Аналіз та планування уроку французької мови у загальноосвітній школі

- необхідністю роботи з моделями досліджуваних об'єктів, явищ або процесів для їх дослідження в інтерактивному режимі;

- необхідністю формування вмінь і навичок інформаційно-пошукової діяльності;

- створенням умов для ефективної реалізації прогресивних психолого-педагогічних методик (експериментально-дослідницька та проектна діяльність, ігрові, змагальні форми навчання);

- необхідністю об'єктивного оцінювання знань і умінь в більш короткі терміни.

У відповідності зі вказаними аргументами вибираються необхідні освітні електронні ресурси конкретного методичного призначення: навчальні, інформаційно-пошукові, імітаційні, демонстраційні, моделюючі, контролюючі, тренажери, навчально-ігрові.

2. Технологічний етап. На основі сформульованих вимог до освітніх електронних ресурсів по дидактичним цілям і методичного призначенням проводиться їх багатофакторний аналіз і відбір. Вибирається також форма уроку іноземної мови (урок-презентація, урок-дослідження, віртуальна екскурсія, практикум, тематичний проект). Крім того, проводиться більш детальний аналіз, у тому числі, можливо, доробка або модернізація електронного ресурсу з урахуванням принципу генералізації інформації, вивчається супровідна інструктивно-методична документація, прогнозується ефективність використання даного ресурсу при проведенні різного роду занять, визначається методика їх проведення та проектуються основні види діяльності з наявними електронними ресурсами в навчальному процесі.

Саме на цьому етапі вчитель французької мови визначає необхідне апаратне і програмне забезпечення: локальна мережа, вихід в інтернет, мультимедійний комп'ютер, програмні засоби. Звичайно, в ідеалі бажана незалежність від матеріально-технічного забезпечення, що надається в розпорядження вчителя, але, на жаль, на практиці вчитель частіше скутий обставинами, ніж вільним у виборі апаратних засобів.

3. Операційний етап. На цьому етапі виділяються основні структурні елементи уроку, здійснюється вибір способів взаємодії різних компонентів (вчитель - учень – електронні ресурси - навчальний матеріал) та їх функціональні взаємозв'язки. Кожен етап уроку французької мови з використанням засобів нових інформаційних технологій — це завершений блок, на початку якого має бути присутнім організаційний момент; в іншому випадку ефективність навчання помітно знижується. Доцільно продумати організацію занять таким чином, щоб учні практично одночасно закінчували той чи інший вид роботи за комп'ютерами. Це дозволить організаційно перейти до наступного етапу.

4. Педагогічна реалізація. Основна мета даного етапу — переклад педагогічних принципів у конкретні навчальні впливу. Для ефективного управління процесом навчання на основі засобів інформаційних технологій потрібно рішення двох основних задач. Перша з них полягає у визначенні поточного психологічного стану та рівня знань учнів. Друга (задача керування пізнавальною діяльністю учнів) — в плануванні і реалізації оптимальної послідовності дій, що забезпечує засвоєння необхідні знань за мінімальний час або максимального обсягу знань за заданий час. На етапі уроку французької мови, пов'язаному з використання засобів інформаційних технологій, учитель головним чином забезпечує індивідуальний контроль за роботою учнів. Не слід перешкоджати обговоренню між учнями виникають у них питань (заборона таких обговорень обгрунтований лише на етапі автоматизованого контролю), щоб набуті на уроці знання стали для них особистісно значущими. Учитель же тут — це швидше координатор, консультант по складним питанням, але не єдине джерело інформації.

Традиційно важливими на етапі педагогічної реалізації залишаються оцінка поточних результатів і корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей.

Таким чином, планування уроку з використанням нових інформаційних технологій та освітніх електронних ресурсів вимагає від вчителя високого ступеня професійної компетентності, а саме інформаційних, аналітичних, прогностичних і проективних умінь на етапі підготовки до уроку, а також організаційних і мобілізаційних умінь на етапі його педагогічної реалізації.

На даному етапі проводиться деталізація функцій, покладених на засоби інформаційних технологій, і способів їх реалізації, а так само вибір способів взаємодії учня з електронним ресурсом і повчальним. Здійснюється поетапне планування уроку, для кожного з його етапів визначаються мета, тривалість, форма організації діяльності учнів, функції викладача і основні види його діяльності, форма проміжного контролю, на підставі чого заповнюється технологічна карта.

Багаторічні педагогічні експерименти показують, що ефективність у розвитку творчих здібностей учнів також прямо залежить від використання можливостей і засобів їх самоврядування. Все що школярі під час навчальної діяльності здатні виконати без допомоги ззовні, вони повинні виконувати самостійно. В значній мірі цей принцип реалізується лише при використанні інформаційних технологій.

