Соціально-економічний стан різних країн світу напередодні НТР

 

 

Зміст

 

Вступ	3
Соціально-економічний стан різних країн світу напередодні НТР. Передумови початку НТР	4
2. Науково-технічна революція  і її значення. Прискорення економічного  зростання.	6
3. Перша Проблема: Демографічний  вибух.	8
4. Друга Проблема: Убогість  і відсталість. Їх причини,  вплив на демографічний зростання  і шляхи вирішення.	10
5. Третя Проблема: Війна  і Мир.	15
6. Проблема четверта: Рукотворні  катастрофи. Плата за складність.	16
Висновки	18
Список використаних  джерел	19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У 50-х роках ХХ ст. починається  науково-технічна революція. В своїй  основі вона є докорінним, якісним  перетворенням продуктивних сил  в результаті перетворення науки  в провідний чинник суспільного  виробництва в цілому, матеріального  – зокрема. Замінюючи все більшою  мірою фізичну працю людини, відсторонюючи  її безпосередню включеність у виробничий процес, НТР суттєво змінює всю  структуру й елементи продуктивних сил, умови, характер і зміст праці. Втілюючи у собі зростаюче об’єднання науки, техніки і виробництва, НТР  разом з тим впливає на всі  сторони життя сучасного суспільства, включно управління виробництвом, освіту, культуру, психологію людей, взаємовідносини  між суспільством і природою.

Науково-технічна революція  привела, з одного боку, до формування у людства всеохоплюючої системи  знань і технологій, з другого - до збільшення антропогенного впливу на природу. Сформувалися складні господарські системи, вплив яких поширюється  на весь світ. Як результат - зростає  взаємозв'язок і взаємозалежність господарського та політичного життя країн і  народів світу. Сутність цих процесів і явищ породжує глобальні проблеми, тобто проблеми, що стосуються всього людства. Вони охоплюють усі аспекти  відносин між державами світового  співтовариства, між суспільством і  природою, формування умов життєдіяльності  людства. Глобальні проблеми вимагають  і глобальних рішень. Для цього  необхідне широке міжнародне співробітництво  і координація зусиль усього людства  в різних сферax: політичній, економічній, науковій, освітянській тощо.

 

 

 

 

 

 

1. Соціально-економічний стан різних країн світу напередодні НТР.

Передумови початку НТР.

 

Науковий і технічний  прогрес вперше почали приходити  в 16-18 століттях, коли мануфактурне виробництво, потреби мореплавання і торгівлі зажадали теоретичного та експериментального вирішення практичних завдань.

Більш конкретні форми  це зближення прийняло, починаючи  з кінця 18 століття, у зв'язку з  розвитком машинного виробництва, що було обумовлено винаходом Д. Уаттом парового двигуна. Наука й техніка  почали взаємно стимулювати один одного, активно впливаючи на всі  сторони життя суспільства, радикально перетворюючи не тільки матеріальну, але  і духовне життя людей.

Двадцяте століття людство  зустріло з новими видами транспорту: літаками, автомобілями, величезними  пароплавами і все більш швидкими паровозами; трамвай і телефон  було в дивину лише жителям віддаленій глибинки. Метро, електрика, радіо і  кіно міцно увійшли в побут  передових країн. Але в той  же час в колоніях зберігалася  жахлива убогість і відсталість, та втім, у метрополіях все було далеко не так благополучно. У зв'язку з розвитком техніки та транспорту пізнав світ, що таке безробіття і криза  надвиробництва, засилля тільки що з'явилися монополій. До того ж, ряд  держав (наприклад, Німеччина) не встигли  до розділу колоній, і початок  великих воєн було лише питанням часу. Науково-технічний прогрес встає  на службу військово-промислового комплексу. Створюються все більш руйнівні види озброєнь, які спочатку були випробувані  в локальних конфліктах (таких  як російсько-японська війна), а потім  застосовані під час Першої Світової Війни.

Перша Світова справила величезний переворот в суспільній свідомості.

Загальний оптимізм початку  ХХ століття під впливом жахів  війни, зниження рівня життя, важкості повсякденної праці, стояння в чергах, холоду і голоду змінився на важкий песимізм. Зростання злочинності, числа самогубств, падіння значення духовних цінностей - все це було властиво не тільки Німеччини, яка програла війну, але й країнам-переможниця.

Масове робітничий рух, викликане  вимогою змін після війни і  революції в Росії, призвело до небувалої  до цього демократизації.

