Роз’яснюючи і втілюючи в життя
виховну мету уроку, наприклад: виховувати
учнів економно витрачати матеріали, бережно
ставитися до результатів праці інших
людей, поважати людей праці, вчитель поступово
здійснює стимулюючий вплив на усвідомлення
учнями свого обов’язку і відповідальності
[5, с. 12].
Вимоги до організації робочого
місця, додержання правил безпечної роботи
і культури праці, до обов’язків чергових
стимулюють певний упорядкований, системний
хід діяльності учнів, їх відповідальність.
Виконання цих вимог привчає молодших
школярів до трудової дисципліни і, навпаки,
відсутність або недодержання їх знижує
ефективність навчально-трудового процесу.
Таким чином, при виготовленні
орнаменту у сужці з природного чи штучного
матеріалу на уроках трудового навчання
використовуються різні форми практичної
роботи учнів. Якщо такі уроки добре сплановані,
збагачені цікавим матеріалом, учні активно
думають, творчо працюють, то вироби виходять
надзвичайно цікавими.
РОЗДІЛ II.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ У 2-МУ КЛАСІ
«ВИГОТОВЛЕННЯ ОРНАМЕНТІВ У СМУЖЦІ»
2.1. Методика
підготовки вчителя до проведення
уроку трудового навчання в
початкових класах «Виготовлення
орнаменту у смужці»
Метою “Трудового навчання”
в початковій школі є формування і розвиток
в межах вікових можливостей предметно-перетворювальної
компетентності учнів, яка дає можливість
їм самостійно вирішувати предметно-практичні
та побутові задачі. Для досягнення зазначеної
мети передбачається виконання наступних
завдань:
- формування в межах вікових
можливостей узагальнених способів (алгоритмів)
предметно-перетворювальної діяльності
з дотримання безпечних прийомів ручної
праці та економного використання матеріалів;
- розвиток творчих здібностей,
елементів графічної грамоти, вмінь працювати
в команді та навичок виконання операцій
з ручних технік обробки матеріалів;
- набуття досвіду предметно-перетворювальної
та побутової практичної діяльності, алгоритмів
і способів предметно-практичних дій ручними
техніками для оволодіння в основній школи
основами технологій;
- виховання в учнів ціннісного
ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної
діяльності, шанобливого ставлення до
людей праці та їх професії, трудових традицій
українського народу та інших народів
світу [25, с. 134].
Зміст «Трудового навчання»
в початковій школі визначається за такими
змістовими лініями: ручні техніки обробки
матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове
мистецтво та самообслуговування.
Кожна змістова лінія передбачає формування
культури виконання трудових дій. У результаті
трудової діяльності в учнів формуються
вміння та навички з обробки матеріалів,
правильне уявлення про навколишню дійсність,
розширюється загальний і політехнічний
кругозір, виховується свідоме ставлення
до праці. У молодшому шкільному віці предметна
діяльність одночасно є і пізнавальною.
А тому діяльність, яка передбачає обробку
різних матеріалів, стає для дітей формою
мислення, джерелом їх розумового розвитку[32,
с. 60].
Навчальну програму побудовано
за такими принципами:
- навчальний матеріал диференціюється
за видами діяльності (згинання, складання,
різання, ліплення тощо) та конструкційними
матеріалами (папір, картон, пластилін,
природні та штучні матеріали та ін.), які
ускладнюються в кожному класі залежно
від просторово-предметних характеристик
виготовлення виробів (за шаблоном на
площині, за шаблоном на площині з елементами
творчості, об’ємні, об’ємні з елементами
творчості);
- види практичної діяльності
диференціюються впродовж навчального
року залежно від календарних свят (держаних
і релігійних), регіональних традицій
і звичаїв, які ускладнюються в кожному
класі через добір об’єктів праці з врахуванням
вікових особливостей учнів.
Вважаємо, що наявність терміну
«диференціюються» дозволяє вчителю при
календарно-тематичному плануванні послідовності
опрацювання тем та розподілу годин за
темами, змотивовано вносити незначні
зміни в орієнтовну сітку розподілу.
