Проект Конституции Украины

 

П’ятий територіальний рівень влади надає статус громад четвертому територіальному рівню громад (сільським районам і містам обласного підпорядкування),  які стають юридичними особами, і утворює керівну вертикаль влади.

 

І так всі територіальні рівні влади утворюють територіальну владну вертикаль (піраміду).

 

3. Територіальні рівні  громад і влади утворюються  зверху вниз та знизу вверх.

 

Кожна з громад (окрім громад першого територіального рівня) має можливість підпорядкування (керування) громадами нижчого територіального рівня і сама підпорядкована територіальній громаді, до якої вона увійшла (окрім громади сьомого територіального рівня).

 

Стаття 3.6.7.

 

1. З метою врахування  історичних, національно-культурних, соціально-економічних  та інших особливостей здійснення  місцевого самоврядування,  представницький  орган місцевого самоврядування, на основі Конституції України  та в межах Закону України, може прийняти статут територіальної  громади.

 

2. Кожна з громад є  юридичною особою в межах, обумовлених  статутом громади, який підписує  керівник громади та керівники  громад вищого та нижчого територіальних  рівнів.

 

3. У статуті територіальної  громади відображаються не тільки  вертикальні взаємозв’язки, а і  зв’язки територіальної громади  по горизонталі, особливо з територіальними  громадами які мають з нею  спільні кордони і знаходяться  на одному з нею територіальному  рівні.

 

4. Статут територіальної  громади повинен бути взаємоузгоджений  в межах територіальної піраміди  влади, схвалений виборцями, не порушувати  Конституцію України і Закони  України, зареєстрований в органах  Міністерства Юстиції України.

 

5. Підставою для відмови  в державній реєстрації статуту  територіальної громади може  бути його невідповідність Конституції  України, Законам України. 

 

Відмова в реєстрації  статуту  територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

 

Стаття 3.6.8.

 

1. Територіальні громади  можуть мати власну символіку  (герб,  прапор,  тощо),  яка  відображає  їх історичні, культурні, соціально-економічні  та інші місцеві особливості  і традиції.

 

2. Зміст, опис та порядок  використання символіки територіальних  громад сіл, селищ,  міст, районів  і областей, АРК, регіонів визначаються  відповідною Радою згідно з  Конституцією України та Законами  України.

 

3. На будинках,  де працюють  органи влади, піднімається Державний  Прапор України.

 

Розділ 3.7. Регіон.

 

Стаття 3.7.1.   

 

Межуючи між собою територіальні громади (Автономна Республіка Крим та 1-4 області чи 2-5 областей) можуть прийняти рішення про об’єднання у Регіон (розпуск Регіону).

Це рішення повинно мати підтвердження Місцевих референдумів п’ятого територіального рівня (які входитимуть у Регіон), рішення Верховної Ради України та Всеукраїнського референдуму.

 

Стаття 3.7.2.

 

Регіон – територіальна громада шостого рівня.

 

Стаття 3.7.3.

 

1. Регіон має свою назву.

 

2. Символами Регіону є:

• Прапор Регіону,

• Герб Регіону,

• Гімн Регіону.

 

Стаття 3.7.4.

 

Регіон самостійно вирішує всі питання свого життя, окрім тих, які віднесені до компетенції державних органів України.

 

Розділ 3.8. Волевиявлення громадян.

 

Стаття 3.8.1.

 

1. Волевиявлення громадян  України може бути виявлено  публічно на зборах, сходах, громадських  слуханнях, мітингах, демонстраціях, ходах, пікетуваннях, круглих столах, конференціях, конгресах, соборах, симпозіумах, асамблеях, самітах, консиліумах, з'їздах, зустрічах,  виборах, всенародних обговореннях  законопроектів, суспільній палаті,  референдумах та у інших формах.

 

2. Прийняте народом рішення  є остаточним, обов'язковим і ніякому  затвердженню державними органами  або органами місцевого самоврядування  не підлягає, а тільки може  офіційно ними проголошуватися  як таке, що відбулося, як прийняте.

 

Стаття 3.8.2.

 

1. Імперативними формами  безпосередньої демократії України  є імперативний референдум та  вибори депутатів (імперативний  мандат депутата) і виборних посадових  осіб.

