Система роботи з обдарованими дітьми в умовах сільської школи

Система роботи з обдарованими дітьми в умовах сільської школи

Кредо творчих  вчителів школи

                                                                                                    Я маю творчий потенціал.

                                                                                               Я хочу реалізувати його.

Я певен, що мені все вдасться.

                                                                                           Я схильний ризикувати.

                                                                                              Я вмію бачити проблему і

                                                                                              можливості її розв’язання.

Я маю критичне і гнучке мислення.

                                                   Я в пошуку!

                                                                                      Я виховаю творчу особистість!

Мета - просвітницька робота з педагогами з формування у них сучасних уявлень про природу, методах виявлення та шляхах розвитку обдарованості. Створення умов, що сприяють виявленню, супроводу та розвитку дітей з різними видами обдарованості.  

В Україні склалася критична ситуація з поповненням національної науки молодими кадрами. «Старіння» української науки вже сьогодні негативно позначається на розвитку держави. Вона неефективно використовує інтелектуальний і творчий потенціал  обдарованих учнів. Відсутні сприятливі умови для реалізації їхніх здібностей. Обдаровані діти – дуже цінна, але  досить тендітна частина нашого суспільства. Тому розвиток і виховання обдарованих дітей – завдання, що потребує узгоджених дій багатьох: державних діячів, педагогів, психологів,  батьків.

У кожного з вас є  певний досвід організації роботи з  обдарованими дітьми. І ми зібралися  для того, щоб обговорити технології роботи з обдарованими дітьми, висвітлити деякі проблеми таких дітей, запозичити щось корисне для своєї роботи.

 

Хто ж вони, обдаровані діти? Кого ми  відносимо  до цієї категорії?

 

Вправа. Асоціативний кущ.

Які асоціації виникають  у вас, коли ви чуєте словосполучення  «обдарована дитина»? /відповіді учасників/

Визначень поняттю «обдарованість»  є чимало.

Корінь слова «обдарованість» - «дар». Слово це як в українській так і в англійській (gifted) мові має однозначне трактування. Промовляючи слово «обдарованість», ми підкреслюємо, що в психіці людини є щось таке, що їм «не заслужено», «не зароблено», «не вивчено », це те, що йому« даровано ».

Безперечно, що людське мислення, здатність до творчості вже

саме по собі - найбільше з дарів природи. Підкреслимо, що цим даром

природа наділяє кожну людину. Але так само очевидна і думка про те, що свої дари природа порівну не ділить і когось нагороджує більше, а когось менше. Обдарованим прийнято називати того, чий дар явно перевершує середні можливості.

Обдарованість – це сукупність здібностей, інтересів і потреб, яке дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні. Звідки вона береться?

Задатки - спадкові анатомо-фізіологічні особливості, які є основою для розвитку на їх базі здібностей.

Здібності – це індивідуальні особливості людини, які дають змогу успішніше оволодівати тією чи іншою діяльністю, вирішувати ті чи інші завдання, проблеми.

Талант – система рис та особливостей, які дають особистості змогу досягти значних успіхів в оригінальному виконанні творчої діяльності.

Ми будемо користуватися  терміном «обдарованість» в найбільш уживаному значенні, маючи на увазі  високий рівень розвитку здібностей, який значно відрізняється від середнього. Таких дітей ми і називаємо  обдарованими.

 

 

Робота  в групах «Словник термінів».

 

Завдання: придумати незвичний малюнок  на основі звичайного кола.

 

 

 

Об'єднаймося у групи  за отриманими малюнками /людина, тварина,рослина, предмет, незвичайні малюнки/

Кожна з груп дасть  визначення одному з видів обдарованості:

• Інтелектуальна
• Креативна
• Академічна
• Лідерська
• Художня
• Психомоторна

 У кожній школі району створено банки даних про обдарованих учнів, матеріали яких щорічно поповнюють районний  банк даних «Обдарованість», сформований РМК.

Районний Банк «Обдарованість»  містить  дані  про 190 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, серед яких учні з інтелектуальним видом обдарованості, з художнім, психомоторним.

