Проект Конституции Украины

 

2. Кожному гарантується  право на оскарження в суді  рішень, дій чи бездіяльності  органів державної влади, органів  місцевого самоврядування, посадових  і службових осіб у порядку, визначеному законом.

 

3. Кожен має право звертатися  за захистом своїх прав до  Уповноваженого Верховної Ради  України з захисту прав людини, Уповноваженого Верховної Ради  України з захисту прав бізнесу.

 

4. Кожен має право, після  використання всіх національних  засобів правового захисту, звертатися  за захистом своїх прав і  свобод до відповідних міжнародних  судових установ чи до відповідних  органів міжнародних організацій, членом або учасником яких  є Україна.

 

5. Кожен має право будь-якими  не забороненими законом засобами  захищати свої права і свободи  від порушень і протиправних  посягань.

 

Стаття 2.1.41.

 

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

 

Стаття 2.1.42.

 

1. Кожному гарантується  право знати свої права і  обов’язки.

 

2. Закони та інші нормативно-правові  акти, що визначають права і  обов’язки громадян, мають бути  доведені до відома населення  у порядку, встановленому законом.

 

3. Закони та інші нормативно-правові  акти, що визначають права і  обов’язки громадян, не доведені  до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

 

Стаття 2.1.43.

 

1. Закони та інші нормативно-правові  акти не мають зворотної дії  в часі, крім випадків, коли вони  пом’якшують або скасовують відповідальність  особи.

 

2. Ніхто не може відповідати  за діяння, які на час їх  вчинення не визнавалися законом  як правопорушення.

 

Стаття 2.1.44.

 

1. Кожен має право на  правову допомогу.

У випадках, визначених законом, ця допомога надається за рахунок державних коштів.

 

2. Кожен є вільним у  виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист в Україні діє адвокатура.

 

Стаття 2.1.45.

 

1. Ніхто не зобов’язаний  виконувати явно злочинні розпорядження  чи накази.

 

2. За віддання і виконання  явно злочинного розпорядження  чи наказу настає юридична  відповідальність.

 

Стаття 2.1.46.

 

1. Ніхто не може бути  двічі притягнений до юридичної  відповідальності одного виду  за одне й те саме правопорушення.

 

2. Юридична відповідальність  особи має індивідуальний характер.

 

Стаття 2.1.47.

 

1. Особа вважається невинуватою  у вчиненні злочину і не  може бути піддана кримінальному  покаранню, доки її вину не  буде доведено в законному  порядку і встановлено обвинувальним  вироком суду, що набув законної  сили.

 

2. Ніхто не зобов’язаний  доводити свою невинуватість  у вчиненні злочину.

 

3. Обвинувачення не може  ґрунтуватися на доказах, одержаних  незаконним шляхом, а також на  припущеннях. Усі сумніви щодо  доведеності вини особи тлумачаться  на її користь.

 

4. У разі скасування  вироку суду як неправосудного  держава відшкодовує матеріальну  і моральну шкоду, завдану безпідставним  засудженням.

 

Стаття 2.1.48.

 

1. Особа не несе відповідальності  за відмову давати показання  або пояснення щодо себе, членів  сім’ї чи близьких родичів, коло  яких визначається законом.

 

2. Підозрюваний, обвинувачений  чи підсудний має право на  захист.

 

3. Процесуальні дії за  участю свідка проводяться лише  за умови, якщо під час їхнього  здійснення йому надана можливість  скористатися правовою допомогою  захисника.

 

4. Засуджений користується  всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені  законом і встановлені вироком  суду.

 

Стаття 2.1.49.

 

1. Конституційні права  і свободи людини і громадянина  не можуть бути обмежені, крім  випадків, передбачених Конституцією  України.

 

2. В умовах воєнного  або надзвичайного стану можуть  встановлюватися окремі обмеження  прав і свобод із зазначенням  строку дії цих обмежень. Не  можуть бути обмежені права  і свободи, передбачені статтями  цієї Конституції.

