Становлення та розвиток податкової системи України

База оподаткування  будівель, які використовуються сім'ями  як садові будинки, зменшується на суму, обчислену виходячи з 60 квадратних метрів загальної площі.

Крім того, для власників  будівель встановлено, що нарахована до сплати сума податку зменшується на два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Щодо порядку оподаткування  земельних ділянок і транспортних засобів та інших самохідних машин  і механізмів кардинальних змін в  проекті Кодексу не передбачено.

Проектом Кодексу передбачено, що податок на майно в повному  обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Зокрема, на відміну до діючого законодавства, передбачено  справляння державного мита за проведення державної реєстрації об'єднань громадян (політичних партій, всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, інших об'єднань громадян), символіки об'єднань громадян, інформаційних агентств, періодичних друкованих видань; а також за видачу свідоцтва про надання права займатися нотаріальною та адвокатською видами діяльності.

Проектом Податкового  кодексу України по операціях  з цінними паперами запропоновано  справляння державного мита тільки за проведення реєстрації інформації про  емісію цінних паперів, крім державних  та місцевих позик; а також за видачу приватизаційних паперів.

Крім того, переглянуті  ставки по справлянню державного мита за дії, вчинювані судами та арбітражними судами; за нотаріальні дії, що вчиняються державними нотаріусами і посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад; та за реєстрацію угод, що здійснюються на біржах.

З метою ліквідації проміжної  ланки по сплаті державного мита проектом запропоновано, що при укладанні  угод на біржі державне мито сплачується  покупцем (продавцем) самостійно шляхом безготівкового розрахунку або готівкою через установи банку, до реєстрації укладеної угоди.

До проекту Податкового  кодексу України включено діючі  платежі за спеціальне використання природних ресурсів, зокрема плата  за спеціальне водокористування, за спеціальне використання лісових ресурсів, за користування надрами, а також збір на геологорозвідувальні роботи з наданням права Кабінету Міністрів України встановлювати базу оподаткування, ставки (нормативи) та порядок справляння цих платежів.

Крім того, до проекту Податкового кодексу включено рентну плату, яку сплачують юридичні особи, що видобувають нафту і природний газ в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також передбачено справляння відрахувань від плати за транзит через територію України мінеральної сировини та/або продуктів її переробки. База оподаткування, ставки та порядок справляння цих платежів також будуть визначатися Кабінетом Міністрів України.

Збережено збір за забруднення  навколишнього природного середовища, але при цьому його названо як збір за забруднення довкілля та розміщення відходів. Об'єктом оподаткування цим збором визначено обсяги викидів і скидів шкідливих речовин в довкілля, розміщення відходів та обсяги реалізованого пального. При цьому зазначено, що база оподаткування, порядок справляння збору за забруднення довкілля та нормативи для кожного виду шкідливого впливу на довкілля встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

Проектом Кодексу передбачено, що рентна плата, відрахування від плати за транзит, збір на геологорозвідувальні роботи зараховуються до Державного бюджету України; плата за спеціальне водокористування з водних об'єктів загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету України і 20 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з водних об'єктів місцевого значення в розмірі 100 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту в розмірі 100 процентів до Державного бюджету України; плата за спеціальне використання лісових ресурсів з лісових ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету України і 20 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з лісових ресурсів місцевого значення в розмірі 100 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; збір за забруднення довкілля та розміщення відходів зараховується до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів у співвідношенні, що встановлюється законодавством України.

Включення до податкової системи України поряд з існуючими  податками такого платежу, як гербовий збір викликане необхідністю упорядкування  ситуації, що склалася в державі внаслідок розвитку тіньового сектора економіки, а також необхідності забезпечення дійового контролю за сплатою податків.

Гербовий збір передбачає запровадження обов'язкового маркування господарських договорів, установчих і деяких інших документів шляхом сплати суб'єктами підприємницької діяльності гербового збору.

Проектом Кодексу передбачається такий порядок, коли учасники договорів  та власники векселів і установчих документів мають завчасно придбавати в установах Ощадбанку України марки гербового збору та наклеювати їх на оригінали документів.

Розмір ставки гербового  збору встановлюється для договорів  залежно від грошової суми, яка  підлягає сплаті; для векселів - суми яка зазначена у ньому; для  установчих документів - залежно від розміру статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності або грошової суми та/або вартості майна, що передаються засновниками цій юридичній особі.

Враховуючи, що змінилися  соціально-економічні умови для  справляння цих податків, у проекті  Податкового кодексу України зроблена спроба вдосконалити порядок справляння місцевих податків і зборів. Основною метою при цьому є створення законодавчої бази для забезпечена збільшення надходжень до місцевих бюджетів в умовах різкого скорочення обсягів централізованого фінансування. Саме місцеві податки і збори покликані забезпечувати основні надходження бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримувати розвивати місцеву інфраструктуру, роль якої дедалі зростає у проведенні соціальної та економічної політики.

З метою створення  стабільного і вагомого джерела  наповнення місцевих бюджетів пропонується запровадити ряд нових податків, зокрема місцеві акцизні податки, збір за видачу дозволу на будівництво  у населених пунктах об'єктів  виробничого і невиробничого  призначенні індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садови будинків та гаражів, збір за організацію гастрольних заходів.

Збір за організацію  гастрольних заходів пропонується справляти організаторів концертів, шоу-програм, фестивалів, інших гастрольних заходів У розмірі 3 процентів виручки від реалізації білетів. При цьому передбачається, що виручка від реалізації білетів на гастрольні заходи, які проводяться тільки за участю вітчизняних виконавців, не є об'єктом оподаткування.