За своєю структурою навчальна
програма містить пояснювальну записку,
якою визначено мету, завдання предмету,
шляхи формування загальнонавчальних
умінь та навичок, форми і методи реалізації
змісту та власне зміст предмету [31, с.30].
Зміст програми побудовано за спірально-концентричним
принципом. Тобто, з кожним роком навчання
обсяг знань та вмінь із передбачуваного
виду праці ускладнюється, між наступними
класами забезпечується системна послідовність,
а між окремими видами праці – взаємозв’язок.
Для прикладу розглянемо програму з такого
виду праці, як робота з природними матеріалами,
зважаючи на кількість годин, відведену
для даного розділу у кожному класі (у
першому – 3 год., у другому – 4 год., третьому
– 4 год., у четвертому – 4 год.).
Так, у першому класі роботі з природними
матеріалами присвячено 3 уроки, у ході
проведення яких діти знайомляться із
поняттям природних матеріалів, їх різновидами,
способами збирання та зберігання, простим
прийомам роботи.
У другому класі робота з виготовлення
орнаменту у смужці, роботою з природнім
матеріалом здійснюється на 4 уроках на
початку року. Таким чином, учні не лише
пригадають та поглиблюють знання про
заготівлю природного матеріалу, а й у
практичній роботі закріплюють навички.
крім того другокласники мають можливість
навчитись складнішим прийомам роботи
з природною сировиною [2, c.90].
Щодо виготовлення орнаменту
у смужці, то цей вид мистецтва розглядається
конкретно у 2 класі, на що виділено програмою
4 уроки: 2 години з розділу "Орнамент"
та 2 години з розділу "Декоративне мистецтво".
Визначений програмою взаємозв’язок
між певними видами праці полягає в тому,
що при виготовленні орнаментів повторюються
інструменти і прийоми роботи з ними, способи
обробки матеріалів, послідовність технологічного
процесу тощо. Після того, як учні оволоділи
елементарними прийомами, вони використовують
ці знання і в роботі з іншими матеріалами.
Аналіз роботи передових
учителів показує, що будуючи систему
уроків з вивчення розділу в 2 класі, треба
висвітлити такі питання: 1) місце теми
в навчальному курсі, її ідеї і коло знань,
умінь і навичок, яких повинні набути учні;
2) зв’язок теорії з практикою; 3) характеристика
матеріалу теми відповідно до розвитку
пізнавальних можливостей учнів; 4) готовність
учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями,
фактами, вміннями і навичками, потрібними
для засвоєння нового, володіють учні
на час вивчення теми); 5) логічний шлях
викладання матеріалу, який був би найефективнішим
для набуття знань та навичок, розвитку
пізнавальних тем, розподілу навчального
матеріалу на уроках; 6) творчі роботи учнів;
7) очікувальний результат вивчення теми.
Знаючи зміст кожного заняття
при вивченні розділу "Декоративне
мистецтво. Орнамент" учитель має можливість
визначити підготовленість учнів і поставити
перед ними завдання для повторення теоретичного
матеріалу.
Методика підготовки вчителя
до уроку починається з роботи над навчальною
літературою. Учитель переглядає матеріал
шкільного підручника. Поряд з цим учитель
ознайомлюється з навчальною літературою
з суміжних предметів. Щоб зробити трудову
діяльність учнів свідомою і використати
їхні знання з основ наук у процесі виконання
трудових завдань, треба мати уявлення,
яких знань і вмінь вони набувають на уроках
фізики, хімії, креслення, математики,
трудового навчання, та ін.
Якість проведення уроку з вивчення
розділу "Орнамент" залежить значною
мірою від підготовки вчителем організаційних
питань. Кожний учень повинен бути забезпечений
комплектом різальних інструментів, а
також належної кількістю заготовок.
