Стратегічні напрямки інтеграції України до Європейського Союзу. Основні принципи та пріоритети

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 12:26, реферат

Краткое описание

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
Стратегічні напрямки інтеграції України до Європейського Союзу. Основні принципи та пріоритети…………………………….………………4
Стратегії Євросоюзу у галузі освіти.………………………………..…..…..10
Пріоритетні напрямки організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу ……………………………………………….19
Висновки ………………………….……………………………….…………….29
Перелік використаних джерел………………………………………….……….31

Вложенные файлы: 1 файл

Копия Реферат Болонський процес.doc

— 156.00 Кб (Скачать файл)

Свій індивідуальний план студент може формувати під  керівництвом куратора. При цьому  передбачається можливість індивідуального  вибору змістових модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до схеми підготовки фахівця. Передбачається, що така система організації навчання даватиме можливість здійснювати перехід у межах споріднених напрямів підготовки. Ці напрями визначаються за базовими змістовними модулями, що складають нормативну (обов’язкову) частину індивідуального навчального плану. Напрями можуть вважатися спорідненими, якщо існуючу різницю між обсягами змістовних модулів студент має змогу засвоїти, не виходячи за межі граничного терміну навчання.

Передбачається, що зарахування виконання змістових  модулів індивідуального плану  буде здійснюватися шляхом контролю якості освіти протягом навчального  року (не обов’язково у формі  заліково-екзаменаційної сесії).

Оскільки в  перспективі передбачається можливість переходу студентів у межах споріднених напрямів не лише в одній країні, а й продовження навчання у європейських навчальних закладах, необхідно забезпечити побудову системи навчання згідно з такими основними принципами:

  • система оцінювання якості має бути стандартизованою та формалізованою;
  • досягнення студентів зіставляються шляхом порівняльної трудомісткості кредитів – досягнень кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, що забезпечують академічну мобільність, державне та міжнародне визнання результатів освіти;
  • декомпозиція змісту освіту й навчання на відносно самостійні за навчальним навантаженням студентів частини, які забезпечують накопичення заданої трудомісткості кредитів у межах індивідуального навчального плану та накопичення заданої для конкретної дисципліни кількості кредитів (виконання всіх видів навчальної роботи згідно з програмами вивчення дисципліни);
  • модульність передбачає таку організацію навчального процесу, за якої студент опановує змістові модулі через активну самостійну, творчу діяльність.

Навчальний  процес планується реалізовувати з  використанням усіх традиційних  форм (лекції, семінари, практики, самостійна робота, консультації та ін.) з оцінюванням  навчальних досягнень студента за рівнем виконання навчальних завдань. Оцінювання може здійснюватися за існуючою у вищому навчальному закладі системою з переведенням результатів у шкалу ЄКТАС: відмінно (A), добре (BC), задовільно (DE), незадовільно з можливістю повторного складання (FX), незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

На сьогодні учасниками Болонського процесу  є більше 40 європейських країн, включаючи  Росію. Україна приєдналася до Болонської конвенції в травні 2005 року. Протягом 2003–2009 рр. заплановано провести експеримент  у країнах-учасниках Болонського процесу з метою виявлення можливостей їх освітніх систем щодо входження до єдиного європейського освітнього простору.

З метою прискорення  процесу інтеграції вітчизняної  системи вищої освіти до загальноєвропейського  освітнього простору у 2003–2004 навчальному році розпочався педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, розробленої з урахуванням основних положень Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.

Практика засвідчує, що студенти досить швидко адаптуються  до модульного навчання, привчаються  систематично виконувати навчальні  завдання, самостійно працювати, стають більш відповідальними.

Аналізуючи  перші результати експерименту, загалом можна відмітити такі важливі особливості кредитно-модульної системи:

  • реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні;
  • забезпечення глибокої диференціації та індивідуалізації через велику кількість різнопланових завдань і видів групової та індивідуальної, самостійної роботи;
  • здійснення ефективного управління навчальним процесом;
  • систематичний поточний контроль та оцінювання навчальних досягнень;
  • стимулювання активної навчальної та творчо-пізнавальної діяльності студентів.

