Педагогический талант учителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАЛАНТ ВЧИТЕЛЯ

 

2.1 Поняття і структура  педагогічного таланту

Педагогічний талант учителя на практиці проявляється в його педагогічних здібностях. Педагогічними здібностями називають сукупність індивідуально-психологічних особливостей особи учителя, що відповідають вимогам педагогічної діяльності, і що визначають успіх в оволодінні цією діяльністю. Відмінність педагогічних здібностей від педагогічних умінь полягає в тому, що педагогічні здібності - це особливості особи, а педагогічні уміння - це окремі акти педагогічної діяльності, здійснювані людиною на високому рівні.

Кожна здатність має свою структуру, в ній розрізняють провідні і допоміжні властивості.

Провідними властивостями в педагогічних здібностях є:

- педагогічний такт;

- спостережливість;

- любов до дітей;

- потреба в передачі  знань.

Педагогічний такт - це дотримання педагогом принципу міри в спілкуванні з дітьми в найрізноманітніших сферах діяльності, уміння вибрати правильний підхід до учнів.

Педагогічний такт припускає:

- повагу до школяра  і вимогливість до нього;

- розвиток самостійності  учнів в усіх видах діяльності  і тверде педагогічне керівництво  їх роботою;

- уважність до психічного  стану школяра і розумність  і послідовність вимог до нього;

- довіру до учнів і  систематичну перевірку їх учбових  робіт;

- педагогічно виправдане  поєднання ділового і емоційного  характеру стосунків з учнями  та ін.

Педагогічна спостережливість - це здатність учителя, що проявляється в умінні помічати істотні, характерні, навіть малопомітні властивості учнів. По іншому можна сказати, що педагогічна спостережливість - це якість особи педагога, що полягає у високому рівні розвитку здатності концентрації уваги на тому або іншому об'єкті педагогічного процесу.

Вітчизняні дослідники педагогічних здібностей на основі положень С. Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова у 60-і рр. минулого століття виділили цілий набір педагогічних здібностей. Коло педагогічних здібностей дуже великий. Він охоплює всю структуру педагогічної діяльності. Психологи і педагоги,що дослідили, виділяють різні здібності учителя. У дослідженнях Н.В. Кузьміної розкриті такі здібності, як педагогічна спостережливість, педагогічна уява, педагогічний такт, розподіл уваги, організаторські здібності.

Ф.Н. Гоноболін перераховує і розкриває наступні здібності, необхідні учителеві :

- здатність розуміти учня;

- здатність доступно викладати  матеріал;

- здатність розвивати  зацікавленість учнів;

- організаторські здібності;

- педагогічний такт;

- передбачення результатів своєї роботи та ін.

В цілому до групи педагогічних здібностей в першу чергу відносять:

- педагогічну спостережливість;

- педагогічна уява;

- вимогливість як рису  вдачі;

- педагогічний такт;

- організаторські здібності;

- простоту, ясність і переконливість мови.

Перераховані педагогічні здібності сприяють успішному здійсненню усіх сторін педагогічної діяльності.

Так педагогічна уява особливо значуща для конструктивної діяльності - вона виражається в "проектуванні" майбутніх знань учнів, умінні знаходити заздалегідь відповідні методи і методики. Вона виражається також в "проектуванні" характеру, звичок учнів як в учбовій, так і у виховній роботі, у формуванні колективу в цілому. Саме педагогічна уява допомагає учителеві здійснювати розвиваюче навчання і виховання.

Педагогічний такт проявляється в комунікативній стороні педагогічної діяльності. Як зазначено вище, це здатність до встановлення правильних стосунків з учнями, учителями, батьками, почуття міри в стосунках (в міру вимогливість, в міру доброта), що дозволяє усувати попереджати конфліктні ситуації.

Організаторські здібності також потрібні для діяльності учителя, оскільки уся педагогічна діяльність носить організаторський характер.

Н.Д. Левитов вважає основними педагогічними здібностями наступні:

- здатність до передачі  дітям знань в короткій і  цікавій формі;

- здатність розуміти учнів, що базується на спостережливості;

- самостійний і творчий  склад мислення;

- винахідливість або швидке  і точне орієнтування;

Організаторські здібності необхідні як для забезпечення систем роботи самого учителя, так і для створення хорошого учнівського колективу.

