Формування культури поведінки дошкільників

Виховувати - не значить говорити дітям гарні  слова, наставляти, а, насамперед, самому жити по - по-людському. Хто хоче виконати свій борг щодо дітей, залишити в них  про себе добру пам'ять, яка служила  б їм завітом, як жити, той повинний почати виховання із самого себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА.

1. Концепція дошкільного виховання України // Урядовий кур’єр.- 1993.- № 27.
2. Конституція України. Прийнята  28 червня 1996р.-К.,1996.- 126с.
3. Дитина. Програма виховання  дітей дошкільного віку.-К., 1995.
4. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку.- К., 1992.
5. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
6. 5 С.Г.Карпенчук. Теорія і методика виховання. К., Вища школа, 2005р., с. 341.
7. Л.В.Повалій. „Виховання у підлітків поваги до батьків”. Педагогіка і психологія, 1998 р., с.149.
8. І.І.Олійник. „Робота з батьками” ж-л „Позакласний час”. Плюс №11, 2006 р., с.61.
9. Т.Віноградова. „Виховання нового покоління” ж-л „Завуч”, №8, с.4.
10. М.Бабич. Психолого-педагогічна освіта батьків – проблема сьогодення” ж-л „Освіта, технікуми, коледжі”, №3, 2004 р., с.44.
11. Р.Пацюрко. „Батьківське спілкування з дітьми одне з важливих завдань у родинному вихованні”.
12. О.В.Строта. „Організація роботи з батьками на засадах наочності педагогіки”, ж-л „Позакласний  час”, №11, 2006 р., с.38.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

Матеріал до бесід з батьками і дітьми

ЕТИКЕТ  З МАЛИХ РОКІВ

У вихованих  дітей в житті низка переваг: щось таке у них є, що приваблює  й утримує людей. Вони набагато вільніше почуваються у суспільстві, в  тій лічбі й незнайомому, легше справляються з новими і навіть незручними ситуаціями. Вони з більшим оптимізмом дивляться на життя — у них для цього є підстави. Вони виростають чуйними до потреб і почуттів інших, і тому будь-яка роль в сім’ї їм вдається, будь то роль подружжя, дружини, батька, сина чи дочки. Але щоб виховати в своїх дітях ці цінні якості, потрібні постійні зусилля упродовж багатьох років.

Ти  мене поважаєш?

Хороші манери важливі для нас, і ми часом  буваємо просто шоковані, коли наш  малюк публічно демонструє їх відсутність. Але маленькі діти надто егоцентричні і імпульсивні, щоб думати про інших. Коли однорічна дитина хоче іграшку, то вона її хоче, незалежно від того, як вона ставиться до її власника. 
Проте навіть найменші діти можуть засвоїти якісь уроки, які стануть в пригоді їм у майбутньому. Тому від самого народження будьте ввічливі зі своєю дитиною. Говоріть з нею завжди м’яко й ласкаво, будьте чуйні до її невисловлених потреб і бажань. 
Діти, з якими із самого початку поводилися шанобливо, виростають з почуттям впевненості і пошани до себе, яке дозволяє їм бути доброзичливими і ввічливими до оточуючих. Допомагайте розвитку цього доброго ставлення до людей, відзначаючи і схвалюючи навіть найменше неегоїстичне поривання. Наприклад, малюк простягає вам улюблену іграшку або намагається погодувати вас. Не забувайте подякувати йому і посміхнутися у відповідь. А якщо ви зробили йому щось приємне і ловите його вдячний погляд, зафіксуйте цей момент посмішкою, жестом чи словом. Скажіть йому: «будь ласка», «на здоров’я». До речі, деякі мами вчать дитину, яка ще не вміє говорити, дякувати кивком голови. Чудова думка.