 

Стаття 2.1.50.

 

Перерахування вказаних гарантій свободи не може вважатися вичерпним, свобода громадян і інших осіб не обмежується вказаними гарантіями.

 

Розділ 2.2. Обов’язки.

 

Стаття 2.2.1.

 

Обов'язки громадян і інших осіб по відношенню до держави можуть визначатися виключно Законом і лише в межах, встановлених Конституцією як гарантії свободи.  

 

Кожна людина зобов'язана поважати права і свободи інших осіб, по відношенню до яких його власні права і свободи не можуть визнаватися пріоритетними.   

 

Стаття 2.2.2.   

 

Виконання обов'язків по вільно і без примусу укладеному законному договору передбачає підтримку Закону.  

 

Стаття 2.2.3.

 

1. Захист України, її незалежності  та територіальної цілісності  є обов'язком громадян України.

 

2. Громадяни проходять  військову службу відповідно  до закону.

 

3. Держава забезпечує  соціальний захист громадян України, які перебувають на службі  у Збройних Силах України та  в інших створених відповідно  до закону військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

 

Стаття 2.2.4.

 

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи інших осіб.

 

Стаття 2.2.5.

 

Кожен зобов'язаний шанувати державні символи України.

 

Стаття 2.2.6.

 

Кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, обов'язкові платежі в порядку і розмірах, установлених законом.

 

Стаття 2.2.7.

 

Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду довкіллю, історичній та культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

 

Стаття 2.2.8.

 

Кандидати у депутати, депутати складають декларацію про майно,  прибутки і видатки свої, своєї сім’ї та членів родини. Декларація повинна бути оприлюднена.

 

Стаття 2.2.9.

 

Кожен зобов’язаний:

 

• Повернути негайно викрадене.

 

• Повернути пропажу її власникові.

 

• Повернути власнику або органу внутрішніх справ знайдену річ (речі).

 

• Попереджати і докоряти тому, хто здійснює проступок або намагається вчинити такий.

 

• Видавати плату найнятому робітникові того ж дня.

 

Стаття 2.2.10.

 

Кожен, хто порушив Конституцію України, Закон України, скоїв правопорушення чи злочин, або являє собою потерпілого, свідка, іншу сторону, зобов’язаний найскоріше звернутися до правоохоронних органів влади з письмовою заявою та поясненням.

 

Стаття 2.2.11.

 

Суддя зобов’язаний:

 

• Забезпечувати рівноправ'я сторін в суді.

 

• Заслуховувати свідчення свідків.

 

• Перевіряти свідчення свідків.

 

• Застосовувати до лжесвідка те ж покарання, яке мало бути застосоване по відношенню до обмовленого ним.

 

Розділ 2.3. Заборони.

 

Стаття 2.3.1.

 

1. Заборонена лихварська  кредитно-фінансова система.

 

2. Забороняється ввіз  до України, транзит через Україну  радіоактивного і хімічного сміття.

 

3. Забороняється ввіз  до України генмодифікованих тварин, птиці, риби, продуктів, насіння, органічної сировини, ліків, їстівних добавок, тощо (виключення можливі за законами України).

 

4. Забороняється виснажувати  землю, її надра, повітря, забруднювати  води й повітря, здійснювати радіаційний  вплив на зовнішнє середовище, а також збіднювати рослинний  і тваринний світ.

 

5. Забороняється пропагування  національної, расової, релігійної  чи політичної ненависті, насильства  і дискримінації.

 

6. Забороняється розпалення  ненависті, насильства і дискримінації  між верствами населення.

 

7. Забороняється голосування (виборець, депутат, тощо) за інших  осіб (одна особа – один голос).

 

8. Забороняється порушувати  Конституцію України, Закон України.

 

Стаття 2.3.2.

 

Ненормативна лексика — лихослів'я, непристойна та безсоромна мова.