 

Імперативний мандат — правило, згідно з яким депутат органу влади зв'язаний наказами виборців і протягом усієї своєї діяльності відповідальний перед ними. При цьому законодавчо закріплена можливість дострокового відкликання депутата, який не виправдав довіру виборців.

 

2. Найважливішим з форм  волевиявлення громадян України  є вибори до керівних органів  влади, Президента України.

 

Стаття 3.8.3.

 

1. Специфіка консультативних  форм безпосередньої демократії  полягає в тому, що за їх  допомогою воля українського  народу чи населення адміністративно-територіальної  одиниці відображається в рішенні  відповідного державного органу  або органу самоврядування, стає  основою такого рішення, хоча  орган самостійно формулює остаточний  текст свого акта.

 

Державний орган або орган самоврядування не може при цьому змінити, спростувати, перекрутити волю народу (населення).

 

2. Консультативними формами  волевиявлення є консультативні  референдуми, народні обговорення, ініціативи, в тому числі правотворчі  обговорення, петиції.

 

Розділ 3.9. Збори.

 

Стаття 3.9.1.

 

1. Збори — спільна присутність  громадян в спеціально відведеному  або пристосованому для цього  місці для колективного обговорення  яких-небудь суспільно значимих  питань. 

 

2. Збори виборців –  збори дорослої, дієздатної частини  громади.

 

3. Збори виборців проводять  в громадах з невеликою кількістю  людей (залежить від наявної кількості  місць в приміщенні проведення  зборів і необхідної апаратури).

 

Стаття 3.9.2.

 

1. Збори виборців:

 

• обговорюють становище громади;

 

• обирають представників від громади на конференції та інші форуми, згідно квоти (від якої кількості виборців обирається представник на конференцію);

 

• висувають кандидатів у депутати;

 

• надають завдання, накази кандидатам у депутати;

 

• заслуховують депутатів та інших представників влади, посадовців, керівників та інших осіб;

 

• вирішують питання подальшого розвитку громади та участі її в житті інших громад, України;

 

• затверджують Програми і Плани розвитку громади;

 

• затверджують Програми і Плани дій кандидатів у депутати, укладають з ними особисті законні договори (угоди), які починають діяти з моменту обрання кандидата депутатом.

 

2. Збори виборців свої  рішення оформляють письмово  у вигляді протоколу з підписами  головуючого і секретаря.

 

У протоколі також, крім рішення, відображаються особисті думки виборців, пропозиції, які не увійшли в прийняте рішення.

 

Розділ 3.10. Конференції.

 

Стаття 3. 10.1.

 

1. Конференції – це  збори представників.

 

2. Конференції виборців  проводяться при умові, що за  кількістю місць у приміщенні  не можливо зібрати всіх виборців.

 

3. Конференції виборців  за організацією та проведенням  подібні зборам виборців.

 

Стаття 3. 10.2.

 

1. Учасники конференції  зобов’язані представляти не  себе особисто, а конкретних виборців, від яких їх обрали.

 

2. Учасники конференції  зобов’язані довести до відома  обравших їх виборців хід проведення конференції та прийняті рішення.

 

Стаття 3. 10.3.

 

Конференції виборців свої рішення оформляють письмово у вигляді протоколу з підписами головуючого і секретаря.

 

У протоколі, крім рішення, відображаються особисті думки представників виборців, пропозиції, які не увійшли в прийняте рішення.

 

Розділ 3.11. Круглий стіл.

 

Стаття 3.11.1.

 

«Круглий стіл» (Вече) — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; нарада, обговорення проблем з рівними правами учасників.

 

Стаття 3.11.2.

 

1. На засідання за «Круглим  столом» збираються всі учасники.

 

2. Умови збору «Круглого  столу» повинні бути однакові  для всіх учасників.

 

3. Умови обговорення і  прийняття рішень однакові для  всіх учасників.

 

Стаття 3.11.3.

 

Круглий стіл - характеризується наступними ознаками:

• мета обговорення - узагальнити ідеї і думки відносно обговорюваної проблеми;

• усі учасники «Круглого столу» виступають в ролі пропонентів (повинні висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників);

• відсутність набору декількох ролей характерна не для усіх «Круглих столів»;

• усі учасники обговорення рівноправні;

• ніхто не має права диктувати свою волю і рішення.

 

Ця модель обговорення, ґрунтуючись на угодах, в якості підсумків дає результати, які, у свою чергу, є новими угодами.