Зауважу, що такі види обдарованості, як креативна й лідерська, не виділені в жодній школі. Це дає підставу говорити про необізнаність педагогічних кадрів, психологів

 із повною класифікацією  видів обдарованості та неможливістю  визначати відмінності одного  типу від іншого. 

Знання видів обдарованості  необхідні для того, щоб правильно  оцінити можливості дітей і допомогти  їм у вирішенні проблем, правильно  орієнтувати у виборі майбутньої професії. Не знаючи видів обдарованості, деяких із них можна просто не помітити, приймаючи своєрідність розумової  й творчої діяльності дитини за недисциплінованість  чи навіть дивацтво.

 

Як працюється з такими дітьми?

Важко. Професія педагога за необхідністю є консервативною, адже вчитель вчить своїх учнів  найбільш сталому у людському  досвіді, він має кожного року справу з одним й тим самим  основним змістом свого предмету. В такій ситуації важко примиритися з нешаблонністю думки учня, його діяльності. Багато талановитих дітей на перший погляд нічим не відрізняються і потрібно мати великий досвід, спеціальні знання, щоб помітити їх в загальній масі. Ще більше потрібно психологічної підготовки, щоб вміти працювати з такими дітьми.

Обдаровані діти – цілий світ, особливий світ і ми сьогодні лише трохи відкриємо  двері у цей світ.

Дискусія.

Обдарованість –  дар чи результат розумного виховання? Диво природи чи диво терплячості  і уваги батьків та вчителів?

/думки учасників  семінару/

Для нас є звичними твердження про всемогутність виховання. Не будемо спокушатися на цей рахунок: зайві надії на виховання – широко розповсюджена хибна думка.

Виховання є ефективним лише у тому випадку, коли враховує свої великі, але все ж обмежені можливості.

Обдарованість «проростає»  на грунті індивідуальних природних здібностей та вікових особливостей дитини.

Розвиток особистості  відбувається у певному «часовому  просторі». Можна представити цей  простір графічно:

 

А        а1              а2              а3……                               Аn

 

 

А – час народження людини і початок становлення  її особистості

А1, а2, а3… - проміжні точки, часові етапи життя

Аn- рокова точка, коли зупиняється життя людини.

 

Як проживе  людина життя? Що встигне зробити? Чи повністю розкриються її потенційні можливості? Чи не загине його обдарування  під важким пресом життєвих негод  та неблагополучних обставин. Питання  важливі для кожного.

Уявімо собі спортивне  змагання – футбольний матч. Залишається 15 хв. до кінця гри. Сторона, що виграє, в більш «комфортному» положенні - час працює на неї. Для команди, що програє, час – її супротивник. З кожною хвилиною шансів на те, щоб утікти від поразки меншає. Але багато чого залежить від суб’єктивного відношення учасників до цього часового відрізку, від бажання зібратися, спробувати надолужити згаяне або, навпаки, розслабитися, демобілізуватися, згаяти вже досягнуте.

Елементарний  приклад ілюструє різні моделі життя /приклади різних моделей життя/.

І наше завдання, завдання педагогів допомогти  дитині обрати таку модель життя, коли б вона оптимально використовувала «життєвий  простір» на протязі всього життя, хоча б на тій його частині, коли ми безпосередньо  можемо на неї впливати. Наше завдання розгледіти обдарованість, талант і дати їй поштовх у правильному напрямку. Ми вже розібралися із особливостями різних видів обдарованості, що теж важливо для обрання дитиною правильного шляху для розвитку своїх обдарувань. Крім того, давайте розберемося щодо тверджень, поглядів, які існують щодо поняття «обдарованість»,шляхів  її розвитку.

Сучасна міфологія обдарованості.

Міф 1. «Немає нездібних учнів, є нездібні вчителі». Проблема тут непроста, і справжній гуманізм – віра у кожну дитину – не повинен заважати виявленню істини.

Справа у тому, що від природи немає ніяких здібностей, є лише задатки/анатомо-фізіологічні особливості/, які можуть перетворитися/а  можуть і не перетворитися/ у здібності. У багатьох дітей задатки так  і не стали здібностями. Їм годинами роз’яснювали ази математики або  мови, а вони не розуміли. Спочатку вони намагаються вчитися. Але іде  важко, погано, без радощів. Рік, два, три – і дитині не хочеться більше старатися, вона не хоче вчитися, не любить школу.