У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка.

Ненормативна лексика - неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вирази.

 

В Україні заборонена ненормативна лексика у публічному житті, ЗМІ і громадських місцях.

 

Стаття 2.3.3.

 

ЗАБОРОНЕНО в Україні:

• бездоглядність дітей;

• бездоглядність недієздатних осіб;

• безпритульність дитяча;

• біржові спекуляції;

• брак в роботі;

• браконьєрство;  

• вандалізм;

• вбивство;

• відмова свідка, експерта чи перекладача;

• втеча з місця позбавлення волі, з-під варти, або з території проведення за нею правоохоронними органами явного нагляду;

• втручання в діяльність захисника чи представника особи;

• втягнення у злочинну діяльність;

• виготовлення, збут та використання підроблених цінних паперів;

• використовування невірних мірних інструментів;

• випуск або реалізація недоброякісної продукції;

• ганьбити один одного;

• геноцид;

• грубість; нахабність; нахабство;

• дармоїдство;

• дезертирство;

• державна зрада;

• дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на                  захоплення державної влади;

• диверсія;

• добровільна здача в полон;

• доведення до банкрутства; 

• дрібне хуліганство;

• екоцид;

• експлуатація людей;  

• жорстоке поводження з тваринами;

• заборгованість;

• забруднення атмосферного повітря;

• завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності;

• зайняття забороненими видами господарської діяльності;

• заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;

• залякування;

• замах на суспільну власність; 

• замовлення злочину;

• заподіяння матеріальної шкоди шляхом обману або зловживання довірою;

• зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною хворобою;

• застосування зброї масового знищення;

• захоплення заручників;

• захоплення людей, істот;

• захоплення будинків, будівель, споруд,  об’єктів, приміщень, тощо;

• зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті;

• злісна дезорганізація;

• зловживання владою або службовим становищем; 

• злочинна недбалість;

• знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу;

• знущання;

• керівництво злочинною діяльністю;

• керування (консультування, довідки, навчання, поради, тощо) незаконною діяльністю;

• контрабанда; 

• корупція;

• крадіжка, привласнення, вимагання, шахрайство, обман або зловживання довірою, грабіж, розбій, бандитизм, терористичний акт, піратство;

• легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 

• лихварство;

• масові заворушення;

• масові дії в громадських місцях, неузгоджених з виконавчою гілкою влади четвертого територіального рівня;

• мародерство;

• монополія;

• мстивість, мстити один одному;

• найманство;

• наруга;

• насильство;

• невиконання наказу підлеглим;

• невиконання судового рішення;

• невиконання чи порушення Правил безпеки;

• невиплата або неповноцінна виплата заробітної плати, стипендії, пенсії, допомоги чи інших установлених законом виплат;

• недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання;

• недостовірна інформація;

• незаконні дії щодо майна;

• незаконна діяльність;

• незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, грошей, цінностей, документів, тощо,  що випадково опинилося у неї;

• незаконне зберігання зброї, вибухонебезпечних речовин, набоїв до зброї, тощо;

• незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами;

• незаконне позбавлення волі або викрадення, утримання людини;

• незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини;

• незаконне руйнування, знищення будівель, майна, тощо;

• незаконне будівництво;

• незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків;

• незаконне розголошення інформації;

• незаконні дії;

• незаконні дії у разі банкрутства;

• незаконна приватизація державного, комунального майна; 

• незаконні дії з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами та прекурсорами;

• ненависть один одного;

• ненадання допомоги хворому, постраждалому;

• ненормативна лексика (нецензурна брань, злослів’я) у громадському місті;

• неправдиве свідчення;

• несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку;

• несанкціоноване проникнення до приміщення; 

• обман (омана);

• оплата (пряма чи непряма) поведінки людини (свідчення, обвинувачення, вибору, голосування, обурення, погроз, агресії, протиправних дій, тощо);