Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Поширеними серед усіх вікових  категорій малюків були труднощі, пов’язані з порушенням складової структури слова (перестановки, заміни, пропуски, додавання складів) та несформованістю звуковимови (спотворення артикуляційних укладів, заміни звуків за акустико-артикуляційною подібністю).

У процесі дослідження рівня  засвоєння граматичних категорій  дітьми третього року життя було виявлено недостатність засвоєння категорії  числа іменників, неправильне вживання флексій знахідного відмінка іменників. Результати з’ясування у дітей третього року життя рівня сформованості вмінь називати іменники, утворені за допомогою суфіксів зі значенням зменшеності та пестливості, виявили, що діти допускали помилки у вигляді використання для надання предмету значення зменшеності прикметника „маленький”.

У процесі дослідження експресивного мовлення у дітей другого і третього років життя нами було виявлено відхилення  формування просодичного боку мовлення: прискорений темп мовлення, затинання, порушення тембру голосу, недостатня модульованість, порушення загальної розбірливості мовлення.

Для якісного аналізу експериментальних  даних було використано оціночні критерії виконання поданих завдань, розроблені для кожної вікової категорії  дітей окремо, що дало можливість визначити  загальні рівні розвитку мовлення малюків  раннього віку. Стан сформованості мовлення в обстежених дітей нами розподілено за трьома рівнями (Табл.1.).

Таблиця 1.

Показники загального рівня мовленнєвого розвитку

дітей раннього віку

Високий рівень розвитку мовлення (вікова норма) виявлено у 3-х дітей (27% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р 3 м., у 4-х (40% від 10) –  віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 15-ти малюків (48% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 6-ти (33% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 7-ми (33% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 14-ти дітей (50% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Середній рівень розвитку мовлення (уповільнений темп розвитку мовлення) наявно в 4-х дітей (36% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р 3 м., у 3-х (30% від 10) – віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 10-ти малюків (32% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 7-ми дітей (39% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 11-ти (52% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 13-ти дітей (46% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Низький рівень розвитку мовлення (затримка мовленнєвого розвитку) виявлено нами у 4-х дітей (36% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р. 3 м., у 3-х (30% від 10) – віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 6-ти малюків (19% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 5-ти дітей (28% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 3-х (14% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 1-го малюка (4% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Таким чином, ми отримали такі результати: мовленнєвий розвиток 49 (41% від 119) малюків  раннього віку відповідав високому рівню, у 48 дітей (40% від 119) – середньому і  в 22 малюків (19% від 119) рівень сформованості  мовленнєвої функції відповідав низькому рівню. Результати дослідження анамнестичних даних дали можливість виділити серед дітей з порушеним темпом формування мовленнєвої функції такі групи: діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку резидуально-органічного генезу – 44 (63% від 70 малюків); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку психогенного генезу – 5 (7% від 70); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку внаслідок соматичної ослабленості – 9 (13% від 70); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку не з’ясованого генезу – 12 (17% від 70).

Якісний аналіз стану сформованості  мовлення в обстежених дітей виявив у більшості з них значне відставання  розвитку імпресивного та експресивного  мовлення.

Одержані результати дали підставити не тільки констатувати незадовільний  стан сформованості мовленнєвої функції в дітей раннього віку, а й стали підставою для розробки змісту та методики корекційно-розвивального навчання, спрямованого на подолання затримки мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей.

У третьому розділі дослідження „Методика корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку” подано науково-теоретичне обґрунтування методики формувального етапу експериментального дослідження; окреслено принципи логопедичної роботи з дітьми перших років життя; описано організацію логопедичної роботи з дітьми раннього віку; розроблено зміст методики корекційно-розвивального навчання, спрямованого на подолання затримки мовленнєвого розвитку у зазначеної категорії малюків та доведено її ефективність.

У процесі теоретичного аналізу спеціальної науково-методичної літератури та результатів констатувального етапу експериментального дослідження нами було зроблено припущення, що за умови спеціально розробленої методики стимуляції й корекції мовлення дітей раннього віку можна якісно підвищити їх загальний рівень мовленнєвого розвитку.

Під час розробки методики логопедичної роботи з дітьми раннього віку із затримкою  мовленнєвого розвитку ми керувалися положеннями про закономірності мовленнєвого розвитку дітей раннього віку (В.І.Бельтюков, Л.С.Виготський, О.М.Гвоздєв, Д.Б.Ельконін, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, Ф.О.Сохін, Т.Н.Ушакова), згідно з якими мовлення дитини розвивається в результаті генералізації мовних явищ, сприйняття мовлення дорослих та власної мовленнєвої активності; орієнтування дитини в мовних явищах створює умови для самостійного розвитку мовлення; провідним завданням під час розвитку мовлення є формування мовних узагальнень й елементарного усвідомлення явищ мови та мовлення. В основу розробленої методики було покладено одне з провідних положень нейропсихології про те, що мовленнєві порушення в ранньому віці є зворотними, це зумовлено значною пластичністю дитячого мозку, і своєчасно надана допомога у більшості випадків дозволяє попередити тяжкі форми мовленнєвого недорозвинення (Л.О.Бадалян, Л.С.Виготський, Л.Т.Журба, В.В.Лебединський, О.М.Мастюкова, І.А.Скворцов, О.В.Тимоніна).