Тому, незважаючи на різноманіття застосовуваних у середній школі форм організації навчання з використанням засобів інформаційних технологій (науково-дослідна та проектна діяльність, самостійна робота учнів), урок залишається основною формою навчання.

 

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ УРОКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

 

3.1. Форми аналізу французької  мови

Високий професіоналізм, педагогічна майстерність учителя досягаються не лише у процесі систематичної, вдумливої, творчої підготовки  до своїх уроків, але й за рахунок проведення аналізу та узагальнення досвіду колег, збагачення на цій основі своєї практики ефективними прийомами навчання. Уміння спостерігати та аналізувати педагогічний процес є професійно необхідним для кожного вчителя. Воно складає основу успішної реалізації дослідницької функції вчителя, а також є базою для оволодіння самоаналізом, що є запорукою високого професіоналізму.

Аналіз уроку французької мови вимагає як всебічних знань про урок, так і спеціальних умінь його спостереження та оцінювання. Складність аналізу уроку полягає не тільки в багатоплановості останнього, але й в специфічності окремих його компонентів, тощо. Проте існують певні характеристики. Які є обов'язковими для кожного уроку французької мови. Це насамперед відповідність конкретного уроку основними вимогами до уроку французької мови, зумовленим специфікою цілей, змісту і технологій навчання саме цього предмета в середніх навчальних закладах. Реалізація вчителем саме цих вимог повинна стати об'єктом загального досвіду уроку французької мови, метою якого є цілісна оцінка уроку через призму його особливостей, в однаковій мірі притаманних усім типам уроків. До таких відносяться:

- цілеспрямованість уроку;

- структурна цілісність і змістовність уроку;

- активність учня на уроці;

- відповідність мовленнєвої поведінки вчителя цілям, змісту та умовам навчання;

- результативність уроку.

З урахуванням сказаного можна запропонувати схеми загального та поглибленого аналізу уроку французької мови, складовими частинами яких виступають основні вимоги до уроку французької мови.

 

3.2. Загальні вимоги  до аналізу уроку

Одним з найважливіших завдань в області розробки і вдосконалення ефективних методик навчання французької мови є проблема чіткого, виразного і осмисленого аналізу уроку. Вирішення цієї проблеми дозволить досить відчутно підняти рівень викладання французької мови, особливо в середній школі, де, як правило, має місце вивчення основ франкомовного спілкування і закладання базису для подальшого вдосконалення пізнання учнів у французькій мові. Розглянемо варіант аналізу уроку мови як компонент професійної компетентності вчителя іноземної мови, стають досить ефективним[Додаток Б, В].

В даному випадку основу аналізу покладено типовий урок французької мови як компонент професійної компетентності вчителя, що містить всі стандартні етапи: мети уроку, організаційний момент. контроль домашнього завдання. Повторення вивченого матеріалу та підготовчі вправи, введення нового навчального матеріалу, контроль розуміння, тренувальні завдання, контроль засвоєння. В залежності від мети кожного даного уроку число і порядок проходження його компонентів можуть змінюватися, тому аналіз уроку слід почати з встановлення цілей, які поставив собі вчитель.

Аналізуючи хід уроку, необхідно виділяти такі елементи:

1) Навчально-методичні завдання уроку: введення, закріплення, активізація франкомовного матеріалу, підсумково-контрольна робота.

2) Тематика змісту навчальних матеріалів: текст, усна тема, вправи, ситуації, методичні прийоми, мовний матеріал.

3) Оснащення уроку:  наочність, дидактичні матеріали, в тому числі використовувані компоненти навчально-методичного комплексу.

4) Місце уроку у вивченні теми (урок відкриває, продовжує, завершує навчальну тему).

5) Цільова установка: орієнтація на формування розвитку навичок і вмінь франкомовної мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння - монологічною, діалогічної мови), читання, письма; орієнтація на оволодіння учнями аспектами мови (вимовою, лексикою, граматикою); комплексні співали уроку (навчання спілкуванню французькою мовою, навчання пізнавальної діяльності з використанням французької мови).

6) Виховні цілі уроку: моральне, естетичне, трудове виховання, культури мислення, спілкування, почуттів і поведінки.

7) Загальноосвітні цілі уроку: пізнавальні, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, розвиваючі; розвиток лінгвістичного мислення.

8) Відповідність цілей уроку його місцю в вивченні навчальної теми, вимогам програми навчання французької мови та навчального плану для даного класу.

9) Підготовка навчального приміщення  до заняття, підготовка учнів до занять, обладнання їх робочих місць.

10) Навчальна атмосфера в класі (кабінеті): перемикання учнів на предмет «французька мова»; використання матеріалів, що розповідають про країни досліджуваної мови.

11) Відтворення в перерві в звукозапису іншомовної мови; використання інших засобів створення мовного середовища; оформлення відповідним чином класної дошки; використання таблиць, візуальної наочності до уроку.