Однак незабаром світ спіткала чергова біда: Велика Депресія. Неправильна  економічна політика приводить багато країн світу спочатку до біржового, а потім до банківського краху. По глибині і тривалості ця криза  не мав собі рівних: у США за 4 роки виробництво скоротилося на третину, а кожен четвертий став безробітним. Все це призвело до чергового сплеску  песимізму і розчарування. Демократична хвиля поступилася місцем тоталітаризму  і зростання державного втручання. Фашистські режими, що встановилися в  Німеччині та Італії, збільшивши кількість  військових замовлень, позбавили свої країни від безробіття, ніж завоювали  величезну популярність у народі. Принижена Німеччина побачила у  Гітлера лідера, здатного підняти  країну з колін. Зміцнілий Радянський Союз також почав активну мілітаризацію  і був готовий ліквідувати  принизливі наслідки Брестського миру. Таким чином, черговий глобальний конфлікт був неминучий.

Друга Світова Війна була найбільш руйнівною в історії  людства.

В 1939-1945 роках загинуло, за різними оцінками, від 55 до 75 мільйонів  чоловік, тобто в 5-7 разів більше, ніж у Першу світову. Її наслідки ще довго будуть впливати на життя  наступних поколінь, але, як це не парадоксально, саме з перших незграбних реактивних літаків, снарядів ФАУ-1 і першої атомної  бомби, скинутої на Хіросіму, саме з  винаходу

руйнівного зброї почалася нова прогресивна ера в розвитку людства.

 

 

 

 

2. Науково-технічна революція і її значення.

 

Науково-технічна революція - це якісно новий етап науково-технічного прогресу. НТР призвела до корінного  перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки у провідний  чинник розвитку виробництва. Почавшись  у середині двадцятого століття під  впливом найбільших наукових і технічних  відкриттів, покращення взаємодії науки  з технікою і виробництвом (наприклад, значне просування у вивченні структури  і властивостей атомних ядер призвело в 1954 році до створення першої промислової  атомної електростанції в р. Обнінську), вона вплинула на всі сторони життя  суспільства. Головні напрямки НТР: комплексна автоматизація виробництва, контролю та управління на основі широкого застосування ЕОМ (сьогодні вже нікого не здивуєш комп'ютером, а між  тим років 30 тому вони залучали загальну увагу); відкриття й застосування нових видів енергії (починаючи  від будівництва атомних, геотермальних  і приливних електростанцій і  закінчуючи новітніми розробками в  області використання енергії вітру, сонця і магнітного поля Землі); створення  і застосування нових видів конструкційних матеріалів (поглянувши навколо, ми можемо побачити, що різні пластики активно  витісняють метал і деревину)

Різко зросли вимоги до рівня  освіти, кваліфікації та організованості  працівників. Про це свідчать такі факти: чисельність вчених у світі подвоюється  кожні 10-15 років і до 2000 році досягне 10 мільйонів чоловік; в даний час  навчається у внз 70 мільйонів студентів. Інформаційний динамізм сьогоднішнього світу призвів до регулярного  старінням знань, що породила нову освітню  концепцію, відому як безперервна освіта. Також тенденцією в області освіти стає його гуманізація. Це багато в  чому викликано заміною людини машиною  в монотонному процесі промислового виробництва і його переориентировкой  на більш творчі види діяльності.

В результаті НТР за оцінками експертів в США до 68% зростання  ВНП у 1945-1970 роках пояснюється  зростанням продуктивності праці і  лише 32% зростанням трудовитрат. Наслідком  цього стало підвищення темпів економічного зростання (див. табл.). Багато в чому саме завдяки цьому чиннику на заході змогли побудувати так звана  держава благоденства, коли при збереженні демократичних прав і свобод та ринкової економіки громадянам гарантується певний рівень соціального забезпечення і добробуту. У багатьох капіталістичних  країнах світу це призвело до зростання  ролі держави, яке думку, що сформувалася в суспільстві після війни  має взяти турботу про своїх  потребують громадян на себе

середньорічні темпи зростання  ВВП,%

                    США           Німеччина      Японія      Англія        Франція

1900-1950     3,5                  1,9                   4,4          1,4               2,1

1950-1970     3,9                 6,7                   9,6          2,8              5,3

Великомасштабні компанії боротьби з бідністю, будівництво дешевого житла, допомоги по безробіттю важким тягарем лягали на держбюджет, але  саме завдяки їм помітно підвищилася  якість життя пересічних громадян. НТР призвела розвинені країни до епохи масового споживання. Речі одноразового споживання також стали супутником сучасної людини. Це створило додаткові  зручності, але призвело до додаткового  навантаження на навколишнє середовище (наприклад, пластикові одноразові пляшки, які просто не можуть розкластися  в природних умовах, залишаючись  надовго лежати на численних звалищах) До негативних наслідків НТР слід віднести що існувала до розпаду СРСР гонку озброєнь: адже саме завдяки  НТР з'явилося смертоносна зброя, здатне знищити все живе на Землі. Однак слід визнати, що скидають бомби  політики і військові, а не вчені, і не їх вина, що великі відкриття  використовують у військових цілях. На щастя, тепер ймовірність атомної  війни найнижча за останні п'ять  десятиліть.