Розробляючи методику навчального  експерименту ми керувалися як загальнодидактичними принципами, відповідно з якими проводиться  виховання і навчання дітей в  загальноосвітніх дошкільних закладах (В.В.Гербова, К.П.Короткова, Г.М.Ляміна, О.С.Ушакова), так і принципами корекційно-розвивальної роботи з формування мовленнєвої діяльності, а саме: максимальної особистісної спрямованості корекційного впливу; пріоритетної орієнтації на психічні функції, що нормально розвиваються у дітей; комунікативної спрямованості корекційно-розвивального впливу; комплексного підходу до корекції й розвитку мовлення; сенсорно-лінгвістичного розвитку (Є.І.Тихеєва); взаємозв’язку процесу формування повноцінного мовленнєвого спілкування і поведінки дитини; поетапного розвитку мовлення; створення максимальної мовленнєвої активності дітей на заняттях (А.М.Богуш, Ю.Ф.Гаркуша).

З метою перевірки ефективності розробленої методики корекційно-розвивального  навчання нами було сформована експериментальна та контрольна групи. В загальній кількості в експерименті брало участь 97 дітей третього року життя, з яких 49 навчалися за традиційною методикою (Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку „Малятко”), 48 малюків навчалися за створеною методикою корекційно-розвивального навчання. Експеримент проводився впродовж одного навчального року (2005-2006 рр.) на базі Херсонського загальноосвітнього дошкільного закладу комбінованого типу для дітей з вадами мовлення №9 та Ровеньківського загальноосвітнього дошкільного закладу №23 „Антошка” (Луганська область).

Ураховуючи результати констатувального етапу експериментального дослідження, теоретичні положення, принципи та методичний аспект розвитку мовлення дітей перших років життя ми розробили методику корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, де передбачили використання раціональних форм, методів, прийомів та комплексу вправ, спрямованих на подолання виявлених відхилень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку і попередження у них складних форм загального недорозвитку мовлення.

У процесі навчального експерименту застосовувалися ігри-вправи, спрямовані на розвиток у дітей раннього віку імпресивного та експресивного мовлення. У логопедичній роботі з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку в часовому та змістовному плані було умовно виділено три етапи, на яких вирішувалися конкретні завдання.

Завданнями корекційно-розвивальної роботи з підвищення рівня імпресивного мовлення були наступні.

На першому етапі - розвиток розуміння  простих речень; формування мовленнєвої  уваги, уміння вслухатися в мовлення, концентрувати увагу на сприйнятті мовлення, давати у відповідь на словесну інструкцію відповідну рухову або звукову реакцію; збагачення словника; розвиток уміння диференціювати слова „один”, „багато”, співвідносити їх з певною кількістю предметів; розвиток здатності розуміти граматичні форми мовлення: диференціювати іменники в однині та множині, іменники в однині із зменшено-пестливими суфіксами; розуміння запитань непрямих відмінків, запитання „де?”, „куди”, „звідки?”; формування уміння розуміти прийменникові конструкції.

На другому етапі - розвиток розуміння  простої фрази; подальший розвиток словника; формування уміння розуміти граматичні форми (іменників у множині, іменники в однині та множині з суфіксами зі значенням зменшеності та пестливості, дієслів теперішнього часу у множині); розвиток здатності до розуміння прийменникових конструкцій, формування уміння розуміти (співвідносити з кількістю предметів) числівники: один, два, менше, більше, розвиток здатності розуміти доступні короткі вірші, казки, оповідання.

На третьому етапі - формування уміння диференціювати слова, протилежні за значенням; розвиток розуміння дієслів жіночого та чоловічого роду минулого часу; формування здатності до розуміння прислівників, що виражають просторові відношення; подальший розвиток уміння розуміти речення з прийменниковими конструкціями; розвиток розуміння запитань до сюжетних малюнків, сприйнятих на слух коротких казок, віршів та оповідань.

Формувальний експеримент був  спрямованим на покращення рівня  імпресивного мовлення в дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, передбачало застосування на кожному  етапі завдань, що сприяли накопиченню  пасивного словника та розвитку в дітей розуміння граматичних категорій. У середині кожного етапу ми застосовували систему потижневого тематичного планування на основі лексичних тем.

Завдання з формування експресивного  мовлення у дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку добиралися з орієнтацією на звук, над яким проводилася робота.

За результатами констатувального експерименту корекційно-розвивальну  роботу з формування експресивного  мовлення на кожному етапі навчання було організовано за такими розділами: „Розвиток активного словникового запасу”, „Формування граматичних категорій”, „Формування правильної звуковимови” та „Розвиток фразового мовлення”.

Розроблена методика корекції порушень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку впроваджена як доповнення до чинної програми розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дитячому садку.

Для реалізації методики формувального  етапу дослідження проводилася  послідовна робота у відповідності  з визначеними етапами корекційно-розвивального  навчання, з дотриманням часових нормативів згідно з Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку.

На всіх етапах експериментального навчання діти не тільки накопичували мовні знання, але й активно  застосовували їх у процесі мовленнєвої  діяльності.

Під час формувального експерименту корекційно-розвивальне навчання дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку проводилося за різними формами (індивідуальна, підгрупова, фронтальна) залежно від мети та завдань логопедичного впливу.

Перевірка доцільності та ефективності розробленої нами системи логопедичної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку здійснювалася під час проведення діагностичного експерименту в експериментальній та контрольній групах для підтвердження висунутої в дослідженні гіпотези і була спрямована на визначення рівня мовленнєвого розвитку дітей. Діагностичний експеримент проводився після завершення формувального етапу дослідження. Дітям було запропоновано завдання, аналогічні констатувальному етапу, до кожного з виділених нами критеріїв і вікових показників,.

Якісний аналіз виконання завдань, спрямованих на підвищення рівня  сформованості імпресивного мовлення, показав, що діти експериментальної  групи виявили досить високий  рівень розуміння мовлення, значно збагатився їх пасивний словник, вони засвоїли майже всі граматичні категорії, робота над якими проводилася впродовж навчального року.