Ну а задатки  є у всіх? Так, задатки є у  всіх. Але, задатки у всіх різні. І  задатки потрібно розвивати, перетворювати  у здібності у певний час! І  якщо цей час згаяти, то потім  здібності дуже важко, а іноді і практично неможливо розвинути.

Але якщо від природи  є тільки задатки, то як їх перетворити  у здібності? І тут треба сказати про другий міф: для розвитку здібностей необхідна посилена діяльність.

Чи так це насправді? Тисячі «бідних» дітей, що годинами вивчають гами, не стають від того талановитішими музикантами. Нескінченні репетитори не дають результату.

Уся справа в тому, що не будь-яка діяльність розвиває здібності, а лише діяльність, під час якої виникають позитивні емоції! Якщо багато займатися з дитиною, то його можна чомусь навчити, можна навіть досягти гарних оцінок, але щоб розвивалися його обдарування, потрібно, щоб їй самій подобалося це робити. Обдарованою дитиною внаслідок тиску дитина не стане! Ось чому розвиток здібностей легше досягається у демократичній атмосфері. Талановитому потрібна свобода!

Видатні педагоги – не ті, хто володіє  якоюсь особливою методикою, а ті, хто може в дитині викликати почуття  задоволення, без якого немає  таланту. Методика – лише інструмент, у одного працює, у іншого – ні.

Головний тест – відношення дитини до діяльності. Байдужий, не проявляє емоцій – це, скоріш за все «натасканий». Радіє непростій задачі, світяться оченята – скоріш за все, це здібна дитина.

Міф 3-й, який найкраще всього відображається у відомому прислів’ї: «Було у матері 3 сини: два розумних, третій – футболіст». Міф про те, що спортсмени «умом не блещут». Неможливо мати які завгодно спеціальні здібності, не маючи при цьому достатньо розвинених загальних здібностей. Саме цьому видатний футболіст не може бути зовсім вже дурним і частіше за все він буде розумніше своїх менш талановитих колег.

Обдарованість буває  різною. Головне побачити іншу, не схожу  на стандарт обдарованість, поважати її, рахуватися з нею для багатьох батьків та вчителів до сих пір  неможливо /приклад про мати і  доньку, що вчиться на трійки, не знає багатьох іноземних слів, але має художній смак, сценічний талант/ Найгірше те, що ідею про «тупість» дівчини підтримували вчителі. Дівчина, яка не виділялася у вивченні наук, була для них нездібною, а іншим вони не цікавилися!

Тому говоримо про міф 4: обдаровані діти – це ті, хто може краще усіх вчитися. Це найбільш небезпечний міф. Спочатку приведемо приклади. /Ейнштейн, Дарвін, Чехов, Булгаков не були успішними учнями! /. Є обдарованість «шкільна», яка не викликає сумнівів у вчителів. Навіть професіонали іноді вважають обдарованими лише тих, хто має здібності до шкільного навчання. Але є і інші, чию обдарованість ніхто не хоче помічати, більш того, її  кожного дня знищують і у школі, і у сім΄ї.

Один простий  експеримент. Нижче подані особисті та ділові якості, які вчитель зустрічає  у своїх учнів. Позначте «+» ті якості, які вам подобаються в  учнях, а «-« ті, які вам в  них подобаються.

1. Дисциплінований.
2. Нерівно встигаючий.
3. Організований.
4. Випадає із загального темпу.
5. Ерудований.
6. Незрозумілий, чудний у поведінці.
7. Вміє підтримати загальну справу.
8. Вигукує на уроці із абсурдними зауваженнями.
9. Стабільно встигаючий.
10. Зайнятий своїми справами (індивідуаліст)
11. Швидко, «на льоту» хватає
12. Не уміє спілкуватися, конфліктний.
13. Спілкується легко, приємний у спілкуванні.
14. Іноді тугодум, іноді не вміє зрозуміти очевидного.
15. Зрозуміло виражає свою думку.
16. Не завжди бажає підпорядкуватися більшості або офіційному керівнику.