У найбільш узагальненому виді педагогічні здібності були представлені В. А. Крутецьким, який і дав їм відповідні загальні визначення.

Дидактичні здібності - здібності передавати учбовий матеріал, роблячи його доступним для дітей, підносити їм матеріал або проблему ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмета, збуджувати у учнів активну самостійну думку.

Академічні здібності - здібності до відповідної області наук (до математики, фізики, біології, літератури і так далі).

Перцептивні здібності - здатність проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особи учня і його тимчасових психічних станів.

Мовні здібності - здатність ясно і чітко виражати свої думки, почуття за допомогою мови, а також міміки і пантоміміки.

Організаторські здібності - це, по-перше, здатність організувати учнівський колектив, згуртувати його, надихнути на рішення важливих завдань і, по-друге, здатність правильно організувати свою власну роботу.

Авторитарні здібності - здатність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнях і уміння на цій основі домагатися у них авторитету.

Комунікативні здібності - здатність до спілкування з дітьми, уміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідношення, наявність педагогічного такту.

Педагогічна уява (чи прогностичні здібності) - це спеціальна здатність, що виражається в передбаченні наслідків своїх дій, у виховному проектуванні особи учня, пов'язаного з уявленням про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих або інших якостей вихованця.

Здатність до розподілу уваги одночасно між декількома видами діяльності; має особливе значення для роботи учителя.

На основі теорії загальних педагогічних здібностей рядом учених були виділені спеціальні педагогічні здібності учителів різних предметів. Наприклад, А.В. Андрієнко вивчала спеціальні педагогічні здібності учителя математики, Л.Н. Лаврова - учителя історії. Від педагогічних здібностей вчителя та його особових якостей залежить досягнення педагогом високої майстерності в навчанні і вихованні дітей.

 

 

 

 

2.2 Методичні основи педагогічного таланту вчителя

У вітчизняній педагогічній психології , в дослідженнях Н.В. Кузьміной і її школи, А.К. Марковой, С. В. Кондратьевой, Л.М. Мітіной і інших учених, проблема властивостей особи педагога, що визначають ефективність (продуктивність) педагогічної діяльності, стала предметом спеціального теоретичного і експериментального вивчення.

Одними з провідних, стержневих утворень особи учителя, що визначають її цілісність і готовність до діяльності, складають професійно-ціннісні орієнтації. Вони можуть бути охарактеризовані як виборчі стосунки учителя до педагогічної професії, до особи вихованця, до самого себе, якщо формуються на основі широкого спектру духовних стосунків особи, в усіх видах діяльності, професійно значущих для неї.

Сенс життєвого самовизначення учителя обумовлене його орієнтацією на цінності саме педагогічної діяльності, на широку гамму гуманістичних соціально-професійних установок :

- на обрану професію  як спосіб життя і спосіб  її повноцінного і творчого  проживання;

- на людину як на мету, а не на засіб;

- на розвиток рефлексії, емпатії і соціальних здібностей, що забезпечують продуктивність  спілкування і успішність взаємодії  з людьми, передусім з дітьми.

До складу професійно - обумовлених властивостей і характеристик вчителя входять:

- загальна спрямованість  його особи (соціальна зрілість  і громадянська відповідальність, професійні ідеали, гуманізм, високорозвинені, передусім пізнавальні інтереси, самовіддане відношення до обраної  професії);

- деякі специфічні якості - організаторські (організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, самокритичність), комунікативні(справедливість, уважність, привітність, відкритість, доброзичливість, скромність, чуйність, тактовність), перцептивні (спостережливість, креативність, інтелектуальна активність, дослідницький стиль, гнучкість, оригінальність і критичність мислення, здатність до нестандартних рішень, почуття нового, інтуїція, об'єктивність і безсторонність, дбайливе і уважне відношення до досвіду старших колег, потреба в постійному оновленні і збагаченні знань), експресивні (високий емоційно-вольовий тонус, оптимізм, емоційна сприйнятливість і чуйність, самовладання, толерантність, витримка, почуття гумору);

- професійна працездатність;

- фізичне і психічне  здоров'я.

За Н.В. Кузьміною, структура суб'єктивних чинників включає в себе:

- тип спрямованості;

- рівень здібностей;

- компетентність, в яку  входять спеціально-педагогічна  компетентність, методична, соціально-психологічна, диференціально-психологічна і аутопсихологічна  компетентність.