Чудове  слово

Трирічний малюк, розштовхавши інших дітей, лізе на гірку. 
— Ей, — кричить йому інший чоловічок, — так не роблять! 
Дитина у віці трьох років навряд чи багато зрозуміє з виховної бесіди про гарні манери, але вона в змозі засвоїти конкретний урок в конкретних умовах. 
Якщо ви спокійно візьмете її за руку, відведете в кінець черги і поясните, що треба чекати, як і всі інші діти, то, звичайно, не з першого разу, але малюк засвоїть. 
В деяких випадках корисно заздалегідь попередити дитину про те, якої поведінки ви чекаєте від неї в певній ситуації. 
Типовий приклад: ви йдете в гості до бабусі. Діти цього віку самі хочуть знати, чого чекати від тієї або іншої події, так що не забудьте розповісти малюку, куди ви підете, кого він там зустріне, що будете робити. 
Поясніть, як йому належить вчинити в тому або іншому випадку. Тільки не перевантажуйте вашу бесіду численними і складними інструкціями. Одне-два побажання, не більше, припустимо: «У бабусі не можна бігати й шуміти». 
Переходьте до нових уроків лише тоді, коли переконаєтесь, що попередні вже засвоєні. Це не значить, що дитина говорить «дякую» щоразу, коли, на ваш розсуд, їй належить це робити. Мається на увазі, що вона вже час від часу робить це сама, без нагадувань.

Алло! Я вас слухаю...

П’ятирічна  Даша вже знає і дотримується елементарних правил ввічливості. Тому її мама вкрай  здивована, коли Даша йде з вулиці, не сказавши й слова друзям по пісочниці. 
— Скажи «до побачення», — нагадує мама. 
Але дівчинка вперто мовчить. 
Дошкільники вже добре відчувають, що будь-який колектив живе за певними правилами, яких його члени повинні дотримуватися. 
В більшості випадків вони намагаються самі це робити і чекають того ж від інших.

 

Свято

Подорож до країни вічливості та доброти

Мета. Узагальнити знання дітей  про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях, виховувати шанобливе ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про молодших, слабших.

Обладнання. Лист професора Будьласки, 7 розрізаних ключів, Карта подорожі із зупинками, плакат "Правила поведінки", картки для семафора, конверти із завданнями, словник чемної людини, плакат, портфель з книжками.

Хід свята

Вступна бесіда.

- Малята, сьогодні вас чекає подорож до Країни Ввічливості та Доброти. Перш ніж відправлятися до подорожі, що ми з вами повинні зробити? (Привітатися). Отже, давайте привітаємось піснею "Добрий день":

Треба дружно привітатись: "Добрий день".  

Дружно, голосно сказати:

"Добрий день".

Вліво, вправо поверніться,

Туди-сюди посміхніться,

"Добрий день" - 3 рази.

Діти! Ми отримали листа від професора Будьласки. Він залишив нам карту Країни Доброти та Ввічливості, а також  листа до вас. Чи бажаєте ви помандрувати до цієї країни? Як же туди дістатися? Про це ми дізнаємося із листа професора Будьласки.

 

 

"Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким. Його треба подолати і підтримати  один одного. Сподіваюся, ви зможете  одержати ключі від країни  Доброти та Ввічливості (ключі намальовані на цупкому папері і розрізані на 6 частин). На кожній зупинці та станції ви будете отримувати частини ключів, які в кінці зможете скласти у ключ від країни Ввічливості та Доброти".

Отже, відправляємося у подорож (звучить фонограма  поїзда).

Гра "Поїзд"

І. Першою нашою зупинкою є "Словник чемної людини". Малята, ви знаєте ввічливі слова? Тоді ось яке вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник. (Всі слова. Які говорять діти, записуються у великий словник).

Молодці! Вийшов гарний словник. Сподіваюся, ви будете завжди користуватися ним. (Діти отримують першу частину ключа). Хором читають словник. (Звучить фонограма руху поїзда).

ІІ. Наступна зупинка "Містечко вихованих людей". О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі їхні правила і життя зіпсувалося, усе тепер переплуталося.

Діти, допоможемо жителям цього містечка виправити  помилки?

Речення із помилками:

1. Проходити  на своє місце у кінотеатрі  треба спиною до тих, хто  сидить.

2. Чемний хлопчик  завжди смикає дівчаток за  коси.

3. Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.

4. Виховані діти  обгортку від цукерки кидають  на тротуар. 

5. Усі діти  переходять вулицю на червоне  світло світлофора.

6. Виховані хлопчики  завжди лазять по деревах. 

7. Дівчатка витирають  руки об сукню.

(Діти виправляють  речення, отримують частину ключа).

Я впевнена, що всі команди і далі будуть виконувати завдання. Запам'ятайте, щоб люди вас  поважали, слухали, дотримуйтеся золотого правила: "Відноситися до людей  треба так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас". (Звучить музика, мандруємо далі).

ІІІ. Зустріч із Шапокляк.

