, де з нього шляхом випарювання й інших методів виділяють залізний купорос. Матковий розчин піддається очищенню від механічних домішок, у нього додається свіжа сірчана кислота, і він знову йде на травлення. Отриманий як вторинна сировина залізний

купорос використовується в  хімічній промисловості й інших  галузях народного господарства. Промивні води з травильних агрегатів  перед скиданням і каналізацію  нейтралізуються вапном.

В даний час одержав  поширення солянокислотний спосіб травлення стали. При цьому в травильному розчині накопичується хлористе залізо (хлорид заліза) Fесl. У процесі регенерації відпрацьованих розчинів хлористе залізо розкладається з утворенням соляної кислоти Нсl, що цілком повертається на травлення, і оксидів (окислів) заліза. Останні використовуються в металургійному виробництві, а також для одержання хімічно чистого залізного порошку.

Відпрацьовані водомасляні емульсії, що утворяться в цехах холодної прокатки, обов'язково піддаються розкладанню на олію і воду. З цією метою відпрацьована емульсія заливається в бак-відстійник, туда ж уводиться відпрацьований травильний розчин у кількості 10...15…15% від обсягу емульсії. Після ретельного перемішування з підігрівом до 80...90…90^ос уміст бака відстоюється протягом 1,5...2…2 доби.  Олія, що виділилася, з верхньої

 

частини бака надходить у  маслосбірник; воно може бути використано як

паливо замість. Завод  на виробничі нестатки одержує 8788 тис.м³ свіжі дніпровські води, що використовується на підживлення оборотних циклів водопостачання, на продувку оборотних циклів у казанових і транспортних цехах, на полив зелених насаджень, поливши території.

Пожежна безпека

  Прокатних цех №2 ДМЗ ім. Петровського характерний наявністю декількох місць, що характеризуються різними степенями (категоріями) пожежовибухонебезпечних:

           Робочі  площадки нагрівальних печей,  приміщення СТОСІВ – категорія  пожежовибухонебезпечних - IV, можлива причина виникнення пожежі – витік природного газу.

 Засувки магістральних газопроводів (рем. Роботи на них) – категорія  IV, можлива причина виникнення  пожежі – витік природного  газу.

 Матеріальна комора, плотницкая майстерня – категорія II – II а, основні причини виникнення пожежі – можливе загоряння мастильних матеріалів і сухої стружки.

 Маслопідвал, гідропідвал, маслотуннель, маслороздаточна – категорія II – I, можлива причина виникнення пожежі – пари мінеральної олії в повітрі, витік мінеральної олії з гідросистем.

 Кабельні тунелі №1 - №5, зарядна  электрокарів – категорія II – I, основна можлива причина виникнення пожежі – замикання електричної проводки.

Фактична забезпеченість цеху засобами пожежегасіння:

- Машзал № 1: вогнегасник ОУ-80 - 1 шт., вогнегасник ОУ-25 - 2 шт., вогнегасник ОУ-5 - 15 шт., вогнегасник ОУ- 3(2) чи ОП2 - 5 шт., вогнегасник ОХП-10 - 7 шт., шухляда з піском - 8 шт., азбестова полотнина -  8 шт., пожежний рукав - 2 шт.

 

- Машзал № 2: вогнегасник ОУ-25 - 2 шт., вогнегасник ОУ-5 (ОП-5) - 2 шт., вогнегасник ОУ- 3(2) - 2 шт., вогнегасник ОХП-10 - 2 шт., шухляда з піском - 2 шт., азбестова полотнина -  2 шт., пожежний рукав - 1 шт.

- Машзал № 3: вогнегасник ОУ-80 - 1 шт., вогнегасник ОУ25 - 1 шт., вогнегасник ОУ-5 - 6 шт., вогнегасник ОУ- 3(2) - 3 шт., вогнегасник ОХП-10 - 3 шт., шухляда з піском - 4 шт., азбестова полотнина -  4 шт., пожежний рукав - 4 шт.