Істотно тут запропонована диференціація самої компетентності і виділення такого важливого її рівня, як ауто психологічна компетентність. Вона базується на понятті соціального інтелекту, "як стійкою, заснованою на специфіці розумових процесів ефективного реагування і накопичення соціального досвіду, здатності розуміти самого себе, а також інших людей, їх взаємини і прогнозувати міжособові події". Аутопсихологічна компетентність співвідноситься з поняттям професійної самосвідомості, самопізнання і саморозвитку.

За А.К. Марковою, структура суб'єктних властивостей може бути представлена наступними блоками характеристик :

- об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні уміння, психологічні і педагогічні знання;

- суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація, "Я"-концепція, установки, особові особливості.

А.К. Маркова виділяє три основні сторони праці вчителя : власне педагогічна діяльність, педагогічне спілкування і особа учителя. До важливих професійних якостей, за А.К. Марковою, відносяться:

- педагогічна ерудиція;

- педагогічне (практичне  і діагностичне) мислення;

- педагогічна інтуїція;

- педагогічна імпровізація;

- педагогічна спостережливість;

- педагогічний оптимізм, педагогічна винахідливість;

- педагогічне передбачення і педагогічна рефлексія.

В моделі особи вчителя, що розробляється нині (Мітіна Л.М., 1994), в контексті тієї ж схеми "діяльність - спілкування - особа" виділяються п'ять професійно значущих якостей, що виявляють дві групи педагогічних здібностей. Здібності проектувальних гностик :

- педагогічне цілеполагання;

- педагогічне мислення.

Перцептивні для рефлексії здібності:

- педагогічна рефлексія;

- педагогічний такт;

- педагогічна спрямованість.

 

     2.3 Напрями  професійного вдосконалення педагога

В якості основних напрямів професійного вдосконалення педагогів визначимо такі як:

- систематичне вивчення кожного вихованця на усіх етапах його життя, свідомість необхідності постійного звернення до сучасного комплексу знань про людину, що становить основу розуміння дитини як істоти багатовимірної, багатопланової, універсальної;

- формування готовності педагога сприймати дитину як самоцінність як носія соціально-ціннісних стосунків, як індивідуальність з неповторною своєрідністю рис і якостей, що вільно проявляє своє особове "Я";

- оволодіння основами  практичної і соціальної психології;

- формування постійної  потреби в науковому осмисленні  педагогічної реальності, що вимагає  пошуку нетрадиційних виховних  технологій, готовності перейняти  на себе відповідальність за  педагогічне новаторство, прагнення  до новизни;

- оволодіння знанням українських і міжнародних нормативно-правових актів з прав дітей, постанов і рішень з питань виховання;

- усвідомлення себе не  лише учителем-наочником, але і  в першу чергу вихователем, в  цьому головне професійне призначення  педагога;

- створення в освітній  установі обстановки, де було б добре кожній дитині і дорослому, для цього необхідно створювати морально-правовий простір у виховно-освітній діяльності;

- володіння майстерністю  психологічної дії, умінням організовувати  колектив вихованців, цікаву життєдіяльність дітей.

Цих якостей педагог повинен набути в процесі навчання у ВУЗі, інституті підвищення кваліфікації, а також шляхом самоосвіти.

Говорячи про готовність до виховної діяльності, виділимо основні вміння педагога:

До групи прогностичних умінь входять уміння виділяти і точно формулювати конкретні виховні завдання в повсякденній педагогічній діяльності; формулювати ближні, далекі і середні цілі виховання; здійснювати поточне і перспективне планування виховної роботи; прогнозувати оптимальні шляхи розвитку і виховання школярів; проектувати особу школяра і здійснювати індивідуальну програму його виховання; прогнозувати можливі труднощі і помилки виховання, передбачати ту або іншу ситуацію; прогнозувати результати виховної роботи, рівень вихованості особи і колективу.

 Організаторські уміння  припускають уміння здійснювати  педагогічне керівництво виховною  діяльністю; організовувати діяльність  дітей, спрямовану на виконання  поставлених завдань; організовувати  виховний процес в цілому, володіти  новими технологіями виховання; включати в активну діяльність усіх дітей, заохочувати їх творчість і ініціативу; організовувати власну поведінку, творчо і раціонально розподіляти свій час.