Крім того, передбачається надання права місцевим органам самоврядування додатково встановлювати місцеві акцизні податки на продукцію, що оподатковуватиметься загальнодержавним акцизним податком.  При цьому об'єктом оподаткування будуть реалізовані підакцизні товари, які підлягають оподаткуванню відповідно до положень цього Кодексу. Платниками місцевих акцизних податків передбачається визначити суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують ці товари в роздрібні торговельній мережі.

Передбачені законопроектом зміни щодо діючого порядку справляння податку з реклами та збору за припаркування автотранспорту обумовлені, насамперед, порівняно низькими на даний час надходженнями цих платежів при наявності значної їх бази оподаткування

З метою зниження розміру  нарахувань на фонд оплати праці проектом Кодексу запропоновано змінити об'єкт оподаткування комунального податку.

З метою підтримки  окремих галузей народного господарства для вітчизняних виробників продукції  передбачена можливість сплачувати інтегрований фіксований податок.

Перелік галузей, для  яких доцільно запровадити спеціальний  податковий режим, визначатиметься  відповідно до програми промислової  політики України шляхом прийняття  Верховною Радою України нормативно-правового  акту.

Розмір інтегрованого  податку передбачено встановлювати за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності на рівні фактично нарахованої підприємством за базовий податковий період суми податків.

Для сільськогосподарських  виробників в проекті передбачається можливість сплачувати фіксований сільськогосподарський податок, ставки якого встановлюються з одного гектара -сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5 відсотка, а для багаторічних насаджень - 0,3 відсотка.

При цьому, платники фіксованого  сільськогосподарського податку матимуть право на вибір форми сплати фіксованого  сільськогосподарського податку - в  грошовій або у натуральній формі.

Для юридичних осіб - суб'єктів  малого підприємництва проектом передбачається можливість сплати єдиного податку у вигляді оподаткування виручки від продажу товарів, робіт, послуг, отриманої за звітний період, за ставкою 6 відсотків.

Для фізичних осіб - суб'єктів  малого підприємництва запроваджується  сплата єдиного податку за ставкою 20 відсотків з нормативного чистого доходу, встановленого місцевими радами по кожному виду господарської діяльності.

Нормативний цьому платники єдиного податку здійснюють облік  та складають звітний розмір чистого доходу встановлюватиметься на основі даних статистичних спостережень, в ході перевірок в залежності від типу населеного пункту, в якому здійснюється діяльність; віддаленості місця здійснення діяльності від центру населеного пункту, транспортних розв'язок; асортименту товарів, що виробляються чи реалізуються; виробничої потужності обладнання, що використовуватиметься; споживчих якостей товарів, робіт, послуг, що пропонуються споживачам або майна, що здається в оренду чи у під найом тощо.

Проектом податкового  кодексу передбачено можливість застосування спеціального режиму оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон лише при справлянні прямих податків.

Чинним законодавством практично не врегульовані питання  щодо адміністрування податків. Більшість  цих питань на даний час регулюються нормативними актами Державної податкової адміністрації України. Це створює труднощі для платників податків щодо виконання ними податкових зобов'язань. З метою вирішення цієї проблеми в проекті Податкового кодексу зроблена спроба визначити в законодавчому порядку основні моменти взаємодії органів, відповідальних за справляння податків та платників податків.

Проектом Податкового  кодексу передбачено порядок  визначення податкового зобов'язання, умови та порядок зміни термінів виконання податкового зобов'язання, призупинення виконання вимог по сплаті податків, а також порядок узгодження донарахованих органами державної податкової служби сум податків та застосованих фінансових санкцій.

У цьому розділі проекту  Податкового кодексу дано визначення пені, що нараховується за невиконання податкового зобов'язання та визначено порядок зарахування її до бюджету.

Крім того, розділом визначені  методи та шляхи здійснення податкового  контролю, порядок проведення податкових перевірок.

Передбачено встановити новий порядок заліку та повернення надміру сплачених податків. Зокрема, у разі якщо сума податку, податкової санкції і пені, що надміру надійшла до бюджету з вини державного органу податкової служби на суму зазначених коштів, запропоновано нараховувати проценти у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день повернення цієї суми платникові податку за кожний день надмірного внесення починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (зарахування).

Проектом Податкового  кодексу дано визначення поняття  «правопорушення у сфері оподаткування», а також визначено перелік  осіб, які несуть відповідальність за вчинення правопорушень, і види відповідальності за ці правопорушення.

Проектом податкового  кодексу передбачено фінансову  відповідальність, яка встановлюється за правопорушення у сфері оподаткування, та конкретизовано її в залежності від виду правопорушення.

Так, фінансові санкції  застосовуються до платників податку в разі ухилення від обліку в органах державної податкової служби, порушення ведення податкового обліку, порушення порядку збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням, порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог щодо порядку патентування деяких видів підприємницької діяльності тощо.

Також встановлено фінансову  відповідальність у разі порушення  установами банків порядку: подання  інформації про відкриття банківських  рахунків; виконання доручень на перерахування  податку; передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби, а також у разі невиконання банком рішення органу державної податкової служби - про призупинення операцій платника податку та в разі ненадання або порушення порядку надання Національним банком України, комерційними банками та їх установами інформації органу державної податкової служби.

Вдосконалення податкового  законодавства треба проводити  поступово. Поспішне прийняття законодавцями  проекту Податкового кодексу  може призвести до невиправних наслідків.

За час дії податкової системи України у нашому суспільстві  уже склалося певне розуміння  і ставлення до існуючого податкового  законодавства, а також певні  навичкі по його застосуванню в Україні.