Незважаючи на все позитивне, що було створено завдяки НТР, вона породила нові і посилила ряд старих глобальних соціально-економічних  проблем. З початку НТР пройшло півстоліття, а людство досі не вирішив більшість з них. У чому полягають ці проблеми, в чому полягає їх складність і які найбільш імовірні шляхи їх вирішення, я спробую пояснити далі. Отже:

 

3. Перша Проблема:

Демографічний вибух.

 

В 40-х і 50-х роках йшла активна винахід нових лікарських препаратів (наприклад, в їх числі  клас препаратів-антибіотиків), що було успіхом цілого спектру наук, починаючи  від біології і кінчаючи хімією. Приблизно в той же час були запропоновані нові способи промислового виробництва вакцин і ліків, що зробило багато ліків дешевими і доступними. Завдяки цим успіхам НТР в області медицини відступили такі страшні хвороби як правець, поліомієліт і сибірська виразка, значно скоротилася захворюваність туберкульозом і проказою.

Після другої світової війни  в багатьох країнах Азії та Африки молоді незалежні держави почали впроваджувати медичне обслуговування Масові дешеві щеплення і введення елементарних правил гігієни призвели до різкого зростання середньої  тривалості життя і скорочення смертності. Але в Європі смертність скорочувалася  поступово впродовж XIX століття. Народжуваність приходила у відповідність смертності, і це не призвело до дуже сильного демографічному буму. До того ж, населення Європи становило  меншу частину в народонаселенні  світу, і зростання числа її жителів  відбилася на загальній чисельності  населення не дуже сильно.

Інша справа демографічний  вибух, що почався в середині ХХ століття. Різке скорочення смертності і збереження народжуваності на колишньому рівні  в країнах третього світу (а це ні багато ні мало, майже чотири п'ятих жителів сучасного світу) призвело до небувалого за всю історію людства зростання народонаселення (див. таблицю)

 

 

 

Динаміка зростання  населення, млн.чол.
	1900	1950	1975	2000(прогноз)
Весь світ	1656	2513	4033	6200
Розвинені країни	506	751	985	1152
країни Азії	950	1379	2318	3611
Лат. Америка	64	164	323	608
Африка	130	219	406	828

 

 

Зараз людина споживає більше половини біологічних ресурсів Землі. Очевидно, що зростання не може бути нескінченним в кінцевому просторі. Якщо темпи зростання населення  зараз хоч і повільно, але знижуються, то абсолютний приріст населення  росте : у 1988 році приріст склав 86 млн. чоловік, а вже в 1991 90млн. У наш  час переживає друге народження мальтусианство, яка малює похмурі  картини майбутнього виснаження ресурсів та екологічної катастрофи (Ось приклад, який підтверджує висновки мальтусианцев: збір зернових у світі, що виріс з 1950 по 1984 роки в 2.6 рази і  досяг максимального значення на душу населення (346 кг), з тих пір  майже не зростає, складаючи 1,6-1,7 млрд. т. А в розрахунку на душу населення  він впав на 9%)

Оскільки вирішувати проблему забезпечення населення шляхом подальшого зростання споживання ресурсів просто самогубчо (цей шлях веде до екологічної  катастрофи), то очевидно, щоб позбавити  світ від убогості, необхідно стабілізувати  рівень народонаселення на якому-небудь певному рівні.

Так як природна стабілізація населення настане не скоро, на мою  думку, рано чи пізно доведеться створити, наприклад, на базі ООН чи іншої міжнародної  організації, якийсь комітет з контролю народжуваності. Тим більше що ефективну політику зниження народжуваності можна отримати, вивчивши приклад Китаю. Я вважаю, що країни, що розвиваються, не стали б перешкоджати діяльності цього комітету (їм не вигідний зростання бідності у власних країнах), а розвинені країни, бажаючи захистити себе від хвилі іммігрантів з бідних країн 3-його світу, профінансували б його. Правда, тут можуть зіграти міркування релігійного і політичного характеру, так що дуже важливо підвищення рівня освіти в країнах, що розвиваються.