Отже, мандруємо  далі. Будьте обережні, адже трапляються  випадки, коли під час мандрів  можна зустріти несподівано розбійників  чи хуліганів. Ви не боїтесь? (Звучить  пісня з мультфільму).

Шапокляк. О, що це за малюки? Куди це ви зібралися? (Ведучий пояснює, що ми їдемо до країни Ввічливості та Доброти).

Та що ви? Навіщо це вам потрібно? Ось залишайтеся  зі мною. (Діти відмовляються).

Ну добре, тоді я дам вам деякі поради, якими  можна скористатися в країні Ввічливості та Доброти.

"Шкідливі  поради".

Ніколи не мийте  руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову  стануть брудними. Навіщо марно витрачати  свій час. Стригтися також не обов'язково, бо як постарієш, голова облисіє. Вранці зовсім не обов'язково зав'язувати шнурки на черевиках, банти на косах, бо вони протягом дня і самі порозв'язуються.

Ведучий. Діти, вам подобаються такі поради?

Хіба можна  ними скористатися?

Шапокляк. Що? Не бажаєте таких порад? Ну, тоді слухайте ось які:

- якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок вдома. Він і тобі самому згодиться. Ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай, що смачніше, та їж;

- дівчаткам  треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати; 

- якщо твій  товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно, щоб він побачив, що ти не засмучуєшся.

Ведучий. Це поради справді хуліганські, нам з тобою не по дорозі. Діти, нам треба довести, що ми їй не друзі, та навчити справжніх правил поведінки. Давайте хором прочитаємо написані правила.

Правила:

- Не поспішай  першим сісти за стіл.

- Не розмовляй  під час їжі. 

- Не перебивай  того. Хто говорить.

- Не показуй  пальцями на інших. 

- Не забудь  зняти шапку, коли заходиш у  приміщення.

- Поступайся  місцем людям похилого віку.

- Не забудь  вибачитися, якщо ти когось штовхнув.

Шапокляк. Добре, я зрозуміла, що ви хороші діти, я не буду вас більше затримувати. Мені соромно. Я піду до Чебурашки. (Пісня Чебурашки). Звучить свисток.

ІV. А  зараз на нашому шляху "Семафор  ввічливості".

І тепер залежить тільки від вас, малята, чи дозволить  він вам рухатися далі. Червоний колір - забороняю, зелений - дозволяю. У вас на столі лежать сигнальні  картки червоного та зеленого кольору. Я зачитаю репліки, а ви повинні  сказати: де правильно поступають діти, а де ні. Якщо правильно - зелений, не правильно - червоний.

1. Дайте мені  хлібину, - звертається хлопчик у  магазині до продавця (червона).

2. Вибачте, будь  ласка, я штовхнула вас ненавмисно, - каже дівчина в автобусі (зелена).

3. Покличте до телефону Марину (червона).

4. Я трохи  порвала цю книжку, підклейте  її самі. - Сказала дівчинка бібліотекарю (червона).

5. Люба бабуся! Я із задоволенням тобі допоможу (зелений).

Ведучий. Молодці! Ви добре справилися із завданням. Семафор показує зелене світло і ми вирушаємо далі.

(Звучить фонограма  руху поїзда).

V. "Галявина  танцювальна"

Танок на місці 

1. Нумо дівчата,  всі веселіше 

Ми починаємо  танець простіший,

І для початку  і для порядку 

Зробимо разом  ми фіззарядку.

1, 2, 3, чотири (4).

2. Руки на  плечі разом кладемо 

Вправо поглянемо  і вліво також,

Так як на хвилях по морю гойдає,

Вітер морський нас всіх обвіває.

1, 2, 3, 4.

(На рахунок  4 виконуємо рух "хвиля").

VІ.  Станція "В гостях у королеви  Чистоти".

Наступна  зупинка "В гостях у королеви Чистоти".

Королева  Чистоти. Добрий день! Я Королева Чистоти. Я люблю в усьому порядок, охайність. Цікаво, чи всі ви приучені до порядку, чи знаєте, як тримати свої речі чистими, як себе потрібно поводити?

(Далі Королева  Чистоти проводить гру "Так чи ні", потім демонструє портфель із речами у ньому).

Королева  Чистоти. Давайте пограємо в ось яку гру:

"Так чи  Ні", де потрібно казати "так"  чи "ні".