Отже, результатом планування
роботи з трудового навчання є перспективне
планування (кінцевим результатом якого
є календарно-тематичний план) і поточне
(результатом якого є план-конспект). У
2 класі початкової школи ознайомлення
школярів з виготовленням орнаменту у
смужці із різних матеріалів відбувається
на уроках розділу «Декоративне мистецтво».
2.2. Методика
написання конспекту «Виготовлення
орнаментів у смужці»
Метою трудової підготовки школярів є
формування у них готовності до праці
в народному господарстві, тобто сукупності
якостей, що дають змогу працювати успішно
з користю для суспільства і із задоволенням
для себе.
На думку педагогів, формування
трудових вмінь та навичок здійснюється
внаслідок диференціації навчання, тобто
під час виконання учнями спеціально розроблених
різнорівневих завдань.
Трудове навчання – це органічна
частина загального процесу виховання
підростаючого покоління в сім’ї і школі.
Виховання в учнів готовності до праці,
любові до неї є основним завданням вчителів
трудового навчання і для цього необхідно
завжди залучати і самих учнів, заохочувати
їх різними методами, зацікавлювати у
самому технологічному процесі. Учні активніше
включались в роботу, краще розвивались
навички самостійної роботи.
Успішне досягнення цілей трудового
навчання в значній мірі залежить від
засвоєння учнями трудових дій і прийомів
роботи, а також виготовлення практичних
виробів. Вони повинні поступово ускладнюватись,
розвивати самостійність учнів, готувати
їх до вирішення творчих, технічних, конструкторських
і технологічних задач.
Виконуючи практичні роботи
з застосуванням рівневої диференціації,
учні закріплюють і вдосконалюють трудові
вміння, і дуже важливо до виконання роботи
сформувати в них вірний образ цієї трудової
дії або операції, особливо в молодших
класах.
І. Поради щодо підготовки до
уроку
На початку:
- чітко визначити і сформулювати
для себе тему;
- визначити місце теми в учбовому
курсі;
- визначити основні поняття
уроку;
- визначити ту частину учбового
матеріалу, яка буде використана надалі.
Визначити та чітко
сформулювати ціль уроку –
навіщо він взагалі потрібен?
Для цього потрібно визначити
навчальні, розвиваючі і виховні функції
уроку:
- Спланувати та продумати учбовий
матеріал;
- Підібрати літературу по темі
та відібрати з доступного матеріалу тільки
той, який служить вирішенню поставлених
задач;
- Підібрати учбові завдання;
- Упорядкувати учбові завдання
відповідно до принципу “від простого до складного”.
Скласти три набори завдань:
1) завдання, що підводять учня
до відтворення матеріалу;
2) завдання, що сприяють осмисленню
матеріалу учнем;
3) завдання, для закріплення
матеріалу учнем.
Продумати “родзинку” уроку.
Кожний урок повинен містити
щось, що викличе здивування, подив, захоплення
учнів – одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть,
коли все забудуть». Це може бути цікавий
факт, несподіване відкриття, красивий
дослід, нестандартний підхід до вже відомого.
Згрупувати відібраний
учбовий матеріал.
Головне – це вміння знайти
таку форму організації уроку, яка викличе
підвищену активність учнів, а не пасивне
сприйняття нового. Для цього продумати
послідовність організації роботи з матеріалом,
зміну видів діяльності учнів.
Спланувати контроль
за діяльністю учнів на уроці.
Для цього визначити, який матеріал
контролювати, як контролювати та як використовувати
результати контролю.
Підготувати устаткування
для уроку.
Скласти список необхідних
наочностей, приладів, карточок, роздаткового
матеріалу тощо.
Продумати як розмістити новий
матеріал на дошці у вигляді опорного
конспекту.
Продумати домашнє
завдання.
Визначити змістовну частину
та рекомендації для його виконання.
ІІІ. Етапи уроку
Урок — логічно
закінчена, цілісна, обмежена в часі
частина навчально-виховного процесу,
яку проводять за розкладом
під керівництвом учителя з
постійним складом учнів.