Таким чином, розглядаючи особливості реалізації положень Болонської декларації, можемо зробити висновок, що вітчизняна система вищої освіти спроможна забезпечити підготовку фахівців відповідно до європейських стандартів. Разом з цим, для ефективної роботи кредитно-модульної системи потребують доопрацювання Державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти, приведення відповідно до стандартів ЄКТАС навчальних планів підготовки фахівців, стандартизація системи контролю та оцінювання, визначення якості освіти.

 

Висновки

У даній роботі було розглянуто стратегії інтеграції України до ЄС та стратегії Болонського  процесу, обґрунтовано сучасні та перспективні тенденції розвитку, взаємозв’язок стратегій.

Приєднанню  України до Болонської декларації та інтеграції вищої освіти України у Європу Знань на думку більшості фахівців немає альтернативи. Входження у Болонський простір є для українського суспільства важливим та необхідним через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і відповідно конкурентноздатності українських вузів та їхніх випускників на європейському й світовому ринку праці. Адже Болонський процес вийшов за межі Європейського Союзу та Європи і стає частиною процесу глобалізації вищої освіти та глобального ринку праці. Приєднання до Болонського процесу сприятиме утвердженню принципу автономії в університетській освіті України, послабленню, а в перспективі зникненню жорсткого адміністративного та фінансового контролю з боку державних органів за функціонуванням університетів, ефективному залученню та використанню власних ресурсів у навчальному процесі, організації стажування та обмінів для студентів та викладачів. У внутрішньосуспільних процесах ці зміни сприятимуть розвитку громадянського суспільства, формуванню громадянської культури та відповідальності, поглибленню демократичних трансформацій. Успішні кроки України у цій сфері співробітництва та інтеграції з ЄС позитивно вплинуть на прискорення процесів співробітництва в інших сферах. Отже, входження України у Європейський простір вищої освіти є одним з важливих чинників у реалізації визначеного стратегічного напряму інтеграції України до ЄС.

Щоб досягти  конкретних результатів в сфері  інтеграції у Болонський простір, Україна  повинна виконати ряд вимог та умов, зокрема: впровадження сучасних стандартів викладання та оцінки знань студентів (кредитно-модульна система), широке використання Інтернету в навчальному процесі, впровадження дистанційного навчання і т.п.. Запровадження європейської кредитної системи допоможе студентам та фахівцям, які отримали диплом про вищу освіту в Україні, працювати, продовжувати навчання та здійснювати дослідження у Європі.

На основі розглянутого можна зробити висновок, що стратегії  ЄС та Болонського процесу тісно переплітаються між собою, навіть можна зробити припущення, що Болонський процес по суті є контекстом освітньої стратегії інтеграції України до ЄС.

 

Перелік використаних джерел

 

  1. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Затверджена Указом Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98 про затвердження Стратегії iнтеграцiї України до Європейського Союзу (із змінами, внесеними Указом Президента України від 12 квітня 2000 року № 587/2000 про внесення змін до деяких указів Президента України та Указом Президента України від 11 січня 2001 року № 8/2001 про внесення змін до Указу Президента України від 11 червня 1998 року N 615). - http://www.mfa.gov.ua.
  2. Р.І. Кінаш, Д.Г. Гладишев. Вища освіта україни і болонський процес // Конспект лекцій /   Львів -2006
  3. Головко С.Г., Головко М.В. Вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення підготовки фахівців у контексті загальноєвропейського освітнього простору // Правові засади державотворення України: Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції “АВІА – 2004”. – Т. 6. – К.: НАУ, 2004. – С. 6,1.–6,4.
  4. Головко М.В., Головко С.Г. Вимоги до організації самостійної роботи в умовах переходу на європейські стандарти освіти // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: Зб. матеріалів наук.-метод. конф. 2–4 лютого 2005 р. – К.: КНЕУ, 2005. – Т.1.– С. 299–301.
  5. Державна Національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
  6. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: Політехніка, 2003. – 200 с.
  7. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Упоряд. М.Ф.Степко та ін. – Тернопіль: ТДПУ, 2003.

 

 

 


Информация о работе Стратегічні напрямки інтеграції України до Європейського Союзу. Основні принципи та пріоритети