Організаційний момент: ефективність перемикання учнів на предмет «французька мова»; бесіда вчителя з учнями на відповідній мові; запитання вчителя класу про готовність до роботи; повідомлення про характер (плані) роботи на даному уроці; орієнтування учнів на досягнення практичних (комунікативних, пізнавальних) , виховних, загальноосвітніх цілей; мовна зарядка; встановлення контакту вчителя з учнями; застосування інших педагогічних та методичних прийомів для створення в класі творчої, ділової, доброзичливої атмосфери; використання в ході мовної розминки матеріалів по навчальній темі уроку і орієнтування мовної розминки на досягнення цілей уроку.

Фонетична зарядка: орієнтація на досягнення основних практичних цілей уроку; підготовка учнів до роботи з новим мовним матеріалом; розвиток фонетичних навичок.

Домашнє завдання: перевірка завдання на уроці, контроль його в ході роботи над новим навчальним матеріалом; якість виконання домашнього завдання; фіксування випадків невиконання завдання до початку його перевірки; коментування вчителем виконання завдання, використання форм його перевірки; способи компенсації недоробки на поточному (наступному) уроці; забезпечення формування навичок і вмінь; облік труднощів, що виникають в учнів при виконанні домашнього завдання; узагальнення типових помилок; роз'яснення причин, що викликають ці помилки; використання ефективного способу їх подолання; виправлення помилок; атмосфера коректності і доброзичливості в ході перевірки домашнього завдання.

Введення нового матеріалу: форма введення нового матеріалу; використання індуктивного (дедуктивного) способу; використання дошки, нових інформаційних технологій, матеріалу підручника; використання предметної, образотворчої наочності, тлумачення, дефініції, коментаря, перенесення, контексту, ситуації для семантизації нового матеріалу; відповідність ступені навчання характером мовних одиниць, труднощі вводиться матеріалу, мети його засвоєння; забезпечення оволодіння учнями орієнтовною основою дій, засвоєння знань при поясненні нового мовного матеріалу; контроль розуміння нових мовних одиниць; використання учнями мовних одиниць у контексті пропозицій[43, с 48].

Забезпечення засвоєння нового мовного матеріалу: використання мовних, умовно-мовленнєвих і мовних вправ для різних видів мовленнєвої діяльності; дотримання раціонального співвідношення різних типів вправ (мовних, умовно-мовленнєвих і мовних), усних і письмових, програмованих та не програмованих, проблемних і не проблемних; застосування електронних ресурсів та наочності.

Навчання аудіюванню: прийоми, використані вчителем для досягнення поставленої мети; методична обґрунтованість етапів роботи з аудіо тексту; організація підготовки до сприйняття тексту (зняття мовних труднощів, навчання мовної здогадки; постановці цільового завдання, стимулюючого інтерес до сприйняття); використання комп'ютера; раціональне використання прослуховування; використання зорової, образотворчої, картинної наочності та мовних та смислових опор; результат роботи.

Навчання говорінню: підбір мовного матеріалу, мовних ситуацій, діалогу-зразка, тексту (усного, письмового), використання наочності; організація допомоги учням і керування побудовою діалогічних (монологічних) висловлювань; застосування різних видів опор (плану, логіко-синтаксичної схеми, ключових слів, зачину і кінцівки); ефективність ігрових прийомів і проблемних завдань, використаних учителем.

Навчання читання: формування навичок техніки читання і умінь розуміти прочитане; використання різноманітних прийомів, завдань і вправ на для роботи з текстом; правильність рішення задачі кожного етапу роботи над текстом; застосування раціональних методичних прийомів для контролю розуміння (завдань знайти правильну відповідь на запитання з ряду даних, відтворити контекст на основі ключових слів, озаглавити абзаци); використання контексту як бази для розвитку усного мовлення, доцільність такого використання тексту на даному ступені навчання; ефективність вправ.

Навчання письма: правильність використання прийомів і завдань; відповідно до мети навчання (письмового переказу, твору, розширення реплік у діалозі, написання листа, анотації; перекладу, складання плану з подальшим реферування, вибірки найбільш значущих пропозицій, складання конспекту у процесі читання на основі плану, тез, ключових слів і словосполучень)[49, с 53].

Використання форм класної роботи: співвідношення фронтальної і групової роботи; роботи в парах та індивідуальної роботи; раціональність застосування різноманітних форм завдань; форми навчальної взаємодії (учень - учитель, учень - книга, учень - магнітофон, учень - діапозитив або малюнок, учень - реалії країни досліджуваної мови, учень - учень).

Засоби обліку, контролю і оцінки: ступінь оволодіння учнями англомовним матеріалом, навичками і вміннями франкомовного мовлення; ефективність питально-відповідь роботи, виконання вправ і завдань, тестування, роботи з малюнками, роздатковим матеріалом.