Глобальні проблеми сучасності в політичному житті світу

Міністерство  освіти і науки України 

Київський національний університет технологій та дизайну

Факультет ринкових інформаційних та інноваційних технологій

Кафедра соціально- гуманітарних дисциплін 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

з дисципліни: «Політологія»

на тему: «Глобальні проблеми сучасності в політичному  житті світу» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

студент групи ЗЧСКС 1-07

  Андреєв О. С. 
 
 

                              Перевірив :

       доцент

  Перехрест І. В.       
 
 
 
 
 

Черкаси 2011

ПЛАН 

Вступ……………………………………………………………………………….2

1. Глобальні проблеми сучасності природного характеру. …………..…....3

       Забруднення атмосфери………………………………………………......3

       Забруднення гідросфери………………………………………………….5

       Деградація земель…………………………………………………….…...7

       Проблема раціонального використання природних ресурсів……….....8

2. Глобальні проблеми людського характеру…………………………….....9

       Проблема голоду…………………………………………………….…....9

       Проблема здоров’я…………………………………………………....…12

       Демографічна проблема…………………………………………………13

       Проблема ГМО………………………………………………………..…15

       Проблема збереження й розвитку людської культури…………….….16

3. Глобальні проблеми військового характеру…………………………….16

       Проблеми тероризму…………………………………………………….20

4. Шляхи розв'язання глобальних проблем сучасності…………………..23

Висновки…………………………………………………………………………26

Список літератури……………………………………………………………….27 
 
 
 
 

ВТУП

     Поняття "глобалізм" (від лат. globus - куля, тобто такий, що охоплює всю земну  кулю) застосовується для визначення стилю у політиці, коли певне питання  розглядається і вирішується  у контексті загальних для  людства проблем, що стосуються всіх і потребують для свого розв'язання спільних зусиль.

     Цей термін у 60-х роках XX ст. запровадили  в науку відомі теоретики Римського  клубу Е.Ласло, Д.Медоуз, М.Месаро-вич, А.Печчеї та ін. Глобалізація сприяє взаємозв'язку і взаємозалежності всіх країн, "спресовує" світ у єдине ціле, перетворює планету  на "світове село" ( "global village") із спільними проблемами.

     На  межі тисячоліть людство зіткнулося з надзвичайно гострими проблемами, які дістали назву "глобальні" і під якими розумітимемо сукупність суперечливих процесів, що є змістом  сучасної кризи світової цивілізації. Глобальні проблеми створюють загрозу  нормальному розвиткові і навіть існуванню країн світу, потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль, тобто мають всеохоплюючий, планетарний, глобальний характер.

     Джерела глобальних проблем сучасності можна  поділити на дві групи: поглиблення  суперечностей між людиною та природою (екологічні, продовольчі, енергетичні  та ін.) та у відносинах між людьми (проблеми війни і миру, демографічні кризи, подолання слаборозвиненості, захист та розвиток духовного середовища, боротьба із хворобами, злочинністю  тощо). Набуття цими суперечностями характеру глобальних зумовлене  безпрецедентним загостренням протиріч людської діяльності, зростанням масштабів її неконтрольованого впливу на природне та суспільне середовище, реальною загрозою перетворення наслідків цих процесів на невідворотні ("ядерна зима", вичерпання ресурсів, зникнення озонового шару та ін.).

     ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

     В останні десятиріччя суспільство  все більше турбує стан навколишнього  середовища, бо людина як біологічна істота не може існувати без чистого довкілля. Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем с нераціональне  природокористування.

        Проблема виснаження природних  ресурсів посилюється тим, що  слаборозвинені країни намагаються  подолати свою економічну відсталість  за рахунок посиленої експлуатації  природних ресурсів, що призводить  до погіршення стану довкілля (більшість "промислових революцій"  у світі відбувалось саме завдяки  нещадному використанню мінеральних,  лісових, водних та інших ресурсів).

        У другій полонині XX ст. загострилися  проблеми забруднення навколишнього  середовища, які можна розглядати  у кількох аспектах.

     Забруднення атмосфери

        У зв'язку з неперервністю повітряного  простору та швидким кругообігом  речовин в атмосфері тут спостерігається  велике розсіювання забрудників.  Тому глобальні зміни в цій  оболонці можливі вже у найближчі  десятиріччя, якщо людство не  вживе кардинальних заходів. Для  атмосфери найбільш гострими  є проблеми "парникового ефекту", "озонових дір", кислотних дощів,  пилового забруднення. 

       "Парниковий ефект", тобто різке потепління клімату на земній кулі, спричинений зростанням у повітрі вмісту вуглекислого газу (СО2), шо утворюється внаслідок згоряння органічного палива. За нормальних умов вміст СО2 в атмосфері незначний і складає всього 0,03 %.

        Згідно з оцінками, подвоєння  вмісту CO2 в повітрі може привести  до підвищення середньої температури  повітря на планеті на 2-4 °С. Це  можна очікувати вже у 2030 р.  Сприяє потеплінню клімату і  безпосереднє теплове забруднення  повітря, що зумовлене низьким  коефіцієнтом корисної дії більшості  машин і механізмів. Це вже  яскраво помітно над великими  агломераціями, мікроклімат яких  значно тепліший, ніж на навколишніх  територіях.

     Дані  ООН свідчать, що в атмосферу щорічно  викидається НО млн т оксиду сірки; 70 млн т оксиду азоту; 180 млн т  оксиду вуглецю; 70 млн т неочищених отруйних газів; 60 млн т завислих частинок; 700 тис. т фреонів (сполук важких металів); 500 тис. т свинцю; 10 тис. т  ртуті.

