Державні санкції та відповідальність у сфері податкового законодавства

         Відповідно до КпАП справа  про адміністративне правопорушення повинна розглядатися у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне повідомлення цієї особи про місце i час розгляду справи i якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

        Адміністративне стягнення може  бути накладено не пізніш як  через два місяці від дня  вчинення правопорушення, а при  триваючому правопорушенні —  два місяці від дня його  виявлення. До перших належать правопорушення, які мають разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів i державних цільових фондів тощо), а до триваючих правопорушень податкового законодавства — ті, які здійснюються протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов’язані з обчисленням податків, платежів i внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів).

           Відповідно до  КпАП, якщо при  розгляді справи начальник ДПІ  чи його заступник дійде висновку, що в порушенні податкового  законодавства чи в порушенні громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення законодавством передбачено кримінальну відповідальність, то матеріали за такими порушеннями передаються прокурору чи органу попереднього слідства або дізнання. [ 6 ]  
 
 
 

          2.2 Особливості застосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.

      Запобігання податковим правопорушенням не завжди веде до очікуваних наслідків, тому особливого значення набувають питання регулювання покарань за здійснення податкових проступків та злочинів.

    Фінансово-правові  санкції — це застосування уповноваженими на те державними органами і їхніми посадовими особами до платників  податків (юридичним і фізичним особам) за здійснення податкового правопорушення у встановленому адміністративними і фінансово-правовими нормами порядку примусових заходів, що виражаються в грошовій формі і пере у бюджет, з метою забезпечення суспільних і державних фінансових інтересів, відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових надходжень, а також покарання порушників. Таким чином, застосування фінансових санкцій волоче для винних у здійсненні податкових порушень настання обтяжних наслідків майнового і морального характеру.

      До санкцій фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум податків, інших обов’язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи. [ 10 ]

    Застосування  санкцій можна класифікувати за кількома підставами (рис. 1).

    Рис. 1 Класифікація санкцій. 

      За  законодавством України до фінансових санкцій відносяться стягнення не внесених у встановлені строки податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності. ( Додаток 3 )

      Порядок визначення недоїмки і пені за несвоєчасну  сплату податків і неподаткових платежів:

      1. Після закінчення встановлених  строків сплати відповідних платежів  невнесена сума вважається недоїмкою  і стягується з нарахуванням  пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені. Пеня із сум недоїмки нараховується з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

      2. За несвоєчасне зарахування платежів  з вини установ банків до  доходів державного бюджету України,  бюджету Республіки Крим, бюджетів  місцевого самоврядування, інших  місцевих бюджетів і позабюджетних  фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України установа банку сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, установлених законодавством за такими видами платежів. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами платежів вважається день його реєстрації в цих установах. [ 2 ]

      Стягнення недоїмки з підприємств, установ, організацій та іноземних юридичних осіб відбувається у такому порядку:

      1. Суми недоїмки за податками,  податковим кредитом та іншими  платежами до державного бюджету  України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів, до державних цільових фондів і позабюджетних фондів з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності стягуються у безспірному порядку за розпорядженням державних податкових органів за весь час ухилення, крім випадків, передбачених цим Декретом та іншим чинним законодавством.

      2. Суми недоїмки за платежами  з державного обов'язкового і  державного соціального страхування,  що їх належить одержати з  підприємств, установ і організацій,  стягуються у безспірному порядку за розпорядженням Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України, центральних комітетів профспілок працівників агропромислового комплексу та працівників рибного господарства.

      3. Розпорядження про безспірне  стягнення сум недоїмки не  видаються, якщо підприємства, установи  й організації своєчасно подали  до установ банків платіжні  доручення на перерахування належних  платежів.

      4. Підприємства, установи й організації після закінчення строку сплати належних платежів не можуть без згоди відповідного органу стягнення відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на перерахування цих платежів.

      5. Стягнення недоїмки за податками,  податковим кредитом, державними цільовими фондами, платежами до позабюджетних фондів та іншими платежами до бюджету, внесками на державне обов'язкове страхування та державне соціальне страхування в разі відсутності коштів може бути звернуто на майно підприємств, установ і організацій відповідно до чинного законодавства.

      6. Суми податків з доходів іноземних  юридичних осіб, які одержують  доходи, не пов'язані з діяльністю  в Україні, та з доходів іноземних  учасників, що утворюються внаслідок  розподілу доходу підприємств  з іноземними інвестиціями, і не перераховані до бюджету підприємствами, установами й організаціями, що виплачують доходи, стягуються з коштів, що залишаються у розпорядженні цих підприємств, установ і організацій після розрахунків з бюджетом, у безспірному порядку незалежно від того, за який період виплачено доход іноземному одержувачу. [ 2 ]

      Стягнення з громадян України, а також іноземних  громадян та осіб без громадянства недоїмки за податками і державним  обов'язковим страхуванням може бути проведено органами стягнення тільки за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів відповідно до чинного законодавства. 

2.3   Кримінальна відповідальність за скоєні злочини у сфері оподаткування

            За ухилення від сплати податків, інших обов’язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до Кримінального кодексу України можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідальність настає незалежно від способу ухилення.

         Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних та фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

         Кримінальній відповідальності i покаранню  підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

      Тяжким  злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами. [ 9 ]

           Законом України від 24.12.93 р.  № 3813-ХІІ «Про державну податкову  службу в Україні» встановлено,  що державні податкові органи  уповноважені передавати відповідним  правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції, а також направляти матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю при виявленні порушень, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, які створюють умови для такої діяльності.

        За злочинні правопорушення при  здійсненні підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів Кримінальним кодексом України передбачено такі види кримінальної відповідальності.

        За заняття видами підприємницької  діяльності, щодо яких є спеціальна  заборона, передбачено покарання  штрафом від ста до трьохсот  мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна чи без такої.

        Ті ж дії, якщо вони завдали  істотної шкоди інтересам держави,  інших юридичних або фізичних  осіб, а також якщо вони вчинені особою, раніше судимою за заняття забороненими видами підприємницької діяльності, караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, з конфіскацією майна. [ 3 ] 

          Караються штрафом до двохсот  мінімальних розмірів заробітної  плати з позбавленням права  займати певні посади або займатися  певною діяльністю на строк  до трьох років особи за  заняття підприємницькою діяльністю  без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено законодавством, якщо ці дії вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення.

           Здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) без наміру здійснювати статутну діяльність, якщо це завдало матеріальної шкоди державі, банку, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам, карається штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

           Ті ж дії, якщо вони вчинені  повторно або завдали великої  матеріальної шкоди державі, банку,  кредитним установам, іншим юридичним  особам або громадянам, караються  позбавленням волі на строк  до трьох років з позбавленням  права займати певні посади  або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, з конфіскацією майна чи без такої. [ 9 ]

           Кримінальним кодексом України  передбачено міру покарання за  шахрайство з фінансовими ресурсами. 

      Надання громадянином — підприємцем або  засновником чи власником суб’єкта підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб’єкта підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації державним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг по податках за відсутності ознак розкрадання карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      Ті  ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років з конфіскацією майна. ( Додаток 2 )

      Статтею 212 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, якщо ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. При цьому під значним розміром коштів розуміються суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які у сто разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які у двісті п’ятдесят разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу, які в тисячу разів i більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.