 

Стаття 3.11.4.

 

1. На «Круглому столі»  головуючий і секретар не обираються, або вони знаходяться поза  «Круглим столом» і участі  в прийнятті рішень не мають.

 

2. Рішення засідання «Круглого  столу» може бути оформлене  протоколом, який підписують всі  учасники.

 

Розділ 3.12. Жеребкування.

 

Стаття 3.12.1.

 

1. Жеребкування проводять  тоді, коли необхідно обрати щось  серед декількох претендентів, які  мають однакові права.

 

2. Жеребкування застосовується  у тому разі, коли голосування, вибори не призводять до згоди  серед учасників.

 

3. Жеребкування проводять  тоді, коли інші способи прийти  до згоди не дають гідного  результату.

 

4. Жеребкування проводять  тільки при наявності та участі  всіх претендентів.

 

Стаття 3.12.2.

 

1. Результат жеребкування  може бути оформлений протоколом, який підписують всі учасники.

 

2. Жеребкування по одному  й тому же питанню двічі  не проводиться.

 

Розділ 3.13. Референдум.

 

Стаття 3.13.1.

 

Всеукраїнським Референдумом може бути прийнятий або скасований будь-який Закон, зміни до Закону, інші питання і теми.

 

Стаття 3.13.2.   

 

Всеукраїнський Референдум проводиться за ініціативою громадян (народу) України, або Верховної Ради України, або Президента України.  

 

Стаття 3.13.3.   

 

1. Всеукраїнський Референдум  за ініціативою громадян відбувається  за рахунок одноразового добровільного  самооподаткування громадян.   

 

2. Всеукраїнський референдум  проголошується за народною ініціативою  на вимогу не менш як трьох  мільйонів громадян України, які  мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення  референдуму зібрано не менш  як у двох третинах територіальних  громад п’ятого рівня (областей) і не менш як по сто тисяч  підписів у кожній.

 

3. Всеукраїнський Референдум  за ініціативою громадян організовується  і проводиться виключно представниками  громадськості.  

 

4. Всеукраїнський Референдум  за ініціативою Верховної Ради  України або Президента проводиться  за рахунок державного бюджету.   

 

Стаття 3.13.4.   

 

1. Процедура референдуму  регламентується Законом.  

 

2. Проведенню Всеукраїнського  Референдуму передує широке, довгострокове (не менше шести місяців) обговорення  проблем і шляхів їх вирішення, розробка питань, які виносяться  на референдум.

 

3. Закони, прийняті референдумом, не можуть бути скасовані Верховною  Радою України на протязі не  менше 4 років після їх прийняття  референдумом.   

 

Стаття 3.13.5.   

 

Виключно Всеукраїнським Референдумом вирішуються питання про зміну території України, утворення чи розпуск Регіону (шостий рівень територіальної громади).

 

Стаття 3.13.6.

 

1. Не більше одного  разу протягом п’яти років  Верховна Рада України може  призначити Всеукраїнський Референдум  про довіру Президенту України  та про довіру Верховній Раді  України.

 

2. Не більше одного  разу протягом строку своїх  повноважень Президент України  може призначити Всеукраїнський  Референдум про довіру Верховній  Раді України та про довіру  Президенту України.

 

3. У разі, коли питання  про довіру Верховній Раді  України не було підтримано  на зазначеному референдумі, Президент  України протягом п’яти днів, з дня оприлюднення результатів  референдуму, своїм Указом звільняє  депутатів Законодавчої Палати  Верховної Ради України і тимчасово  виконувачами обов’язків призначає  Помічників депутатів (Тимчасові  депутати).

 

Тимчасові депутати  на чергові вибори виставляють Кандидатів у Помічники депутатів (для себе) у повній потрібній кількості.

 

4. У разі, коли питання  про довіру Президенту України  не було підтримано на зазначеному  референдумі, Верховна Рада України  Законом України звільняє з  посади Президента України. У  цьому випадку повноваження Президента  України припиняються і замість  нього до прийняття присяги  новим Президентом України тимчасово  працює його Помічник депутата (Тимчасовий депутат) – виконує  обов’язки Президента України.

 

Зазначений референдум не може бути проведений в останні шість місяців терміну повноважень Президента України.

 

Тимчасовий депутат (виконуючий обов’язки Президента України)  на чергові вибори виставляє Кандидата у Помічники депутата (для себе).