     Встановлено, що 80 % кисню постачає в атмосферу  морський фітопланктон, 20 % — тропічні ліси та інша рослинність. Але ця рівновага  порушена антропогенними чинниками. Щорічна  кількість кисню в атмосфері  зменшується на 10 млрд т (цього вистачило  б для дихання кількох десятків мільярдів чоловік). А промисловість, наприклад, США, Японії та ФРН взагалі  живе за рахунок інших, бо споживає кисню більше, ніж його утворюється  на територіях цих країн.

        Кардинально проблема "парникового  ефекту" може бути вирішена  лише при переході людства  до альтернативних джерел енергії  і водневої енергетики.

        У кінці XX ст. учені все частіше  стали фіксувати зменшення концентрації  озону (О3) у стратосфері, особливо  над полярними і приполярними  районами. Це явище отримало назву  "озонових дір". Вони небезпечні тим, що зменшення вмісту О3 дає змогу вільно проникати на поверхню Землі ультрафіолетовим променям, які є шкідливими для живих організмів. Зменшення вмісту озону спричинене викидами різних речовин, насамперед фреонів (вони використовуються у холодильниках і морозильниках) і розпилювачів.

        Для тих регіонів світу, де  електроенергетика базується на  спалюванні великої кількості  вугілля, актуальною є проблема  "кислотних дощів". Уперше з цією проблемою зіткнулися на Північному Сході США. у Великобританії і Німеччині. Зараз кислотні дощі завдають значної шкоди екосистемам Центральної і Східної Європи, скандинавських країн, багатьох районів Росії, Китаю та Індії.

        Негативно впливають кислотні  дощі і на органічний світ  водойм. Значних збитків завдають  окисли і кислоти сірки також  матеріалам й спорудам. Посилюється  корозія чорних і кольорових  металів, мармур та вапняки  внаслідок хімічних реакцій перетворюються  у гіпс. Це особливо несприятливо  позначається на стані архітектурно-історичних  пам'яток європейських країн,  які, простоявши століття або  навіть тисячоліття, можуть бути  зруйновані за декілька десятків  років (Парфенон в Афінах, будівлі  в імператорському Римі, середньовічні  статуї і храми багатьох міст  Італії, Франції і Німеччини).

     Забруднення гідросфери

     Гідросфера  землі - найбільш вразливий компонент  навколишнього середовища. З розвитком  хімічної, нафтохімічної, гірничорудної, целюлозно-паперової промисловості  та комунікацій склад води швидко погіршується.     Вода є надзвичайно цінною сировиною і важливим для життя елементом лише в тому випадку, коли вона не містить великої кількості розчинених речовин. Практично непридатною є вода, в якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи.

        Найбільш забрудненими у гідросфері  є річкові і озерні води. Ще  кілька десятиліть тому (50-70-ті  роки XX ст.) в найгіршому стані  були поверхневі води Західної Європи (річки Рейн, Ельба, Маас, По) і США (річки басейну Міссісіпі, р. Гудзон, Великі Американські озера), зараз найбільше нечистот с в ріках Східної Європи (Дунай в середній і нижній течії, Дніпро, Волга). Загрозливих масштабів набуває забруднення поверхневих вод у країнах, що розвиваються.

     Відбувається  дестабілізація Світового океану - загальна маса забруднюючих відходів становить мільярди тонн на рік. Виснажуються джерела прісної води. Якщо в стародавні часи споживання води на душу населення  становило 12 — 18 літрів на добу, то сьогодні - від 200 до 400 літрів. Нині мільйони жителів  Землі фактично не мають доступу  до питної води, а 1,7 млрд чол. вживають забруднену, що і призводить часто  до смертних наслідків (близько мільйона щорічно).

        Підземні води, завдяки природним  фільтруючим властивостям гірських  порід, забруднені значно менше.  Масове проникнення шкідливих  речовин у горизонти міжпластових  вод відбувається переважно при  аваріях на нафтових свердловинах  або при закачуванні забруднених  стічних вод під землю. Проте  можливе і природне погіршення  якості підземної води при  дуже активному її використанні (коли забори води в кілька  разів перевищують її поповнення  внаслідок інфільтрації) через зміну  геохімічних процесів. Крім того, посилене відкачування підземних  вод призводить до просідання  території, часом на кілька  метрів (у Мехіко деякі райони  в XX ст. опустились на 5-7 метрів).

        Просторам відкритого океану  найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Найбільшим джерелом надходження нафти є аварії танкерів. Нафтова плівка, яка надзвичайно швидко розтікається, може мати площі у сотні і тисячі квадратних кілометрів. В районі утворення плівки припиняється обмін повітрям і водою між атмосферою та гідросферою, що призводить до загибелі морських організмів і різкого зменшення вологості повітря, а відповідно і клімату прилеглих територій.

        Широке використання в господарстві  і побуті виробів із пластичних  синтетичних волокон, які легші  за воду і майже не розчиняються  в природних умовах, призвело  до їх значного нагромадження  у водах Світового океану. Особливо  багато сміття плаває в Атлантичному  океані, що неодноразово відзначали  вчені-дослідники А. Бомбар, Ж.-І.  Кусто, Тур Хейєрдал. Потрапляючи  у стравохід і дихальні шляхи  великих морських організмів  пластикові вироби нерідко стають  причиною їх загибелі.

     Деградація  земель

     Спостерігається дедалі більша ерозія і засолення  ґрунтів, наступ пустель, що свідчить про  критичний стан літосфери. і. На кожного  жителя планети припадає 0,4 га орної  землі.